Постанова

від 18.11.2015 по справі 922/194/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року Справа № 922/194/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Палія В.В., Студенця В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 червня 2015 року у справі № 922/194/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до приватного підприємства "С-Тревел", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Туртесс Тревел", про стягнення 35 011 грн,

УСТАНОВИВ: У січні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до приватного підприємства "С-Тревел" про стягнення 4 000 грн збитків, 6 100 грн виконавчого збору, 19 351 грн матеріальних збитків у зв'язку зі зміною курсу гривні, 5 000 грн моральної шкоди з підстав неналежного виконання зобов'язань туристичного агента.

Відповідач позов не визнав.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 3 березня 2015 року до участі у справі третьою особою залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Туртесс Тревел".

Рішенням Господарського суду Харківської області 20 квітня 2015 року позов задоволено в частині стягнення 8 000 грн збитків; у решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 червня 2015 року (судді М. Черленяк, О. Ільїн, В. Хачатрян) рішення скасовано та в позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування апеляційним господарським судом статей 175, 181 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509, 526, 610, 626 Цивільного кодексу України, статті 207.4 Податкового кодексу України, статті 5 Закону України "Про туризм" та залишити в силі рішення.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте приватне підприємство "С-Тревел" і товариство з обмеженою відповідальністю "Туртесс Тревел" право на подання відзиву на касаційну скаргу не використали та представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 8 квітня 2011 року між туристичним агентом фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - туристи) були укладені договори № 4 і № 5 про надання туристичного обслуговування на території України, відповідно до умов яких позивач зобов'язався забезпечити надання комплексу туристичних послуг згідно із переліком, передбаченим пунктом 1.2 договору. Після сплати туристами вартості туристичних послуг у розмірі 8 000 грн, позивач звернувся із замовленням на придбання турпакету до туристичного агента - приватного підприємства "С-Тревел", який у цей же день здійснив заявку на бронювання туристичних послуг у системі туроператора - товариства з обмеженою відповідальністю "Туртесс Тревел". Взаємовідносини між туроператором і туристичним агентом (приватним підприємством "С-Тревел") були унормовані умовами агентського договору від 7 квітня 2010 року №F01-0655 по реалізації туристичних продуктів.

Відповідач 11 квітня 2011 року підтвердив бронювання турпакету на загальну суму 7 392 грн. проте 16 квітня ц. р. туристи не змогли розпочати подорож, оскільки літак відлетів з аеропорту міста Харкова о 8 год., а не о 10 год., як було вказано у авіаквитках.

Позивач звернувся до приватного підприємства "С-Тревел" з вимогою про повернення 7 392 грн, сплачених за турпакет, або надати аналогічний. Вимога обґрунтована неповідомленням про зміну часу відправлення авіарейсу, що призвело до позбавлення туристів можливості реалізувати своє право на відпочинок. Відповідач у задоволенні вимоги відмовив, з підстав відсутності між сторонами договірних відносин.

У свою чергу, турист ОСОБА_2 звернулася до Октябрського районного суду міста Полтави з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Рішенням суду від 13 березня 2013 року у справі № 1622/6950/2012 стягнуто 1 500 грн моральної шкоди та 4 000 грн матеріальних збитків, понесених ОСОБА_2 з мотивів невиконання зобов'язання туристичним агентом фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. Іншому туристу - ОСОБА_3 - грошові кошти в сумі 4 000 грн підприємець відшкодувала в досудовому порядку.

За таких обставин, позивач звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом про відшкодування збитків.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 8 000 грн, господарський суд виходив з того, що між позивачем та відповідачем був укладений усний правочин про надання туристичних послуг, відповідно до якого у відповідача виник обов'язок інформувати позивача щодо замовленого туристичного продукту.

Апеляційний господарський суд з таким висновком правомірно не погодився.

Рішенням Октябрьского районного суду міста Полтави від 13 березня 2013 року, яке набрало законної сили, було встановлено, що порушення прав споживача (турист ОСОБА_2) спричинено неналежним виконанням туристичним агентом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 умов договору від 8 квітня 2011 року, у тому числі надання повної і достовірної інформації; туристичний агент (приватне підприємство "С-Тревел") будь-яких договорів із туристами не укладав і лише здійснив процедуру бронювання у туроператора обраного туристами туристичного продукту та передав позивачеві документи для туристів.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України).

За правилами статті 224 Господарського кодексу України відшкодування збитків учасником господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Стаття 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не встановлено більший або менший розмір відшкодування. Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Підставою настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої статтею 224 Господарського кодексу України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором, проте позивачем не доведено належними та допустимими доказами протиправність поведінки відповідача, наявність його вини та збитків, що є обов'язковими умовами настання такого виду відповідальності.

За обставин не доведення позивачем порушення відповідачем зобов'язання, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 червня 2015 року у справі № 922/194/15 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя В. В. Палій Суддя В. І. Студенець