Ухвала

від 16.11.2015 по справі 161/16146/15-ц

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/16146/15-ц

Провадження № 2/161/4973/15

У Х В А Л А

16 листопада 2015 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Присяжнюк Л.М.,

з участю секретаря - Жаловаги І.П.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за ОСОБА_1 до ПрАТ Волинська оптово-роздрібна фірма «Галант» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПрАТ Волинська оптово-роздрібна фірма «Галант» про стягнення заборгованості .

13.11.2015 року позивач звернувся до суду із заяво про забезпечення позову та зазначає, що відповідач починаючи з 2009 року купував у ТОВ «УА Брук» товар, однак за нього не сплачував належним чином, а сума заборгованості складає 2582651,78 грн. Оскільки заявлена ним сума боргу, з урахуванням інших заборгованостей відповідача, є значною для останнього, а невжиття заходів забезпечення у справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 ЦПК України).

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» установлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У поданій до суду заяві про забезпечення позову, заявник не наводить обґрунтованих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову у якийсь спосіб може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі. Позивачем також не надано суду доказів, з яких можливо було визначити співмірність забезпечення позову, який просить застосувати заявник, із заявленими позивачем вимогами. Окрім того, позивачем не надано суду доказів наявності у власності відповідача будь-якого рухомого чи нерухомого майна на яке слід накласти арешт.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151-153, 209-210 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за ОСОБА_1 до ПрАТ Волинська оптово-роздрібна фірма «Галант» про стягнення заборгованості- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Луцького міськрайонного суду Присяжнюк Л.М.