Ухвала

від 08.06.2015 по справі 915/936/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

08 червня 2015 року Справа № 915/936/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Житомирський завод металевих конструкцій», вул. Баранова, 87, м. Житомир, 10001

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авто-Групп», вул. Архітектора Старова, 8-А, м. Миколаїв, 54046,

юридична адреса: вул. Кагатна, 1-Ж, м. Миколаїв, 54007

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 33000.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Укрстальконструкція», вул. Архітектора Городецького, 11-В, м. Київ, 01001

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія", вул. Заводська, 23/45, м. Миколаїв, 54000.

про відшкодування шкоди (збитків) завданої перевізником по Договору №04032015 від 04.05.2015 року в розмірі 361 831, 86 грн.

без виклику представників сторін

До господарського суду Миколаївської області звернулося ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Житомирський завод металевих конструкцій» з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авто-Групп» про відшкодування шкоди (збитків) в розмірі 361 831, 86 грн.

Дослідивши подані матеріали, судом встановлено наступне.

В пункті 3 прохальної частини позовної заяви позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Житомирський завод металевих конструкцій» просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно та банківські рахунки відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авто-Групп».

В обґрунтування вказаних заходів позивач зазначив, що відповідач може ухилитися від юридичної відповідальності, що в майбутньому може вплинути на хід виконання рішення суду, ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами та доповненнями питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, зі змісту ст. 66 ГПК України вбачається, що заходи до забезпечення позову вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами та доповненнями від 10.07.2014 року особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову .

Відповідно до абз. 2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами та доповненнями від 10.07.2014 року достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень . Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем не обґрунтовано наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно та банківські рахунки відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авто-Групп», не подано жодних доказів необхідності їх застосування. Посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду ґрунтується на припущеннях. Крім того, позивачем не наведено, в чому саме полягає імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Заява ґрунтується на припущеннях, що не може бути в розумінні ст. 33, 66 ГПК України підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Отже, в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованим, безпідставним та не підтвердженим належними та допустимими доказами. В задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами від 10.07.2014 року ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову або в задоволенні клопотання про скасування заходів до забезпечення позову оскарженню не підлягають.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 33, 43, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Житомирський завод металевих конструкцій» про вжиття заходів забезпечення позову.

Суддя Е. М. Олейняш