Ухвала

від 02.06.2016 по справі 826/11045/15

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

2 червня 2016 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Прокопенко О.Б., розглянувши заяву державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Інспекція) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брейн Сорс Корпорейшн» до Інспекції про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

в с т а н о в и в:

Інспекція подала до Верховного Суду України заяву про перегляд Верховним Судом України з підстави, з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року у вищевказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду України від 13 травня 2016 року заяву залишено без руху, оскільки у заяві Інспекція посилається на неоднакове застосування касаційним судом норм процесуального права і на підтвердження своїх доводів додає постанову Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 598а15), проте відповідно до пункту 3 частини першої статті 239 1 КАС Інспекції необхідно було додати до заяви копії різних за змістом рішень судів (суду) касаційної інстанції, які підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах, та у заяві навести відповідне обґрунтування. До того ж додана до заяви копія судового рішення, яке просить переглянути заявник, не завірена належним чином. Інспекції надано строк до 1 червня 2016 року для усунення вказаних недоліків заяви.

На виконання ухвали Верховного Суду України від Інспекції надійшла заява про усунення недоліків, у якій Інспекція вважає, що додана постанова Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 598а15) є судовою практикою і підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах.

Проте слід зазначити, що оскільки заява подана з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, то вказана постанова Верховного Суду України не є рішенням суду касаційної інстанції в розумінні пункту 3 частини першої статті 239 1 КАС .

Крім того, Інспекція не наводить і відповідного обґрунтування поданої заяви.

Станом на 2 червня 2016 року Інспекція не усунула недоліки заяви.

Таким чином, оскільки заяву подано без додержання вимог статей 239, 239 1 КАС та заявник не усунув її недоліки протягом установленого Верховним Судом України строку, то заява відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 239 2 цього Кодексу підлягає поверненню заявнику.

Із урахуванням наведеного та керуючись статтею 239 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Верховного Суду України

у х в а л и в:

Заяву державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України О.Б. Прокопенко