Рішення

від 17.11.2015 по справі 906/1345/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" листопада 2015 р. Справа № 906/1345/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (м. Одеса)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплекс "Приморський" (м.Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" АТ "ФК "Чорноморець" (м. Одеса)

про стягнення 252945260,45 грн.

У відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на 15 днів - по 17.11.2015 (включно).

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 252945260,47грн., з яких: 204115000,00грн. заборгованості за кредитом, 32572585,05грн. заборгованості за відсотками, 14257675,40грн. пені.

В процесі розгляду справи суд встановив, що при визначенні розміру позовних вимог було допущено помилку, оскільки їх загальна сума становить 252945260,45грн., тобто на 0,02грн. менше, ніж визначено у позовній заяві.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив. 13.11.2015 до суду від позивача надійшли: клопотання про розгляд справи без участі його представника та клопотання про долучення документів. 16.11.2015 від позивача надійшло клопотання про долучення документів.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

17.09.2015, 01.10.2015, 19.10.2015 та 06.11.2015 на адресу суду повернулись копії ухвал господарського суду Житомирської області від 03.09.2015, від 15.09.2015, від 06.10.2015 та від 27.10.2015, відповідно, направлені відповідачу за адресою: 10029, м. Житомир, вул. Чапаєва, 7, з відміткою відділення поштового зв'язку: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 84-87, 89-92, 153-156, 196-200).

Згідно отриманої судом інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 77-78), юридична адреса відповідача відповідає вказаній у позовній заяві.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Третя особа повноважного представника в судове засідання не направила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

За вказаного, враховуючи наявні у справі документи, суд вважає, що відсутність представника відповідача та третьої особи не перешкоджає вирішенню спору, згідно ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши надані до справи документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.08.2014 між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (кредитор/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будкомплекс "Приморський" (позичальник/відповідач) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №31/14 (далі - Договір, а.с. 10-17), згідно п. 1.1. якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Сторонами також підписано додаткові угоди №1 від 29.09.2014 та №2 від 22.12.2014 (а.с. 18-21).

Позивач зазначає, що свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі - надавши відповідачу кредит шляхом відкриття кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 268940000,00 грн., зі сплатою 18% річних, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості не пізніше 18.08.2015 року, а відповідно до додаткової угоди №2 від 22.12.2014, з максимальним лімітом заборгованості до 206115000,00грн. зі сплатою фіксованої процентної ставки 18% та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 18.12.2015.

Однак, відповідач, в порушення вищевказаних умов кредитного договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у останнього станом на 18.08.2015 утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 252945260,45грн., з якої: 204115000,00грн. заборгованості за кредитом, 32572585,05грн. заборгованості за відсотками, 14257675,40грн. пені.

Відповідач та третя особа за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорили, письмового відзиву на позовну заяву та доказів на спростування позовних вимог не надали.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення представників позивача, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частина 2 зазначеної статті встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини з договору кредиту.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦКУ).

Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Умовами п. 1.1.1. Договору (в редакції викладеній у додатковій угоді №2 від 22.12.2014) визначено, що надання кредиту з 22.12.2014 буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 206115000,00грн., надалі за текстом кожна частина окремо - "транш", а у сукупності - "транші", зі сплатою фіксованої процентної ставки 18% (вісімнадцять) процентів річних (далі процентна ставка) та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 18.12.2015 року (включно) на умовах визначених цим договором.

Видача траншів кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника або оплати з позичкового рахунку позичальника №20620030233005 у відділенні "Центральне" АТ "Імексбанк" розрахункових документів позичальника на цілі, визначені п. 1.2 цього договору, в межах сум та відповідно до термінів, визначених п. 1.1.1 та п. 1.1.2 цього договору (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору визначено, що моментом (днем) надання траншів кредиту вважається день першої оплати з позичкового рахунку позичальника розрахункових документів позичальника в сумі відповідного траншу кредиту або день перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.

Як вбачається з банківської виписки від 19.08.2014, позивачем надано відповідачу кредит в розмірі 206115000,00грн. (а.с. 22-23).

Тобто, банківською випискою про здійснені операції підтверджено, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо надання відповідачу кредиту.

Умовами п. 2.3. Договору визначено, що моментом (днем) повернення траншу кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитора: суми траншу кредиту, винагороди кредитора та можливих штрафних санкцій, визначених цим договором, якщо інше не випливає з умов цього договору.

Згідно п. 2.4. Договору, нарахування процентів за користування траншем кредиту здійснюється щоденно у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості на позичковому рахунку за методом "факт/факт", виходячи з фактичної кількості днів у році. Нараховані проценти починаючи з серпня 2014 року сплачуються позичальником не рідше одного разу на три місяці у сумі нарахованих в останній робочий день третього місяця в період дії цього договору. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення траншу кредиту.

Відповідно до п. 2.7. Договору, за наявності простроченої заборгованості по кредиту та/або процентах за користування ним, та/або комісіях сторони встановлюють наступну черговість погашення позичальником заборгованості:

- в першу чергу сплаті підлягають нараховані, але не сплачені в строк проценти;

- в другу чергу сплаті підлягають нараховані проценти, строк сплати яких ще не сплинув;

- в третю чергу сплаті підлягають нараховані, але не сплачені в строк комісії;

- в четверту чергу сплаті підлягає прострочена заборгованість за кредитом;

- в п'яту чергу сплаті підлягає строкова заборгованість за кредитом, термін сплати якої настав згідно даного договору;

- в шосту чергу сплаті підлягає неустойка (штраф, пеня), передбачена цим договором.

Погашення позичальником заборгованості кожної наступної черги повинно відбуватися після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги.

Сторони встановлюють, що кредитор має право самостійно зарахувати кошти, які направлені позичальником на погашення заборгованості, згідно встановленої черговості.

У випадку порушення позичальником умов цього договору, кредитор має право самостійно визначити іншу черговість погашення заборгованості позичальника перед кредитором.

Умовами п. 4.2. Договору сторонами узгоджено, що у випадку невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п. 3.3.2-3.3.17 цього договору, протягом більше п'ятнадцяти днів, кредитор має право визнати т е р м і н п о в е р н е н н я к р е д и т у таким, що настав. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит підлягає поверненню з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги кредитора. Повернення кредиту здійснюється позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання вимоги кредитора.

20.03.2015 позивач надіслав відповідачу вимогу №2486 від 18.03.2015 про сплату заборгованості за кредитом в розмірі 206115000,00грн. у зв'язку з невиконанням п. 3.3.11. Договору (а.с. 223, 224), яка отримана відповідачем 27.03.2015, однак залишена без відповіді та задоволення.

Доказів на спростування обґрунтованості цієї вимоги відповідачем не надано.

Тобто, після спливу тридцятиденного строку з дня отримання вимоги, у відповідача виник обов'язок на підставі п. 4.2. Договору повернути кредит, а саме 206115000,00грн.

Наявними в матеріалах справи банківськими виписками про рух коштів по рахунку (а.с.25-63) підтверджено, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі не виконав, внаслідок чого станом на 18.08.2015 утворилась заборгованість за кредитом на суму 206115000,00грн., що відповідає даним, зазначеним у поданому позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 24) та свідчить про обґрунтованість заявленої до стягнення суми в цій частині.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість за процентами станом на 18.08.2015 складає 32572585,05грн.

Натомість, перевіривши вказаний розрахунок, суд дійшов висновку, що обґрунтовано заявлена сума заборгованості за процентами становить 22529306,71грн. В частині 10043278,35грн. процентів необхідно відмовити, так як позивач помилково зарахував до заборгованості по процентах нараховані їх суми, строк сплати яких, згідно додаткової угоди №2 (а.с. 20), не настав на дату звернення з позовом до суду.

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Нормами ч. 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно п. 4.1 Договору, у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п.2.4 цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 1.1, 3.2.8, 4.2 цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період, від несвоєчасно сплаченої суми.

Згідно розрахунку позивача, пеня за несвоєчасне погашення кредиту станом на 18.08.2015 за період з 05.05.2015 по 18.08.2015 складає 10437534,25грн., а пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 02.02.2015 по 18.08.2015 складає 3820141,15грн.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту, з урахуванням визначених позивачем періодів її нарахування за кожен наступний прострочений за графіком платіж, суд встановив правомірність її нарахування в заявленій сумі - 10437534,25грн.

Щодо розрахунку пені за несвоєчасну сплату процентів, з урахуванням визначеного п. 2.4 Договору порядку їх погашення в останній робочий день третього місяця та враховуючи умови додаткової угоди №2 від 22.12.2014, суд встановив правомірність її нарахування в сумі 2851217,61грн. В частині стягнення 968923,54грн. пені за несвоєчасну сплату процентів необхідно відмовити.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач доказів на спростування обґрунтованості позовних вимог суду не надав. При цьому позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 241933058,57грн., з яких 206115000,00грн. заборгованості за кредитом, 22529306,71грн. заборгованості за відсотками, 10437534,25грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 2851217,61грн. пені за несвоєчасну сплату процентів. У стягненні 10043278,34грн. процентів та 968923,54грн. пені за несвоєчасну сплату процентів суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача, у відповідності до ч.2 ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплекс "Приморський" (65012, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Чапаєва, буд. 7, ід. код 35880849)

на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (65039, Одеська обл., м. Одеса, Приморський р-н, проспект Гагаріна, буд. 12-А, ід. код 20971504):

- 206115000,00грн. заборгованості за кредитом;

- 22529306,71грн. заборгованості за відсотками;

- 10437534,25грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту;

- 2851217,61грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

3. У стягненні 10043278,34грн. процентів та 968923,54грн. пені за несвоєчасну сплату процентів відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплекс "Приморський" (65012, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Чапаєва, буд. 7, ід. код 35880849) в дохід державного бюджету 73080,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.11.15

Суддя Вельмакіна Т.М.

Друк:

1 - до справи;

2 - позивачу (рек. з пов.);

3 - відповідачу (рек. з пов.);

4 - третій особі ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" АТ "ФК "Чорноморець": 65039, Одеська обл., м.Одеса, Приморський р-н, Проспект Гагаріна, буд.12А (рек. з пов.).