Постанова

від 27.10.2015 по справі 808/5332/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року (11год. 10хв.)Справа № 808/5332/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

при секретарі судового засідання Я.М. Мухи,

за участі представників сторін

від позивача ОСОБА_1

від відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Твінс - Сервіс ЛТД»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Твінс - Сервіс ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД») до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.07.2015 № НОМЕР_1.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Вважає, що висновки, зроблені в акті перевірки, щодо нереальності товарного характеру господарських операцій, суперечать нормам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, та є необґрунтованими. В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не беручи до уваги доказів, які спростовують безтоварність господарських операцій, що здійснювалися між ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» та ТОВ «Легардо Груп» - первинні документи, які відображають реальність господарської операції, що є підставою для формування податкового обліку платника податків: передача товару (вольфрам штапик, молібден штапик, ферохром ФХ005А) за видатковою та податковою накладними, транспортування товару на підставі товарно-транспортної накладної, використання придбаних товарно-матеріальних цінностей для виготовлення власної продукції тощо. Вказує, що укладений між ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» і ТОВ «Легардо Груп» договір № 1209/-1/14 від 12.09.2014 є чинним, відповідачем не оскаржувався, та у встановленому порядку не був визнаний недійсним, будь-яких підстав вважати його нікчемним немає. Натомість, жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків у податкових деклараціях. Внаслідок цього, податкове повідомлення-рішення від 21.07.2015 № НОМЕР_1, яким товариству неправомірно збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 86 833,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 43 416,50 грн. підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у запереченнях на позов. Зазначає, що в ході проведення перевірки позивача встановлено нереальність здійснення господарських операцій по операціях з контрагентом позивача, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за жовтень 2014 року на суму 86 833,00 грн. Встановлено, що ТОВ «Легардо Груп» у вересні 2014 р. не купував вольфрам штапик, молібден штапик, ферохром ФХ005А і не мав змоги виробити. У зв'язку з цим неможливо відстежити товарний баланс операцій та здійснення операцій купівлі-продажу у просторі і часі. Тому висновки акту перевірки про порушення позивачем ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого у Мін'юсті України 05.06.1995 за № 168/704, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 200.1 та 200.2 ст. 200, п.п. 198.1, п.п. 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України відповідають вимогам діючого законодавства, а спірне податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 160 КАС України, 27.10.2015 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Судом встановлено, що в період з 25.02.2015 по 27.02.2015 фахівцями відповідача проводилась документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» (код ЄДРПОУ 32937394) з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Легардо Груп» (код за ЄДРПОУ 39258816), ТОВ «КП Стрім Трейд» (код за ЄДРПОУ 39304558) у податкових деклараціях з ПДВ за жовтень, листопад 2014 р., за результатами якої складено акт перевірки № 29/2202/32937394 від 06.03.2015. Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 (із змінами та доповненнями), пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого у Мін'юсті України 05.06.1995 за № 168/704, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 200.1 та 200.2 ст. 200, п.п. 198.1, п.п. 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-ІV, ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» завищено податковий кредит, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 670 192, 00 грн., в т.ч.: у жовтні 2014 р. - 420 190,00 грн., у листопаді - 250 001,80 грн..

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 квітня 2015 року № НОМЕР_2, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 670 192,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 335 096,00 грн..

Позивачем було подано до Головного управління ДФС у Запорізькій області скаргу від 19.05.2015 № 257 на податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 № НОМЕР_2.

За результатами розгляду скарги ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» Головним управлінням ДФС у Запорізькій області було прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 17.07.2015, скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 № НОМЕР_2, скасовано нарахування Позивачеві податкового зобов'язання за ППР на суму 583 359,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 291 679,50 грн., загалом - 875 038,50 грн. (по взаємовідносинах з ТОВ «КП Стрім Трейд»). В іншій частині (по взаємовідносинах з ТОВ «Легардо Груп») скаргу було залишено без задоволення, а 21 липня 2015 року Позивачеві було виставлено Відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» зареєстроване 26.05.2004 виконавчим комітетом Запорізьким Міським Управлінням Юстиції за реєстраційним № 11031200000001168 та взято на податковий облік у ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області.

На підставі наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 115 від 25.02.2015 та направлення від 25.02.2015 № 116, згідно з пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 вт. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Легардо Груп» у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2014 р., за результатами якої складено акт перевірки № 29/2202/32937394 від 06 березня 2015 року.

На підставі акту перевірки № 29/2202/32937394 від 06.03.2015, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, у періоді вересень 2014 року підприємство ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» мало взаємовідносини з ТОВ «Легардо Груп». Підприємством ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» включено до складу податкового кредиту жовтня 2014р. суми взаємовідносин по ТОВ «Легардо Груп» - 86 833,00 грн. ПДВ. ТОВ «Легардо Груп» зареєстроване в якості платника ПДВ 01.09.2014 р. у ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, № свідоцтва 200186461, свідоцтво діюче.

12.09.2014 між ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» і ТОВ «Легардо Груп» було укладено договір № 1209/-1/14, за умовами якого (п. 1.1) ТОВ «Легардо Груп» (Продавець) зобов'язалося поставити ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» (Покупцю) матеріали, комплектувальні, технологічне оснащення (Товар) в асортименті, кількості та по ціні, що оговорюються додатково, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити Товар згідно з умовами договору.

Договором № 1209/-1/14 від 12.09.2014 передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до виконання зобов'язання за договором.

Відповідно до договору № 1209/-1/14 від 12.09.2014 орієнтовна сума договору на момент його укладення складає 5000000,00 грн. (п'ять мільйонів грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 833333,33 грн. Умови оплати за Товар - протягом 12 місяців після отримання Товару.

Відповідачем не надано доказів визнання договору № 1209/-1/14 від 12.09.2014 та вчинених за ним правочинів недійсними.

Виходячи з цього суд, вважає, що у податкового органу відсутні правові підстави посилатися на нездійснення господарських операцій і формування штучного податкового кредиту.

Аналогічну позицію висловив Вищий адміністративний суд України у постанові від 14.11.2012 № К/9991/50772/12: «Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законом порядку».

ТОВ «Легардо Груп» поставило ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» товар за видатковою накладною ЛГ-092537 від 25.09.2014, за якою було поставлено вольфрам штапик у кількості 200 кг на суму 144 000,00 грн., молібден штапик у кількості 200 кг на суму 136 999,20 грн., ферохром ФХ005А у кількості 2000 кг на суму 240 000,00, на загальну суму 520 999,20 грн. (ПДВ - 86 833,20 грн.).

За вказаною господарською операцією була виписана податкова накладна від 25.09.2014 № 439.

Транспортування товару здійснив автомобільний перевізник ТОВ «Фін-Код», про що було видано товарно-транспортну накладну від 25.09.2014. Досліджена судом товарно-транспортна накладна містить інформацію щодо дати складання, вантажовідправника, вантажоодержувача, перевізника, водія/експедитора, пунктів навантаження і розвантаження, відомості про вантаж - його найменування, кількість, його загальну вартість, всі необхідні печатки та підписи вантажовідправника, вантажоодержувача та водія/експедитора.

Як зазначається у товарно-транспортній накладній від 25.09.2014, придбаний у ТОВ «Легардо Груп» товар отримував начальник виробництва ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» ОСОБА_3 за довіреністю № 376/1 від 25.09.2014.

Працівник позивача, який отримав товар, мав відповідні повноваження - на підтвердження цього позивачем було надано витяг з журналу виданих довіреностей ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД».

Також на підтвердження факту транспортування товарів позивачем було надано договір № 1989/1 перевезення вантажу від 01.09.2014, укладений між ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» і перевізником ТОВ «Фін-Код», акт здачі прийняття робіт № 1 від 03.10.2014, а також платіжне доручення, яким було оплачено послуги перевізника № 6225 від 17.10.2014.

Зі змісту акту перевірки не зазначено, що відповідачем були виявлені дефекти форми, змісту або походження виданих товарно-транспортних накладних, які в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

З приводу того, що пункт навантаження не співпадає з адресою вантажовідправника, слід зазначити, що навіть відсутність товарно-транспортних накладних не може бути безумовним свідченням безтоварності відповідних операцій, про що неодноразово вказував в своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України (від 04.04.2013 №К/991/44754/11 (номер в реєстрі - 30737841, від 15.04.2013 №К/9991/56697/12 (номер в реєстрі - 30885349), від 16.04.2013 №К/9991/62008/12 (номер в реєстрі - 30862897), 22.05.2013 №К/800/1488/13 (номер в реєстрі - 31453213), від 30.05.2013 №К/9991/54924/11 (номер в реєстрі - 31781922), 30.05.2013 №К/9991/91509/11 (номер в реєстрі - 31558374), від 22.07.2013 № К 24753/10 (номер в реєстрі - 32688777).

На підтвердження факту поставки придбаного товару позивачем було надано картки рахунку 631 за вересень 2014 р. - грудень 2014 р., картка рахунку 201 за вересень 2014 р. - грудень 2014 р. (номенклатура: вольфрам штапик), картка рахунку 201 за вересень 2014 р. - грудень 2014 р. (номенклатура: молібден штапик) і картка рахунку 201 за вересень 2014 р. - грудень 2014 р. (номенклатура: ферохром ФХ005А), відповідно до яких придбаний товар надійшов на основний склад позивача.

Оприбуткування придбаного у ТОВ «Легардо Груп» товару на складі позивача підтверджується картками складського обліку матеріалів, згідно з якими на склад позивача поступили: вольфрам штапик у кількості 200 кг, молібден штапик у кількості 200 кг і ферохром ФХ005А у кількості 2000 кг.

Отже, з аналізу первинних документів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що операції з придбання товару (вольфрам штапик у кількості 200 кг, молібден штапик у кількості 200 кг і ферохром ФХ005А у кількості 2000 кг) мали товарний характер.

Позивачем були надані докази того, що придбаний за видатковою накладною: ЛГ-092537 від 25.09.2014 вольфрам штапик у кількості 200 кг, молібден штапик у кількості 200 кг і ферохром ФХ005А у кількості 2000 кг було використано позивачем для виготовлення власної продукції.

До видів діяльності позивача в тому числі відноситься: код КВЕД 24.52 ОСОБА_1 сталі; код КВЕД 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів.

Як вказано в довідці про загальну інформацію щодо ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» та результати його діяльності за період жовтень, листопад 2014 р. (додаток № 1 до акта перевірки від 06 березня 2015 року № 29/2202/32937394) в штаті підприємства працює 149 осіб, за сумісництвом - 20 осіб, а отже позивач має необхідну кількість працівників для здійснення металургійної переробки металобрухту та виготовлення ливарної продукції.

Видача товарно-матеріальних цінностей зі складу позивача на виробництво підтверджується відповідними записами у картках складського обліку матеріалів ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД»:

1) у Картці складського обліку матеріалів (матеріал: вольфрам штапик):

- 25.09.2014 отримано 200 кг за видатковою накладною ЛГ-092537 від 25.09.2014;

- 31.10.2014 видано 45 кг на підставі вимоги № 39 від 31.10.2014;

- 31.11.2014 видано 85 кг на підставі вимоги №43 від 31.11.2014;

- 31.12.2014 видано 70 кг на підставі вимоги № 47 від 31.12.2014, загалом видано на виробництво 200 кг вольфрама штапика.

2) у Картці складського обліку матеріалів (матеріал: молібден штапик):

- 25.09.2014 отримано 200 кг за видатковою накладною ЛГ-092537 від 25.09.2014;

- 31.10.2014 видано 45 кг на підставі вимоги № 38 від 31.10.2014;

- 30.11.2014 видано 110 кг на підставі вимоги № 42 від 30.11.2014;

- 31.12.2014 видано 45 кг на підставі вимоги № 48 від 31.12.2014, загалом видано на виробництво 200 кг молібдена штапика.

3) у Картці складського обліку матеріалів (матеріал: ферохром ФХ005А):

- 25.09.2014 отримано 2000 кг за видатковою накладною ЛГ-092537 від 25.09.2014;

- 31.10.2014 видано 610 кг на підставі вимоги № 37 від 31.10.2014;

- 30.11.2014 видано 690 кг на підставі вимоги № 41 від 30.11.2014;

- 31.12.2014 видано 700 кг на підставі вимоги № 49 від 31.12.2014, загалом видано на виробництво 2000 кг ферохрома ФХ005А.

Списання матеріалів (вольфрам штапик, молібден штапик та ферохром ФХ005А) зі складу Позивача у зв'язку з їхнім використанням у виробництві засвідчується також картками рахунків 201 за вересень 2014 р. - грудень 2014 р.

Придбані у вересні 2014 року у ТОВ «Легардо Груп» вольфрам штапик, молібден штапик та ферохром ФХ005А ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» у жовтні-грудні 2014 року використало для виготовлення власної продукції - сплаву ЕІ-961Л.

Так, відповідно до акту списання за жовтень 2014 р., у жовтні 2014 р. Позивачем були списані матеріали, використані для нужд виробництва задля виготовлення сплаву ЕІ-961Л, в тому числі: ферохром ФХ005А у кількості 610 кг, молібден штапик у кількості 45 кг та вольфрам штапик у кількості 45 кг.

Відповідно до акту списання за листопад 2014 р., у листопаді 2014 р. Позивачем були списані матеріали, використані для нужд виробництва задля виготовлення сплаву ЕІ-961Л, в тому числі: ферохром ФХ005А у кількості 690 кг, молібден штапик у кількості 110 кг та вольфрам штапик у кількості 85 кг.

Відповідно до акту списання за грудень 2014 р., у грудні 2014 р. Позивачем були списані матеріали, використані для нужд виробництва задля виготовлення сплаву ЕІ-961Л, в тому числі: ферохром ФХ005А у кількості 700 кг, молібден штапик у кількості 45 кг та вольфрам штапик у кількості 70 кг.

Виготовлений Позивачем з використанням в тому числі придбаних у ТОВ «Легардо Груп» вольфрама штапика, молібдена штапика та ферохрома ФХ005А сплав ЕІ-961Л було в подальшому реалізовано ЗАТ «МОТОР СІЧ» на виконання договору № 0402 (ПУ) на поставку ливарної продукції від 04.02.2013.

Таким чином суд дійшов висновку, що придбані ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» товари були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані підприємством на підставі накладних, та в подальшому використані позивачем для виготовлення власної продукції, що в свою чергу призвело до змін в активах позивача та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків. Внаслідок цього у позивача виникло право щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з ТОВ «Легардо Груп».

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України право на податковий кредит виникає незалежно від того, чи придбані товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ОСОБА_4 адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011: «… Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце …».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена й у ОСОБА_4 адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011.

Досліджені судом докази доводять наявність змін в активах позивача під час вчинення господарських операцій з ТОВ «Легардо Груп».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п. 2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Проте, в акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають вищевказаним вимогам Закону. Контрагент позивача на момент здійснення господарських операцій з ним був зареєстрований як юридична особа та як платник податку на додану вартість. На момент складання податкових накладних ТОВ «Легардо Груп» було зареєстровано як платник ПДВ, мало статус платника ПДВ, надало належним чином оформлену податкову накладну за операцією з придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД».

Наявність у ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» договору з контрагентом, видаткової та податкової накладної, а також доказів транспортування товару в акті перевірки не заперечується.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України).

У п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України вказано, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як, зокрема, зазначено у п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Досліджена судом податкова накладна виписана ТОВ «Легардо Груп» з урахуванням інших документів, обставин здійснення позивачем господарських операцій надають право ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» на формування податкового кредиту.

Відповідачем не надано до суду доказів того, що ТОВ «Легардо Груп» припинено як юридичну особу або у нього анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість - на день виписки податкових накладних за операціями з постачання товарів ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД».

У той же час, позивачем надано до суду податкову накладну, виписану ТОВ «Легардо Груп» та докази товарності операцій (реальності настання наслідків), результатів господарської діяльності вказаної юридичної особи.

Оцінюючи доводи відповідача, що ТОВ «Легардо Груп» у вересні 2014 р. не купувало вольфрам штапик, молібден штапик та ферохром ФХ005А і не мало змоги виробити зазначені товари, а тому неможливо відстежити товарний баланс операцій та здійснення операцій купівлі-продажу у просторі і часі, суд виходить з наступного. ТОВ «Легардо Груп» зареєстроване відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві 17.06.2014, номер запису 1 070 102 0000 054259, взято на облік як платник податків ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 18.06.2014.

Відповідно ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ «Легардо Груп» не могло придбати вольфрам штапик, молібден штапик та ферохром ФХ005А, реалізовані позивачеві, до 01.09.2014, так само як і того, що позивачеві як платнику податку було відомо про можливі порушення податкового законодавства його контрагентом, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій позивачем було одержання ним податкової вигоди.

В акті перевірки позивача відсутність реальності вчинення господарської діяльності пов'язується податковим органом лише з обставинами діяльності ТОВ «Легардо Груп» та можливим порушенням ним податкового законодавства, що є неприпустимим як за законодавством України так і міжнародними нормами.

Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» та від 22.01.2009 «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань… Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Наведені обставини спростовують факт заниження ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» податку на додану вартість.

Тому суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено порушення ТОВ Твінс - Сервіс ЛТД» податкового законодавства України.

Як наслідок, нарахування податкового зобов'язання, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача є необґрунтованим.

З урахуванням приписів ч. 3 ст. 2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2015 року № НОМЕР_1 прийнято відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД» необхідно задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем при зверненні до суду із адміністративним позовом було сплачено судовий збір в сумі 260 (двісті шістдесят) грн. 50 коп., про що було надано відповідну квитанцію, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача сума сплаченого ним судового збору.

Керуючись статтями 69-71, 158, 160-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21 липня 2015 року прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Твінс - Сервіс ЛТД» витрати на сплату судового збору у сумі 260 (двісті шістдесят) грн. 50 коп..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький