Ухвала
від 24.11.2015 по справі 308/678/13- ц
УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/678/13- ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.11.2015 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючої-судді - ОСОБА_1,

при секретарі - Турецька (Вайда) Я.П.

за участю прокурора прокуратури м. Ужгорода - ОСОБА_2

представника відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом прокурора м. Ужгорода до Ужгородської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_3, Ужгородського міськрайонного управління юстиції в особі Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, про визнання незаконним рішення Ужгородської міської ради, недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та договору дарування, визнання недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку та договору купівлі - продажу земельної ділянки укладеного 31.10.2013 року,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор м. Ужгорода звернувся з позовом до Ужгородської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_3, Ужгородського міськрайонного управління юстиції в особі Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, про визнання незаконним рішення Ужгородської міської ради, недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та договору дарування, визнання недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку та договору купівлі - продажу земельної ділянки укладеного 31.10.2013 року.

В позові прокурор зазначив, що звернувся до суду в інтересах держави і свій позов обгрунтував

тим, що на його думку рішенням Ужгородської міської ради незаконно передано земельну ділянку у приватну власність площею 0,0379 га за адресою м. Ужгород, вул. Підгірна 4, в зв'язку з чим територіальна громада м. Ужгорода протиправно позбавлена права володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою . Крім того, в позові прокурор зазначив, що відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 -адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду з підстав передбачених п.2 ч.1 ст. 207 ЦПК України, мотивуючи його тим, що прокурор в своєму позові не обгрунтував в чому полягають інтереси держави в даній справі, а також не надав документів протягом судового розгляду, які підтверджують неможливість громадян, права чи інтереси яких порушено, самостійно здійснювати представництво своїх інтересів. На думку представника відповідачів у прокурора не було правових підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави, на що зокрема вказав і Вищий Спеціалізований Суд України в своїй ухвалі скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції.

Прокурор прокуратури м. Ужгорода проти задоволення клопотання заперечила, вказуючи, що позовна заява відповідає вимогам закону і має місце порушення інтересів територіальної громади м. Ужгорода.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечив, вказуючи на необхідність розгляду справи по суті.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання , суд виходить з наступного.

Право на порушення цивільної справи у суді першої інстанції може бути реалізоване прокурором з метою представництва інтересів держави лише в межах повноважень, визначених законом, що закріплене ст. 121 Конституції України, 45 ЦПК України, 36-1 Закону «Про прокуратуру».

Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.

Такі випадки передбачені ст. ст. 20, 33, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 45 ЦПК України.

Положеннями ст. 45 ЦПК України передбачено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому прокурор повинен надати суду документи, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Статтею 36-1 Закону установлено, зокрема, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, у яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, у зв'язку з чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до вимог ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Крім того, судом відзначається, що прокурор, самостійно визначаючи представництво в суді інтересів громадянина або держави (ч. 5 ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру"), не повинен підміняти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органи виконавчої влади, зокрема державного контролю, органи місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, які також можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

За змістом закону (абз.1 ст.45 ЦПК України), неможливість самостійного звернення особи до суду, прокурор зобов`язаний обгрунтувати і підтвердити документами, виключно при представництві фізичних осіб в суді.

У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси та брати участь у цих справах.

Звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб у випадках, не передбачених законом, розгляду не підлягають. У разі надходження такого звернення суддя повертає заяву на підставі пункту 3 частини третьої статті 121 ЦПК , а якщо такий характер звернення встановлено у попередньому судовому засіданні або під час судового розгляду - суд залишає заяву без розгляду з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 207 ЦПК.

Разом з тим слід зазначити, що дана справа розглядалась зокрема, колегією суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висновки та мотиви з яких скасовані рішення викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.10.2014 року, зокрема колегією суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено, щоВ» установлено, що у позовній заяві прокурор м. Ужгорода вказує, що звертається до суду з відповідним позовом в порядку ст.45 ЦПК України , однак не надає документи, які підтверджують неможливість громадян, права чи інтереси яких порушено, самостійно здійснювати представництво своїх інтересів та не вказує в чому саме полягає порушення прав державиВ» .

Слід зазначити, що в заяві про уточнення позовних вимог, поданої в ході судового розгляду зазначені вище обставини також не враховані прокурором м. Ужгорода.

Відповідно до ч.4 ст. 338 ЦПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

З огляду на вищезазначені положення чинного законодавства, з урахуванням всіх обставин справи, враховуючи висновки і мотиви, з яких скасовані рішення викладені в ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.10.2014 року,суд вважає, що наявні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч.1 ст. 207 ЦПК України , а відтак клопотання представника відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 207, 308-210, 293, 294 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 щодо залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 207 ЦПК України - задоволити.

Позовну заяву прокурора м. Ужгорода до Ужгородської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_3, Ужгородського міськрайонного управління юстиції в особі Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, про визнання незаконним рішення Ужгородської міської ради, недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та договору дарування, визнання недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку та договору купівлі - продажу земельної ділянки укладеного 31.10.2013 року - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до суду з позовом в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1

СудУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення24.11.2015
Оприлюднено30.11.2015
Номер документу53756564
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —308/678/13- ц

Рішення від 17.12.2018

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Бенца К. К.

Рішення від 17.12.2018

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Бенца К. К.

Ухвала від 28.04.2016

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Бенца К. К.

Ухвала від 09.11.2015

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Бенца К. К.

Ухвала від 24.11.2015

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Бенца К. К.

Ухвала від 30.10.2015

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Бенца К. К.

Ухвала від 09.07.2015

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Бенца К. К.

Ухвала від 28.04.2015

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Бенца К. К.

Ухвала від 09.07.2015

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Бенца К. К.

Ухвала від 07.04.2015

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Бенца К. К.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні