Ухвала

від 21.09.2015 по справі 450/1709/15-ц

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1709/15-ц Провадження № 2/450/1405/15

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

"21" вересня 2015 р.Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді-ОСОБА_1. при секретарі-ОСОБА_2

розглянувши заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про повернення боргу за договором позики

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про повернення боргу за договором позики.

Позивачка ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в якій просить постановити ухвалу якою вжити заходи забезпечення позову, шляхом встановлення заборони на відчуження майнових комплексів ТзОВ „ГеліусВ» та ТзОВВ» „КоординатаВ» на користь третіх осіб.

В обґрунтуванні своїх вимог позивач спирається на те, що невжиття відповідних заходів може утруднити або взагалі не уможливити виконання рішення суду, оскільки відповідач в добровільному порядку повернути борг категорично відмовляється та у разі задоволення позову фактичне виконання судового рішення залежатиме від наявності у ОСОБА_4 належного йому майна на праві приватної власності. На даний час існує достатньо підстав, що стверджують намір відповідача ОСОБА_4 відчужити належні йому майнові комплекси ТзОВ „ГеліусВ» та ТзОВВ» ВП „КоординатаВ» на користь третіх осіб.

Сторони відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України в судове засідання не викликались.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

За змістом ст. 152 ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

З урахування наведеного, проаналізувавши матеріали справи та доводи позивача про обставини на які він покликається на задоволення своїх вимог, суд приходить до переконання про відсутність підстав для забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, що являється предметом позову, з таких підстав :

Згідно Пленуму ВСУ України у п. 4 Постанови "Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22 грудня 2006 року з метою правильного застосування норм закону роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Проаналізувавши матеріали справи та доводи позивача на підтвердження своїх вимог, враховуючи, те що позивачем ОСОБА_3 не представлено суду жодних доказів на підтвердження своїх вимог, а саме : на підтвердження наявності у відповідача ОСОБА_4 прав на володіння, користування чи розпорядження зазначеним позивачем майном, а саме майновими комплексами ТзОВ „ГеліусВ» та ТзОВВ» „КоординатаВ» , існування на даній стадії процесу реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з урахуванням захисту та недопущення порушення прав і законних інтересів учасників процесу та інших осіб, суд вважає, що вимоги позивача про застосування заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони на відчуження майнових комплексів ТзОВ „ГеліусВ» та ТзОВ ВП „КоординатаВ» , є безпідставними, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

А тому, керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про повернення боргу за договором позики - відмовити .

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_1