Ухвала

від 13.05.2010 по справі 2а-7270/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

м. Київ

13 травня 2010 року№ 2а-7270/10/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Блажівська Н. Є., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай»

до

Кабінету Міністрів України,Міністерства фінансів України, Державного казначейства України

провизнання незаконним та скасування рішення та стягнення шкоди

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Розмай»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України про визнання незаконним та скасування абзацу 2 пункту 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 травня 2009 року № 494-р «Про заходи щодо підвищення рівня безпеки громадян»; визнання незаконним та скасування Наказу Міністерства фінансів України «Про зупинення дії ліцензій Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор»від 8 травня 2009 року № 650 в частині зупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Розмай»; стягнення з Відповідача 3 –Державного бюджету України на користь Позивача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай»збитки в сумі 606902,77 грн. на поточний рахунок Позивача р/р 26004039261600 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код ЗКПО 32097504.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов –звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд –суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративної справи.

Частина 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає вичерпний поділ рішень суб'єктів владних повноважень на два види: нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії. Останні із названих актів різноманітні за змістом приписів, що у них закріплюються.

Відповідно до пункту 1. 4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року за № 381/10661, нормативно-правовий акт –офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Таким чином, під правовим актом індивідуальної дії суд розуміє рішення, дія яких поширюється на конкретних осіб, або які стосуються конкретної ситуації, і є актом одноразового застосування норм права.

Під нормативно-правовим актом суд розуміє рішення, дія якого поширена на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і яке призначене для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Відсутність в оскаржуваному рішенні ознак притаманних нормативно-правовому акту є достатньою підставою для віднесення його до групи правових актів індивідуальної дії.

Також суд звертає увагу на те, що в абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп в справі № 3/35-313 (справа про акти органів Верховної Ради України) вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.»

В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 (справа щодо конституційності низки указів Президента України щодо Ради національної безпеки та оборони України) вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії»правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)»стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування»і після реалізації вичерпують свою дію.

В абзаці 12 мотивувальної частини рішення від 14 серпня 2007 року в справі № 21-1121 («Про визнання недійсним рішення про визначення коду товару та зобов'язання провести його митне оформлення») Верховний Суд України визначив, що «правовий акт індивідуальної дії породжує права й обов'язки тільки в того суб'єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), якому (яким) його адресовано.».

Згідно із частиною 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Позивачем заявлено вимогу, зокрема, про визнання незаконним та скасування Наказу Міністерства фінансів України «Про зупинення дії ліцензій Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор»від 8 травня 2009 року № 650 в частині зупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Розмай».

Як випливає зі змісту позовної заяви, Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Розмай»знаходиться у місті Кривий Ріг та оскаржує рішення Відповідача (Наказ Міністерства фінансів України «Про зупинення дії ліцензій Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор»від 8 травня 2009 року № 650 в частині зупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Розмай»), яке є актом індивідуальної дії, оскільки стосується конкретно його.

Суд також звертає увагу на те, що Позивачем в назві адміністративного позову самостійно зазначено про оскарження, зокрема, акту індивідуальної дії («Адміністративний позов про визнання частково незаконними та часткове скасування нормативно-правового акта, акта індивідуальної дії та зобов'язання вчинити дії»).

З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що дану позовну заяву в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування Наказу Міністерства фінансів України «Про зупинення дії ліцензій Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор»від 8 травня 2009 року № 650 в частині зупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Розмай»подано з порушенням територіальної підсудності адміністративних справ і її не належить розглядати в Окружному адміністративному суді міста Києва.

Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

На підставі вищенаведеного, керуючись частиною 1 статті 17, частиною 2 статті 19 та пунктом 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В

1. Повернути позовну заяву в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування Наказу Міністерства фінансів України «Про зупинення дії ліцензій Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор»від 8 травня 2009 року № 650 в частині зупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Розмай».

2. Ухвалу про повернення позовної заяви в частині позовних вимог надіслати позивачу негайно.

3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про повернення позовної заяви.

5. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

Ухвала відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                   Н. Є. Блажівська