Рішення

від 09.11.2015 по справі 922/3704/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2015 р.Справа № 922/3704/15

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Суярко Т.Д.

судді: Інте Т.В. , Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши справу

за позовом Первомайської міжрайонної прокуратури Харківської області, м. Первомайський в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київ до 1. Первомайського професійного ліцею, м. Первомайськ, 2. Фермерського господарства "Пальваль Юрія Дмитровича", с.Жаданівка , 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Первомайська районна державна адміністрація Харківської області, 2. Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації про визнання недійсним договору за участю представників сторін:

прокурора: Бобрової С.С., службове посвідчення № 026273 від 15.05.2014 р.;

позивача: не з'явився;

відповідача- 1: Ляшенко Н.В., довіреність №393 від 26.05.2015 р.;

відповідача 2: Черкасова О.В., довіреність б/н від 04.09.2015 р.;

3-ої особи (Первомайської районної державної адміністрації Харківської області): не з'явився,

3-ої особи (Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації): Мезенцевої К.І., довіреність № 03-32/3471 від 04.09.2015 р.,

ВСТАНОВИВ:

Первомайська міжрайонна прокуратура Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Первомайського професійного ліцею, Фермерського господарства "Пальваль Юрія Дмитровича" про визнання недійсним договору про співробітництво від 24.04.2015 р., укладеного між відповідачами; зобов'язання Фермерського господарства "Пальваль Юрія Дмитровича" припинити незаконне використання займаної земельної ділянки загальною площею 169,8287 га (135,3978 га та 34,4309 га) та вартістю 4734793,58 грн., яка використовується на підставі договору про співробітництво від 24.04.2015, укладеного між відповідачами.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що спірний договір суперечить нормам чинного законодавства та укладений з недотриманням ч. ч. 1, 2, 5 ст. 203 Цивільного Кодексу України, а саме: спірний договір непогоджений відповідачами з позивачем у встановленому порядку; Первомайський професійний ліцей не мав необхідного обсягу прав на земельну ділянку, передану у якості вкладу у спільну діяльність з ФГ "Пальваль Юрія Дмитровича" з посиланням на ст. ст. 92, 95 Земельного Кодексу України, відповідно до яких не передбачено право землекористувача щодо передачі земельної ділянки в оренду; спірний договір не відповідає вимогам закону та суперечить інтересам держави відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України; умови спірного договору суперечать вимогам ст. 1139 ЦК України та є порушенням ч. 1 ст. 203 ЦК України; спірний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлене. За викладених умов, прокурор вважає, що використання ФГ "Пальваль Юрія Дмитровича" є незаконним.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 червня 2015 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14 липня 2015 року.

13 липня 2015 року через канцелярію суду від Первомайського професійного ліцею надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 27961), відповідно до якого останній просить суд у позові відмовити повністю. Даний відзив суд долучив до матеріалів справи.

13 липня 2015 року через канцелярію суду від відповідача ФГ "Пальваль Юрія Дмитровича" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 28013), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Даний відзив суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 липня 2015 року було відкладено розгляд справи на 11 серпня 2015 року.

07 серпня 2015 року через канцелярію суду від прокурора надійшло клопотання (вх. № 31788) про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Первомайської районної державної адміністрації Харківської області та Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації - яке суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 серпня 2015 р. було залучено Первомайську районну державну адміністрацію Харківської області та Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

13 серпня 2015 року через канцелярію суду від Первомайського професійного ліцею надійшов відзив на пояснення до позовної заяви (вх.№ 32630).

20 серпня 2015 року через канцелярію суду від прокурора надійшли пояснення по справі (вх.№ 33570).

В судовому засіданні 07.09.2015 р. представник Фермерського господарства "Пальваль Юрія Дмитровича" заявив клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою господарського Харківської області від 07 вересня 2015 р. клопотання представника ФГ "Пальваль Юрія Дмитровича" про призначення колегіального розгляду справи задоволено. Призначено колегію у справі № 922/3704/15.

Протоколом від 07 вересня 2015 року для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Суярко Т.Д., суддів Шарко Л.В., Інте Т.В.

06 жовтня 2015 року через канцелярію суду від відповідача (Фермерського господарства "Пальваль Юрія Дмитровича") надійшли пояснення (вх. № 40301), які суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2015 р. було задоволено клопотання Первомайського професійного ліцею про продовження строку розгляду справи, строк розгляду справи продовжено в порядку, передбаченому ст. 69 ГПК України, до 23.11.2015 р.

В судовому засіданні 09.11.2015 р. прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позивач правом на участь в судовому засіданні 09.11.2015 р. не скористався, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Первомайського професійного ліцею заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник Фермерського господарства "Пальваль Юрія Дмитровича" в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволені позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації просила суд вирішити спір у даній справі на власний розсуд.

Первомайська районна державна адміністрація Харківської області правом на участь у судовому засіданні 09.11.2015 р. не скористалась, витребуваних судом документів не надала, про причини неявки суд не повідомила.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення прокурора, представників відповідача та третьої особи, судом встановлено наступне.

Прокурор обґрунтовує свій позов тим, що на підставі державних актів серії ЯЯ № 309574 від 17.05.2011 р. та серії ЯЯ № 309575 від 17.05.2011 р. Відповідачу- 1 були передані земельні ділянки площею 135,3978 та 34,4309 га, розташовані на території Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області на праві постійного користування. Цільове призначення - для ведення дослідних та навчальних робіт.

24 квітня 2015 року між відповідачем- 1 та відповідачем -2 було укладено договір про співробітництво(далі -договір), відповідно до п. 1.1. якого, його предметом є співробітництво сторін - діяльність спрямована на розвиток здібностей учнів у виробничо-господарській сфері земельних відносин на землях сільськогосподарського призначення (для дослідних і навчальних цілей по обробці землі ) на земельній ділянці державної власності загальною площею 169,8287 га (135,3978 га та 34,4309 га), розташованої на території Єфреміської сільської ради Первомайського району Харківської області, що знаходиться у постійному користуванні у Первомайського професійного ліцею на підставі Державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №309574 та серія ЯЯ №309575.

Відповідно до п. 1.2. договору, метою співробітництва в сфері обробки землі по виконанню повного комплексу сільськогосподарських заходів (робіт) для досягнення господарських цілей є вирощування сільськогосподарської продукції та змоги отримування результату співробітництва Сторін сільськогосподарської продукції, та проведення виробничого навчання і можливого проходження виробничої і переддипломної практики учнів в професійно- освітній діяльності Сторони -1, з професії "тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва" відповідно до робочих навчальних планів і програм на основі високої культури землеробства, застосування світових досягнень науки і передової практики сільськогосподарського виробництва із отриманням товарних сільськогосподарських культур.

Прокурор просить суд визнати недійсним договір про співробітництво від 24.04.2015 р., укладений між відповідачами, та зобов'язати відповідача 2 припинити незаконне використання займаної земельної ділянки загальною площею 169,8287 га (135,3978 га та 34,4309 га) та вартістю 4734793,58 грн., яка використовується на підставі договору про співробітництво від 24.04.2015, укладеного між відповідачами, та обгрунтовує свої вимоги тим, що спірний договір суперечить нормам чинного законодавства та укладений з недотриманням ч. ч. 1, 2, 5 ст. 203 Цивільного Кодексу України, а саме: спірний договір непогоджений відповідачами з позивачем у встановленому порядку; Первомайський професійний ліцей не мав необхідного обсягу прав на земельну ділянку, передану у якості вкладу у спільну діяльність з ФГ "Пальваль Юрія Дмитровича"; спірний договір не відповідає вимогам закону та суперечить інтересам держави відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України; умови спірного договору суперечать вимогам ст. 1139 ЦК України та є порушенням ч. 1 ст. 203 ЦК України; спірний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлене.

Відповідач - 1 проти позову заперечує, у відзиві на позовну заяву зазначає, що директор ліцею мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, не перевищувала своїх повноважень, не виходила за межі дозволеності укладання правочину, та мала право укладати договір про співробітництво. Щодо погодження спірного договору зазначив, що вказаний договір про співробітництво від 24.04.2015 року укладений між відповідачами, було погоджено з Департаментом науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, який є структурним підрозділом Міністерства освіти і науки України. Також відповідач- 1 зазначає, що пунктом 1.2. договору визначено його мету - вирощування сільськогосподарської продукції та змоги отримування результату співробітництва Сторін сільськогосподарської продукції, та проведення виробничого навчання і можливого проходження виробничої і переддипломної практики учнів в професійно- освітній діяльності Сторони -1, з професії "тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва" відповідно до робочих навчальних планів і програм на основі високої культури землеробства, застосування світових досягнень науки і передової практики сільськогосподарського виробництва із отриманням товарних сільськогосподарських культур. Для досягнення вказаної мети стороною- 1 виконувались умови договору, про що свідчать розроблені нею навчально-виробничі плани навчального господарства; затверджений і погоджений план - графік робіт на земельній ділянці сільськогосподарського призначення для ведення дослідних і навчальних цілей на 2015 навчальний рік; видані накази директора ліцею (від 27.04.2015 № 01-06/137; від 16.09.2015 № 01-06/323) та заступника директора з навчально-виробничої роботи (від 22.06.2015 № 01-06/178) про виїзд транспорту на земельну ділянку (25.06.2015).

Відповідач- 2, в свою чергу, також заперечує проти позовних вимог, та просить суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що договір про співробітництво від 24.04.2015 року спрямований на розвиток здібностей учнів у виробничо-господарській сфері земельних відносин на землях сільськогосподарського призначення, а також проведення виробничого навчання учнів та можливого проходження ними виробничої і преддипломної практики в професійно-освітній діяльності Первомайського професійного ліцею з професії "тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва" відповідно до робочих навчальних планів і програм. Також відповідач- 2 вказує, що позовна заява та матеріали справи не містять конкретних посилань на те, у чому виявляється порушення інтересів держави і суперечна інтересам держави мета укладення Договору про співробітництво від 24.04.2015 року, та директор в особі Первомайського професійного ліцею мав повноваження щодо укладення договору про спільну діяльність. Відповідач- 2 зазначає, що спірний договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що підтверджується тим, що на виконання умов вказаного договору учні Первомайського професійного ліцею проходили виробниче навчання в частині огляду ходу виконання сільськогосподарських робіт, які технологічно пов'язані з процесом підготовки спеціалістів сільського господарства та інших заходів агропромислового комплексу.

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Первомайська районна державна адміністрація Харківської області, надала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що договір про співробітнитцтво від 24.04.2015 р. укладений відповідно до вимог чинного законодавства та, насамперед, в інтересах відповідача- 1 та його учнів. 3-тя особа зазначила, що основною метою для укладення договору співробітництва було вирощування сільськогосподарських культур для забезпечення практичного навчання учнів відповідача- 1 та здійснення виробничої діяльності, яка технологічно пов"язана з процесом підготовки спеціалістів сільськогосподарського господарства, крім того, ліцей вперше за останні роки отримував дохід для навчального закладу за кожний гектар посіву. 3-тя особа вказувала на те, що адміністрацією було погоджено спірний договір на підставі того, що вище вказані земельні ділянки на праві постійного користування у 2011 р. надавались саме відповідачу -1, та державні акти видані саме останньому, а не Міністерству Освіти і науки України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умова договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається зі змісту частини першої статті 215 Цивільного кодексу України недійсною може бути визнана лише укладена угода, яка не відповідає вимогам закону. У статті 638 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України, зазначені умови, необхідні для укладення угоди - досягнення згоди по всіх істотних умовах, в іншому випадку така угода є неукладеною, а відповідно не встановлює, не змінює, не припиняє цивільні права та обв'язки сторін, що в свою чергу унеможливлює визнання такої угоди недійсною згідно з статтею 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. п. 1, 2, 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 09 липня 2015 року Первомайський професійний ліцей (м. Первомайськ) є юридичною особою (том 1, арк. справи 87-89).

В своїй діяльності Первомайський професійний ліцей керується Статутом Первомайського професійного ліцею, затвердженим наказом Міністерства Освіти і науки України від 24.09.2014 р. № 1073, зареєстрований Державною реєстраційною службою 17.03.2015 р. за № 14781050018000162, а також Законами України "Про професійно технічну освіту", "Про освіту", Положенням про професійно- технічний навчальний заклад.

Пунктом 1.2 Статуту передбачено, що головним завданням професійного ліцею є забезпечення прав громадян України на професійне навчання відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей з метою задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентноспроможних на ринку праці робітниках.

В п. 1.3 Статуту закріплені основні повноваження і напрямки діяльності професійного ліцею.

Крім того, пунктом 1.4 Статуту передбачено, що до основних напрямків діяльності ліцею може також належати надання платних послуг, що визначені постановою КМУ України від 27.08.2010 р. № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" та пов"язані з його основною статутною діяльністю.

Згідно з п. 2.2 Статуту, Первомайський професійний ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, штампи, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Професійний ліцей має право укладати цивільно - правові угоди (том 1,арк. справи 26).

Пунктом 2.6 Статуту встановлено, що з метою сприяння розвитку навчально- матеріальної бази та соціально - побутової бази, забезпечення професійно - практичної підготовки, вирішення соціальних та інших питань працівників, учнів, слухачів, професійний ліцей може укладати угоди, договори із підприємствами, установами, організаціями та іншими суб"єктами господарювання (том 1, арк. справи 27).

Відповідно до пункту 7.9 Статуту, для забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робітничих кадрів професійний ліцей має відповідну навчально - матеріальну базу та земельні ділянки, що знаходяться у користуванні ліцею, відповідно паспортів, технічної документації, актів на право постійного користування/власності, тощо (том 1, арк. справи 38).

На підставі державних актів (серії ЯЯ № 309574 від 17.05.2011 р. та серії ЯЯ № 309575 від 17.05.2011 р.) відповідачу- 1 були передані земельні ділянки, площею 135,3978 та 34,4309 га, розташовані на території Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області на праві постійного користування. Цільове призначення - для ведення дослідних та навчальних робіт (том 1, арк. справи 43-44).

24 квітня 2015 року між відповідачем- 1 та відповідачем 2- було укладено договір про співробітництво.

Предметом цього Договору відповідно до п. 1.1. є співробітництво сторін - діяльність спрямована на розвиток здібностей учнів у виробничо-господарській сфері земельних відносин на землях сільськогосподарського призначення (для дослідних і навчальних цілей по обробці землі ) на земельній ділянці державної власності загальною площею 169,8287 га (135,3978 га та 34,4309 га), розташованої на території Єфреміської сільської ради Первомайського району Харківської області, що знаходиться у постійному користуванні у Первомайського професійного ліцею на підставі Державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №309574 та серія ЯЯ №309575.

Відповідно до ст.1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Виходячи із змісту договору про спільну діяльність, суд приходить до висновку, що за своєю правовою природою він є договором простого товариства.

В силу ст.1132 Цивільного кодексу України, за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Згідно з ч.1 ст.1133 Цивільного кодексу України, вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.

Відповідно до п. 5.1.1, 5.1.2, 5.2.1, 5.2.2 та 5.2.3 договору, вклад відповідача- 1: майно : земельні ділянки сільськогосподарського призначення 135,3978 га та 34,4309 га для ведення дослідних і навчальних цілей, загальною площею 169,8287 га, розташовані в територіальних межах Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області, яка знаходиться в постійному користуванні у відповідача- 1 на підставі державних актів на право постійного користування серії ЯЯ № 309574 та серії ЯЯ № 309575, яка буде використовуватись сторонами згідно розділу 1 цього договору. Трудова участь: використання техніки (керування технікою) для сільськогосподарських робіт згідно розділу 1 договору. Вклад відповідача 2, майно: посівний матеріал (насіння), мінеральні добрива, протравлювальні (гербіцидові) матеріали, паливно- мастильні матеріали. Трудова участь: сільськогосподарські роботи по вирощуванню та збиранню врожаю. Матеріальні кошти: грошові кошти в розмірі 800 грн. за 1 гектар земельної ділянки.

Суд спростовує твердження прокурора про те, що згідно норм законодавства України спільна діяльність може здійснюватись по відношенню до майна, яким володіють учасники діяльності, проте відповідач - 1 за оспорюваним договором надав земельні ділянки, якими він на підставі актів про право постійного користування може лише користуватись, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1134 ЦК України, внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.

Виходячи з аналізу вказаних положень, можна зробити висновок, що статтею 1134 ЦК України визначено перелік майна, що складає спільне майно учасників. По - перше це вклади, внесені учасниками. Проте не всі вклади можуть переходити у спільну власність, оскільки майно як вклад може надаватись у користування. Останнє, в першу чергу, стосується неспоживчого і індивідуально- визначеного майна, оскільки теоретично внесені споживчі речі та речі, визначені родовими ознаками, повинні належати до спільного майна.

Як вже було зазначено вище, сторони узгодили в п. 5.1.1 договору, що вклад відповідача - 1 - майно у вигляді земельних ділянок сільськогосподарського призначення 135,3978 га та 34,4309 га для ведення дослідних і навчальних цілей, загальною площею 169,8287 га, розташованих в територіальних межах Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області, яка знаходиться в постійному користуванні у відповідача - 1 на підставі державних актів на право постійного користування серії ЯЯ № 309574 та серії ЯЯ № 309575 - буде використовуватись сторонами згідно розділу 1 цього договору.

Таким чином, сторони в договорі узгодили, що вище вказане майно як вклад надається у користування.

Так, ст. 92 Земельного Кодексу України встановлює, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Виходячи з аналізу вказаних норм, можна зробити висновок про те, що у відповідача - 1 були земельні ділянки, площею 135,3978 та 34,4309 га, розташовані на території Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області на праві постійного користування, якими він володів та мав право користуватись, зокрема вносити їх як вклад у спільну діяльність для користування за договором про співробітництво від 24.04.2015 р. для досягнення спільної мети.

Прокурор у позовній заяві посилається на те, що основною метою спірного договору є спільний обробіток землі, наданої відповідачу - 1 на платній основі.

Суд спростовує вказані посилання прокурора з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідач - 1 здійснює професійну підготовку кваліфікованих робітників за професією: "Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорії "А1", "А2"), слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, водій автотранспортних засобів (категорія "С"), тому ліцею згідно п. в) ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України надано у користування землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення земельних ділянок - ведення дослідних і навчальних робіт.

Згідно договору про співробітництво від 24.04.2015 року, пунктом 1.2. визначено мету договору - вирощування сільськогосподарської продукції та змоги отримування результату співробітництва Сторін сільськогосподарської продукції, та проведення виробничого навчання і можливого проходження виробничої і переддипломної практики учнів в професійно - освітній діяльності Сторони -1, з професії "тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва" відповідно до робочих навчальних планів і програм на основі високої культури землеробства, застосування світових досягнень науки і передової практики сільськогосподарського виробництва із отриманням товарних сільськогосподарських культур.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про професійно-технічну освіту", Наказу Міністерства освіти і науки України від 06.08.2003 № 527 "Про затвердження Положення про навчальне господарство професійно-технічного навчального закладу сільськогосподарського профілю" було розроблено Положення про навчальне господарство Первомайського професійного ліцею, яке затверджено наказом професійного ліцею від 29.03.2004 № 55 та погоджено з Головним управлінням освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації 08.09.2004 року (далі - Положення).

Пункт 3.8 Положення передбачає, що взаємовідносини навчального господарства з державними, приватними, колективними та іншими підприємствами і організаціями, господарськими товариствами, окремими громадянами здійснюються на основі договорів відповідно до чинного законодавства.

Згідно п. З.1. Положення визначено, що в навчальному господарстві згідно з робочими навчальними планами і програмами здійснюється професійно-практична підготовка учнів, слухачів за професією "тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва" для отримання умінь і навичок.

Пунктом 3.3. Положення передбачено, що навчально-виробнича діяльність навчального Господарства визначається навчально-виробничим планом, складеним завідуючим навчальним господарством з урахуванням високої якості проведення виробничого навчання і виробничої практики учнів, слухачів і затвердженим педагогічною радою. Всі роботи в навчальному господарстві виконуються учнями, слухачами в процесі виробничого навчання, виробничої та переддипломної практики, працівниками навчального господарства, ліцею, іншими фахівцями згідно угод.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем 1 було розроблено навчально-виробничий план навчального господарства, який затверджено протоколом № 6 від 26.03.2015 року засідання педагогічної ради Первомайського професійного ліцею (том 1, арк. справи 214-217).

Згідно п. 3 вказаного навчально-виробничого плану, темами занять є технічне обслуговування тракторів та с/г машин; виконання операцій, прийомів та видів робіт, що виконує тракторист - машиніст с/г виробництва категорії "А1"; вивчення та освоєння операцій, способів та видів робіт, які повинен виконувати тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії "А2".

Крім того, п. 4 навчально-виробничого плану визначена виробнича практика, що передбачає самостійне виконання с/г робіт на колісних тракторах класу до 20 кН і гусеничних тракторах до З0 кН та сільськогосподарських машинах, що комплектуються з цими тракторами; самостійне виконання с/г робіт на колісних тракторах класу більше 20 кН і гусеничних тракторах більше З0 кН та сільськогосподарських машинах, що комплектуються з цими тракторами.

Робочим навчальним планом Первомайського професійного ліцею для підготовки кваліфікованих робітників на базі базової загальної середньої освіти з отриманням повної загальної середньої освіти з професії: "Тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва" також визначена виробнича практика для учнів, що навчаються відповідним професіям у відповідній кількості навчальних годин (том 1, арк. справи 110-113).

Також, 27 квітня 2015 року відповідачем -1 та відповідачем - 2 затверджений і погоджений план - графік робіт на земельній ділянці сільськогосподарського призначення для ведення дослідних і навчальних цілей на 2015 навчальний рік, яким визначено спільний план робіт та мету занять з виробничого навчання на земельній ділянці ( том 2, арк. справи 32-33).

Як вбачається з матеріалів справи, наказами директора ліцею (від 27.04.2015 № 01-06/137; від 16.09.2015 № 01-06/323) та заступника директора з навчально-виробничої роботи (від 22.06.2015 № 01-06/178) про виїзд транспорту на земельну ділянку (25.06.2015) було затверджено відправити учнів групи 25 з метою проведення занять з виробничого навчання та лабораторно-практичних робіт з предметів професійно-теоретичної підготовки відповідно до навчальних планів і навчальних програм на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, цільове призначення земельних ділянок - ведення дослідних і навчальних цілей на території Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області (копії вказаних наказів додані до матеріалів справи).

Про виїзд учнів на земельну ділянку сільськогосподарського призначення на територію Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області згідно наказів також свідчать подорожні листи № 072968 від 30.04.2015 р., № 072971 від 25.06.2015 р. № 072981 від 17.09.2015 р., записи проведених тем уроків в журналах обліку виробничого навчання груп № 25 2014/2015 та 2015/2016 навчального року та фотографії занять (копії вказаних документів додані до матеріалів справи).

Таким чином, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про те, що основною метою спірного договору про співробітництво від 24.04.2015 року є вирощування сільськогосподарських культур для забезпечення практичного навчання учнів відповідача - 1 та здійснення виробничої діяльності, яка технологічно пов"язана з процесом підготовки спеціалістів сільськогосподарського господарства.

Крім того, суд критично ставиться до посилань позивача на те, що спірний договір не відповідає вимогам закону та суперечить інтересам держави відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 3.7 постанови пленуму ВГСУ № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (частина перша статті 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

До господарських договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства і спрямовані, зокрема, на: використання всупереч законові державної або комунальної власності; незаконне заволодіння, користування розпорядження (в тому числі відчуження) об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14, 15 Конституції України); відчуження викраденого майна; виробництво і відчуження певних об'єктів, вилучених або обмежених у цивільному обігу (відповідні види зброї, боєприпасів, наркотичних засобів, іншої продукції, що має властивості, небезпечні для життя та здоров'я громадян, тощо); виготовлення і поширення літератури та іншої продукції, що пропагує війну, національну, расову чи релігійну ворожнечу; приховування від оподаткування доходів, інше ухилення від сплати податків; виготовлення чи збут підробних документів і цінних паперів; незаконне вивезення за кордон валютних коштів, матеріальних чи культурних цінностей; використання власного майна на шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

З огляду на вище викладене, суд не вбачає зі змісту спірного договору суперечності інтересам держави і суспільства.

Посилання прокурора на порушення відповідачем 1- ч. 2 ст. 203 ЦК України, а саме відсутності у нього необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладенні спірного договору також не приймаються судом, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір з боку відповідача 1 укладений в особі директора Первомайського професійного ліцею Луханіної Галини Павлівни, яка діє на підставі Статуту.

Згідно зі ст.24 Закону України "Про професійно технічну освіту", керівництво діяльністю державного професійно-технічного навчального закладу здійснює директор, якого призначає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані професійно - технічні навчальні заклади.

Директор ліцею діє на підставі Наказу Міністерства освіти і науки України від 13.05.2013 р. № 154-к "Про призначення Луханіної Г.П." на підставі контракту, укладеного з Міністерством освіти і науки України.

Згідно п.2.3.3. вказаного контракту, директор має право розпоряджатися майном навчального закладу відповідно до законодавства України.

Згідно п. 2.3.5. контракту, директор має право укладати угоди, господарські та інші договори, в межах і у спосіб встановлений законодавством України.

Пунктом 2.6. Статуту Первомайського професійного ліцею передбачено, що з метою сприяння розвитку навчально-матеріальної та соціально-побутової бази, забезпечення професійно-практичної підготовки, вирішення соціальних та інших питань працівників, учнів, слухачів, професійний ліцей може укладати угоди, договори із підприємствами, установами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання.

Відповідно до п. 3.3 постанови пленуму ВГСУ № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори, пов'язані з представництвом юридичної особи у вчиненні правочинів, господарські суди повинні враховувати таке.

Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України).

Таким чином, суд дійшов висновку, що директор Луханіна Г.П., в особі якої з боку Первомайського професійного ліцею було укладено договір про співробітництво від 24.04.2015 р., діяла в межах необхідного обсягу цивільної дієздатності та мала право укладати вказаний договір.

Прокурор також в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на порушення відповідачем - 1 Порядку укладення державними підприємствами, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 296 в частині погодження договору з центральним органом виконавчої влади.

Щодо погодження договору про співробітництво з Міністерством освіти і науки України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вказаний Порядок визначає механізм укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління Майном.

Частиною 2 вказаного Порядку передбачено, що суб"єкт господарювання, який виявив намір укласти договір, подає центральному органу виконавчої влади, до сфери управління якого він належить, іншому суб"єкту управління об"єктами державної власності, зокрема Національній або галузевій академії Наук, звернення щодо погодження укладення договору з визначеним у ньому пункті необхідних для цього документів.

Відповідно до ст. 4 ЗУ "Про управління об'єктами державної власності", суб'єктами управління об'єктами державної власності, зокрема є: міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи.

Згідно статті 6 Закону України "Про професійно-технічну освіту" до органів управління професійно-технічною освітою належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти; центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади;

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про професійно-технічну освіту" до повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, належать, зокрема: розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів.

Інші повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, визначаються положеннями про них, що затверджуються у встановленому порядку.

Згідно п.30 розділу IV. Управління професійно-технічними навчальними закладами "Положення про професійно-технічний навчальний заклад" до органів управління професійно-технічною освітою належать: Міністерство освіти і науки України; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади.

Як вбачається з пункту 6.1. Статуту Первомайського професійного ліцею, управління ліцеєм здійснюється Міністерством освіти і науки України, а також структурним підрозділом з питань професійно-технічної освіти, створеним Харківською обласною державною адміністрацією відповідно до повноважень, визначених законодавством України та іншими нормативно-правовими актами.

Професійний ліцей виконує рішення інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, що не суперечать законодавству України.

Матеріали справи свідчать про те, що договір про співробітництво від 24.04.2015 року укладений між Первомайським професійним ліцеєм та Фермерським господарством "Пальваль Юрія Дмитровича" було погоджено з Департаментом науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, який є структурним підрозділом Міністерства освіти і науки України, підпис та печатка якого значиться в спірному договорі (том 1, арк. справи 22).

Суд звертає увагу на те, що земельні ділянки, площею 135,3978 га та площею 34,4309 га га, розташовані на території Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області, видані на праві постійного користування земельною ділянкою Первомайському професійному ліцею на підставі Розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Харківської області 11.06.2009 р. № 225, що підтверджується державними актами на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №309574 та серії ЯЯ №309575.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до повноважень місцевої державної адміністрації в галузі використання та охорони земель входить розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначено повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Згідно статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Згідно Закону України "Про управління об'єктами державної власності", управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Тобто, виконавчу владу в районах здійснюють районні державні адміністрації, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Органи виконавчої влади, владні повноваження яких реалізуються одноосібно їхніми керівниками-головами місцевих державних адміністрацій.

Вони наділені правом представляти інтереси держави відповідно до владних повноважень. Місцеві державні адміністрації діють за принципом субординації, відповідальності перед Президентом України та Урядом, підзвітності та підконтрольності органам виконавчої влади вищого рівня.

Таким чином, оскільки земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення дослідних і навчальних цілей належать державі, тому договір про співробітництво було погоджено через органи виконавчої влади відповідно до повноважень в сфері земельних відносин - з головою Первомайської районної державної адміністрації Харківської області.

Крім того, суд приймає до уваги те, що в матеріалах справи наявні листи Міністерства освіти і науки України (від 15.05.2014 за № 1/11-7273 та 21.05.2015 року за № 1/11-7212), якими останній підтверджує об'єкти нерухомого майна, які є державною власністю, перебувають в сфері його управління та закріплені за професійним ліцеєм на праві оперативного управління (арк. справи 100-101).

Також відповідач -1 вказує на те, що згідно Витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна від 02.09.2015 року № 10-15-15685, який надійшов до ліцею 08.09.2015 року, вказано перелік майна яким здійснює управління Міністерства освіти і науки України.

Проте у вище вказаних листах та у Витягу в перелік майна не входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення для дослідних і навчальних цілей.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що договір про співробітництво від 24.04.2015 року, укладеним між відповідачами, був правомірно погоджений з Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області та Департаментом науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, та твердження прокурора про те, що спірний договір повинний бути узгоджений з Міністерством освіти і науки України, є безпідставним.

Позовні вимоги прокурора також ґрунтуються на тому, що умови спірного договору суперечать вимогам ст. 1139 ЦК України та є порушенням ч. 1 ст. 203 ЦК України.

З приводу цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 1139 ЦК України встановлено, що прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників. Умова про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку є нікчемною.

Розділом 6 спірного договору встановлено, що сторони, реалізуючи предмет та мету цього договору, одержують від такої діяльності плоди і доходи, які розподіляються наступним чином; відповідач - 1 отримує необхідні умови для виробничого навчання та можливого проходження виробничої переддипломної практики учнів в професійно - освітній діяльності відповідача - 1, з професії "тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва" відповідно до її робочих навчальних планів і програм та в наслідку виконання сторонами п. 1.1 та п. 1.2 розділу 1 цього договору отримує внесок від відповідача 2, наведений в пункті 5.2.3 пункту 5.2 розділу 5 цього договору до 30 грудня 2015 року. Відповідач 2 отримує всю вирощену сільськогосподарську продукцію, в наслідку виконання сторонами п. 1.1 та п. 1.2 договору.

Відповідно до п. 5.2.3 Договору про співробітництво від 24.04.2015 року до вкладу Фермерського господарства "Пальваль Юрія Дмитровича" за цим договором відносяться грошові кошти у розмірі 800 грн. за 1 гектар земельної ділянки.

Таким чином, сторони при укладенні спірного договору узгодили порядок розподілу прибутку, одержаного учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, та посилання прокурора на те, що порядок розрахунків за цим договором не відповідає вимогам ст. 1139 ЦК України, оскільки тільки відповідач 2 отримує всю вирощену продукцію, спростовується матеріалами справи.

Крім того, суд не приймає твердження прокурора про те, що спірний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, ним обумовлених.

Як вже вище зазначено, пунктом 1.2. визначено мету договору - вирощування сільськогосподарської продукції та змоги отримування результату співробітництва Сторін сільськогосподарської продукції, та проведення виробничого навчання і можливого проходження виробничої і переддипломної практики учнів в професійно - освітній діяльності Сторони -1, з професії "тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва" відповідно до робочих навчальних планів і програм на основі високої культури землеробства, застосування світових досягнень науки і передової практики сільськогосподарського виробництва із отриманням товарних сільськогосподарських культур.

Як вже було вище встановлено судом, умови договору сторонами виконувались, та учні Первомайського професійного ліцею проходили виробниче навчання в частині огляду ходу виконання сільськогосподарських робіт, які технологічно пов'язані з процесом підготовки спеціалістів сільського господарства та інших заходів агропромислового комплексу. Так, учні ліцею декілька разів виїжджали на відповідні земельні ділянки для проходження виробничої практики і здобуття практичних навичок із проведення сільськогосподарських робіт, про що свідчать копії подорожніх листів № 072968 від 30.04.2015 р., № 072971 від 25.06.2015 р. № 072981 від 17.09.2015 р., записів проведених тем уроків в журналах обліку виробничого навчання груп № 25 2014/2015 та 2015/2016 навчального року, а також фотографії занять.

Все вище зазначене, свідчить про те, що спірний договір про співробітництво був направлений на реальне настання правових наслідків та виконувався сторонами.

Як зазначено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презумується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Прокурор не надав до суду доказів, які б підтверджували той факт, що умови договору суперечать нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, а також порушують інтереси держави, у зв"язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На момент подання позову відповідно до Закону України "Про судовий збір" прокуратура була звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до 4.6. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Таким чином, у даному випадку судовий збір стягується з позивача в доход державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, ст.ст. ч. 2 ст. 16, 203, ч. 1 ст. 215, 1130, 1132, 1133, ч. 1 ст. 1134, ст. 1139 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Стягнути з Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 2436,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.11.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Т.Д. Суярко Т.В. Інте Л.В. Шарко