Рішення

від 10.11.2015 по справі 908/178/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 2/7/15-13/170/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2015 Справа № 908/178/15-г

За позовом: Сільського (фермерського) господарства В«ОСОБА_1І.В» , с. Максимівка, Вільнянський район, Запорізька область

до відповідача: Державного підприємства В«Підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області №1В» , с. Дружелюбівка, Вільнянський район, Запорізька область,

про стягнення 67 138,47 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 20.01.2015р.

від відповідача: ОСОБА_3, доручення № б/н від 10.06.2015р.

Розглядається позовна заява Сільського (фермерського) господарства В«ОСОБА_1І.В» до Державного підприємства В«Підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області №1В» про стягнення 67 138,47 грн. за договором про виконання сільськогосподарських робіт від 15.09.2011р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.01.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/7/15 та призначено розгляд справи на 26.02.2015р.

Ухвалою суду від 26.02.2015р. за клопотанням позивача суд продовжив строк розгляду справи на 15 днів до 24.03.2015 р. та відклав розгляд справи на 12.03.2015р.

В судовому засіданні 12.03.2015р. оголошено перерву до 13.03.2015р.

В судовому засіданні 13.03.2015р. оголошено перерву до 24.03.2015р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.03.2015р. у справі № 908/178/15-г в задоволені позову Сільського (фермерського) господарства В«ОСОБА_1І.В» до Державного підприємства В«Підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області №1В» про стягнення за договором про виконання сільськогосподарських робіт від 15.09.2011р. у розмірі 67 138,47грн. - відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.06.2015р. апеляційну скаргу Сільського (фермерського) господарства В«ОСОБА_1І.В» залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2015р. по справі № 908/178/15-г залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2015р. касаційну скаргу Сільського (фермерського) господарства В«ОСОБА_1І.В» задоволено. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.06.2015р. та рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2015р. у справі № 908/178/15-г скасовано. Справу № 908/178/15-г передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено її до розгляду судді Серкіз В.Г.

Ухвалою суду від 05.10.2015р. прийнято справу № 908/178/15 до провадження суддею Серкіз В.Г. та призначено до розгляду на 29.10.2015р.

Ухвалою від 29.10.2015р. розгляд справи відкладено до 10.11.2015р., у зв'язку з неявкою представника відповідача.

10.11.2015р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

До початку розгляду справи представниками сторін заявлено клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві № б/н від 10.12.2014р. та просить суд стягнути з відповідача за договором про виконання сільськогосподарських робіт від 15.09.2011р. у розмірі 67 138,47 грн., а саме: 38 160,00 грн. - основного боргу, 18 248,19 грн. - пені, 3 365,40 грн. - 3% річних, 7 364,88 грн. - інфляційних витрат. Обґрунтовуючи свої вимоги, Сільське (фермерське) господарство В«ОСОБА_1І.В» посилається на ст. ст. 526, 549, 550, 625, 629, 638 ЦК України,ст.ст. 173-175, 193 ГК України та ст. ст. 12, 13, 15, 54-57 ГПК України.

Представник відповідач в судовому засіданні 10.11.2015р. підтримав свою думку викладену у відзиві на позовну заяву № 4/12-1722 від 09.11.2015р. та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

15.09.2011р. між Державним підприємством В«Підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області №1В» (Замовник) та Сільським (фермерським) господарством В«ОСОБА_1І.В» (Виконавець) укладено договір про виконання сільськогосподарських робіт (Договір), предметом Договору є послуги Виконавця по проведенню сільськогосподарських робіт: дискування (п. 1.1 Договору).

У пунктах 1.2 - 1.5 Договору закріплено, що Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу. Виконавець виконує роботу, використовуючи власну техніку: трактор В« Caase-130В» . Заправка сільськогосподарської техніки Виконавця проводиться пальним Замовника. Поточний ремонт та обслуговування техніки проводиться за рахунок Виконавця.

Пунктами 2.1, 2.2 Договору передбачено, що роботи здійснюються Виконавцем на площах Ззмовника у таких обсягах: дискування - площа 318,00 га, вартість 38 160,00 грн. Період виконання робіт: 26.10.2011р.

Згідно з п. 3.2 Договору оплата послуг становить 120,00 грн. за 1 га посівів озимих зернових.

За умовами пунктів 3.3, 3.4 Договору, розрахунок з Виконавцем здійснюється у безготівковій або в іншій не забороненій законом формі. Остаточний розрахунок - до 30.11.2011р. Після закінчення робіт сторони складають акт про виконані роботи. Цей акт є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 4.3 Договору, Замовник зобов'язується своєчасно і у повному обсязі оплатити надані Виконавцем послуги згідно умов Договору.

Цей договір набирає чинності у день його підписання і діє до 31.12.2011р. та до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був виставлений рахунок № 2/2610 від 26.10.2011р. на оплату послуг на загальну суму 136 760,00 грн., з яких послуги дискування - на суму 38 160,00 грн.

Згідно договору про виконання сільськогосподарських робіт від 15.09.2011р. позивачем були проведені наступні роботи: дискування на площі 318,00 га, загальна вартість виконаних робіт складає 318,00 х 120,00 = 38 160,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 27.10.2011р. В акті зазначено, що претензій за цим актом сторони не мають.

У зв'язку з несплатою послуг дискування позивач звернувся до відповідача з претензією від 10.04.2014р. № 01/П/54 про оплату послуг на суму 136 760,00 грн., з яких послуги дискування - 38 160,00 грн. Претензію отримано відповідачем 12.04.2014р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 15.04.2014р., однак а ні відповіді на претензію, а ні сплати заборгованості відповідачем не надано.

Таким чином, Державне підприємство В«Підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області №1В» має основну заборгованість перед позивачем на суму 38 160,00 грн.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Стаття 173 Господарського кодексу України визначає господарське зобов'язання, як зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 2 ст. 631 цього ж Кодексу договір набирає чинності з моменту його укладення.

Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір про виконання сільськогосподарських робіт від 15.09.2011р. відповідач таким чином підтвердив прийняття на себе зобов'язань за цим договором на зазначених у ньому умовах.

Як свідчать обставини справи, позивач надавав послуги згідно умов договору про виконання сільськогосподарських робіт від 15.09.2011р., а відповідач приймав їх, не заперечуючи проти їх надання, що є підставою вважати договір укладеним в результаті вільного волевиявлення обох сторін.

При укладенні договору про виконання сільськогосподарських робіт від 15.09.2011р. (п. 3.3 Договору) сторонами погоджено, що розрахунок з Виконавцем здійснюється у безготівковій або в іншій не забороненій законом формі. Остаточний розрахунок - до 30.11.2011р.

Однак, Державне підприємство В«Підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області №1В» не здійснило оплату за надані послуги за договором у розмірі 38 160,00 грн.

Оскільки доказів повної оплати позивачу вартості наданих послуг відповідачем не надано, останнім допущено порушення вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України щодо належного виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Таким чином, у відповідача існує заборгованість за договором про виконання сільськогосподарських робіт від 15.09.2011р. на суму 38 160,00 грн.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Державне підприємство В«Підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області №1В» 38 160,00 грн. основної заборгованості за надання послуг за договором про виконання сільськогосподарських робіт від 15.09.2011р. обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3 365,40 грн., 7 364,88 грн. інфляційних втрат та пені в розмірі 18 248,19 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір 3% річних від простроченої суми за період прострочення з 31.12.2011р. по 08.12.2014р. складає 3 365,40 грн. та індекс інфляції грошових коштів за період прострочення з 31.12.2011р. по 08.12.2014р. складає 7 364,88 грн.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Державного підприємства В«Підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області №1В» інфляційних втрат в сумі 7 364,88 грн. та 3 % річних в сумі 3 365,40 грн. обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі, та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно приписів ст. 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 5.1 Договору зазначено, що за невиконання або неналежне умов Договору, Сторони несуть відповідальність: за несвоєчасні розрахунки, невиконані умови Договору ( п.п. 1.5, 2.2, 4.1) - штрафні санкції у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по сплаті за поставлений товар.

За розрахунком позивача, розмір пені за прострочення виконання зобов'язання за період прострочення з 31.12.2011р. по 08.12.2014р. складає 18 248,19 грн.

Однак, розрахунок пені позивача суперечить нормам ч. 6 ст. 232 ГК України та замість нарахованих 1 074 дні на суму 18 248,19 грн. має становити 154 дні (тобто за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано) на суму 2 451,77 грн.

З огляду на викладене, наданий позивачем розрахунок суми пені судом не може бути прийнятий, оскільки він є необґрунтованим, у зв'язку із чим в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені судом задовольняється лише 2 451,77 грн., а решта 15 796,42 грн. - пред'явлені позивачем безпідставно та відмовляється судом в їх задоволені.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства В«Підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області №1В» (70053, Запорізька область, Вільнянський район, с. Дружелюбівка, вул. Олімпійська, буд. 2с, код ЄДРПОУ 08680046) на користь Сільського (фермерського) господарства В«ОСОБА_1І.В» (70024, Запорізька область, Вільнянський район, с. Максимівка, вул. Феленко, буд. 24, код ЄДРПОУ 30567718) 38 160 (тридцять вісім тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 3 365 (три тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 40 коп. 3 % річних, 7 364 (сім тисяч триста шістдесят чотири) грн. 88 коп. інфляційних збитків, 2 451 (дві тисячі чотириста п'ятдесят одна) грн. 77 коп. пені та 1 397 (одна тисяча триста дев'яносто сім) грн. 10 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення пені в сумі 15 796 (п'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 42 коп. - відмовити.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 11.11.2015р.