Рішення

від 11.11.2015 по справі 127/17848/15-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/17848/15-ц

Провадження № 2/127/5479/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2015 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:головуючого - судді Ан О.В.

при секретареві Тронт М.О.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника 3-ї особи ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, 3-я особа ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу про надання дозволу на розробку проекту землеустрою суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2015 року до Вінницького міського суду вінницької області звернувся позивач - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1Г.) з цивільним позовом до відповідача - Головного управління Держгеокадастру ( правоприємника Держземагенства) у Вінницькій області (далі - ГУ Держгеокадастр у Вінницькій області). У позовній заяві позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ № 2-3251/15-14-00 від 10.10.2014 року Головного управління Держземагенства у Вінницькій області. При визначенні підсудності позивач посилався на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду Вінницької області від 15.07.2015 року, якою постанову Вінницького окружного адміністративного суду Вінницької області від 27.05.2015 року по справі скасовано, провадження по справі закрито, оскільки перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї не може бути розглянуто за правилами кодексу адміністративного судочинства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2015 року у справі № 802/4442/14-а (яка набрала законної сили) зобов'язано ГУ Держземагенства у Вінницькій області розглянути клопотання від 18.03.2014 року та надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою про відведення земельних ділянок в оренду з метою створення та ведення фермерського господарства орієнтовною загальною площею 97,7281 га із числа земель запасу Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області, в тому числі на земельну ділянку кадастровий номер 0524380600:01:003:0268 площею 41,7762 га. Однак, позивач дізнався, що оскаржуваним наказом ГУ Держземагенства у Вінницькій області від 10.10.2014 року № 2-3251/15-14-00 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_4, в тому числі на земельну ділянку кадастровий номер 0524380600:01:003:0268 площею 41,7762 га, на яку претендує він. Позивач стверджує, що наказ ГУ Держземагенства у Вінницькій області від 10.10.2014 року № 2-3251/15-14-00 є неправомірним, оскільки, порушує його право на отримання земельної ділянки в оренду з метою створення та ведення фермерського господарства, а тому такий підлягає скасуванню.

У судовому засіданні позивач вимоги підтримав повністю, просив задовольнити позов. При цьому зазначив, що відповідач при наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою розпорядився одними і тими ж земельними ділянками двічі, чим обмежив права позивача на набуття ним земель в оренду для ведення фермерського господарства. Крім того, позивач послався на те, що оскаржуваний наказ за своїм змістом містить певні недоліки, які свідчать про наявність підстав для його скасування, а саме в дозволі, наданому ОСОБА_4 не зазначено на які саме земельні ділянки надано дозвіл з зазначенням їх розмір, меж, кадастрового номеру, при цьому в визначенні терміну «земельна ділянка» послався на ст.. 79 ЗК України .

Представник відповідача з вимогами позивача не погодився та у поясненнях зазначив, що при прийнятті наказу про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_4, були дотримані всі вимоги Земельного кодексу України та Закону України "Про фермерське господарство" у зв'язку із чим оскаржуваний наказ є законним. При визначенні терміну «земельна ділянка» відповідач керувався ст.. 123 ЗК України.

Представник 3-ї особи - ОСОБА_4 - ОСОБА_3 просив суд в задоволенні позову відмовити повністю. При цьому пояснив, що ОСОБА_5 при зверненні із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою дотримано усіх вимог Закону.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

18.03.2014 р. позивач звернувся до відповідача із письмовим клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду з метою створення та ведення фермерського господарства орієнтовною загальною площею 97,7281 га, із числа земель запасу Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2015 р., яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року (справа № 802/4442/14-а) адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держземагенства у Вінницькій області щодо не прийняття рішення по суті клопотання ОСОБА_1 від 18.03.2014 р. Зобов'язано Головне управління Держземагенства у Вінницькій області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 18.03.2014 р. та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду з метою створення та ведення фермерського господарства орієнтовною загальною площею 97,7281 га, із числа земель запасу Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області: 1) Земельна ділянка кадастровий номер 0524380600:01:003:0268, площею 41,7762 га;2) Земельна ділянка кадастровий номер 0524380600:01:003:0070, площею 8,4935 га;3) Земельна ділянка кадастровий номер КОАТУУ НОМЕР_1, зона 01, квартал 003, площею 7,9 га;4) Земельна ділянка кадастровий номер 0524380600:01:003:0271, площею 23,5271 га;5) Земельна ділянка кадастровий номер 0524380600:01:002:0248, площею 16,0313 га.

Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України та Законом України "Про фермерське господарство", який є спеціальним нормативно правовим актом у цій сфері. Так, в силу положень ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з п. "в" ч. 1 ст. 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Як передбачено частиною 1 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" № 973-IV (далі - Закон України №973-IV) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до компетентних органів із заявою. У заяві зазначається: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. Як пояснив позивач, при розгляді справи № 802/4442/14-а він дізнався, що ОСОБА_4 за її клопотанням від 19.09.2014 року ГУ Держземагенства у Вінницькій області наказом від 10.10.2014 року № 2-3251/15-14-00 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства, в тому числі земельної ділянки кадастровий номер 0524380600:01:003:0268, площею 41,7762 га. на яку претендує

позивач. Вважаючи, що наказ від 10.10.2014 року № 2-3251/15-14-00 винесено з порушенням норм діючого законодавства, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування, зокрема зазначив, що в наказі відсутні зазначення їх розміру, меж, кадастрового номеру, при цьому в визначенні терміну «земельна ділянка» послався на ст. 79 ЗК України.

Про те суд вважає посилання позивача на ст.. 79 ЗК України що до визначення терміну «земельна ділянка» безпідставним, оскільки вказана стаття передбачає земельну ділянку як об'єкт права власності (земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами), тобто в спеціальному для визнання права власності значенні що до ст.. 79 ЗК.

Згідно зі ст.. 123 ЗК України передбачений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування. В казаною нормою передбачається надання у користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Частиною 2 ст. 123 ЗК України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з оспорюванного наказу, підставою для прийняття оскаржуваного наказу стало клопотання ОСОБА_4 Доказів порушення 3-ю особою порядку та підстав звернення з клопотанням позивач не надав, клопотань про витребування доказів в тому числі документів не заявляв.

Отже посилання позивача на порушення норм законодавства при видачі наказу про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_4 позивачем не доведено. Таким чином, ГУ Держземагентства у Вінницькій області, приймаючи оскаржуваний наказ, діяв в межах наданих йому повноважень, а тому правомірно надав дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства ОСОБА_4

Суд критично ставиться до вказаних доводів позивача з огляду на те, що відповідно до частини 3 статті 7 Закону № 973-IV « Про фермерське господарство» земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Суд критично ставиться до посилання позивача на порушення відповідачем наказу Держземагенства України № 72 від 28.02.2013 року, оскільки вказаний акт відсутній в базі законодавства як правова норма, не пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а отже носить лише рекомендаційний характер.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що аналіз норм ст. 50 Закону України «Про землеустрій» дає підстави стверджувати про те, що саме з метою чіткої ідентифікації земельних ділянок, що передаються у власність або надаються у користування і розробляється проект землеутрою. Отже, говорити про те, що земельна ділянка повинна бути чітко ідентифікована на стадії надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою немає правових підстав.

Згідно ст.. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оскарження. Про те позивач ОСОБА_7 не вказав які саме його права були порушені, оскільки 21.05.2015 року наказом № 2084/20-15СГ йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду загальною площею 97.7281 га із земель запасу державної власності сільськогосподаського призначення(рілля) на території Бортниківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області для ведення фермерського господарства ( код цільового призначення 01.2).

Із наведених положень убачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Позивач не обґрунтував висновок про порушення своїх прав оскаржуваним рішенням та не надав доказів своїх тверджень.

Отже на момент розгляду справи стверджувати про порушення прав позивача оскаржуваним наказом немає підстав, оскільки інтерес позивача на отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки кадастровий номер 0524380600:01:003:0268, площею 41,7762 га. захищено у зв'язку із прийняттям ГУ Держземагенства у Вінницькій області Наказу від 21.05.2015 року № 2-84/20-15-СТ на виконання рішення суду.

При цьому слід зазначити, що наявність рішень (наказів) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства ОСОБА_4 не могло вважатися підставою для відмови ОСОБА_1 у наданні такого дозволу. Отже, посилання ОСОБА_1 на те, що саме надання дозволу на розробку проекту землеустрою спірної земельної ділянки ОСОБА_4 порушує його права судом до уваги не беруться, оскільки такі не ґрунтуються на Законі.

Враховуючи викладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів осіб, які брали участь у справі, оцінивши досліджені у ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Вінницькій області № 2-3251/15-14-00 від 10.10.2014 року. Відтак, у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Керуючись ст. 15,15 ЦК України, ст.79,123 ЗК України, ст.. 7 Закону України « Про фермерське господарство» ст.. 50 Закону України « Про землеустрій» . ст. 10,15, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, 3-я особа ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з моменту проголошення подачею апеляційної скарги.

Суддя Ан О.В.