Рішення

від 13.11.2012 по справі 2-3423/12

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 2-3423/12

Рішення

Іменем України

"13" листопада 2012 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого Бондарчука В.В.

секретарі Тузенко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини , -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого вказала, що вони з відповідачем є батьками неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. За рішенням суду шлюб між сторонами розірвано, дитина проживає разом з позивачкою. Мати позивачки - громадянка держави ОСОБА_4, в зв»язку з чим позивачка має можливість оздоровити доньку в морській кліматичній зоні, однак, відповідач відмовляється надати згоду на виїзд неповнолітньої доньки за кордон. Позивач просить визнати таку відмову безпідставною, дозволити доньці виїзд до держави ОСОБА_4 на термін до трьох місяців без згоди та супроводу батька, допустити негайне виконання рішення суду в частині проїзного документа дитини та судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач позов підтримала з тих же підстав та просила його задовольнити.

Відповідач позов не визнав та пояснив, що позивач може вивезти дитину до ОСОБА_4 назавжди, що не відповідає його інтересам, оскільки він бажає брати участь у вихованні та розвитку дитини.

Представник Служби у справах дітей та неповнолітніх Житомирської міської ради позов підтримав.

Суд заслухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи та встановив, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Зі слів позивачки, її мати - ОСОБА_5 - є громадянкою держави ОСОБА_4, позивач разом з донькою хоче поїхати відвідати бабусю, а також оздоровити дитину в морській кліматичній зоні. Однак, будь-яких доказів родинних відносин з ОСОБА_5, а також того, що остання є громадянкою ОСОБА_4, позивач суду не надала.

Таким чином позивачкою не доведено, що поїздка дитини за кордон здійснюється в інтересах дитини, оскільки достеменно не відомо, до кого позивач має поїхати в гості, де та в яких умовах буде проживати дитина та чи має позивач можливість забезпечити виїзд, проживання дитини в ОСОБА_4 та її повернення в Україну, тому суд відмовляє в задоволенні позову за необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 212-215 ЦПК України, суд-

вирішив:

Відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя В. В. Бондарчук