Постанова

від 15.10.2019 по справі 2-418/09

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-418/09

Провадження № 22-ц/801/2124/2019

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Войнаровський І. В.

Доповідач:Якименко М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 рокуСправа № 2-418/09м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Якименко М.М.,

суддів: Ковальчука О.В., Шемети Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 20 серпня 2019 року, постановлену суддею Шаргородського районного суду Вінницької області Войнаровським І.В.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 році ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Красножон К.В. з участю заінтересованої особи ОСОБА_2 , в якій просив визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати постанову від 06.05.2019 про відкриття виконавчого провадження та зобов`язати здійснити перерахунок по аліментах з 27.04.2019.

Скарга мотивована тим, що державним виконавцем 06.05.2019 відкрито провадження з виконання виконавчого листа (дублікат) № 2-418/09, виданого 22.04.2019 Шаргородським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 09 липня 2009 року до їх повноліття.

Державним виконавцем не надіслано ОСОБА_1 копію постанови та не повідомлено про розрахунок заборгованості.

З власної ініціативи скаржник отримав копію постанови, копії матеріалів виконавчого провадження та копію розрахунку про стягнення заборгованості по аліментах , яка надійшла до нього із копією судового наказу.

ОСОБА_1 вважає вказану постанову незаконною , а розрахунок заборгованості за період з 27.08.2009 по 26.04.2019 неправомірним, оскільки в даний період він із стягувачем та дітьми проживали разом і він як батько виконував свої обов`язки.

Крім того скаржник зазначає, що його старший син ОСОБА_5 з 2016 року навчається на державній формі навчання, отримував стипендію та з осені 2018 року офіційно працює за кордоном, тому постанова в частині стягнення на утримання сина є незаконною. На час відкриття виконавчого провадження його син був же повнолітнім.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із скаргою.

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 20 серпня 2019 року скаргу задоволено частково .

Визнано бездіяльність старшого державного виконавця Шаргородського РВ ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області Красножон К.В. незаконною та зобов`язано її здійснити перерахунок заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні № 59015620.

В решті скарги відмолено.

Не погодившись з такою ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити вимоги скарги.

Доводи апеляційної скарги зводяться в основному до обставин, які були викладені у скарзі на дії приватного виконавця. Скаржник вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Від державного виконавця надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив її залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Вказав, що ним здійснено перерахунок заборгованості по аліментам станом на 01.10.2019 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам ухвала суду відповідає.

Задовольняючи скаргу боржника ОСОБА_1 в частині визнання бездіяльності державного виконавця Красножон К.В. незаконною, суд першої інстанції виходив з того, що останньою при здійсненні розрахунку заборгованості по аліментах не враховано, що син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на час відкриття виконавчого провадження досяг повноліття, крім того, як було встановлено судом в матеріалах виконавчого провадження відсутній належним чином оформлений розрахунок заборгованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що на виконанні Шаргородського РВ ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області перебуває виконавче провадження №59015620 з виконання виконавчого листа (дубліката) № 2-418/09, виданого 22.04.2019 Шаргородським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 09 липня 2009 року до їх повноліття.

06.05.2019 постановою старшого державного виконавця Шаргородського РВ ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області Красножон К.В. на підставі заяви стягувача було відкрито виконавче провадження №59015620 з виконання виконавчого листа (дубліката) (а.с. 10).

Із копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 27.08.2009 по 01.05.2019, обчисленим державним виконавцем , ксерокопію якого надав скаржник, слідує, що заборгованість складає 92 391,01 гривень (а.с. 18).

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Порядок виконання рішень судів про стягнення аліментів визначений ст. 71 Закону України Про виконавче провадження та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5.

Згідно з ч.ч.1, 3, 4 ст.71 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження):

1. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

3. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

4. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:

1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником.

Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 р. (далі Інструкція), зокрема, передбачає, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою ст. 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому ст. 195 СК України.

В матеріалах виконавчого провадження такий розрахунок заборгованості, який би відповідав вимогам Закону, відсутній.

Судом встановлено, що на час відкриття виконавчого провадження 06.05.2019, син боржника ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 досяг повноліття.

Враховуючи викладене, висновок суду про незаконність бездіяльності державного виконавця, яка полягає у здійснені неналежного розрахунку заборгованості по сплаті аліментів боржника ОСОБА_1 , є правильним.

Отже відповідно до вимог ЗУ Про виконавче провадження суд правомірно зобов`язав державного виконавця здійснити розрахунок заборгованості по аліментах.

Слід також зазначити, що зі змісту скарги та заявлених вимог вбачається, що заявник не погоджується з постановою про відкриття виконавчого провадження.

За змістом пунктів 1, 3 частини 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження (в редакції , чинній на момент відкриття виконавчого провадження) виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

Якщо виконавчий документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити провадження.

Несплата аліментів за рішенням суду це, в першу чергу, порушення прав особи, на користь якої ухвалене рішення, і в даному випадку права боржника при наявності в нього обов`язку виконати рішення суду не порушуються.

Ч. 3 ст.12 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Апеляційним судом встановлено, що даний виконавчий документ підлягає і може бути пред`явлений до виконання, оскільки період на який присуджено аліменти не закінчений.

За таких обставин, відмовляючи у задоволенні скарги в частині визнання незаконною та скасування постанови про відкриття провадження, суд першої інстанції правильно керувався тим, що поданий стягувачем виконавчий документ відповідає положенням Закону України Про виконавче провадження , а дії державного виконавця щодо винесення 06 травня 2019 року постанови про відкриття виконавчого провадження за виданим судом виконавчим документом є правомірними.

Обставини, які б вказували на порушення Закону державним виконавцем під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження матеріали справи не містять.

Апеляційний суд звертає увагу, що постанова про відкриття виконавчого провадження не містить інформації щодо наявної заборгованості ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні.

Отже вимоги скарги так і вимоги апеляційної скарги про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в частині визначення заборгованості по аліментам є безпідставними та надуманими.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права є безпідставними, оскільки суд першої інстанції вирішив скаргу ОСОБА_1 в межах його вимог відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України.

У тексті апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на неналежне виконання державним виконавцем своїх обов`язків , яке полягає в не надісланні йому в порушення ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження постанови про відкриття провадження, неповідомлення його, як боржника, про розрахунок заборгованості, що не було враховано судом при вирішенні даної справи. Зазначені доводи колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки з такою вимогою ОСОБА_1 до суду не звертався. Такі дії окремо не оскаржував. Не просив суд вказані порушення визнати неправомірними.

Апеляційний суд звертає увагу, що за диспозицією ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права є безпідставними та до уваги колегією суддів не приймаються.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з ухвалою суду, переоцінки висновків ухвали суду та не спростовують правильність ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала постановлена судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 381-383, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 20 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту постанови .

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2019 року.

Головуючий М.М. Якименко

Судді: О.В. Ковальчук

Т.М. Шемета