Ухвала

від 10.11.2015 по справі 810/2883/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2883/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

10 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишнівська взуттєва фабрика» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вишнівська взуттєва фабрика» (далі - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2015 року №0000902204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Апеляційна скарга подана апелянтом до суду першої інстанції 11 вересня 2015 року; адміністративна справа надійшла до суду апеляційної інстанції 22 жовтня 2015 року.

Частиною 2 статті 186 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія постанови Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року отримана Відповідачем згідно штампу на копії вказаного рішення, яке додається до апеляційної скарги 03 вересня 2015 року (а.с.177).

З врахуванням наведеного, 23 жовтня 2015 року ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 10 листопада 2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача та заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач є юридичною особою, що зареєстрована 05.10.1995 року (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 19.06.2012 № 13391020000007572), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області та зареєстрований як платник податку на додану вартість. Основним видом діяльності Позивача за КВЕД є виробництво взуття.

З 18.12.2014 року по 24.12.2014 року Відповідачем проведена документальна невиїзна позапланова перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Авант Маркетинг» за вересень 2014 року.

В ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено порушення Позивачем п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п.200.1, 200.2 ст.200 Податкового кодексу України , що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нсплаті (нарахуванню) до бюджету за вересень 2014 року на загальну суму 62 761,00 грн.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено акт від 24.12.2014 року №31/22-09/05468558 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Вишнівська взуттєва фабрика» (код за ЄДРПОУ 05468558) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Авант Маркетинг» (код за ЄДРПОУ 39308290) за вересень 2014 року».

На підставі вказаного акту Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.03.2015 року №0000902204, яким Позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 94 141,50 грн, з яких за основним платежем 62 761,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 31 380,50 грн.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За приписами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

В основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

Відповідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) , господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.185.1 ст.185 Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Приписами п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Положеннями п.п.201.1, 201.4, 201.10 ст.201 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем надано сукупність первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують виконання такого роду операцій, які не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентом Позивача та про відсутність у Позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод по взаємовідносинам із контрагентом ТОВ «Авант Маркетинг» .

Так, 19 серпня 2014 року між Позивачем (покупець) та ТОВ «Авант Маркетинг» (постачальник) укладено договір поставки №190814/1, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю товари зазначені в накладних (шарголін, резинка, підносок металевий та інші товари, що використовуються позивачем для виготовлення готової продукції (взуття)), а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити ці товари.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Авант Маркетинг» впродовж вересня 2014 року здійснило поставку семи партій товару на загальну суму 376 566,00 грн, у тому числі ПДВ - 62 761,00 грн.

Позивачем на підтвердження факту поставки товару надано копії семи видаткових накладних на загальну суму 376 566,00 грн, у тому числі ПДВ - 62 761,00 грн, підписаних уповноваженими представниками Позивача і постачальника.

Пунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах самовивозу.

Позивачем на підтвердження факту транспортування придбаного у ТОВ «Авант Маркетинг» товару надано копії документів, а саме: копії семи товарно-транспортних накладних, що містять відомості про вантажовідправника (ТОВ «Авант Маркетинг»), вантажоодержувача, перевізника, водія, транспортний засіб, пункт навантаження та пункт призначення, відомості про супровідні документи (видаткові накладні) на товар, опис товару та його вартість; копію наказу про прийняття на роботу водія, який здійснював перевезення; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля ГАЗ 3302, державний номер АІ 1746 СЕ, що належить на праві власності ТОВ «Вишнівська взуттєва фабрика», на якому здійснювалось перевезення; оборотно-сальдову відомість по рахунку 105 «Транспортні засоби».

На підтвердження факту оприбуткування товару на склад, в матеріалах справи містяться надані Позивачем оборотно-сальдові відомості по рахункам: 11 «Інші необоротні матеріальні активи», на якому відображається надходження придбаних необоротних матеріальних активів на підприємство (зa первісною вартістю); 106 «Інструменти, прилади тa інвентар», як якому ведеться облік машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів та інвентарю; 201 «Сировина і матеріали», на якому відображаються наявність та рух сировини тa основних матеріалів, які входять дo складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні.

В оплату за поставлений товар Позивач на підставі рахунків-фактур перерахував ТОВ «Авант Маркетинг» кошти в загальній сумі 376 566,00 грн, у тому числі ПДВ - 62 761,00 грн.

Факт перерахування коштів підтверджується копією банківської виписки, а також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 «Розрахунки з контрагентами» ТОВ «Авант Маркетинг», що містяться у матеріалах справи.

На підтвердження права на формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями Позивач отримав від ТОВ «Авант Маркетинг» сім податкових накладних на загальну суму 376 566,00 грн, у тому числі ПДВ - 62 761,00 грн.

Вказану суму податку на додану вартість Позивач включив до складу податкового кредиту за вересень 2014 року, відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних за цей податковий (звітний) період.

Крім того, Позивачем надано докази використання придбаних у ТОВ «Авант Маркетинг» товарів у власному виробництві (для виготовлення взуття) та передачі частини придбаних товарів своєму бізнес-партнеру у якості давальницької сировини, а також виготовлення готової продукції та її подальшої реалізації.

Колегія суддів зауважує, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, ТОВ «Авант Маркетинг» є юридичною особою, яка зареєстрована 17.07.2014 (запис про державну реєстрацію в ЄДР - 13341020000004497); стан юридичної особи - зареєстрована; статус відомостей - підтверджено; основний вид діяльності за КВЕД: неспеціалізована оптова торгівля; записи про відсутність за місцезнаходженням та припинення у ЄДР відсутні.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає що Позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження фактичного виконання спірних операцій, зокрема, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності Позивача, а право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Згідно ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності дій суб»єкта владних повноважень при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 20.03.2015 року №0000902204, оскільки Позивачем обгрунтовано сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, а тому оскаржуване рішення суб»єкта владних повноважень підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року відкрито апеляційне провадження та відстрочено апелянту - Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області сплату судового збору до прийняття рішення.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент подання адміністративного позову (травень 2015 року), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; ч.3 ст.4 цього ж Закону передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Мінімальна заробітна плата на 2015 рік в Україні вcтановлена Закoном України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» в розмірі 1 218,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, загальний розмір судових витрат у вигляді сплати судового збору, понесених ТОВ «Вишнівська взуттєва фабрика» за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, складає 188 грн 29 коп, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №364 від 02 квітня 2015 року.

Вказана сума сплати судового збору складає десять відсотків від загальної суми сплати судового збору, загальна сума сплати судового збору - 1 882,83 грн (94 141,50 х 2%).

З врахуванням наведеного та у відповідності вимог вищевказаних норм законів, суд вважає за необхідне стягнути з Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 071,11 грн (1 882,83 х 110%).

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (вул.Ломоносова, 34, м.Вишневе, Київська обл., 08132, код ЄДРПОУ 38738300) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до адміністративного суду в розмірі 2 071 (дві тисячі сімдесят одну) грн 11 (одинадцять) коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 11 листопада 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Бужак Н.П.