Вирок

від 16.04.2010 по справі 1-480/10

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-480/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Метелешко О.В.

при секретарі Паєті О.В.

за участю прокурора Довбищука А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 20.01.2010 року приблизно о 21 год. 00 хв. знаходився в автомобілі «ВАЗ-21099», д.з. АВ 1380 АТ на зупинці громадського транспорту «Бульвар Давидова» у м. Києві, де до нього звернувся раніше незнайомий ОСОБА_2 з проханням на 23 год. 30 хв. для відпочинку у сауні знайти та звести його з дівчатами, які надають послуги сексуального характеру за грошову винагороду. ОСОБА_1 з метою наживи погодився допомогти ОСОБА_2 у звідництві для розпусти.

Продовжуючи свої злочинні дії, у цей же день, тобто 20.01.2010 року приблизно о 21 год. 30 хв. ОСОБА_1 з метою наживи зателефонував невстановленій досудовим слідством особі та повідомив, що ОСОБА_2 бажає отримати послуги сексуального характеру за грошову винагороду. Приблизно о 21 год. 40 хв. невстановлена досудовим слідством особа зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила, що повії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 будуть його очікувати за адресою: м. Київ, вул. Р. Окіпної, 4. У цей же день, приблизно о 23 год. 20 хв. ОСОБА_1 приїхав за зазначеною адресою, де посадив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у салон свого автомобіля та приблизно о 23 год. 30 хв. привіз до оздоровчо-розважального комплексу «Гідрозона» в ПКіВ «Гідропарк» у м. Києві, де його зустрів ОСОБА_2 Останній передав ОСОБА_1 гроші у розмірі 20 доларів США за звідництво для розпусти. Одночасно повії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передали ОСОБА_1 гроші у розмірі 100 грн. в якості грошової винагороди за звідництво для розпусти. Своїми діями, ОСОБА_1 звів ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для розпусти з метою наживи.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав повністю та пояснив, що він керує автомобілем «ВАЗ-21099», д.з. АВ 1380 АТ та підробляє водієм таксі. 20 січня 2010 року, приблизно о 21 год. 00 хв. він займався перевезенням пасажирів по м. Києву та знаходився на відстої на зупинці громадського транспорту «Бульвар Давидова», де очікував клієнтів на пасажирські перевезення. У цей час до нього підійшов раніше невідомий чоловік, як в подальшому з’ясувалось, ОСОБА_2, який мав намір приїхати до ст. метро «Лівобережна». По дорозі ОСОБА_2 розповів, що хоче відпочити в сауні з товаришем та попросив його звести з двома повіями на 23 год. 30 хв. Він сказав, що сам з повіями не знайомий, але передзвонить комусь та запитає. У районі ст. метро «Лівобережна» ОСОБА_2 вийшов з салону автомобіля, взявши у нього номер його мобільного телефону та сказав, що передзвонить через дві години. Приблизно о 23 год. 10 хв. ОСОБА_2 йому передзвонив та попросив привезти в «Гідропарк» до оздоровчо-розважального комплексу «Гідрозона» двох повій на 23 год. 30 хв. Він передзвонив до знайомого на ім’я Сергій, який спілкується з повіями. Сергію він розповів, що клієнти потребують послуги інтимного характеру за грошову винагороду, на що останній відповів, що пошукає. Сергій передзвонив через хвилин 10 та повідомив, що знайшов повій, які будуть чекати за адресою: вул. Р.Окіпної, 4. За це йому Сергій повинен був заплатити 100 грн. Приблизно о 23 год. 30 хв. він приїхав за вказаною адресою, де до нього в автомобіль сіли дві раніше незнайомі дівчини, як потім з’ясувалось це були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Останніх він привіз у «Гідропарк», де зайшов в приміщення оздоровчо-розважального комплексу «Гідрозона» та до нього підійшов ОСОБА_2, який дав йому 20 доларів США за звідництво. Одночасно ОСОБА_3 передала йому 100 грн. за те, що він привіз її з подругою до сауни. Він пішов до свого автомобіля та був зупинений працівниками Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України обмеживши в судовому засіданні за згодою учасників процесу обсяг дослідження доказів допитом підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, роз’яснивши при цьому учасникам процесу, що в такому випадку, вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною винність ОСОБА_1 в умисних діях, які виразились у звідництві для розпусти з метою наживи, і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 302 КК України.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні підсудному ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, конкретні обставини справи та те, що тяжких наслідків від злочину не настало.

Судом також враховуються дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 71-72), раніше не судимий.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом’якшуючою обставиною щире каяття підсудного у вчиненому злочині.

Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без відбуття покарання, та вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на підсудного обов’язки, визначені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов у справі відсутній.

Речові докази у справі, а саме: гроші у розмірі 700 грн. та 20 доларів США, що передані на зберігання до фінансової частини Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, передати у дохід держави (а.с. 17-18, 20-21, 27-28).

Судові витрати не понесені.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 , визнати винним за ч. 2 ст. 302 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Цивільний позов у справі відсутній.

Речові докази у справі, а саме: гроші у розмірі 700 грн. та 20 доларів США, що передані на зберігання до фінансової частини Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, передати у дохід держави (а.с. 17-18, 20-21, 27-28).

Судові витрати не понесені.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Суддя: