АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-418/09Головуючий у 1-й інстанції Кузьменко Провадження № 22ц-91/10 Доповідач - Демкович Ю.Й. Категорія - 23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2010 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Гурзеля І.В.
суддів - Демкович Ю. Й., Сташків Б. І.,
при секретарі - Парандюк С.М.
з участю представника апелянта ТОВ «Агрофірма «Медобори» -ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Медобори» на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 27 листопада 2009 року
по справі за позовом ОСОБА_3
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі товариство просить скасувати рішення суду першої інстанції, вважаючи, що воно постановлене із порушенням норми матеріального права, й ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 27.11.09 позов задоволено, визнано недійсним з моменту реєстрації договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 і товариством 01.03.08, зареєстрований підприємством 29.12.08, стягнуто із товариства в користь позивача понесені судові витрати.
У суді апеляційної інстанції представник товариства підтримав скаргу, пославшись на мотиви, викладені в ній.
Представник позивача апеляційну скаргу не визнав.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, колегія суддів вважає, що рішення слід залишити без змін, виходячи із наступних мотивів.
У силу ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що спірний договір оренди земельної ділянки не відповідає вимогам чинного законодавства, щодо істотних його умов.
Із таким висновком колегія суддів погоджується.
Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» /надалі «Закон»/, істотними умовами договору оренди землі є:
об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;
умови збереження стану об'єкта оренди;
умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;
визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;
відповідальність сторін;
умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Тобто, при укладенні зазначеного договору сторони мають дійти згоди з усіх істотних умов, передбачених вказаною статтею, а також дотриматись вимог щодо невід'ємних його частин.
Судом, встановлено, що договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,4819 га, укладений 01.03.08 між ОСОБА_3 та товариством з недотриманням вимог, передбачених згаданою статтею Закону.
Так, у п. 17 спірного договору зазначено «умови збереження стану об'єкта оренди згідно чинного законодавства», однак конкретно їх не визначено, тобто відсутня істотна умова, а умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки у договорі відсутні взагалі.
У примірнику договору, наданому позивачкою відсутній строк дії договору.
Окрім цього, сторонами не дотримана істотна умова щодо орендної плати земельної ділянки.
Відповідно до ст. 21 Закону, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.
У спірному договорі вказана орендна плата у розмірі 2 %, тобто 629,34 грн.
Указом Президента України №725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», що вніс зміни до Указу Президента України від 02.02.02, визначено, що розмір річної орендної плати повинен становити не менше 3 % від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Отже, орендна плата, яка зазначена у спірному договорі, встановлена у меншому розмірі, ніж визначено згаданим Указом.
Також, сторонами не дотримано вимог щодо невід'ємних частин договору щодо передачі об'єкта оренди.
Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.(ст.17 Закону).
У п. 20 договору зазначено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Згідно запису у журналі реєстрації договорів оренди у четвертому розділі книги під № 3314 спірний договір оренди був зареєстрований підприємством 29.12.08.
Тобто, акт приймання-передачі згідно договору мав би бути укладений у тижневий строк після 29.12.08, однак фактично акт був складений 01.03.08, що суперечить вищезазначеному.
Окрім цього, відсутній висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову в такій реєстрації по договору, укладеному між сторонами, що передбачено Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою КМ України від 25.12.98 №2073.
Також, у договорі відсутня істотна умова щодо можливості передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону, відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Таким чином, сторонами не дотримано вимог чинного законодавства при укладенні спірного договору.
Апеляційна інстанція приходить до висновку, що судом вірно оцінені зібрані докази, та вірно застосовані норми матеріального й процесуального права й підстав для скасування рішення, з мотивів, наведених у скарзі - не вбачає.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Медобори» відхилити.
Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 27 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_4
Суд | Апеляційний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2010 |
Оприлюднено | 26.11.2015 |
Номер документу | 53671741 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Тернопільської області
Демкович Ю. Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні