Постанова

від 03.11.2015 по справі 826/5111/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/5111/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Чорної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецького окружного адміністративного суду на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Донецького окружного адміністративного суду, про визнання протиправними дій, листа, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, Донецького окружного адміністративного суду, в якому просила визнати неправомірними дії та лист Державної судової адміністрації України від 20.11.2014 №11-5385/14 «Про здійснення розрахунку фонду оплати праці виходячи виключно із чисельності працівників, які виявили бажання продовжувати виконувати свої обов'язки в судах на території, що контролюється українською владою»; зобов'язати Донецький окружний адміністративний суд провести остаточний розрахунок та виплатити заборгованість по заробітній платі за період з другої половини вересня 2014 року по час остаточного розрахунку, заборгованість компенсації за невикористані додаткові відпустки як матері, що має двох неповнолітніх дітей, та за невикористані частини щорічних основних відпусток, відповідно до наказу суду від 28.11.2014 №366/к-к.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Донецького окружного адміністративного суду щодо не здійснення розрахунку та виплати ОСОБА_2 заробітної плати за період з другої половини вересня 2014 року по день звільнення, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за вислугою років, за невикористані дні додаткової відпустки як матері, яка має двох неповнолітніх дітей та за невикористані дні щорічної основної відпустки; зобов'язано Донецький окружний адміністративний суд провести із ОСОБА_2 остаточний розрахунок та сплатити заборгованість по заробітній платі за період з другої половини вересня 2014 року по день остаточного розрахунку; компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за вислугою років, за невикористані дні додаткової відпустки як матері, яка має двох неповнолітніх дітей та за невикористані дні щорічної основної відпустки; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач - Донецький окружний адміністративний суд, подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача - Державної судової адміністрації України, підтримав вимоги апеляційної скарги в частині, що стосується Державної судової адміністрації України.

Інші сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши надані докази та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, на думку колегії суду, дійшов правильного висновку про наявність права у позивачки на отримання належних їй при звільненні сум, незалежно від того, що вона не надала згоду продовжувати виконання своїх службових обов'язків після зміни місця розташування Донецького окружного адміністративного суду у м. Слов'янську.

Проте, суд першої інстанції не встановив, які саме суми належать позивачці при остаточному розрахунку, що призвело до неправильного вирішення справи.

З цього приводу у позові позивачка зазначила, що змушена була залишитись у місті Донецьку, де раніше був розташований Донецький окружний адміністративний суд, оскільки не змогла залишити у небезпечних умовах своїх батьків-пенсіонерів та двох неповнолітніх дітей, що знаходяться на її утриманні. Також вона не мала можливості перевезти всю родину на постійне проживання у м. Слов'янськ та утримувати на новому місці за власний рахунок.

Положеннями статті 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 2 1 КЗпП України Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Згідно частини першої статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 з 23.09.2008 по 08.07.2013 працювала на посаді провідного спеціаліста відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, з 08.07.2013 на посаді головного спеціаліста відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду.

Згідно розрахункових листків Донецького окружного адміністративного суду, ОСОБА_2 у вересні 2014 року була нарахована заробітна плата у загальній сумі 5228,89 грн, із якої утримано 2607,54 грн, із яких сплачено заробітну плату за першу половину місяця у сумі 1000,00 грн (код 290 ); сума, що підлягала сплаті, але не була виплачена, становить 3095,01 грн.

У жовтні позивачці нарахована заробітна плата у розмірі 3116,50 грн, із якої утримано обов'язкових платежів 493,12 грн, відповідно (3116,50-493,12)=2623,38 грн. Саме ця сума разом із сумою заробітної плати за вересень - 3095,01 грн, всього 5718,39 грн зазначена як заборгованість установи станом на листопад 2014 року.

Частиною третьою статті 113 КЗпП України передбачено, що за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Як вбачається із розрахункового листа, у листопаді 2014 року заробітна плата позивачці взагалі не нараховувалась та не сплачувалась, а суми, нараховані їй у вересні та жовтні були утримані в цьому місяці в повному обсязі.

Колегією суддів встановлено, що після простою Донецького окружного адміністративного суду внаслідок проведення АТО в Донецькій області, його роботу було відновлено з 21 листопада 2014 року. Про відновлення роботи позивачка була повідомлена в телефонному режимі, проте вона не змогла прибути на своє робоче місце в іншу місцевість - у м. Слов'янськ, та була звільнена Наказом Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року №366/к-к на підставі її заяви з посади головного спеціаліста відділу діловодства та документообігу 28 листопада 2014 року за угодою сторін, відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України.

За таких обставин, колегія судів вважає, що позивачці належить до сплати в період простою суду з 01.11.2014 року по 20.11.2014 року включно середній заробіток за 14 робочих днів, що дорівнює (14х 142,04 грн.)=1988,56 грн (за винятком обов'язкових відрахувань), де 142,04 грн - середньоденний заробіток згідно довідки Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2015 №03-27/1732/15. Відповідно, не підлягає оплаті решта місяця - період з 21.11.2014 року по 28.11.2014 року, оскільки у цей час позивачка фактично не працювала.

Судом першої інстанції встановлено, що невикористані частини щорічних основних відпусток ОСОБА_2 складають: за період з 23.09.2013 року по 22.09.2014 року 5 календарних днів; за період роботи з 23.09.2014 року по 28.11.2014 року 6 календарних днів.

Також, судом першої інстанції встановлено, що невикористані частини додаткових відпусток ОСОБА_2 складають: за період роботи з 23.09.2008 року по 07.06.2009 року 2 календарних дні; з 08.06.2011 року по 07.06.2012 року 15 календарних днів; з 08.06.2012 року по 07.06.2013 року 15 календарних днів; з 08.06.2013 року по 07.06.2014 року 15 календарних днів; з 08.06.2014 року по 07.06.2015 року 15 календарних днів. Невикористана додаткова соціальна відпустка, як матері, що має двох дітей віком до 15-ти років, за 2014 рік, складає 10 календарних днів.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачці належить виплатити компенсацію за невикористані основну та додаткову відпустки у загальній сумі 7461,70 грн, що не заперечується відповідачем, та заявлено ним у наданій суду довідці як сума до нарахування.

Згідно наданої інформації Державною судовою адміністрацією України Донецькому окружному адміністративному суду на 2014 рік були передбачені бюджетні призначення на оплату праці у сумі 15895,4 тис. грн, із них планові показники на кінець року - листопад, грудень - були профінансовані у повному обсязі, оскільки ОСОБА_2 продовжувала виконувати свої обов'язки, вона була врахована при відкритті асигнувань на цей час, що, на думку колегії суддів підтверджує спроможність Донецького окружного адміністративного суду провести із позивачкою остаточний розрахунок.

Колегією суддів встановлено, що в останній робочий день позивачка не працювала, наступного дня після звільнення остаточний розрахунок із нею не проведено.

5 січня 2015 року позивачка звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із вимогою проведення з нею остаточного розрахунку, проте, належні при звільненні суми їй сплачені не були і станом на момент прийняття рішення судом першої інстанції.

Згідно частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно, позивачці належить до виплати середній заробіток з 07.01.2015 року (тобто з наступного дня після визначеного законом дня проведення остаточного розрахунку) по день прийняття рішення судом першої інстанції - 13.08.2015 року включно, що дорівнює 149 робочих днів (за винятком державних та релігійних свят) - (149 х 142,04) = 21163,96 грн.

Отже, з наведеного вбачається протиправна бездіяльність Донецького окружного адміністративного суду щодо нездійснення ОСОБА_2 остаточного розрахунку при звільненні.

Таким чином, колегія суддів з метою повного захисту прав позивачки відповідно до частини другої статті 11 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Донецького окружного адміністративного суду щодо нездійснення ОСОБА_2 остаточного розрахунку при звільненні; стягнути на її користь з Донецького окружного адміністративного суду:

- нараховану та невиплачену заробітну плату за вересень 2014 року у сумі 3095,01 грн та жовтень 2014 року у сумі 2623,39 грн;

- за період простою Донецького окружного адміністративного суду середній заробіток у розмірі 1988,56 грн (за вирахуванням обов'язкових відрахувань);

- грошову компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпустки у загальній сумі 7461,70 грн;

- середній заробіток за час затримки належних при звільненні сум у розмірі 21163,96 грн (за вирахуванням обов'язкових відрахувань).

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови в частині задоволених позовних вимог неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нової постанови про задоволення позову ОСОБА_2 до Донецького окружного адміністративного суду; в інший частині постанова підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Донецького окружного адміністративного суду задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову.

Позов ОСОБА_2 до Донецького окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Донецького окружного адміністративного суду щодо нездійснення зі ОСОБА_2 остаточного розрахунку при звільненні.

Стягнути з Донецького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_2 нараховану та невиплачену заробітну плату за вересень 2014 року у сумі 3095 (три тисячі дев'яносто п'ять) гривень 01 копійка, жовтень 2014 року у сумі 2623 (дві тисячі шістсот двадцять три) гривні 38 копійок, разом 5718 (п'ять тисяч сімсот вісімнадцять) гривень 39 копійок.

Стягнути з Донецького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_2 за період простою Донецького окружного адміністративного суду з 01.11.2014 року по 20.11.2014 року включно середній заробіток за 14 робочих днів у розмірі 1988 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень 56 копійок (за вирахуванням обов'язкових відрахувань).

Стягнути з Донецького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані дні основної відпустки за період роботи з 23.09.2008 року по 07.06.2009 року (2 календарних дні), з 08.06.2011 року по 07.06.2012 року (15 календарних днів), додаткової відпустки за період роботи з 23.09.2008 року по 07.06.2009 року (2 календарних дні), з 08.06.2012 року по 07.06.2013 року (15 календарних днів), з 08.06.2013 року по 07.06.2014 року (15 календарних днів), з 08.06.2014 року по 07.06.2015 року (15 календарних днів), додаткової соціальної відпустки, як матері, що має двох дітей віком до 15-ти років, за 2014 рік (10 календарних днів), у загальній сумі 7461 (сім тисяч чотириста шістдесят одна) гривня 70 копійок.

Стягнути з Донецького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки належних при звільненні сум у розмірі 21163 (двадцять одна тисяча сто шістдесят три) гривні 96 копійок (за вирахуванням обов'язкових відрахувань).

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 09.11.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.