Постанова

від 11.11.2015 по справі 905/5689/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 905/5689/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П., розглянувши касаційні скаргиОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 18.06.2014 Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 у справі№ 905/5689/13 Господарського суду міста Києва за позовом 1. ОСОБА_7 2. ОСОБА_6 3. ОСОБА_8 4. ОСОБА_5 5. ОСОБА_9 6. ОСОБА_10 7. ОСОБА_4 8. ОСОБА_11 до 1. Фонду державного майна України 2. Публічного акціонерного товариства "Маріупольський комбінат ім. Ілліча" 3. Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" 4. ОСОБА_13 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Донецьке територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку прозобов'язання вчинити певні дії та визнання права на акції за участю представників сторін:

позивача-1: ОСОБА_7

позивача-2: ОСОБА_6

позивача-3: ОСОБА_8

позивача-4: ОСОБА_5

позивача-5: ОСОБА_5, дов. від 19.10.2013 б/н

позивача-6: не з'явився

позивача-7: ОСОБА_4

позивача-8: ОСОБА_11

відповідача-1: не з'явилися

відповідача-2: Омельченко О.О., дов. від 24.12.2014 № 09/229

відповідача-3: не з'явилися

відповідача-4: не з'явилися

третя особа, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідачів: не з'явилися

Згідно із розпорядженням Керівника апарату Вищого господарського суду України від 07.10.2015 № 08.03-04/961 про призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 905/5689/13 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи, розгляд справи здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя Іванова Л.Б., судді Гольцова Л.А., Козир Т.П.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 звернулися Господарського суду Донецької області з позовом до Фонду державного майна України, Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" та ОСОБА_13 про:

- визнання не розподілу акцій між членами організації орендарів згідно п. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" при приватизації державного майна України і створенні Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" таким, що порушує майнові права позивачів;

- визнання не розподілу акцій між членами організації орендарів згідно п. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" при створенні установи Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" таким, що порушує майнові права позивачів;

- визнання не розподілу акцій 50% пакету акцій + 1 акція, викуплених на основі договору купівлі-продажу пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" № КПП-301 від 20.12.2000, укладеного між Фондом державного майна України і Приватним акціонерним товариством "Ілліч-Сталь", таким, що порушує права в отриманні частини в пакеті акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" членів Організації орендарів, а саме позивачів;

- визнання права на виділ частки позивачів із пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча";

- визнання права на виділ частки із 50% пакету акцій + 1 акція, викупленого у Держави Україна при приватизації державного майна;

- визнання права на виділ частки позивачів із пакету акцій Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь";

- визнання недійсним договору № 02 від 25.03.2011 про викуп вартості долі організації орендарів, укладеним між Ліквідаційною комісією Організації орендарів Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" за підписом ОСОБА_15 та Приватним акціонерним товариством "Ілліч-Сталь" за підписом ОСОБА_13 в частині сторін ПАТ "Ілліч-Сталь" по відношенню до ОСОБА_11 в частині виплати вартості пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" і пакету акцій Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь";

- зобов'язання Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку Донецького територіального управління видати:

сертифікат на акції Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" позивачам ОСОБА_7 43416 шт. акцій, ОСОБА_9 41112 шт. акцій, ОСОБА_5 64364 шт. акцій, ОСОБА_16 51620 шт. акцій, ОСОБА_10 45832 шт. акцій, ОСОБА_4 61884 шт. акцій, ОСОБА_6 18932 шт. акцій, ОСОБА_11 43516 шт. акцій;

сертифікат на акції, викуплені у Держави 50% + 1 акція пакету ЗАТ (ПАТ) "Ілліч-Сталь" позивачам ОСОБА_7 60348 шт. акцій, ОСОБА_9 57145 шт. акцій, ОСОБА_5 89465 шт. акцій, ОСОБА_16 71751 шт. акцій, ОСОБА_10 63706 шт. акцій, ОСОБА_4 86018 шт. акцій, ОСОБА_6 26315 шт. акцій, ОСОБА_11 60487 шт. акцій;

сертифікат на акції Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" позивачам ОСОБА_7 на суму 8378 грн., ОСОБА_9 на суму 8099 грн., ОСОБА_5 на суму 12747 грн., ОСОБА_16 на суму 10389 грн., ОСОБА_10 на суму 8909 грн., ОСОБА_4 на суму 11458 грн., ОСОБА_6 на суму 3202 грн., ОСОБА_11 на суму 8514 грн.

- виділення і видачу на руки частини майна у вигляді акцій пропорційно долі внесених акцій в установу Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" із пакету акцій Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" позивачів: ОСОБА_7 на суму 8378 грн., ОСОБА_9 на суму 8099 грн., ОСОБА_5 на суму 12747 грн., ОСОБА_16 на суму 10389 грн., ОСОБА_10 на суму 8909 грн., ОСОБА_4 на суму 11458 грн., ОСОБА_6 на суму 3202 грн., ОСОБА_11 на суму 8514 грн.;

- виділення та видачу на руки частини із спільного пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" позивачів: ОСОБА_7 43416 шт. акцій, ОСОБА_9 41112 шт. акцій, ОСОБА_5 64364 шт. акцій, ОСОБА_16 51620 шт. акцій, ОСОБА_10 45832 шт. акцій, ОСОБА_4 61884 шт. акцій, ОСОБА_6 18932 шт. акцій, ОСОБА_11 43516 шт. акцій на 30.12.1996;

- виділення та видачу на руки частки із 50% пакету акцій + 1 акція, викупленого у Держави Україна при приватизації державного майна, позивачам: ОСОБА_7 60348 шт. акцій, ОСОБА_9 57145 шт. акцій, ОСОБА_5 89465 шт. акцій, ОСОБА_16 71751 шт. акцій, ОСОБА_10 63706 шт. акцій, ОСОБА_4 86018 шт. акцій, ОСОБА_6 26315 шт. акцій, ОСОБА_11 60487 шт. акцій.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.09.2013 у справі № 905/5689/13 передано справу за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2014 у справі № 905/5689/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Васильченко Т.В., судді Любченко М.О., Марченко О.В.) у задоволенні позовних вимог до Фонду державного майна України, ПАТ "ММК ім. Ілліча" та ПрАТ "Ілліч-Сталь" відмовлено, провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_13 припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2014 скасоване в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Фонду державного майна України, Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" та Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" з припиненням провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п. 1 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України; в решті рішення залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2015 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 у справі № 905/5689/13, справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 у справі № 905/5689/13 (колегія суддів у складі: головуючого судді Калатай Н.Ф., суддів Ропій Л.М., Рябухи В.І.) рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2014 у справі № 905/5689/13 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 звернулися до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 у справі № 905/5689/13 і прийняти нове судове рішення по суті позовних вимог про зобов'язання відповідачів примусово вчинити певні дії та визнання права власності позивачів на належні їм акції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржники посилаються на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статті 167 Господарського кодексу України, статті 17 Закону України "Про приватизацію державного майна", п. 5 Декрету КМ України від 20.05.1993 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду", положень Закону України "Про особливості приватизації пакета акцій, що належить державі у статутному фонді Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" та статей 1, 12, 35, 80 Господарського процесуального кодексу України, вважаючи, що відчужений державою пакет акцій ВАТ "ММК ім. Ілліча" має бути розподілений між ними, як членами організації орендарів ММК ім. Ілліча, пропорційно вартості належних їм внесків.

14.07.2015 до Вищого господарського суду України надійшли письмові пояснення ОСОБА_11 щодо касаційної скарги ОСОБА_5, в яких позивач-8 просить задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_5, для захисту порушених прав і інтересів позивачів вийти за межі позовних вимог, скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у цій справі і прийняти нове рішення або передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

11.08.2015 та 09.09.2015 від ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надійшли доповнення до касаційних скарг.

28.09.2015 до Вищого господарського суду України від ОСОБА_11 та ОСОБА_18 надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

Також 28.09.2015 до Вищого господарського суду України надійшли письмові пояснення по справі ОСОБА_18 та його заява про вступ у справу на стороні позивачів як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

У задоволенні вказаної заяви колегією суддів відмовлено з огляду на приписи ст. 27 Господарського процесуального кодексу, згідно із якою вступ у справу третіх осіб можливий до прийняття рішення суду, та повноваження суду касаційної інстанції, передбачені ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу.

29.09.2015 від ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надійшли додаткові пояснення ("заява на рішення від 12.08.2015"), в яких позивачі підтримали доводи касаційних скарги та просили скасувати оскаржувані судові рішення і визнати їх корпоративні права на акції.

Згідно із ухвалою Вищого господарського суду України від 29.10.2015 забезпечено участь у судовому засіданні ОСОБА_11 в режимі відеоконференції.

03.11.2015 до Вищого господарського суду України від ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надійшли письмові пояснення до касаційної скарги, в яких позивачі підтримали доводи касаційних скарги та просили скасувати оскаржувані судові рішення і визнати їх корпоративні права на акції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.11.2015 у судовому засіданні 04.11.2015 оголошено перерву до 11.11.2015 та забезпечено участь у судовому засіданні ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11 в режимі відеоконференції.

10.11.2015 ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 подали до Вищого господарського суду України письмові пояснення до касаційної скарги за результатами судового засідання 04.11.2015.

Сторони згідно з приписами статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач-6, відповідачі-1,3,4 та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.04.1993 Зборами уповноважених трудового колективу Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча (виписка з Протоколу № 1) вирішено заснувати Організацію орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча (далі - ОО ММК), затверджено Положення про ОО ММК, доручено Раді орендарів зареєструвати Положення про ОО ММК у виконкомі Ради народних депутатів м. Маріуполя.

Згідно із Розпорядженням № 756р від 17.05.1993 виконавчим комітетом Маріупольської міської Ради народних депутатів зареєстроване Положення про організацію орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.

Відповідно до Положення про ОО ММК (в редакції від 29.04.1993) ОО ММК є об'єднанням трудящих, створеним за рішеннями загальних зборів трудових колективів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча і юридичною особою; до органів управління ОО ММК віднесені Рада, Голова Ради - генеральний директор орендного підприємства, Ревізійна комісія; Вищим органом управління ОО ММК є Збори уповноважених ОО ММК (п.п. 1.1, 1.2, 5.1, 5.2 Положення).

Місцевим та апеляційним господарськими судами визначено, що 17.05.1993 ОО ММК зареєстровано як юридичну особу шляхом внесення до Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України (Положення про Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України затверджене постановою КМ України від 14.07.1993 № 538) і присвоєно ідентифікаційний код 24642231, що підтверджується Реєстраційною карткою Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України від 17.05.1993. Також факт реєстрації ОО ММК як юридичної особи з ідентифікаційним кодом 24642231 підтверджується випискою з ЄДРПОУ № 373073 від 15.04.2008.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 26.05.1993 між Фондом державного майна України (орендодавець) та Організацією орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча (орендар) було укладено договір оренди №Д-1842, за умовами якого орендодавець передав, а орендар в особі Голови Ради ОО ОСОБА_13, який діяв на підставі рішення Зборів від 29.04.1993 і Положення про ОО ММК (в редакції від 29.04.1993), прийняв в користування цілісний майновий комплекс Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча на строк до 25.05.1998.

Відповідно до п. 1.4 Договору оренди № Д-1842, після підписання вказаного договору і прийняття майна орендар має створити підприємство, з назвою "Орендне підприємство металургійного підприємства ім. Ілліча", яке стає правонаступником майнових прав і зобов'язань Державного металургійного комбінату імені Ілліча, майно якого передане в оренду.

Вищевказаними Зборами від 29.04.1993, затверджено Статут Орендного підприємства Металургійного комбінату ім. Ілліча (далі - Орендне підприємство ММК), який зареєстрований виконавчим комітетом Маріупольської міської Ради народних депутатів згідно з Розпорядженням № 854р від 28.05.1993 та 20.03.1995 на підставі вказаного розпорядження видане Свідоцтво серії ААВ № 384348 про реєстрацію Орендного підприємства ММК з кодом ОКПО № 00191129.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, 19.12.1996 між Фондом державного майна України та Організацією орендарів підприємства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" було укладено установчий договір № АТ-92, за умовами якого вирішено заснувати Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (ВАТ ММК), яке виступило правонаступником Орендного підприємства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".

20.12.1996 наказом Фонду державного майна України № 86-АТ, з урахуванням затвердженого наказом Фонду від 16.12.1996 № 1555 плану приватизації державної частки майна Орендного підприємства ММК, на базі майна цього підприємства створене ВАТ ММК, яке є правонаступником Орендного підприємства ММК; сформовано статутний фонд ВАТ ММК з державною часткою 69 % та часткою орендаря 31 %; затверджено Статут ВАТ ММК; обов'язки Голови правління ВАТ ММК покладені на Голову Ради орендарів ОСОБА_13, якого, серед іншого, зобов'язано провести державну реєстрацію Статуту ВАТ ММК.

Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що ВАТ ММК є правонаступником Орендного підприємства ММК, а останнє зі створенням ВАТ ММК припинило свою діяльність.

30.12.1996 Статут ВАТ ММК зареєстрований згідно з Розпорядженням виконкому Маріупольської Ради народних депутатів № 1058р.

Відповідно до преамбули Установчого договору № АТ-92 та п. 1.1 Статуту ВАТ ММК, засновниками ВАТ ММК є Фонд державного майна України і ОО ММК.

При цьому, пунктом 4.1 Статуту вказаного товариства визначено, що Організація орендарів має право на створення і володіння консолідованим пакетом акцій, які належать Організації орендарів.

Згідно з п.п. 5.1, 6.3 Статуту ВАТ ММК в редакції на дату створення ВАТ ММК, для забезпечення діяльності товариства засновники утворили статутний фонд у розмірі 774262120 грн.; на суму статутного фонду товариство випускає НОМЕР_1 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, які розподіляються між засновниками таким чином: ФДМ - 60,057 % на суму 534681450 грн., ОО ММК - 30,943 % на суму 239580670 грн.

Отже, при заснуванні ВАТ ММК за рахунок внеску до Статутного фонду ОО ММК одержала пакет акцій ВАТ ММК в кількості 958322680 акцій сумарною вартістю 239580670 грн.

Згідно з п. 12 Установчого договору № АТ-92 в редакції Додаткової угоди від 27.08.1998 для забезпечення діяльності Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" створено статутний фонд у розмірі 837928120 грн., поділений на НОМЕР_2 простих іменних акцій номінальною вартістю 25 коп., за рахунок внесків засновників: Фонд державного майна України - державне майно на суму 537310450 грн., поділене на НОМЕР_3 простих іменних акцій, які реалізуються відповідно до плану приватизації Орендного підприємства ММК і становлять 64,124 % Статутного фонду ВАТ ММК; ОО ММК - майно, що є власністю орендаря на суму 300617670 грн., яке поділене на НОМЕР_4 простих іменних акцій номінальною вартістю 25 коп., що складає 35,876 % Статутного фонду ВАТ ММК.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.05.1997 між Організацією орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча та ОСОБА_20 було укладено Установчий договір про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілліч-Сталь".

Статтею 5 вказаного договору встановлено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників створюється установчий фонд товариства, який становить 239580680,00 грн. Учасники володіють долями в установчому фонді товариства в наступних розмірах: організація орендарів - 239580670 грн. - 99,9999958%; ОСОБА_20 - 10 грн. - 0,0000042%.

22.06.1998 ОО ММК та ОСОБА_20 як засновники уклали Установчий договір про створення Закритого акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" шляхом перетворення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілліч-Сталь" з метою ведення господарської діяльності для отримання прибутку (п. 1).

Згідно із п. 9 Установчого договору для забезпечення діяльності ЗАТ за рахунок внесків засновників створюється статутний фонд, який становить 239580680 грн., який розділений на 239580680 простих іменних акцій номіналом 1 грн., випуск яких здійснюється в документарній формі.

Пунктом 10 Установчого договору визначено, що ОО ММК придбає 239580670 штук акцій ЗАТ, ОСОБА_20 - 10 штук.

Відповідно до п. 11 Установчого договору в редакції додаткової угоди від 26.01.1999 в рахунок оплати акцій засновники вносять: ОО ММК - корпоративні права у вигляді акцій ВАТ ММК загальною вартість 239580670 грн., ОСОБА_20 - грошові кошти в сумі 10 грн.

На виконання вимог Закону України "Про особливості приватизації пакета акцій, що належить державі у статутному фонді Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", постанови КМ України від 20.12.2000 № 498-р "Про достроковий продаж закріпленого у державній власності пакета акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" та наказу Фонду державного майна України від 20.12.2000 № 2675 "Про затвердження уточненого плану розміщення акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", 20.12.2000 між Фондом державного майна України та Закритим акціонерним товариством "Ілліч-Сталь" було укладено договір № КПП-301 купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" розміром 50%+1 акція статутного капіталу, відповідно до умов якого Фонд зобов'язався передати у власність Закритого акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" пакет акцій ВАТ ММК у кількості НОМЕР_5 шт. простих іменних акцій, випущених в документарній формі, номінальною вартістю однієї акції 0,25 грн. та номінальною вартість пакета акцій 418964060,25 грн., що становить 50% плюс 1 акція статутного фонду ВАТ ММК, а Закрите акціонерне товариство "Ілліч-Сталь" прийняти зазначений пакет акцій та сплатити за нього 455211155 грн.

21.02.2001 на виконання умов вказаного договору Фондом державного майна України було передано, а Закритим акціонерним товариством "Ілліч-Сталь" прийнято у власність пакет акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" у кількості НОМЕР_5 шт. номінальною вартістю 0,25 грн. за одну акцію, що підтверджується актом приймання-передачі пакета акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" № 93.

Як визначено судом апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "Ілліч-Сталь" є правонаступником у повному обсязі майна, прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства "Ілліч-Сталь", яке, в свою чергу, є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілліч-Сталь".

Судом апеляційної інстанції також з'ясовано, що рішенням зборів уповноважених ОО ММК, оформленим протоколом № 4 від 01.10.2010, вирішено припинити діяльність організації орендарів, створено ліквідаційну комісію, головою якої обрано ОСОБА_21

Засіданням Наглядової Ради ПрАТ "Ілліч-Сталь" від 04.10.2010 (Протокол № 13) вирішено надати згоду на здійснення відповідачем-3 викупу часток в колективному дольовому фонді ОО ММК (ідентифікаційний код 24642231) у фізичних осіб - членів ОО ММК за ціною, розрахованою із встановленим коефіцієнтом 5,9 про відношенню до існуючої номінальної вартості їх часток.

Рішенням зборів уповноважених ОО ММК, оформленим протоколом № 5 від 17.12.2010, у зв'язку з припиненням організації орендарів, її ліквідацією та відсутністю грошових коштів вирішено: покласти зобов'язання на Приватне акціонерне товариство "Ілліч-Сталь" з виплати членам організації, їх спадкоємцям в розмірі вартості їх часток після завершення процедури ліквідації організації орендарів; уповноважити Голову ліквідаційної комісії ОСОБА_21 на передання ПрАТ "Ілліч-Сталь" реєстру членів організації орендарів, які не розпорядилися своїми частками, для здійснення відповідних виплат.

Рішенням зборів уповноважених ОО ММК, оформленим протоколом № 1 від 25.03.2011, затверджено ліквідаційний баланс та акт Ліквідаційної комісії Організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча, доручено голові Ліквідаційної комісії подати документи державному реєстратору виконкому Маріупольської міської ради на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

25.03.2011 між Організацією орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча (сторона-1) та ПрАТ "Ілліч-Сталь" (сторона-2) було укладено договір № 02 на виплату вартості частки, відповідно до умов якого сторона-2 з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення ОО ММК добровільно покладає на себе зобов'язання в частині забезпечення задоволення у вигляді матеріальної допомоги вимог членів Організації орендарів щодо належних їм часток в колективному частковому фонді Організації орендарів, та якими вони не розпорядилися на момент ліквідації Організації орендарів, у розмірі, встановленому зборами уповноважених організації орендарів для викупу часток в період ліквідації (з коефіцієнтом 5,9 до номінальної вартості належної частки).

Як визначено апеляційним господарським судом, згідно з вказаним Договором № 02 ОО ММК передала ПрАТ "Ілліч-Сталь" остаточний реєстр колишніх членів ОО ММК, які на час ліквідації не розпорядилися своєю часткою.

Предметом позову у цій справі є позовні вимоги про

- визнання таким, що порушує майнові права позивачів (1) не розподіл акцій між членами організації орендарів при приватизації державного майна України і створенні Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"; (2) не розподіл акцій між членами організації орендарів при створенні Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь"; (3) не розподілу акцій з 50% пакету акцій + 1 акція Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", викуплених на основі договору купівлі-продажу № КПП-301 від 20.12.2000;

- визнання права на (1) виділ частки позивачів із пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"; (2) виділ частки із 50% пакету акцій + 1 акція Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"; (3) на виділ частки позивачів із пакету акцій Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь";

- зобов'язання Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку Донецького територіального управління видати позивачам: сертифікати на акції Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"; сертифікати на акції 50% пакету + 1 акція, викуплені у Держави ПрАТ "Ілліч-Сталь"; сертифікати на акції Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь";

- виділення і видачу на руки (1) частини майна у вигляді акцій пропорційно долі внесених акцій в установу Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь"; (2) частини із спільного пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"; (3) частки із 50% пакету акцій + 1 акція, викупленого у Держави Україна при приватизації державного майна.

- визнання недійсним договору № 02 від 25.03.2011 про викуп вартості долі організації орендарів, укладеним між Ліквідаційною комісією Організації орендарів Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" та Приватним акціонерним товариством "Ілліч-Сталь";

Таким чином, спір у справі виник стосовно встановлення наявності чи відсутності правових підстав для визнання за позивачами та виділення їм, як членам організації орендарів ММК ім. Ілліча, їх часток (у вигляді акцій) у статутних капіталах ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" і ПрАТ "Ілліч-Сталь".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що процедура приватизації Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча була проведена з порушенням чинного законодавства України, оскільки в порушення п. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" не було здійснено розподіл акцій між членами організації орендарів, що позбавило позивачів права на отримання їх часток в майні такого підприємства.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Положення про організацію орендарів ММК ім. Ілліча доля членів організації орендарів визначалася в грошовій формі; власність організації орендарів могла бути внесена в якості вкладу в уставні фонди створюваних господарських товариств і цей внесок є неподільним; 30.11.1996 Зборами уповноважених Організації орендарів було прийнято рішення про консолідацію (об'єднання) пакету акцій членів організації орендарів, що встановлено рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 06.10.2011 у справі №2-1579/11; право на створення і володіння консолідованим пакетом акцій, які належать Організації орендарів передбачено і п. 4.1 Статуту ВАТ ММК; позивачі не були засновниками або акціонерами ТОВ "Ілліч-Сталь", ЗАТ "Ілліч-Сталь", ПрАТ "Ілліч-Сталь", а із згідно із ст.ст. 2, 4 Закону України "Про особливості приватизації пакета акцій, що належить державі у статутному фонді відкритого акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" суб'єктом приватизації пакета 50%+1 акція визначено саме ЗАТ "Ілліч-Сталь".

Отже, встановивши, що позивачам належало право на частку у консолідованому пакеті акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", яка визначається в грошовій формі, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для виділення та видачі позивачам акцій відповідачів - 2,3.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання не розподілу акцій таким, що порушує права позивачів, та визнання права на акції у статутних капіталах відповідачів - 2, 3, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані вимоги є вимогами про встановлення певного факту, які не можуть розглядатися в якості самостійних.

Вирішуючи спір в частині вимог про визнання недійсним договору № 02 від 25.03.2011 та відмовляючи у задоволенні вказаної вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем-8 не доведено наявності обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, а обставини, на які він посилається не свідчать про наявність підстав та умов для визнання його недійсними.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в повному обсязі рішення суду першої інстанції на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, погодився із вказаними висновками місцевого господарського суду, та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції виходив з того, що внаслідок внесених 15.03.1996 та 30.11.1996 змін та доповнень до Положення про Організацію орендарів ММК, власність ОО ММК стала неподільною власністю ОО ММК як юридичної особи і суб'єкта господарювання; часткою у власності член ОО ММК розпорядитися самостійно не може, однак у вартісній оцінці такого майна визначається доля кожного члена ОО ММК; згідно із Установчим договором № АТ-92 і Статутом ВАТ ММК Організація орендарів ММК має право на створення і володіння консолідованим пакетом акцій, які їй належать, і як один із засновників ВАТ ММК визначає частку кожного члена ОО ММК в консолідованому пакету акцій.

Виходячи з того, що на дату укладення Установчого договору № АТ-92 право виступити засновником ВАТ ММК і, відповідно, одержати акції і набути корпоративних прав акціонера вказаного товариства мала ОО ММК як юридична особа, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до її обов'язків не входив розподіл акцій серед членів ОО ММК, одержаних в процесі приватизації.

Виходячи з того, що позивачами не надано доказів того, що вони є чи були засновниками або акціонерами ТОВ "Ілліч-Сталь", ЗАТ "Ілліч-Сталь", ПрАТ "Ілліч-Сталь", а також зважаючи на особливості приватизації пакету 50%+1 акцій ВАТ ММК, визначені відповідним законом, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог про визнання не розподілу акцій при створенні ПрАТ "Ілліч-Сталь" таким, що порушує майнові права позивачів, та визнання права на виділ частки позивачів із пакету акцій Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь".

Переглядаючи у касаційному порідку постанову суду апеляційної інстанції, колегія суддів касаційної інстанції виходить з такого.

Згідно положень ч. 2 ст. 111 5 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункт 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 ).

Порядок і способи приватизації зданих в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств на дату прийняття рішення про створення Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський комбінат ім. Ілліча" регулювалися Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств" та Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 57-39 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду".

Згідно із ст. 15 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" приватизація державного майна здійснюється, зокрема шляхом викупу майна державного підприємства, зданого в оренду.

Пунктом 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 57-39 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" встановлено, що приватизація цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду, балансова вартість основних фондів яких перевищує 20 млн. карбованців здійснюється шляхом продажу належних державі акцій відкритих акціонерних товариств (надалі - товариства), заснованих державними органами приватизації та орендарями.

Згідно із п.п. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 57-39 після затвердження плану приватизації засновники у 10-денний термін приймають рішення про створення товариства, затверджують його статут і подають ці документи разом з іншими необхідними матеріалами для державної реєстрації товариства. При цьому до реєстрації товариства відкрита підписка на акції не проводиться, плата за реєстрацію не справляється.

Рішення про створення товариства є установчим договором.

З моменту реєстрації товариства договір оренди вважається розірваним, діяльність підприємства, господарського товариства тощо (надалі - підприємство), створеного на базі орендованого майна, припиняється, товариство стає правонаступником прав і обов'язків створеного орендарем підприємства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.12.1996 між Фондом державного майна України та Організацією орендарів підприємства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" було укладено установчий договір № АТ-92, яким вирішено заснувати Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (ВАТ ММК), яке виступило правонаступником Орендного підприємства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".

Відповідно до преамбули Установчого договору № АТ-92 та п. 1.1 Статуту ВАТ ММК, засновниками ВАТ ММК є Фонд державного майна України і ОО ММК, а п. 4.1 Статуту визначено, що Організація орендарів має право на створення і володіння консолідованим пакетом акцій, які належать Організації орендарів.

Разом з тим, як передбачено п. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 57-39 на вартість свого внеску орендар одержує акції створеного товариства. Якщо одним із засновників товариства є організація орендарів, то розподіл акцій між членами організації провадиться у місячний термін з дня реєстрації товариства відповідно до порядку, який визначається організацією орендарів.

Після розподілу між членами організації орендарів акцій товариства, одержаних на вартість свого внеску, та пільгового придбання ними акцій, що належать державі, організація орендарів ліквідується (п. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 57-39).

Місцевим та апеляційним господарськими судами з'ясовано, що 30.11.1996 Зборами уповноважених ОО ММК (Протокол № 6) затверджено Доповнення і зміни до Положення про ОО ММК від 15.03.1996, зареєстровані 05.12.1996 виконкомом міської Ради народних депутатів м. Маріуполя, реєстраційний № 636/5-1.

Внаслідок вказаних змін: (1) викладено пункт 6.1.2 Положення про ОО ММК в новій редакції, згідно із якою в вартісній оцінці майна, яке є власністю ОО ММК, визначається доля кожного члена ОО ММК виходячи з його трудового внеску, відповідно до "Положення про колективний дольовий фонд", затвердженого Зборами уповноважених ОО ММК"; (2) викладено пункт 6.1.3 в новій редакції, якою передбачено, що належною їй власністю Організація орендарів розпоряджається самостійно відповідно до діючого законодавства і цього Положення. Власність організації орендарів може бути внесена в якості вкладу в уставні фонди створюваних господарських товариств, засновником яких виступає організація орендарів. Цей внесок є неподільним.

Крім цього, відповідно до обставин, що містяться у рішенні Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 06.10.2011 у справі № 2-1579/2011, судом першої інстанції було встановлено, що 30.11.1996 Зборами уповноважених Організації орендарів було прийнято рішення про консолідацію (об'єднання) пакету акцій членів організації орендарів, що відповідало сумарній долі організації орендарів в статутному фонді ВАТ "ММК ім. Ілліча".

Визнаючи відсутніми підстави для виділення та видачі позивачам акцій відповідачів - 2,3, місцевий господарський суд посилався на рішення судів у справах № 12/208пн, № 2-1579/11, № 2/250/121/2012, № 32/263пн, які набрали законної сили і якими встановлено обставини наявності у членів організації орендарів, в тому числі позивачів, права на частку у консолідованому пакеті акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", яка визначається в грошовій формі, але не на самі акції підприємства.

Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, виходячи зі змісту вищенаведених рішень Зборів уповноважених ОО ММК, дійшов висновку про те, що право одержати акції і набути корпоративних прав акціонера вказаного товариства мала ОО ММК як юридична особа, до обов'язків якої не входив розподіл акцій, одержаних в процесі приватизації, серед членів ОО ММК в порядку ст. 5 Декрету КМ України від 20.05.1993 № 57-93.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

Пунктом 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 57-39 передбачено, що якщо одним із засновників товариства є організація орендарів, то розподіл акцій між членами організації провадиться у місячний термін з дня реєстрації товариства відповідно до порядку, який визначається організацією орендарів.

Отже, вказаною нормою було передбачено здійснення розподілу акцій між членами організації орендарів.

Суди першої та апеляційної інстанції вірно визначили, що засновниками Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" виступили Фонд державного майна України та Організація орендарів підприємства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", а тому до правовідносин сторін мали застосовуватися положення п. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 57-39.

Предметом спору у цій справі є питання наявності чи відсутності правових підстав для визнання за позивачами та виділення їм, як членам організації орендарів ММК ім. Ілліча, їх часток (у вигляді акцій) у статутних капіталах ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" і ПрАТ "Ілліч-Сталь".

Отже, до предмету доказування у справі входять обставини, пов'язані із визначенням порядку розподілу акцій між членами ОО ММК.

Суди першої та апеляційної інстанції вірно з'ясували, що Установчий договір № АТ-92 про заснування Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (ВАТ ММК) укладено сторонами 19.12.1996, а 30.12.1996 зареєстровано Статут ВАТ ММК.

Згідно із ст. 6 Закону України "Про підприємства в Україні" підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій, поклавши в основу висновку про відсутність у ОО ММК обов'язку здійснювати розподіл акцій прийняті 30.11.1996 Зборами уповноважених ОО ММК (Протокол № 6) зміни до Положення про ОО ММК та рішення про консолідацію (об'єднання) акцій не врахували, що вказані рішення були ухвалені до створення ВАТ ММК і, не дослідивши всі рішення Зборів уповноважених ОО ММК, оформлені 30.11.1996 протоколом № 6, не визначилися, чи регулюється вказаним рішенням питання розподілу між членами ОО ММК акцій ВАТ ММК, оскільки крім виписки із цього протоколу, сам протокол № 6 від 30.11.1996, як і рішення про консолідацію (об'єднання) акцій, відсутні як в матеріалах справи, так і у витребуваних судом першої інстанції матеріалах справи № 2-1579/11 Іллічівського районного суду м. Маруполь.

З'ясувавши, натомість, що відповідно до Положення про Організацію орендарів ММК доля кожного члена ОО ММК визначається Положенням про колективний дольовий фонд, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою та не дослідили відповідні норми вказаного Положення, зокрема п. 23, яким передбачено право членів ОО ММК на отримання еквівалентної їх долі в колективному майні кількості акцій при реорганізації орендного підприємства у акціонерне товариство.

Як зазначають позивачі, ОО ММК було прийнято рішення про розподіл акцій ВАТ ММК між членами організації орендарів і кожному позивачеві визначено кількість акцій, пропорційну їх частці у майні ОО ММК, які зараховані на особові рахунки, копії яких наявні в матеріалах справи.

При цьому, як свідчать матеріали справи, 13.12.2013, 30.12.2013, 24.01.2014 ОСОБА_4 до суду першої інстанції подавались клопотання про витребування рішення Організації орендарів ММК від 30.12.1996, оформлене протоколом № 7, відповідно до якого, за твердженнями позивача, і були визначені частки позивачів в майні ОО ММК, нараховані і затверджені номінальний розмір майна в грошовому виразі, визначена кількість акцій і визначений процент в майні кожного члена організації орендарів.

Однак, місцевий господарський суд, витребувавши вказаний протокол у Публічного акціонерного товариства "Маріупольський комбінат ім. Ілліча" та Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь", не з'ясував причини неможливості його подання відповідачами та не використав всі передбачені процесуальним законодавством заходи для з'ясування змісту рішень, оформлених, протоколом № 7 від 30.12.1996, у зв'язку із чим всебічно не перевірив вищенаведені твердженням позивачів про розподіл акцій ВАТ ММК.

Натомість, посилаючись на наявність у позивачів лише права на частку в грошовій формі у консолідованому пакеті акцій ВАТ ММК, як на преюдиційну обставину, встановлену у рішеннях судів у справах № 12/208пн, № 2-1579/11, № 2/250/121/2012, № 32/263пн, місцевий господарський суд не врахував, що згідно із ст. 35 Господарського процесуального кодексу України преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Таким чином, висновки судів про відсутність у ОО ММК обов'язку здійснити розподіл акцій та про наявність у позивачів права на частку лише у грошовій формі є передчасними та здійснені судами без дотримання судами ст.ст. 4-2, 32, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій допустили неповноту у дослідженні обставин справи та дійшли передчасних висновків щодо правового змісту тих правовідносин, які склалися між сторонами.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, відповідно до вимог процесуального закону всебічно й повно з'ясувати і перевірити фактичні обставини справи, перевірити та надати оцінку доводам позивачів, об'єктивно оцінити інші докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Крім цього, колегія суддів, розглянувши доводи касаційної скарги щодо сплати позивачами судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у більшому розмірі, ніж передбачено законодавством, вважає їх обґрунтованими з огляду на таке .

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з апеляційними скаргами на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2014 позивачами було сплачено: (1) за апеляційну скаргу, подану позивачем ОСОБА_4 - 4263,00 грн.; (2) за апеляційну скаргу, подану позивачем ОСОБА_6 - 4236,00 грн.; (3) за апеляційну скаргу, подану позивачем ОСОБА_5 - 4236,00 грн.; (4) та за апеляційну скаргу, подану позивачем ОСОБА_9 - 4236,00 грн. Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014, 18.09.2014, 02.10.2014 зобов'язано кожного з позивачів доплатити суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 10819,60 грн. Вказані вимоги позивачами виконані.

Таким чином, за подання апеляційних скарг позивачами сплачено судовий збір у розмірі 15082, 00 грн. кожним.

Разом з тим, враховуючи, що предметом позову є 10 немайнових вимог та 3 вимоги майнового характеру, розмір судового збору, який повинні були сплатити позивачі за подання апеляційних скарг складає 9217,78 грн. (6090 грн. з вимог немайнового характеру та 3127,78 грн. з майнових вимог).

Як передбачено ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Таким чином, питання про повернення позивачам надмірно сплаченого судового збору повинно вирішуватися апеляційним господарським судом.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 у справі № 905/5689/13 скасувати.

Справу № 905/5689/13 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир