Ухвала

від 22.06.2016 по справі 127/17848/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

22 червня 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Дем 'яносова М.В., суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В., Мостової Г.І., Ступак О.В., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа - ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування наказу про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, за касаційною скаргою ОСОБА_6, поданою представником ОСОБА_7, на рішення апеляційного суду Вінницької області від 21 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 18 березня 2014 року він звернувся до Головного управління Державного земельного агентства у Вінницькій області із письмовим клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду з метою створення та ведення фермерського господарства орієнтовною загальною площею 97,7281 га, із числа земель запасу Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області, зокрема, і на спірну земельну ділянку площею 41,7762 га, кадастровий номер НОМЕР_1. У встановлений законом місячний термін відповідачем не було прийнято рішення по суті його клопотання.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року у справі № 802/4442/14-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державного земельного агентства у Вінницькій області щодо неприйняття рішення по суті його клопотання від 18 березня 2014 року, зобов'язано відповідача розглянути його клопотання від 18 березня 2014 року та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду з метою створення та ведення фермерського господарства орієнтовною загальною площею 97,7281 га із числа земель запасу Бортницької сільської ради Тульчинського району, зокрема, і на земельну ділянку площею 41,7762 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

При розгляді цієї справи він дізнався, що ОСОБА_6 за її клопотанням від 19 вересня 2014 року Головним управлінням Державного земельного агентства у Вінницькій області наказом від 10 жовтня 2014 року № 2-3251/15-14-00 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства, в тому числі земельної ділянки площею 41,7762 га, кадастровий номер НОМЕР_1, на яку він претендував.

Позивач вважав, що наказ від 10 жовтня 2014 року № 2-3251/15-14-00 було винесено відповідачем з порушенням норм діючого законодавства, а тому просив визнати його протиправним та скасувати.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 21 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення у справі про часткове задоволення позову ОСОБА_5 Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державного земельного агентства у Вінницькій області від 10 жовтня 2014 року № 2-3251/15-14-00 в частині надання ОСОБА_6 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 41,7762 га, кадастровий номер НОМЕР_1 із земель запасу на території Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області, для ведення фермерського господарства. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що 18 березня 2014 року ОСОБА_5 звернувся до Головного управління Державного земельного агентства у Вінницькій області із письмовим клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду з метою створення та ведення фермерського господарства орієнтовною загальною площею 97,7281 га, із числа земель запасу Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області, зокрема, і на спірну земельну ділянку площею 41,7762 га, кадастровий номер НОМЕР_1. У встановлений законом місячний термін відповідачем не було прийнято рішення по суті його клопотання, у зв'язку з чим ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державного земельного агентства у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року (а. с. 12-17), залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року (а. с. 18-22), адміністративний позов ОСОБА_5 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державного земельного агентства у Вінницькій області щодо неприйняття рішення по суті його клопотання від 18 березня 2014 року, зобов'язано відповідача розглянути його клопотання від 18 березня 2014 року та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду з метою створення та ведення фермерського господарства орієнтовною загальною площею 97,7281 га, із числа земель запасу Бортницької сільської ради Тульчинського району, зокрема, і на земельну ділянку площею 41,7762 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

При розгляді цієї справи ОСОБА_5 дізнався, що ОСОБА_6 за її клопотанням від 19 вересня 2014 року Головним управлінням Державного земельного агентства у Вінницькій області наказом від 10 жовтня 2014 року № 2-3251/15-14-00 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства, в тому числі земельної ділянки площею 41,7762 га, кадастровий номер НОМЕР_1, на яку він претендував.

В обґрунтування своїх вимог щодо визнання цього наказу протиправним та його скасування позивач зазначав, що в оскаржуваному наказі відсутні зазначення їх розміру, меж, кадастрового номеру, при цьому в визначенні терміну «земельна ділянка» послався на ст. 79 ЗК України.

Суд першої інстанції належним чином перевірив доводи позивача та надані ним докази в обґрунтування заявленого позову та дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність ОСОБА_5 своїх позовних вимог, оскільки наявні у справі належні і допустимі докази, яким суд у відповідності до ст. ст. 60, 212 ЦПК України надав належну оцінку, свідчать про те, що приймаючи оскаржуваний наказ від 10 жовтня 2014 року № 2-3251/15-14-00 Головне управління Державного земельного агентства у Вінницькій області діяло у межах наданих йому повноважень. Позивач не надав доказів на спростування цих обставин.

Також судом було встановлено, що згідно з наказом Головного управління Державного земельного агентства у Вінницькій області від 21 травня 2015 року № 2-84/20-15-СГ, прийнятого на виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року, ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду загальною площею 97,7281 га із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення (рілля) на території Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області для ведення фермерського господарства (а. с. 32). З урахуванням цього суд дійшов правильного висновку, що після прийняття цього наказу не має підстав вважати порушеними права позивача оскаржуваним наказом.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відмову ОСОБА_5 у позові ґрунтується на правильно встановлених у справі обставинах та вимогах закону.

Скасовуючи законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вдався до переоцінки доказів, які були досліджені місцевим судом, й не досліджуючи нових доказів у справі, дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування наказу відповідача, виходячи із того, що на одну і ту ж земельну ділянку, що знаходиться на території Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області площею 41,7762 га, кадастровий номер НОМЕР_1, відповідачем було видано два накази про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду з метою створення та ведення фермерського господарства, перший із яких є наказ від 10 жовтня 2014 року № 2-3251/15-14-00, виданий ОСОБА_6, який є предметом оскарження, а другий - наказ від 21 травня 2015 року № 2-84/20-15-СГ, виданий позивачу ОСОБА_5 на виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року. Внаслідок цього суд дійшов висновку про те, що позивач не зможе отримати спірну земельну ділянку у користування для ведення фермерського господарства, чим продовжиться порушення його права, яке було захищено судовим рішенням від 3 лютого 2015 року у адміністративній справі № 802/4442/14-а.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна, оскільки він усупереч ч. 4 ст. 60 ЦПК України ґрунтується на припущеннях та на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Ураховуючи наведене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_7, задовольнити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 21 грудня 2015 року скасувати, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2015 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

М.В. Дем’яносов А.О. Леванчук А.В. Маляренко Г.І. Мостова О.В. Ступак Головуючий Судді: