Ковпаківський районний суд м.Сум
м. Суми, вул. Першотравнева, 12, 40009, (0542) 61-11-63
справа № 2-А-2642/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2010 року м. Суми
Ковпаківський районний суд м. Сум в особі головуючого судді Катрич О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду та в письмовій заяві позовні вимоги підтримав та мотивує тим, що він є дитиною війни, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» розмір надбавки до його пенсії, що виплачується, має становити 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Пунктом 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рікВ» дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» була зупинена. 09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України дане положення Закону України „Про державний бюджет на 2007 рікВ» було визнано неконституційним. Просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів та стягнути з управління Пенсійного фонду на його користь різницю недоплаченої йому суми пенсії, як дитині війни, за 2007-2009 роки у сумі 3959 грн. 30 коп.
В судове засідання позивач не з'явився, просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача надав письмове заперечення на позов, в якому просить справу слухати за його відсутності, а також відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що Закон України „Про соціальний захист дітей війниВ» набрав чинності з 01.01.2006 року та відповідно до ст. 1 цього закону позивач має статус „дитини війниВ» та ст. 6 цього закону передбачено, що „дітям війниВ» пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, про що позивач знав, оскільки це безпосередньо стосується його інтересів.
Відповідно до ст. 99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушене право. Про розмір підвищення до пенсії Позивачу було відомо протягом всього періоду одержання пенсії, в тому числі і з 1 січня 2006 року. Відповідно до ч. І ст. 100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Щодо вимог позивача стосовно стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги повідомляє наступне:
Відповідно до ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» , який передбачає механізм виплат, зазначених у ст. 6 цього закону, встановлено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, до яких належить Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, а межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно Положення «Про Пенсійний фонд України», його територіальні органи здійснюють виплату пенсій громадянам, які призначені відповідно до Законів України, які регламентують пенсійне забезпечення. Пункт 9 вищезазначеного Положення передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.
Щодо вимоги про нарахування та виплати недоплаченої допомоги у 2007 році, то пунктом 12 ст. 71 Закону України „Про Державний Бюджет України на 2007 рікВ» припинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» . Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 стосувалось лише Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішень щодо неконституційності Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось.
Оскільки у 2007 році Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не було встановлено механізм фінансування таких виплат та питання щодо такого підвищення в законодавчому порядку було не врегульовано, управління не мало жодних підстав для їх проведення.
Жодним із чинних у 2007 р. законів про пенсійне забезпечення не були встановлені відповідний механізм та умови проведення доплати, Порядок фінансування таких підвищень, питання підвищення „дітям війниВ» пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачувалась замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком законодавчо був не вирішеним, а отже, неможливим і виконання ПФ задекларованої норми Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» .
Крім того п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, яка і виплачується Позивачу в повному обсязі.
Крім того постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадянВ» , затверджені розміри надбавок дітям війни: з 22.05.2008 р. - 48,1 грн., з 01.07.2008 р. - 48,20 грн., з 01.10.1008 р. - 49,80 грн.
Отже, вважають що управлінням не були порушені права позивача, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус „Дитини війниВ» , що підтверджується копією пенсійного посвідчення ААА № 885733 від 05.11.2001 року (а. с. 7).
Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Із заперечень УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми, вбачається, що відповідач не здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.
Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рікВ» , дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» , з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рікВ» , яким зупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» , з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Ковпаківському районі Сумської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет УкраїниВ» , ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» , нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.
Таким чином, відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» позивачу підлягають виплаті в 2007 році:
Липень 90,37(надбавка з розрахунку 30 %) - 0,00 (виплачено) = 90,37 грн. (сума доплати з урахуванням виплаченого); серпень 121,80 - 0,00=121,80 грн.; вересень 121,80 - 0,00=121,80 грн.; жовтень 123,30 - 0,00=123,30 грн.; листопад 123,30 - 0,00=123,30 грн.; грудень 123,30 - 0,00=123,30 грн., всього за 2007 рік - 703,87 грн.
Згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» в 2008 році виплаті підлягають такі суми доплати до пенсії:
Травень 46,55(надбавка з розрахунку 30 %) - 15,52 (виплачено тобто 48.10?31?10=15,52) = 31,03 грн. (сума доплати з урахуванням виплаченого); червень 144,30 - 48,10=96,20 грн.; липень 144,60 - 48,20=96,40 грн.; серпень 144,60 - 48,20=96,40 грн.; вересень 144,60 - 48,20=96,40 грн.; жовтень 149,40 - 49,80=99,60 грн.; листопад 149,40 - 49,80=99,60 грн.; грудень 149,40 - 49,80=99,60 грн., а всього 715 грн. 23 коп.
Тому, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача та стягнути також за грудень 2008 року з УПФУ на користь позивача різницю між виплаченими та не виплаченими сумами цієї доплати, а всього за 2008 рік в розмірі 715 грн. 23 коп.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд УкраїниВ» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» покладено на УПФУ у Ковпаківському районі м. Суми за місцем проживання позивача.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, через наступне.
Порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» . Таким чином, суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» .
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати йому в 2009 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.
В 2009 році стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» діє в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. »
Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Згідно ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум установлено на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Згідно ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" в грудні 2008 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність становив в грудні 498 гривень. Відповідно до ст.1 Закону України від 20 жовтня 2009 року N 1646-VI „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної платиВ» з 1 листопада 2009 року встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на одну особу в розрахунку на місяць - 573 гривні.
В 2009 році виплаті підлягають такі суми доплати до пенсії: за січень - 498х30%=149,4 грн ; за лютий - 498х30%=149,4 грн ; за березень - 498х30%=149,4 грн; за квітень - 498х30%=149,4 грн; за травень - 498х30%=149,4 грн; за червень 498х30%=149,4 грн; за липень 2009 498х30%=149,4 грн.; за серпень - 498х30%=149,4 грн; за вересень 498х30%=149,4 грн; за жовтень 498х30%=149,4 грн.; за листопад -573х30% =171,90 грн.; за грудень -573х30% =171,90 грн., а всього - 1837,80 грн.
З урахуванням того, що позивачу виплачувалося в 2009 році щомісячно по 49 грн.80 коп. (597 грн. 60 коп. за січень-грудень 2009 р.), суд вважає необхідним зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м. Суми здійснити нарахування позивачу вказаних сум доплат до пенсії і здійснити на користь позивача виплату в розмірі 1240 грн. 20 коп., що становить різницю між виплаченими та не виплаченими сумами цієї доплати за.2009 рік (1837 грн. 80 коп. - 597 грн. 60 коп. = 1240 грн. 20 коп.)
Тому, суд вважає за необхідне стягнути з УПФУ на користь позивача різницю між виплаченими та не виплаченими сумами цієї доплати в розмірі 1240 грн. 20 коп.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем.
Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Суд, звертає увагу, що відповідно до приписів ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь яким строком.
Таким чином, на не отримані позивачем суми доплати до пенсії строки звернення до суду не розповсюджуються.
Позивачем в позові заявлено клопотання про відновлення пропущеною строку для звернення до суду з посиланнями на те, що про порушення прав йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації
Відповідно до ст.99 КАС: України адміністративний позов може бутті подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи обчислюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч І ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови v задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідно до ст.. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Враховуючи вищенаведене, похилий вік позивача , те що позивач не повинен стежити за внесенням будь-яких змін в діючому законодавстві, відповідно, перевіряти правомірність дій суб'єкта владних повноважень при виконанні ним своїх обов'язків покладених державою, суд дійшов висновку щодо поважності причин пропущення позивачем строку звернення до суду, що в свою чергу є підставою для поновлення пропущеною строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання допомоги до пенсії, передбаченої ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, відповідно до ч. І ст.. 5 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, КАС України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частинами 1,2 ст. 8 КАС України. встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина. її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує верховенство права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст..1 Першою протоколу до Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод", кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. В пункті 34 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначено, що поняття "майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не залежить від формальної класифікації прийнятої у національному законодавстві. Питання, яке має бути розглянуто стосується того, наскільки обставини справи, що розглядається в цілому. давали заявникові право на майновий інтерес, захищений статтею 1 Першого протоколу. Тобто, майно у визначенні ст. 1 протоколу до Конвенції охоплює як власне майно, так і майнові права - належні до виплати кошти, відповідно до національного законодавства.
Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м.Суми по не виконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування на отримання доплати до пенсії.
Згідно з ч.2 ст.87 Закону України „Про пенсійне забезпеченняВ» суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007р., Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008р., ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити право звернення ОСОБА_1 з позовом до суду за захистом свого порушеного права
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м.Суми.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за 2009 рік в розмірі з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
На постанову суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі може бути подана заява про апеляційне оскарження до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Ковпаківський районний суд м. Суми. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.
Суддя О.М. Катрич
Суд | Ковпаківський районний суд м.Сум |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2010 |
Оприлюднено | 01.12.2015 |
Номер документу | 53773418 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Олефіренко Н. О.
Адміністративне
Ковпаківський районний суд м.Сум
Катрич О. М.
Адміністративне
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
Циганко М. О.
Адміністративне
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
Мельничук О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні