Постанова

від 02.12.2015 по справі 915/936/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2015 р.Справа № 915/936/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів Колоколова С.І., Ліпчанської Н.В.;

при секретарі судового засідання Саломатовій К.А.;

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 06.11.2015 року;

від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю №2 від 16.09.2014 року;

від третіх осіб 3,4 - ОСОБА_3, за договором №22-ф від 19.06.2015 року та договором № 23-ф від 23.06.2015 року;

від третіх осіб 1, 2 - не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод металевих конструкцій", м. Житомир

на рішення господарського суду Миколаївської області від 24.07.2015 року

у справі № 915/936/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод металевих конструкцій", м. Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Групп", м. Миколаїв

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Укрстальконструкція", м. Київ

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія", м. Миколаїв

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, м. Рівне

за участю третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м. Рівне

про відшкодування шкоди (збитків) в розмірі 361 831,86 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.07.2015 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод металевих конструкцій", м. Житомир (Далі - ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Групп", м. Миколаїв (Далі - ТОВ "Авто-Групп") за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватного акціонерного товариства "Укрстальконструкція", м. Київ (Далі - ПрАТ "Укрстальконструкція") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія", м. Миколаїв (ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія"); за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4, м. Рівне та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Рівне про відшкодування шкоди (збитків) в розмірі 361 831,86 грн.

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд дійшов до висновку про недоведеність належними та допустимими доказами у справі факту вчинення між сторонами ТОВ В«Житомирський завод металевих конструкційВ» та ТОВ В«Авто-ГрупВ» господарської операції з приводу перевезення вантажу 16.05.2015 року, що має наслідком відсутність правових підстав для покладення відповідальності за втрату вантажу на відповідача ТОВ В«Авто-ГруппВ» та стягнення вартості вантажу.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій" звернулось із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаржник вважає, що рішення не відповідає фактичним обставинам справи, та прийнято з неправильним застосуванням норми матеріального права.

ТОВ В«Авто-ГруппВ» надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники позивача, відповідача та третіх осіб 3, 4 в судове засідання з'явились. Представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, а представники відповідача та третіх осіб 3, 4 заперечували проти її задоволення.

Представники третіх осіб 1, 2 в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень. За таких обставин, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2015 року між ТОВ В«Житомирський завод металевих конструкційВ» (Замовник) та ТОВ В«Авто-группВ» (Експедитор) укладено Договір транспортного експедирування № 04032015 (Далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору експедитор від свого імені та за рахунок замовника забезпечує здійснення перевезення вантажу замовника автомобільним транспортом у міжміському сполучені.

Згідно п. 1.2 Договору експедитор в інтересах замовника виконує такі транспортно-експедиційні операції, пов'язані з перевезенням:

- розроблює та узгоджує із замовником маршрут перевезення;

- здійснює пошук перевізника;

- проводить інші операції, пов'язані з перевезенням.

Відповідно до п. 1.3 Договору експедитор за плату організовує перевезення вантажу, визначеного в Заявці Замовника, яка надається Експедиторові у письмовій формі шляхом факсимільного зв'язку не пізніше ніж за 12 годин, яка погоджується Експедитором, шляхом заповнення граф В«Перевізник або ЕкспедиторВ» , В«АвтотранспортВ» , В«ВодійВ» , її підписання, проставлення печатки та направлення по факсу, пошті або електронній пошті.

В пункті 1.4 Договору визначено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується транспортним документом - ТТН.

З пунктів 2.1, 2.2, 2.4 Договору вбачається, що експедитор подає автомашину(ни) в пункт навантаження, зазначений в заявці замовника. Навантаження та відправлення, пункт призначення вантажу вказується у заявці Замовника. Підставою для одержання вантажу до перевезення є подорожній лист, завірений печаткою експедитора, пред'явлений водієм або іншим представником експедитора, та документ, що посвідчує його особу.

Згідно пунктів 4.1.4, 4.1.5, 4.1.6 Договору експедитор зобов'язаний своєчасно доставити ввірений вантаж у пункт призначення. Експедитор зобов'язаний передати в пункті призначення ввірений вантаж уповноваженій особі одержувача, зазначеного в супровідних документах. Якщо експедитор не в змозі повністю або частково виконати належним чином умови Договору з незалежних від нього причин, то зобов'язаний негайно повідомити про це Замовнику.

Відповідно до п. 5.5 Договору експедитор вправі залучати третіх осіб для виконання своїх зобов'язань.

Пунктом 7.1 Договору сторони погодили, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно п. 11.1 Договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2015 року.

Як зазначає ТОВ В«Житомирський завод металевих конструкційВ» у позовній заяві, ТОВ В«Авто-группВ» , виконуючи свої обов'язки за Договором, 15.05.2015 року домовився з перевізником водієм ОСОБА_6 (Перевізник) про вантажоперевезення металопродукції Позивача з м. Житомира до м. Миколаїв. 16.05.2015 року Перевізник ОСОБА_6 прибув на територію позивача: автомобіль ОСОБА_2 державний номер НОМЕР_1; напівпричіп державний номер ВК 9933 XX, для завантаження продукції.

ТОВ В«Житомирський завод металевих конструкційВ» вказує, що 16.05.2015 року він виконав всі умови договору, а саме здійснив завантаження готової металопродукції у кількості 20,169 тон в повному обсязі на загальну суму 361 831, 86 грн., на підтвердження чого надає товарно-транспортну накладну, відвантажувальну накладну, журнал проходження автотранспорту, журнал вивезення та ввезення матеріальних цінностей.

Позивач зауважує, що 20.05.2015 року на підставі листа ПрАТ В«УкрстальконструкціяВ» йому стало відомо, що автомобіль з вантажем в пункт призначення не прибув, і відповідно вантаж вантажоотримувачами отриманий не був, а отже ТОВ В«Авто-группВ» порушив свої зобов'язання за Договором, внаслідок чого ТОВ В«Житомирський завод металевих конструкційВ» поніс збитки в сумі 361 831, 86 грн., що і стало причиною звернення до господарського суду Миколаївської області з позовом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 929 Цивільного кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Відповідно до ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно ч.ч. 2, 5 ст. 308 та ч.3 ст. 310 Господарського кодексу України про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення.

В статті 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Проте, колегія суддів не погоджується з твердженнями скаржника з огляду на наступне.

ТОВ В«Житомирський завод металевих конструкційВ» 16.05.2015 року було здійснено завантаження металоконструкції в транспортний засіб автомобіль ОСОБА_2 державний номер НОМЕР_1; напівпричіп державний номер ВК 9933 XX з метою перевезення, та оформлено товарно-транспортну накладну № 43 від 16.05.2015 року та відвантажувальну накладну № 1035 від 16.05.2015року.

Згідно пунктів 11.1, 11.3-п, 11.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в УкраїніВ» , затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, в товарно-транспортній накладній № 43 від 16.05.2015 року в графі В«Автомобільний перевізникВ» відсутні будь-які вказівки щодо найменування перевізника (експедитора), а в графі В«Отримав водій/експедиторВ» - відсутні будь-як підписи особи, яка отримала вантаж. У відвантажувальній накладній № 1035 від 16.05.2015 року графи В«Через когоВ» , В«ДовіреністьВ» , В«ПідставаВ» не заповнені.

Крім того, в матеріалах справи не існує будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження повноважень у водія ОСОБА_6 на отримання та перевезення вантажу від імені ТОВ В«Авто-ГруппВ» .

Судова колегія не приймає до уваги наявні в матеріалах справи копії Договору транспортного експедирування та договору-замовлення, нібито укладених між ТОВ «Авто-групп» та ФОП ОСОБА_5, оскільки оригінали даних договорів відсутні, відповідач ТОВ «Авто-групп» заперечує факт існування взагалі будь-яких господарських відносин з ФОП ОСОБА_5, а копія договору транспортного експедирування не містить взагалі дати і найменування виконавця.

Також, заявка № 16 від 16.05.2015 року, на яку у позовній заяві та апеляційній скарзі посилається ТОВ В«Житомирський завод металевих конструкційВ» , не підписана та не скріплена печаткою ТОВ В«Авто-ГруппВ» .

Як вже зазначалось вище, відповідно до п. 2.4 Договору підставою для одержання вантажу до перевезення є подорожній лист, завірений печаткою експедитора, пред'явлений водієм, проте, в матеріалах справи даний лист відсутній.

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази в силу норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження факту укладання між ТОВ В«Житомирський завод металевих конструкційВ» та ТОВ В«Авто-ГруппВ» заявки № 16 від 16.05.2015 року, а товарно-транспортна накладна, яка є основним документом на перевезення вантажів, не містить жодної інформації, яка б підтверджувала, що перевезення організовувалось та виконувалось саме ТОВ В«Авто-ГруппВ» або його уповноваженою особою, то відмова у позовних вимогах ТОВ В«Житомирський завод металевих конструкційВ» про відшкодування шкоди (збитків) в розмірі 361 831,86 грн. судом першої інстанції є правомірною та законною.

Одеський апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що В«скрін-копіїВ» листування, на які посилається скаржник, не можуть свідчити про організацію відповідачем ТОВ В«Авто-ГруппВ» перевезення та бути підставою для відповідальності за втрату вантажу.

Судовою колегією не приймаються до уваги доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, оскільки вони спростовуються вищевказаним.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ В«Житомирський завод металевих конструкційВ» задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Одеської області від 24.07.2015 року по даній справі залишається без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника .

Керуючись ст.ст. 49; 99; 101-105; Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод металевих конструкцій", м. Житомир на рішення господарського суду Миколаївської області від 24.07.2015 року у справі № 915/936/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 24.07.2015 року у справі № 915/936/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: С.І. Колоколов

ОСОБА_7