Ухвала

від 18.11.2015 по справі 826/11045/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11045/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брейн Сорс Корпорейшн» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Брейн Сорс Корпорейшн" звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про:

- визнання протиправною та скасування податкової вимоги ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 12.02.2015 року № 1675-25;

- визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 03.03.2015 року № 183/26-59-25-01-14.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2015 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, постанови суду першої інстанції та просить постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 20.01.2015 року подав відповідачу засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року, в який самостійно визначив суму грошового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 88 487,00 грн.

22.01.2015 року ТОВ "Брейн Сорс Корпорейшн", з метою виконання своїх податкових зобов'язань, надали до обслуговуючого банку - Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" платіжне доручення № 1242 на суму 88 847,00 грн. з призначенням платежу "*;101:37405860;ПДВ за грудень 2014 р. Перераховано повністю. Термін сплати 22.01.2015 р."

Зазначене платіжне доручення отримано 22.01.2015 року, про що свідчить відмітка банку на ньому. Проте, ПАТ «Енергобанк» свої зобов'язання не виконав.

На цій підставі, 06.02.2015 року позивачем на адресу відповідача направлено лист вих. номер 0602/15-2 від 06.02.2015 про невиконання банком взятих на себе зобов'язань та незастосування до позивача санкцій через відсутність вини останнього.

Однак, 12.02.2015 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві сформовано податкову вимогу № 1675-25, відповідно до якої сума податкового боргу ТОВ "Брейн Сорс Корпорейшн" за узгодженим грошовим зобов'язанням - податку на додану вартість, станом на 11.02.2015 становить 88 195,92 грн.

Крім того, 03.03.2015 року відповідачем прийнято рішення № 183/26-59-25-01-14 від 03.03.2015 року про опис майна позивача у податкову заставу.

Вирішуючи питання щодо правомірності дій відповідача та законності спірної постанови, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно п.8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.

Положеннями п.22.4 ст.22 названого Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Системний аналіз викладеного, свідчить про те, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань.

Встановлення судом факту направлення ТОВ «Брейн Сорс Корпорейшн» платіжного доручення від 22.01.2015 року дозволяє дійти висновку про виконання позивачем обов'язку, покладеного на нього законодавцем та закріпленого статтею 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Зазначений факт виключає наявність вини позивача за несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2014 року № К/800/17917/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 19.11.2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.