Рішення

від 12.11.2015 по справі 921/903/15-г/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2015 р.Справа № 921/903/15-г/17 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: виконувача обов'язки прокурора Бережанського району в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м.Тернопіль

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Шибалинської сільської ради, с.Шибалин Бережанського району Тернопільської області

- Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, м.Тернопіль,

до відповідача: приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції", м.Галич Івано-Франківської області

про зобов'язання виготовити правовстановлюючі документи для оформлення права користування земельною ділянкою, площею 8,6га; відшкодувати 16932,76грн шкоди, завданої використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів

за участю представників:

прокуратури: ОСОБА_1, посвідчення №011244 від 24.10.2012р.;

позивача: ОСОБА_2, довіреність №ДС-31-19-0.9-1520/23-15 від 24.06.2015р.;

відповідача: не з'явився;

Шибалинської сільської ради: ОСОБА_3, рішення сесії №1-1/2010 від 05.11.2010р.

Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області: не з'явився.

В судовому засіданні присутнім учасникам судового процесу роз'яснено їх права та обов'язки у відповідності до приписів ст.ст.20, 22, 29, 81 1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Виконувач обов'язки прокурора Бережанського району Тернопільської області звернувся 31.08.2015 р. (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції суду за № 942 від 31.08.2015 р.) до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м.Тернопіль, до приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції", м.Галич Івано-Франківської області, про зобов'язання відповідача виготовити правовстановлюючі документи для оформлення права користування земельною ділянкою, площею 8,6га та відшкодувати 16932,76грн шкоди, завданої використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, на якій знаходяться будівлі, що належать відповідачу на праві власності.

Ухвалою господарського суду від 03 вересня 2015 року порушено провадження у справі, водночас, в порядку статті 27 ГПК України до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Шибалинську сільську раду та Державну інспекцію сільського господарства в Тернопільській області. В порядку статті 65 ГПК України від учасників судового процесу витребувано документи, необхідні для розгляду спору.

Розгляд справи, згідно статті 77 ГПК України, неодноразово відкладався, востаннє на 12.11.2015р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача, третіх осіб та по причині з неподання витребуваних судом матеріалів.

ОСОБА_4 ухвали суду від 29.10.2015р. в порядку статті 69 ГПК України, строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

Прокурор в обґрунтування позову вказує, що у 2012 році ПП "Галицькі аграрні інвестиції" придбало у власність нерухоме майно (комплекс нежитлових будівель та споруд), однак право користування земельною ділянкою, площею 8,6га, необхідною для обслуговування зазначеного майна не було оформлено у встановленому законом порядку. Відповідач у справі не вчиняє заходів, спрямованих на усунення порушень земельного законодавства, виявлених під час здійснення Державною інспекцією сільського господарства в Тернопільській області перевірок дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (матеріали справи про адміністративне правопорушення № 000440 долучено до позову).

Також в обґрунтування суми завданих збитків прокурор покликається на ОСОБА_4 комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 25.06.2015р., затверджений розпорядженням голови райдержадміністрації № 322-од від 11.09.2015р., Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року, приписи ст.ст.156, 157 ЗК України, ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст. 224 ГК України, згідно з якими збитки підлягають відшкодуванню в повному обсязі у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок їх власниками.

Заявлений розмір збитків прокурором нараховано за період з 01.01.2012 року по 01.07.2015р.

Крім того, прокурор просить суд зобов'язати ПП "Галицькі аграрні інвестиції" виготовити правовстановлюючі документи щодо користування землею, на якій розташовані будівлі та споруди, що належать підприємству на праві власності.

Позивачем заявлений позов прокуратурою підтримано в повному обсязі. Крім того, представник позивача пояснив, що сформувати витяг з Державного земельного кадастру на спірну земельну ділянку не має можливості, оскільки земельна ділянка не зареєстрована, про що свідчить лист відділу Держгеокадастру у Бережанському районі Тернопільської області №10-1902-0.1-2392/2-15 від 09.10.2015р.

Представник відповідача жодного разу в судові засідання не з'явився. ОСОБА_4 надісланого 21.09.2015р. (вх.№20243) відзиву на позов підприємство позовні вимоги не визнає, посилаючись, зокрема на ту обставину, що Управління Держгеокадастру не зверталося до підприємства з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки, на якій розташовані будівлі та споруди, що належать відповідачу на праві власності; відсутність оформленого права користування земельною ділянкою за відповідачем жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів Шибалинської сільської ради, адже остання не є розпорядником спірної земельної ділянки, оскільки та знаходиться за межами населеного пункту. Стверджує, що підприємство вживає заходи по виготовленню технічної документації із землеустрою на спірну земельну ділянку. Також, звертає увагу, що право землекористування оформлено тимчасовою угодою №22 від 22.06.2015р., укладеною між Шибалинською сільською радою та ПП "Галицькі аграрні інвестиції", згідно з якою підприємство сплачує вартість фактичного користування спірною земельною ділянкою. На думку відповідача факт внесення коштів в розмірі 6459,00грн на підставі платіжного доручення від 16.09.2015р. №800 по даній угоді унеможливлює нарахування та стягнення збитків. Наводить інші заперечення.

Прокурор у відповідь на заперечення відповідача зазначив, що Головне управління Держгеокадастру є уповноваженим органом державної влади, на який покладено обов'язок здійснення функцій у сфері земельних відносин, в тому числі, розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності. Проте, протягом тривалого часу уповноважений орган державної влади не здійснював належних заходів щодо виготовлення відповідачем землевпорядних документів на спірну земельну ділянку, а ПП "Галицькі аграрні інвестиції", з моменту оформлення права власності на будівлі та споруди, жодного разу не звертався до розпорядника земельною ділянкою з метою оформлення права землекористування. Такі дії призвели до недоотримання місцевим бюджетом податку на землю в 2012-2015р.р. На думку прокурора, тимчасова угода від 22.06.2015р. про порядок одержання доходів за фактичне використання земельної ділянки немає юридичної сили, оскільки її укладення не узгоджується із чинним законодавством України.

Шибалинський сільський голова підтримав позовні вимоги прокуратури та підтвердив факт не оформлення відповідачем права землекористування, а також відсутність звернень останнього з пропозицією надати дозвіл на виготовлення правовстановлюючих документів. Тимчасову угоду №22 від 22.06.2015 року вважає неукладеною, оскільки в передбачений офертою строк (до 30.06.2015р.), відповідачем не було акцептовано пропозицію; примірник угоди не підписано та не надіслано на адресу сільської ради. Такий примірник відсутній у сільської ради і на даний час (письмові пояснення №326/02-12 від 09.10.2015р.).

Державною інспекцією сільського господарства в Тернопільській області не надано витребуваних судом матеріалів щодо проведення перевірок відповідача на предмет дотримання вимог земельного законодавства; представник інспекції в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень долучено до матеріалів справи).

Враховуючи достатність часу, наданого для підготовки до судового засідання (справа розглядається більше двох місяців, з урахування продовження строку, судове засідання неодноразово відкладалося) та надання можливості представити витребувані судом документи, застосовуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, що закріплені в п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.43 та ст.33 ГПК України та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Також суд вважає, що прокурором вірно визначено державний орган в інтересах якого заявлено позов, та на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, що випливають з предмету спору у даній справі, оскільки:

- відповідно до вимог ст.121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" (в редакції станом на дату звернення з позовом), ст.29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина;

- в силу ст.ст.20, 36 1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції станом на дату подання позову) при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою;

- в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999р. у справі №1-1/99 зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади;

- відповідно до статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб;

- Пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 6 вересня 2012 року №5245-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності 1 січня 2013 року, передбачено, що у державній власності залишаються усі землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті «а» пункту 3 цього розділу (земельні ділянки на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій). ОСОБА_4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", визначено, що з дня набрання чинності цим Законом, у державній власності залишаються, зокрема, усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу. З дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Отже, спірна земельна ділянка, яка розташована за межами населеного пункту Шибалинської сільської ради, знаходиться у державній власності;

- згідно Указу Президента України від 08 квітня 2011 року №445/2011 "Про Державне агентство земельних ресурсів України" (підпункт 61 пункту 4) Держземагенство, як центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, до вересня 2014 року було наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, передачі відповідно до закону безпосередньо або через визначені територіальні органи земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб. 10 вересня 2014 року згідно постанови Кабінету Міністрів України №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) шляхом перетворення Державного агентства земельних ресурсів України (Держземагенство).

Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику, зокрема, у сфері земельних відносин та Державного земельного кадастру, та, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України (п.1, підпункт 31 пункту 4, п.7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15);

- Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області є розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Тернопільської області (пп.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №1 від 03.03.2015р.).

Отже, заявляючи позов в інтересах держави, прокурором вірно визначено орган, на який державою покладено обов'язок здійснення конкретних функцій у земельних правовідносинах, що випливають з предмету спору у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши додатково представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, думку прокурора, пояснення третьої особи, господарський суд встановив наступне.

22.09.2011р. між ОСОБА_5, та приватним підприємством "Галицькі аграрні інвестиції", укладено договір купівлі-продажу 35/100 часток комплексу, нежитлових будівель та споруд, загальною площею 4866,2м 2 та цього ж дня укладено договір дарування 65/100 часток комплексу, нежитлових будівель та споруд загальною площею 13329,7м 2 , що знаходяться в с.Шибалин Бережанського району, вул.Шкільна, 19 і розміщені на земельній ділянці, площею 17,000га (кадастровий №6120489400:01:001:0581), право користування на яку попереднім власником оформлено не було.

Дані угоди посвідчені 22.09.2011р. приватним нотаріусом Бережанського районного нотаріального округу та зареєстровані за №№3519, 3522

Право власності на 65/100 часток комплексу нежитлових будівель та споруд, що включають кам'яні корівники (під літерами за планом земельної ділянки: "Б", площею 926,4м 2 , "В", площею 858,5м 2 ; "Г", площею 911,9м 2 , "Д", площею 904,8м 2 , "Е", площею 895,6м 2 ; площадка готовності під №3, площею 2160м 2 ; тракторну площадку під №4, площею 660м 2 ; силосні ями під №№5, 6, 15; токову площадку під №16, площею 6012,5м 2) підприємством зареєстровано 06.12.2012р. (витяг про державну реєстрацію прав №36578952), а на 35/100 часток (вагова під літерою "А", площею 29,1; зерносклад-тік під літерою "Є", площею 1284,2; зерносклад-тік під літерою "Ж", площею 898,0; тракторна майстерня під літерою "З-2", площею 1089,2; виробничий цех під літерою "И-2", площею 174,8; навіс під літерою "І", площею 740,0; пилорама під літерою "Ї", площею 255,1; нафтобаза під літерою "Й", площею 34,3; огорожа току під №1-2; резервуари під №9-14; огорожа №7-8) зареєстровано 24.10.2011р. (витяг про державну реєстрацію прав №31762540).

Матеріали справи свідчать, що право користування земельною ділянкою, на якій розміщені згадані нежитлові будівлі та споруди приватне підприємство "Галицькі аграрні інвестиції" не оформило. У зв'язку з цим, протягом 2013-2014 років Державною інспекцією сільського господарства в Тернопільській області проведено ряд перевірок дотримання приватним підприємством "Галицькі аграрні інвестиції" вимог земельного законодавства, за результатами яких встановлено, що відповідач користується земельною ділянкою, площею 8,6га, розташованою за межами населеного пункту на території Шибалинської сільської ради Бережанського району, без правовстановлюючих документів (ОСОБА_4 перевірок №0154/3 від 23.12.2013р. та №0089/3 від 20.02.2014р.), що є порушенням ст.ст. 22, 96, 125, 126 ЗК України. ОСОБА_4 припису №000363 від 25.10.2013р. зобов'язано приватне підприємство "Галицькі аграрні інвестиції" в строк до 15.11.2013 року, виготовити проект землеустрою і сівозмін, укласти договір оренди земельної ділянки, що використовується під господарський двір відповідачем для обслуговування придбаних об'єктів нерухомого майна.

Проте, відповідач вимоги припису від 25.10.13 р. виконав частково, що вбачається із припису №000429 від 23.12.2013р., складеного в порядку контролю за виконанням припису від 25.10.2013 р., та повторно зобов'язано ПП "Галицькі аграрні інвестиції" укласти договір оренди земельної ділянки в строк до 24.01.2014 року. Проте останній припис так і залишився без повного його виконання, що стало підставою притягнення керівника - ОСОБА_6 двічі до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (протоколи про адміністративне правопорушення №000532 від 05.02.2014р. та №000483 від 25.10.2013р., постанови про накладення адміністративного стягнення №000486 від 05.02.2014р. та №000440 від 25.10.2013р.).

Між тим, Шибалинська сільська рада, на території якої знаходиться спірна земельна ділянка відповідно до листів №312 від 30.03.2012р., №215 від 22.03.2013р., №1270 від 03.10.2012р., №26/02-12 від 10.02.2014р., №53 від 09.02.2015р. звертала увагу на необхідність виготовлення технічної документації на земельну ділянку, площею 8,6га під будівлями, що належать підприємству на праві власності, та неприпустимість її використання без правовстановлюючих документів та без оформлення права оренди.

Про порушення земельного законодавства приватним підприємством "Галицькі аграрні інвестиції" Шибалинською сільською радою повідомлено також Бережанську РДА Тернопільської області, Державну інспекцію сільського господарства в Тернопільській області, прокуратуру Бережанського району та Відділ Держземагентва в Бережанському районі, про що свідчать листи №183/02-12 від 22.07.2014р., №182/02-12 від 22.07.2014р., №464 від 25.03.2013р., №722 від 06.06.2013р., №180/02-12 від 22.07.2014р., №1574 від 24.12.2013р., №35 від 29.01.2015р.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до органів, що здійснюють розпорядження землями державної власності з метою проведення державної реєстрації права оренди та укладення відповідного договору, а також відсутні докази звернення відповідних органів виконавчої влади з проектом угоди щодо зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки в добровільному чи/або примусовому порядку.

Натомість Шибалинська сільська рада рішенням №514 від 22.06.2015р. вирішила направити підприємству проект тимчасової угоди про порядок одержання доходів місцевого бюджету за фактичне землекористування на території Шибалинської сільської ради земельною ділянкою, площею 8,6га (тимчасову угоду № 21), встановивши строк прийняття пропозиції - до 30.06.2015р.

На виконання даного рішення проект тимчасової угоди №21 від 22.06.2015р., підписаний зі сторони сільської ради, в двох примірниках надіслано поштовою кореспонденцією 22.06.2015 року на адресу відповідача (лист №188 від 22.06.2015р.), відповіді щодо прийняття пропозиції укласти тимчасову угоду на адресу сільської ради не надходило.

Проте з долученої до відзиву на позов копії тимчасової угоди №22 така, за твердженням відповідача, є укладеною 22.06.2015 року, про що свідчать підписи сторін на угоді, котрі скріплено печатками юридичних осіб та запис про реєстрацію даної угоди в Книзі реєстрації договорів оренди землі за № 22 від 22.06.52015 року.

За умовами тимчасової угоди підприємство як Землекористувач за фактичне користування земельною ділянкою, площею 8,6га, протягом періоду з 22.06.2015р. по 31.12.2015р. зобов'язалося сплатити на рахунок сільської ради грошові кошти в сумі 5382,51грн щомісячно в строк до 30 числа кожного місяця рівними частинами (п.п.1, 3, 7 тимчасової угоди, п.1 додатку до тимчасової угоди). При цьому пунктом 6 угоди передбачено, що дана угода не звільняє землекористувача від обов'язку виготовлення землевпорядної документації на земельну ділянку та документів, що посвідчують право власності, оренди чи постійного користування та їх державної реєстрації.

На думку суду, враховуючи розбіжності в тексті тимчасової угоди (в тому числі щодо номеру угоди, номеру рішення, на підставі якої таку укладено, номеру запису в Книзі реєстрації договорів оренди (запис за № 21 в проекті та №22 - в примірнику відповідача) , беручи до уваги різні твердження сторін даної угоди з приводу обставин її укладення, підписання, суд вважає, що дійсність даної угоди підлягає дослідженню в окремому позовному провадженні з урахуванням всіх обставин та з дотриманням вимог процесуального законодавства, адже право на зміну підстав або предмету позову надано позивачу у справі згідно зі ст.22 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу, що розпорядником спірної земельної ділянки, в силу закону, є Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, тому Шибалинська сільська рада не може бути стороною правочину, який регулює питання користування земельною ділянкою державної власності.

Про відсутність намірів відповідача належним чином оформити земельну ділянку, що розташована за адресою: с.Шибалин вул.Шкільна, 19, свідчить той факт, що право власності на будівлі та споруди за вказаною адресою отримано відповідачем у 2011 році, однак до цього часу жодних заходів щодо належного оформлення земельної ділянки ПП "Галицькі аграрні інвестиції" не вжило, що призвело до суттєвих збитків, завданих територіальній громаді села Шибалин.

Актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області від 23.12.2013р. №0154/З та №0089/З від 20.02.14р, встановлено порушення вказаним підприємством ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, а саме відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку за наявності зареєстрованого права власності на будівлі.

За дорученням голови Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області №45 від 24.06.2015р. утворено комісію з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам щодо земельних ділянок в адміністративних межах Шибалинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області, які заподіяно приватним підприємством "Галицькі аграрні інвестиції" та затверджено її склад.

Комісією з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам 25.06.2015року складено акт, відповідно до якого розмір збитків, нанесених бюджету Шибалинської сільської ради, у вигляді неодержаного доходу, становить 16932,76 гривень.

Відповідно до акту комісії сума збитків становить 16932,76грн, в тому числі за 2012 рік - 3361,18грн, 2013рік - 5171,04грн, 2014 рік - 5171,04грн. та з 01.01.2015р. по 01.07.2015р. - 3229,50грн.

Розпорядженням голови Бережанської районного державної адміністрації № 322-од від 11.09.2015 року «Про затвердження акту комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі» затверджено акт комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам земельних ділянок та землекористувачам, щодо земельних ділянок в адміністративних межах Шибалинської сільської ради Беражанського району Тернопільської області, які заподіяні ПП "Галицькі аграрні інвестиції". Вказане розпорядження не скасовано та є чинним.

ОСОБА_4 інформації, наданої Відділом управління Держгеокадастру у Бережанському районі Тернопільської області (лист №10-190-0.61-1325/2-15 від 28.05.2015р.) земельна ділянка, яка використовується відповідачем, площею 8,6га, знаходиться на території Шибалинської сільської ради за межами населеного пункту та відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Тривалий період використання землі приватним підприємством "Галицькі аграрні інвестиції" без правовстановлюючих документів та несплата збитків у встановлений строк стало підставою для звернення прокуратури з даним позовом до суду.

Оцінюючи докази, долучені до матеріалів справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги з наведених прокурором підстав підлягають до часткового задоволення, виходячи з такого.

Земельні правовідносини, зокрема пов'язані із користуванням землею, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України, ч.1 ст.377 ЦК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Положення наведених норм чітко встановлюють, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності , право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Правочини, що тягнуть перехід права власності на об'єкт нерухомості, водночас є підставою для переходу права на землю; оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку (правова позиція викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року, листі Вищого Господарського Суду України від 01 січня 2010 року "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами" (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/n0001600-10 ).

Відповідно до частини 1 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції 2011 року), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 126 цього Кодексу визначено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011р. №6 зазначено, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування, юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності (абзац третій підпункту 2.1).

Таким чином, приступати до використання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності можна лише після прийняття органом виконавчої влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність, або в користування та одержання відповідного документа, що посвідчує право на неї.

Статтею 84 Земельного кодексу України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель приватної та комунальної власності.

Як встановлено судом, починаючи з 2012 року приватне підприємство "Галицькі аграрні інвестиції" набуло у власність майновий комплекс будівель та споруд, що розташовані за адресою: с.Шибалин Бережанського району Тернопільської області, вул.Шкільна, 19 і розміщені на земельній ділянці, площею 17,000га за кадастровим №6120489400:01:001:0581, згідно плану земельної ділянки, що вбачається з договорів купівлі продажу майна та дарування від 22.09.2011 року.

Водночас, відповідно до п.1 договору дарування та п.2 договору купівлі-продажу від 22.09.2011р. попереднім власником будівель та споруд ОСОБА_5 право землекористування належним чином оформлено не було.

Після набуття у власність будівель та споруд, право користування земельною ділянкою, площею 8,6га, на якій розташоване нерухоме майно, відповідач не оформив. Доказів, які б підтверджували здійснення заходів, спрямованих на виготовлення правовстановлюючих документів сторонами не надано. Також, матеріали справи свідчать, що відповідач протягом 2012-2015 років з цього приводу не звертався з відповідним клопотанням про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель та в подальшому - укладення договору оренди землі до органів виконавчої влади, що здійснюють повноваження по розпорядженню землями державної власності.

За даних обставин, суд погоджується з доводами прокурора, що використовуючи спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів в порушення вимог земельного законодавства, (що підтверджено актами перевірок, комісійними актами обстежень земельної ділянки) відповідач позбавляє власника землі права користуватися земельною ділянкою та одержувати відповідні доходи.

Відповідно до статті 16 ЦК України відшкодування збитків є одним з способів захисту цивільних прав та інтересів.

ОСОБА_4 з частиною 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт "д" частини 1 статті 156 ЗК України).

За змістом статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.4 ст.4 Цивільного кодексу України актами цивільного законодавства є постанови Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284, (далі - Порядок), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад, а результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які їх створили.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Як зазначалося вище, відповідач згідно договору купівлі-продажу від 22 вересня 2011 року та договору дарування від 22.09.2011 року, посвідчених в нотаріальному порядку є власником нежитлових будівель і споруд, розташованих на земельній ділянці, площею 17,000га за адресою: с.Шибалин Бережанського району Тернопільської області, вул.Шкільна, 19.

Також, відповідно до ОСОБА_4 перевірки від 25.10.2013 року та 23.12.2013 року, Державним інспектором сільського господарства в Тернопільській області встановлено, що на день перевірки ПП "Галицькі аграрні інвестиції" не виконано вимоги земельного законодавства та не виготовлено правовстановлюючих документів на господарські будівлі і двори на території Шибалинської сільської ради за межами населеного пункту, площею 8.6 га; не укладено договір оренди земельної ділянки.

У матеріалах справи також відсутні докази прийняття рішення органом виконавчої влади щодо виділення відповідачу в орендне користування даної земельної ділянки, звідси, суд приходить до висновку що ПП "Галицькі аграрні інвестиції " увесь час, починаючи з 2012 року користувалося зазначеною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Таким чином, обставини справи свідчать про бездіяльність відповідача у вчиненні передбачених законодавством заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташовані нежитлові будівлі та споруди, що належать ПП "Галицькі аграрні інвестиції " на праві приватної власності, оскільки зазначені дії відповідача (котрі наведені у відзиві на позов та усунення забур'янення двору, котрі зазначені Інспекцією сільського господарства в ОСОБА_4 перевірки) не можна вважати належними заходами, спрямованими на своєчасне оформлення правовстановлюючих документів.

ОСОБА_4 комісії від 25.06.2015р., котрий затверджено 11.09.2015р. розпорядженням №322-од, сума збитків, завданих підприємством через використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів в період з 2012 по липень 2015 року складає 16932,76грн.

Станом на дату розгляду справи, сторонами не надано доказів, які б ставили під сумнів чинність ОСОБА_4 комісії та розпорядження голови райдержадміністрації.

Відповідно до п. 5 Порядку збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

ОСОБА_4 до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; - матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Пунктом 3.8. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ, що виникають із земельних відносин" передбачено, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України та встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення).

Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України.

Слід враховувати обставини вчинення господарюючим суб'єктом дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування.

Утім, матеріали справи свідчать про бездіяльність відповідача у вчиненні передбачених законодавством заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташовані нежитлові будівлі та споруди, що належать ПП "Галицькі аграрні інвестиції" на праві приватної власності, оскільки в діях останнього не встановлено вжиття відповідних заходів. Більше того встановлені судом обставини свідчать про ухилення відповідача від оформлення землекористування, ігнорування неодноразових звернень, зокрема сільської ради щодо оформлення права землекористування.

Документального підтвердження факту здійснення заходів щодо оформлення права користування земельною ділянкою під спорудами та будівлями підприємства, відповідачем не надано, а судом не здобуто.

Таким чином, відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що позбавляє власника землі можливості одержати дохід у виді орендної плати за землю, земельного податку, які він міг отримувати, якби його право не було порушено, і даний факт підтверджує наявність цивільного правопорушення.

Вина відповідача у даному правопорушенні підтверджена й матеріалами перевірок дотримання вимог земельного законодавства, проведеними у 2013-2014 роках Державною інспекцією сільського господарства у Тернопільській області, обставинами, що свідчать про притягнення керівника підприємства до адміністративної відповідальності, виписаними приписами щодо усунення виявлених порушень земельного законодавства.

Правомірність застосування вказаного Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №294, підтверджено Вищим господарським судом України в постановах від 18.03.2014р. (справа № 904/5361/13) та 13.11.2013р. (справа № 902/370/13-г), Верховним Судом України у постанові від 01.07.2015 року по справі № 916/3311/14.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність вимоги прокурора про стягнення з приватного підприємства ПП "Галицькі аграрні інвестиції" 16932,76грн збитків, спричинених використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів у зв'язку з чим позов підлягає до задоволення.

Розглядаючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача виготовити правовстановлюючі документи для оформлення права користування земельною ділянкою, площею 8,6га, суд не знаходить правових підстав для їх задоволення, з огляду на таке.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Порядок реалізації права набуття у користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок державної та комунальної власності, встановлено ст. 123 Земельного кодексу України, відповідно до якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок , зокрема у разі формування нової земельної ділянки.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі, розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до ч.3 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, установленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч.4 ст.123 Земельного кодексу України).

Крім цього, згідно ч.1 ст.124 ЗК України, з якою кореспондуються положення ч.2 ст.16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

З наведеного вбачається, що для укладення договору оренди землі сторонами цього договору мають бути здійснені ряд підготовчих дій, а саме: волевиявлення відповідача як майбутнього орендаря на його укладення реалізується шляхом подання відповідної заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, та в подальшому виготовлення та подання самого проекту на затвердження, а волевиявлення позивача, як майбутнього орендодавця, реалізується шляхом прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та в подальшому прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою і надання земельної ділянки в користування. Після цього сторонами безпосередньо укладається договір оренди землі.

Статтею 12 ЦК України передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права.

Відповідно до ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Положеннями ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб»єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини та проявляється у можливості, наданій сторонам визначати умови такого договору. Положення статті 12 ЦК України наділяють носія цивільного права можливістю за власним розсудом здійснювати своє цивільне право. У зв'язку з цим, особа має право здійснювати своє майнове право лише частково чи не здійснювати його взагалі.

Враховуючи вищенаведене, суд не вправі примушувати відповідача до виготовлення правовстановлюючих документів для оформлення права користування земельною ділянкою, площею 8,6га, оскільки це є способом реалізації здійснення відповідачем свого права на користування землею, яке останній здійснює на власний розсуд.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом.

Предмет позову про зобов'язання відповідача виготовити правовстановлюючі документи на земельні ділянки не відповідає способам захисту прав, передбаченим законом. Такий спосіб захисту не міститься в переліках способів захисту права, що визначені у вищевказаних нормативних актах, не передбачений він й іншими нормами права, а тому до задоволення не підлягає.

Неможливість застосування способу захисту права, який не відповідає закону і не приводить до відновлення порушеного права узгоджується з позицією Вищого Господарського Суду України, викладеною в п.3 Інформаційного листа №01-8/2229 від 25.11.2005р., відповідно до якої суд, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у позові.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи встановлення факту відсутності у відповідача правовстановлюючих документів з 2012 року по даний час на користування земельною ділянкою, площею 8,6га, на якій знаходяться будівлі відповідача, що перебувають на праві приватної власності, відсутність в матеріалах справи судових рішень про визнання недійсними: приписів №000429 від 23.12.2013р., №000363 від 25.10.2013р., постанов про накладення адміністративного стягнення №000486 від 05.02.2014р. та №000440 від 25.10.2013р. та ОСОБА_4 від 25.06.2015р. та розпорядження РДА від 11.09.2015 року, якими визначено розмір завданих збитків; відсутність судових рішень з приводу встановлення неправомірності дій (бездіяльності) органів виконавчої влади щодо зобов'язання відповідача оформити право землекористування, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 16932,76грн підлягають задоволенню.

Твердження відповідача, що сплата у вересні 2015 року податку на землю відповідно до платіжного доручення № 800 від 16.09.2015р., є підставою звільнення його від відповідальності у вигляді стягнення завданих збитків за самовільне використання земельної ділянки не заслуговує на увагу, оскільки не узгоджується в нормами закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь - які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

В силу ст.211 ЗК України, за самовільне зайняття земельних ділянок, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до п.3.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284.

Сплата відповідачем податку на землю не звільняє його від обов'язку відшкодувати збитки за пунктом "д" статті 156 Земельного Кодексу України, заподіяні власникам землі та землекористувачам внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Так, питання справляння плати з землю з 01.01.2011 року регулюється, зокрема, Податковим кодексом України, згідно п.14.1.147 якого плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається відповідно до нормативно-грошової оцінки землі, тобто є загальнообов'язковим державним платежем , що сплачується на загальних підставах. Натомість збитки, понесені бюджетом внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки за своєю правовою природою не є тотожними із податком за землю, адже характер їх виникнення та підстава нарахування є відмінними.

Судові витрати, в силу ст.49 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 12.11.2015р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.1, 2, 4 2 -4 7 , 22, 27, 29, 33, 34, 43, 44, 49, 81 1 , 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції", м.Галич Івано-Франківської області, вул.Я.Осмомисла, 15, ідентифікаційний код 35306415) на користь Шибалинської сільської ради (с.Шибалин Бережанського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 04395194) - 16932 (шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві)грн 76коп. збитків, котрі перерахувати на рахунок №33212812700029, МФО 832012, ідентифікаційний код 37737751, код платежу 180106 "орендна плата з юридичних осіб".

3. Стягнути з приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції" (м.Галич Івано-Франківської області, вул.Я.Осмомисла,15, ідентифікаційний код 35306415) - 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн 00коп. судового збору в дохід Державного бюджету України (р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код класифікації доходу 22030001, одержувач УДКСУ м.Тернопіль, ЄДРПОУ одержувача 37977726, призначення платежу - "судовий збір", код суду 03500022).

4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (м.Тернопіль, вул.Грушевського, 8, ідентифікаційний код 39766192) - 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять)грн 00коп. судового збору в дохід Державного бюджету України (р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код класифікації доходу 22030001, одержувач УДКСУ м.Тернопіль, ЄДРПОУ одержувача 37977726, призначення платежу - "судовий збір", код суду 03500022).

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

5. В іншій частині позову - відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено "20" листопада 2015 року.

Суддя Н.О. Андрусик