Ухвала

від 29.10.2015 по справі 2а-1870/5311/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 року м. Київ К/800/23934/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Костенка М.І.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014

у справі 2а-1870/5311/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регата»

до Головного управління Державного казначейства України в Сумській

області

Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Міндоходів у Сумській області

про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регата» звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державного казначейства України в Сумській області, Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість .

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 позов задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено позапланові виїзні перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок з грудня 2009 по червень 2010 року, січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення податку на додану вартість та складено довідки.

Підставою для не відшкодування позивачу податку на додану вартість є постанова про накладення арешту на суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яка не повернута з державного бюджету ТОВ „Регата" станом на 06.08.2010 по сумам, які заявлені до відшкодування і які можливо будуть заявлені в майбутньому.

Вищезазначена постанова винесена слідчим в ході розслідування кримінальної справи № 10800008 по обвинуваченню колишнього директора ТОВ „Регата" у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 191 ч.2, 212 ч. 1, 366 ч. 2 КК України.

Також, постановою слідчого від 06.08.2010 накладено арешт на майно та майнові права позивача на суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість які не повернуті з бюджету ТОВ „Регата" станом на 06.08.2010 і які можливо будуть заявлені в майбутньому. Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

У відповідності до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з постанови про накладення арешту на майно та майнові права арешт на суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, яка не повернута з державного бюджету ТОВ «Регата» станом на 06.08.2010 по сумам, які заявлені до відшкодування і які можливо будуть заявлені в майбутньому накладено на підставі ст. 125, 126, 130 КПК України.

Відповідно до ст. 125 КПК України слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї ініціативи зобов'язаний вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову.

Згідно з ст. 126 КПК України забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.

Як свідчать викладені вище положення ст.ст. 125-126 КПК України арешт на майно в даному випадку може бути накладено лише в рамках забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову.

Суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що сам факт порушення кримінальної справи № 10800008 по обвинуваченню колишнього директора позивача в скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України та постанова від 06.08.2010 про накладення арешту на суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, яка не повернута з державного бюджету ТОВ «Регата» станом на 06.08.2010 по сумам, які заявлені до відшкодування і які можливо будуть заявлені в майбутньому не є та не може бути належним доказом фіктивності чи/та нікчемності правочинів укладених між позивачем та його контрагентами і відповідно не може прийматися судом до уваги як не підтверджений належними та допустимими доказами.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 у справі 2а-1870/5311/11 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 у справі 2а-1870/5311/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий М.О. Федоров Судді М.І. Костенко О.І. Степашко