Ухвала

від 04.11.2015 по справі 815/1948/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року м. Київ К/800/18170/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Загородньому А.А.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Інспекція)

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015

у справі № 815/1948/14

за позовом приватного підприємства "Торговий дім "Українська Рибна Компанія" (далі - Підприємство)

до Інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Ревуцької С.В.,

відповідача - не з'явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2013 № 0001151550, № 0001141550 та № 000113550.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2014 у позові відмовлено. Постанову мотивовано тим, що платником незаконно проігноровано податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками попередніх податкових перевірок, згідно з якими Підприємство визнано таким, що відмовилося від одержання належних йому сум бюджетного відшкодування; наведене, за висновком суду, мало наслідком викривлення показників податкової звітності платника з податку на додану вартість за січень 2013 року.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами попередніх податкових перевірок, скасовані в судовому порядку, а тому ці рішення не породжують жодних податкових обов'язків для платника. При цьому суд наголосив, що податкове законодавство не зобов'язує платника заявляти до відшкодування наявне у нього від'ємне значення з ПДВ та не містить будь-яких обмежень щодо перенесення такого від'ємного значення до податкового кредиту наступних податкових періодів.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду зі спору як помилкове скасоване.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності нарахування Підприємством бюджетного відшкодування з ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за січень 2013 року, оформлену актом від 18.09.2013 № 1705/15-514/37060201.

Перевіркою виявлено факт невідображення платником у рядку 21.3 податкової декларації (до якого включається зменшений/збільшений залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу) від'ємного значення з ПДВ у загальній сумі 14 816 862 грн., яке за наслідками попередніх податкових перевірок було визнано Інспекцією сумою заниженого Підприємством бюджетного відшкодування, від якого платник добровільно відмовився (згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 09.01.2013 № 0000042250 та № 0000062250).

Наведена обставина слугувала підставою для прийняття Інспекцією:

податкового повідомлення-рішення від 07.10.2013 № 0001151550, згідно з яким Підприємству збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 3 772 739 грн. за основним платежем та на 943 185 грн. за штрафними санкціями;

податкового повідомлення-рішення від 07.10.2013 № 0001141550 про визначення платникові суми завищення від'ємного значення ПДВ на 1 008 123 грн.;

податкового повідомлення-рішення від 07.10.2013 № 0001131550, за яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року в розмірі 10 036 000 грн. із застосуванням 5 018 000 грн. штрафних санкцій.

Правова позиція податкового органу зі спору ґрунтуються, зокрема, на положеннях пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК), в силу яких якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах (підпункт «а»).

Втім, як вірно зазначив апеляційний суд, податкові повідомлення-рішення від 09.01.2013 № 0000042250 та № 0000062250, згідно з якими Інспекція збільшила платникові бюджетне відшкодування, відповідно, на 8 791 035 грн. за лютий-березень 2012 року та на 6 025 827 грн. за квітень 2012 року, серпень-вересень 2011 року, були скасовані постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2014 в адміністративній справі № 815/4259/14 (яку залишено без змін за наслідками її перегляду в апеляційному та касаційному порядку). При цьому судом під час розгляду вказаної справи встановлено, що бюджетне відшкодування з ПДВ у загальній сумі 14 916 708 грн. виникло у податковому обліку платника за фактом сплати Підприємством митним органам ПДВ під час здійснення митного оформлення товарів в режимі "імпорт"; платником було відображено у податковій декларації з ПДВ рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних звітних періодів.

Наведені обставини спростовують факт добровільної відмови платника від отримання належної йому суми бюджетного відшкодування, на якому наполягає Інспекція.

До того ж, у будь-якому разі власне невключення платником до рядка 21.3 податкової декларації з ПДВ суми об'єктивно наявного у нього від'ємного значення з ПДВ, яке враховано при обчисленні інших показників податкової декларації, не впливає на дійсний стан розрахунку платника з бюджетом та не може слугувати підставою для застосування до такого платника негативних податкових наслідків.

З урахуванням викладеного апеляційний суд цілком правомірно задовольнив розглядувані позовні вимоги, у зв'язку з чим процесуальних підстав для скасування оскаржуваної постанови Одеського апеляційного адміністративного суду та задоволення касаційних вимог не вбачається.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 у справі № 815/1948/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько