Постанова

від 04.11.2015 по справі 815/4800/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4800/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Балан Я.В.,

судді Завальнюк І.В.,

судді Андрухів В.В.,

за участю секретаря Люпатюк Ю.А..,

За участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства В«БІОСТИМУЛЯТОРВ» Державної акціонерної компанії В«УкрмедпромВ» (код ЄДРПОУ 00480916) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування повністю податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № НОМЕР_1 від 24.04.2014 року, № НОМЕР_2 від 14.08.2014 року, визнання протиправними та скасування рішення ГУ Міндоходів в Одеській області № 1419/10/15-32-10-02-07 від 03.07.2014 року про результати розгляду первинної скарги, визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України № 847/6/99-99-10-01-02-15 від 04.08.2014 року про результати розгляду скарги, визнання протиправним та скасування акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 1838/15-53-22-05/00480916 від 02.04.2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства В«БІОСТИМУЛЯТОРВ» Державної акціонерної компанії В«УкрмедпромВ» (код ЄДРПОУ 00480916) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування повністю податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № НОМЕР_1 від 24.04.2014 року, № НОМЕР_2 від 14.08.2014 року, визнання протиправними та скасування рішення ГУ Міндоходів в Одеській області № 1419/10/15-32-10-02-07 від 03.07.2014 року про результати розгляду первинної скарги, визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України № 847/6/99-99-10-01-02-15 від 04.08.2014 року про результати розгляду скарги, визнання протиправним та скасування акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 1838/15-53-22-05/00480916 від 02.04.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача в актах перевірки про наявність порушень з боку позивача чи його посадових осіб чинного податкового та іншого законодавства є помилковими та не відповідають фактичним обставинам і наявним документам, у зв'язку з чим позивач вважає що необґрунтованими є також похідні висновки, зроблені в податкових повідомленнях-рішеннях № НОМЕР_1 від 24.04.2014 року, № НОМЕР_2 від 14.08.2014 року, рішенні ГУ Міндоходів в Одеській області № 1419/10/15-32-10-02-07 від 03.07.2014 року про результати розгляду первинної скарги та рішенні Державної фіскальної служби України № 847/6/99-99-10-01-02-15 від 04.08.2014 року про результати розгляду скарги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідачів у судове засідання з'явився, проти задоволення адміністративного позову заперечував, просив суд відмовити у задоволені позову повністю в тому числі посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях наданих суду раніше, зазначивши, що в діях відповідачів відсутні будь які порушення чинного законодавства.

Заслухавши думку сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що на підставі направлень від 18.03.2014 року №000744/542, №000745/543 та наказу від 18.03.2014 року №627 головним державним ревізором-інспектором відділу місцевих податків і зборів, плати за землю управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_3, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства В«БіостимуляторВ» Державної акціонерної компанії В«УкрмедпромВ» , код ЄДРПОУ - 00480916, з питання своєчасності та повноти нарахування й сплати земельного податку за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 рік.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 02.04.2014 року № 1838/15-53-22-05/00480916 (а.с. 12-18), згідно якого перевіркою повноти обчислення та своєчасності сплати земельного податку встановлено, що в порушення п.п. 270.1.1 п.270.1 ст. 270 Податкового кодексу України позивачем занижено плату за землю за первісний період на загальну суму 240331,20 грн., в тому числі за 2011 рік у сумі 80110,40 грн., 2012 рік у сумі 80110,40 грн., 2013 рік у сумі 80110,40 грн.

На підставі акту перевірки від 02.04.2014 року № 1838/15-53-22-05/00480916 ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.04.2014 року №0001002250 (а.с. 19), яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб за основним платежем в розмірі 240331,20 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 120165,60 грн.

07.05.2014 року, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач, у відповідності до вимог ст.56 Податкового кодексу України, подав скаргу (вих. № 01-66) до Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якій просив податкове повідомлення-рішення24 .04.2014 року №0001002250 скасувати (а.с. 21-24).

Враховуючи, що позивач у своїй скарзі посилався на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення документальної перевірки, листом ГУ Міндоходів в Одеській області від 05.06.2014 року №5675/7/15-32-10-02-12 було зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси Г'У Міндоходів в Одеській області на підставі п.п.78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ провести позапланову виїзну документальну перевірку ДП В«БіостимуляторВ» ДАК В«УкрмедпромВ» з питань, що стали предметом оскарження.

За результатами проведеної документальної перевірки був складений акт від 27.06.14 року № 3645/15-53-22-05/00480916 В«Про результати позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства В«БіостимуляторВ» Державної акціонерної компанії В«УкрмедпромВ» (код ЄДРПОУ 00480916), з питань, викладених у скарзі (а.с. 26-32). Згідно вказаного акту перевіркою повноти обчислення та своєчасності сплати земельного податку встановлено заниження плати за землю за первісний період на загальну суму 206951,85 грн., в тому числі за 2011 рік у сумі 46731,05 грн., 2012 рік у сумі 80110,40 грн., 2013 рік у сумі 80110,40 грн.

Рішенням Головного управління Міндоходів в Одеській області від 03.07.2014 року №1419/10/15-32-10-02-07 (а.с. 33-38) скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 24.04.2014 року №0001002250 в частині визначення суми заниження земельного податку в розмірі 44146,85 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції на суму 22073,42 грн., в іншій частині залишено без змін, а також визначено суму штрафних(фінансових) санкції за неподання податкових декларацій з земельного податку у розмірі 3060 грн.

Не погоджуючись з рішенням від 03.07.2014 року №1419/10/15-32-10-02-07, прийнятого за розглядом первинної скарги, позивач подав скаргу від 21.07.2014 року за № 01-109 до Міністерства доходів і зборів України (а.с. 39-44), згідно якої позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.04.2014 року №0001002250 та рішення від 03.07.2014 року №1419/10/15-32-10-02-07.

Рішенням Міністерства Доходів і Зборів України від 04.08.2014р. № 847/6/99-99-10-01-02-15 про результати розгляду скарги, скарга позивача від 21.07.2014 року за № 01-109 були залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 24.04.2014 року № НОМЕР_1, з урахуванням рішення від 03.07.2014 року №1419/10/15-32-10-02-07, залишені без змін (а.с. 45-47).

На підставі акту перевірки від 27.06.14 року № 3645/15-53-22-05/00480916 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 03.07.2014 року №1419/10/15-32-10-02-07 ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС України в Одеській області винесло податкове повідомлення-рішення від 04.08.2014 року №002022205 в якому визначена сума грошового зобов'язання у розмірі: за основним платежем у розмірі 196184 грн., за штрафними санкціями у розмірі 101152 грн.

Під час розгляду адміністративної справи судом було встановлено, що згідно статуту ДП В«БіостимуляторВ» ДАК В«УкрмедпромВ» (а.с. 59-72) підприємство засноване на державній формі власності та належить до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України і Державної акціонерної компанії В«УкрмедпромВ» .

У період з 2003 по 2010 роки цілісний майновий комплекс ДП В«БіостимуляторВ» ДАК В«УкрмедпромВ» перебував в оренді Одеського виробничого хіміко - фармацевтичного підприємства В«БіостимуляторВ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 32093887).

До вказаного цілісного комплексу входила земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 11, загальною площею 3710 кв.м.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.08.2010 року по справі 15/105-10-2884 майно цілісного майнового комплексу ДП В«БіостимуляторВ» повернено до держави в особі Міністерства охорони здоров'я України та передано на баланс Дочірнього підприємства В«БіостимуляторВ» Державної акціонерної компанії В«УкрмедпромВ» (00480916) (а.с.196-207).

Наказом Господарського суду Одеської області від 09.12.2010 року по справі 15/105-10- 2884, про примусове виконання рішення суду від 16.08.2010 року, що набрало законної силі 25.11.2010 року, зобов'язано Одеське виробниче хіміко - фармацевтичне підприємство В«БіостимуляторВ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 32093887) повернути до держави в особі Міністерства охорони здоров'я України цілісний майновий комплекс Дочірнього підприємства В«БіостимуляторВ» Державної акціонерної компанії В«УкрмедпромВ» (00480916) 13.12.2010 року відкрито виконавче провадження, щодо примусового виконання рішення суду. 20 липня 2011 року на підставі наказу про примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 16.08.2010 року по справі №15/105-10-2884 за Актом вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу, серії В-12 №276 від 20.07.2011 року, цілісний майновий комплекс було повернуто державі в особі Міністерства охорони здоров'я України та передано на баланс ДП В«БіостимуляторВ» ДАК В«УкрмедпромВ» . 20.07.2011 року закінчено виконавче провадження, щодо примусового виконання рішення суду.

Таким чином з 20.07.2011 року платник є користувачем земельної ділянки за адресою м. Одеса, вул Троїцька, 11, загальною площею 3710 кв.м., яка надана в постійне користування для розміщення виробничих площадок згідно із Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ОД №002266 від 30.06.1997 року (рішення виконкому Одеської міської ради №2826-ХХІІІ від 27.07.1996 року).

Відповідно до складеної на підставі клопотання ДП «Біостимулятор» ДАК «Укрмедпром» довідки №104 від 18.10.2012 року про нормативну грошову оцінку 1 кв. м. земельної ділянки, за адресою м. Одеса, вул. Троїцька, 11, нормативна грошова оцінка 1 кв. м. земельної ділянки становить: для власного використання - 2159,31 грн., для комерційного використання - 4498,61 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2015 року провадження по справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 815/3736/14 від 15.12.2014 року за позовом Дочірнього підприємства В«БіостимуляторВ» Державної акціонерної компанії В«УкрмедпромВ» до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, ГУ Міндоходів в Одеській області, Міністерства доходів і зборів України, предметом розгляду якої було встановлення порушення норм податкового законодавства позивачем вперше, що у свою чергу визначить, чи були порушення, встановлені у ході проведення перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення вчинені позивачем повторно та вплине на вирішення питання щодо застосованої до позивача контролюючим органом фінансової санкції.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 року по справі № 815/3736/15, якою у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, залишено без змін.

Як було встановлено під час проведення перевірки протягом 2011-2013 років ДП В«БіостимуляторВ» ДАК В«УкрмедпромВ» не нараховувало земельний податок, доказів, які б свідчили про інше або звільнення позивача від сплати податку на землю, представником позивача суду під час розгляду адміністративної справи надано не було.

Згідно із ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, об'єктом оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно п.287.6 ст. 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII В«Плата за землюВ» Податкового кодексу України. Пунктом 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно вимог п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до п.п.271.1.2 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Відповідно п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу. Згідно вимог ст.285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік; базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 287 Податкового кодексу України визначено строк сплати плати за землю, а саме власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році; податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця; податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п.п.14.1.125 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно п.п.282.1.8 п.282.1 ст.282 Податкового кодексу України від сплати податку звільняються дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування. Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб встановлюються Податковим кодексом. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Пунктом 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Актом перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів від 03.02.2014 року №127/15-54-22-01/00480916 було встановлено неподання позивачем до ДПІ у Суворівському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області податкових декларацій з плати за землю та не нарахування земельного податку за 2011-2013 роки, стало підставою прийняття податкових повідомленнь-рішеннь від 10.02.14 №0000442201 та 21.05.2014 №0000472201 (а.с. 48-49).

Відтак на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України відповідачем до ДП В«БіостимуляторВ» ДАК В«УкрмедпромВ» за заниження земельного податку на 196184 грн. правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 101152 грн.

Оскарження рішень контролюючих органів здійснюється відповідно до приписів ст. 56 Податкового кодексу України. Пунктами 56.1-56.4, 56.6, 56.8-56.10. ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів. Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом. У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня. Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відтак рішення рішення ГУ Міндоходів в Одеській області № 1419/10/15-32-10-02-07 від 03.07.2014 року про результати розгляду первинної скарги та рішення Державної фіскальної служби України № 847/6/99-99-10-01-02-15 від 04.08.2014 року про результати розгляду скарги були прийняті законно, в межах компетенції відповідачів та у строки визначені чинним законодавством, а отже скасуванню не підлягають.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації. З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача. Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника відповідачів, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог Дочірнього підприємства В«БіостимуляторВ» Державної акціонерної компанії В«УкрмедпромВ» необхідно відмовити повністю.

Згідно статті 4 Закону України В«Про судовий збірВ» ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюються у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог та враховуючи сплату судового збору позивачем за подання адміністративного позову майнового характеру в розмірі 487, 20 грн., суд вирішив стягнути з позивача решту суми судового збору у розмірі 4384, 80 грн. Враховуючи, що судом вирішено відмовити позивачу у задоволені позовних вимог не майнового характеру, судовий збір сплачений позивачем за подання адміністративного позову не майнового характеру у розмірі 73, 08 грн. не підлягає поверненню. На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 15.12.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Дочірнього підприємства В«БІОСТИМУЛЯТОРВ» Державної акціонерної компанії В«УкрмедпромВ» (код ЄДРПОУ 00480916) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування повністю податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № НОМЕР_1 від 24.04.2014 року, № НОМЕР_2 від 14.08.2014 року, визнання протиправними та скасування рішення ГУ Міндоходів в Одеській області № 1419/10/15-32-10-02-07 від 03.07.2014 року про результати розгляду первинної скарги, визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України № 847/6/99-99-10-01-02-15 від 04.08.2014 року про результати розгляду скарги, визнання протиправним та скасування акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 1838/15-53-22-05/00480916 від 02.04.2014 року - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Дочірнього підприємства В«БіостимуляторВ» Державної акціонерної компанії В«УкрмедпромВ» (код ЄДРПОУ 00480916) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384, 80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови підписано колегією суддів 04.11.2015 року.

Головуючий суддя Я.В. Балан

Суддя І.В. Завальнюк

Суддя В.В. Андрухів

У задоволені адміністративного позову Дочірнього підприємства В«БІОСТИМУЛЯТОРВ» Державної акціонерної компанії В«УкрмедпромВ» (код ЄДРПОУ 00480916) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування повністю податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № НОМЕР_1 від 24.04.2014 року, № НОМЕР_2 від 14.08.2014 року, визнання протиправними та скасування рішення ГУ Міндоходів в Одеській області № 1419/10/15-32-10-02-07 від 03.07.2014 року про результати розгляду первинної скарги, визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України № 847/6/99-99-10-01-02-15 від 04.08.2014 року про результати розгляду скарги, визнання протиправним та скасування акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 1838/15-53-22-05/00480916 від 02.04.2014 року - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з Дочірнього підприємства В«БіостимуляторВ» Державної акціонерної компанії В«УкрмедпромВ» (код ЄДРПОУ 00480916) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384, 80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

04 листопада 2015 року.