Рішення

від 26.08.2010 по справі 2-558/2010

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-558/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2010 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Чех Н.А.

при секретарях - Кузьменко А.М., Бурдейна С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління юстиції в місті Києві про усунення від права на спадкування та визнання права власності на майно в порядку спадкування, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Головне управління юстиції в місті Києві про усунення від права на спадкування та визнання права власності на майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

Позивачка по основному позову ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що вона в 1999 році познайомилася з ОСОБА_3, і з того часу між ними склалися близькі стосунки. В 2002 році під час тяжкої хвороби ОСОБА_3 вона тимчасово переїхала проживати до нього, займалася його опікою, підтримкою після проведеної ОСОБА_3 операції. Починаючи з 2004 року вони стали мешкати разом постійно, однією сім»єю в квартирі АДРЕСА_1, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, піклувалися один одним, тобто - перебували у фактичних шлюбних стосунках, які з особистих міркувань не реєстрували. 02.12.2006 року за ініціативою ОСОБА_3 між ним та нею був зареєстрований шлюб. Ще на момент знайомства з ОСОБА_3 останній повідомив її, що в минулому був одружений та має від першого шлюбу сина - ОСОБА_2 (відповідача по справі). Зі слів ОСОБА_3 він за своєю першою дружиною - ОСОБА_4 розлучився в 1989-1990 роках, і з того часу він проживав самостійно. Відносини між ним та сином ОСОБА_2 (відповідачем по справі) мали негативний характер, носили формальні ознаки батька та сина. ОСОБА_3, незважаючи на свої чисельні намагання, не міг порозумітися з сином. Причиною цьому був аморальний спосіб життя, зловживання алкоголем, систематичне вживання наркотиків, постійні сутички з законом, про що свідчать його чисельні притягнення до кримінальної відповідальності. На цій підставі ОСОБА_3 протягом багатьох років жив відокремлено від сина (відповідача), своєчасно забезпечивши сина власним житлом. Про ці обставини вона була обізнана, та вважала своїм обов»язком не посилювати їх своїм втручанням, а навпаки злагоджувала конфлікти та образи відповідача на адресу його батька - ОСОБА_3 Протягом усього часу сумісного проживання та перебування в зареєстрованому шлюбі між нею та ОСОБА_3 склалися близькі сімейні відносини, вони вели спільне господарство, мали єдиний бюджет, разом займалися спільними бізнесовими справами та піклувались один одним. Починаючи з 2002 року ОСОБА_3 постійно хворів та мав значні проблеми зі здоров»ям. На її плечі, окрім побутових, лягли проблеми і з підприємницькою діяльністю ОСОБА_3 та господарською діяльністю підприємств, у яких засновником був ОСОБА_3 Усі питання вона вирішувала самотужки під дистанційним керуванням ОСОБА_3 З 2002 року ОСОБА_3 дуже часто, майже кожен рік перебував у різних лікарнях, що підтверджено наданими документами. Весь цей період його стан здоров»я потребував постійного догляду, допомоги; наявні у нього травми та хвороби призвели ОСОБА_3 до безпорадного стану. Щоразу, потрапляючи до медичних закладів, усі матеріальні витрати за лікування ОСОБА_3 сплачувала вона самостійно з їх спільного сімейного бюджету, в лікарнях ОСОБА_3 опікувалася вона сумісно з медичним персоналом, в реабілітаційний період після лікарень вдома ОСОБА_3 опікувалася вона самотужки. Останнім часом ОСОБА_3 був у безпорадному стані, дуже тяжко хворів та не міг самостійно пересуватись, у зв»язку з чим вона добросовісно виконувала свій подружній обов»язок, матеріально забезпечувала його, постійно купувала продукти харчування, ліки, піклувалась ним в лікарні та доглядала його вдома. В свою чергу син ОСОБА_3 - відповідач ОСОБА_2, маючи об»єктивну можливість надавати допомогу батьку, який її потребував, ним не піклувався, станом його здоров»я не цікавився, більш того, своїми аморальними вчинками погіршував його. Незважаючи на похилий вік батька, інвалідність, критичний стан здоров»я, відповідач з особистих міркувань не працював та протягом багатьох років перебував на повному матеріальному утриманні ОСОБА_3, щоразу ультимативно вимагаючи від батька все більші грошові суми, які в подальшому витрачав на алкоголь, наркотики та непристойні розваги, за що неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, що підтверджено наданими копіями вироків, постанов. Останні роки свого життя ОСОБА_3 внаслідок загострення хвороби та проведених операцій у вигляді ампутації пальців та частини стопи нижніх кінцівок, перебував у безпорадному стані, потребував сторонньої допомоги у пересуванні, піклування та турботи. Самостійно ОСОБА_3 було важко ходити, підніматись або спускатись по сходах, він не міг давати раду собі на побутовому рівні: самостійно прати, прасувати, готувати їжу, навіть прийняти ванну. В цей час опорою та підтримкою була лише вона - його дружина, яка щодня була з ним поряд, самотужки долаючи всі незгоди. Вона була постійним свідком того, як ОСОБА_3, не дивлячись на його щире бажання, не міг порозумітися з власним сином, щоразу їх зустрічі та спілкування закінчувалися сварками та скандалами, які в подальшому спричиняли погіршення самопочуття ОСОБА_3 Відповідач цинічно, холоднокровно кожного разу тиснув на батька, нехтуючи його віком та станом здоров»я, абсолютно безпринципово вимагаючи у нього лише грошей. Навіть у тих рідких випадках коли вона (позивачка) зверталася до відповідача допомогти їй у догляді за ОСОБА_3, він або ігнорував ці прохання, або сварився з батьком. 03.05.2009 року ОСОБА_3 помер. Після смерті ОСОБА_3, вона (позивачка), незважаючи на душевні страждання пов»язані з втратою рідної людини, вимушена була своїм коштом купувати продукти, самостійно робити замовлення та організацію проведення поховання, оформлення ритуальних послуг. В той час, як відповідач від участі в організації та проведенні поховання батька самоусунувся, вкотре переклавши цей обов»язок на її плечі. Одночасно з цим відповідач переймався виключно цинічним підрахуванням та перерозподілом спадкового майна померлого батька. Окрім цих цинічних та аморальних дій, відповідач, незважаючи на неї, розпочав вчиняти радикальні протиправні дії, спрямовані на привласнення всього спадкового майна. Зокрема, захопив офісне приміщення, в якому розташовувалися підприємства, засновником яких був ОСОБА_3, заволодів всією правовстановлюючою документацією на спадкове майно, безпідставно самопризначив себе на посаду директора ТОВ Благодійний центр асоціація «Групо» та зареєстрував відповідні зміни в органах реєстрації. Одночасно з цим на її (позивачки) адресу постійно надходять погрози з боку відповідача та інших невстановлених осіб з його оточення з ультимативною вимогою відмовитися від права на спадщину. В судовому засіданні ОСОБА_1, її представники підтримали позовні вимоги, обставини, факти та обгрунтування, викладені в позові та в письмових дебатах, та просили їх позов задовольнити. Зустрічний позов просили залишити без задоволення, так як суду не було надано жодного доказу на підтвердження їх вимог, не було надано і жодного доказу на спростування їх (позивачів по основному позову) пояснень, наданих ними документів та інших доказів.

ОСОБА_2 - відповідач по основному позову та позивач по зустрічному позову, пред"явлені до нього позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, а його позовні вимоги - задовольнити. В своєму зустрічному позові зазначив, що ОСОБА_1 за життя ОСОБА_3 протягом усього періоду його хвороби жодної уваги піклуванню про його стан здоров'я не приділяла, а займалась лише тим, що намагалась прибрати до рук майно свого чоловіка - ОСОБА_3 Користуючись станом здоров'я ОСОБА_3, вона змушувала його підписувати документи, які б давали їй можливість доступу до його коштів та майна. При цьому, ОСОБА_1 всіма можливими способами перешкоджала йому - ОСОБА_2 спілкуватись з батьком. Коли він телефонував, ОСОБА_1 відмовлялась дати ОСОБА_3 слухалку, не пускала його до них додому та у лікарні, де перебував ОСОБА_3 Коли все ж таки йому вдавалося відвідати батька - ОСОБА_3, він виявляв, що ОСОБА_1 залишає його одного в безпорадному стані, хоча йому постійно необхідно приймати ліки, які він не міг вживати без сторонньої допомоги. Коли він все ж таки відвідував батька в лікарні, він виявляв, що ОСОБА_1 ним не піклується та навіть не привозить йому їжу. Разом з тим, він - ОСОБА_2, завжди підтримував батька морально та матеріально, завдяки його безпосередній активній участі у бізнесових справах батька, його підприємства розвивались та забезпечували батькові безбідне життя. До своїх зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 посилався на ст.ст. 391-392, ч. 5 ст. 1224 ЦК України та ст.90 СК України.

Третя особа - Головне управління юстиції і місті Києві в судове засідання не з"явилася, надали суду заяву з проханням розглядати справ у відсутності їх представника.

Допитані в судовому засіданні зі сторони ОСОБА_1 свідки: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили, що ОСОБА_3 внаслідок довготривалої хвороби перебував у безпорадному стані, самостійно вільно пересуватись не міг, у побуті без сторонньої допомоги не міг обходитись. Одночасно з цим, з пояснень свідків встановлено, що опікувалась ОСОБА_3 його дружина - позивачка по основному позову ОСОБА_1, самостійно, разом з цим, вона не припиняла працювати на підприємствах, належних її чоловіку ОСОБА_3, виконуючи його доручення та прикладаючи зусилля для розвитку їх бізнесу. Крім того, з пояснень свідків встановлено, що син ОСОБА_3 від першого шлюбу - ОСОБА_2 характеризувався негативно, батьку не допомагав, спілкувався з ним рідко, виключно для отримання грошових коштів, вів аморальний спосіб життя, мав постійні проблеми з законом, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, відбував покарання, зловживав алкоголем і наркотиками.

Крім того, свідок ОСОБА_5 пояснила, що з ОСОБА_3 знайома з 2007 р., між ними були близькі приятельські стосунки. Їй також відомо, що за життя ОСОБА_3 страждав на цукровий діабет, переніс ампутацію пальців нижньої кінцівки та частини стопи. В результаті перенесених операцій та прогресуючої хвороби у вигляді цукрового діабету, ОСОБА_3 потребував сторонньої опіки та допомоги, самостійно пересуватись не міг, опікуватись собою у побуті також не міг. Поряд із ОСОБА_3 завжди була його дружина - ОСОБА_1, яка піклувалась ним, як вдома, так і в лікарнях. Окрім побутових питань ОСОБА_1 під керівництвом ОСОБА_3 виконувала і бізнесові справи. ОСОБА_1 не залишала ОСОБА_3 самого на довго. Одного разу в літку 2008 р. ОСОБА_1 на тиждень від'їхала до Криму, оскільки відвозила до своїх батьків малолітню доньку ОСОБА_6. На період своєї відсутності вона попросила сина ОСОБА_3 - ОСОБА_2 доглянути за батьком. В період відсутності ОСОБА_1 до неї (свідка ОСОБА_5П.) зателефонував ОСОБА_3 і попросив зробити йому перев'язку і надати йому допомогу по дому. Вона (свідок ОСОБА_5П.) погодилась і безпосередньо від ОСОБА_3 їй стало відомо, що його син ОСОБА_2 в період відсутності ОСОБА_1 відмовився допомогти, залишивши у безпорадному стані.

Свідок ОСОБА_8, який працює на посаді заступника головного лікаря КМКЛ №1, в 2008 р., під час перебування у вказаному медичному закладі ОСОБА_3 спостерігав за його станом здоров'я. Свідок пояснив, що в 2008 р. ОСОБА_3 декілька разів перебував у лікарні, курс його лікування щоразу складав не менше двох тижнів, при цьому він особисто кожного дня відвідував ОСОБА_3 в його палаті. За цей період він лише одного разу зустрівся з ОСОБА_2, який звернувся до нього з приватною розмовою. Мова йшлася про те, що ОСОБА_2 просив його (свідка ОСОБА_8І.) влаштувати забір крові ОСОБА_3 для аналізу, оскільки ОСОБА_2 був переконаний у тому, що хвороба батька була виключно наслідком отруєння його дружиною ОСОБА_10 В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він відмовився вчиняти протиправні дії, про які його просив ОСОБА_2, і після цієї розмови він (свідок ОСОБА_8І.) ОСОБА_2 більше не бачив. Одночасно з цим він постійно бачив біля ОСОБА_3 його дружину - ОСОБА_1, яка піклувалась ОСОБА_3 у лікарні, слідкувала за дотриманням ним дієти, купувала необхідні ліки, тощо. Окрім спостереження за станом здоров'я ОСОБА_3 в лікарні, він (свідок ОСОБА_8І.) на прохання ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_1 відвідував хворого ОСОБА_3 і в нього вдома, виключно для надання йому медичної допомоги. Вдома у подружжя ОСОБА_3 по вулиці Мініна, 10 в м. Києві, він (свідок ОСОБА_8І.) став свідком того, що ОСОБА_3 мешкав разом з дружиною - ОСОБА_1 та малолітньою донькою ОСОБА_6, отримував належний догляд та піклування, яке йому надавала дружина ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що з ОСОБА_3 вона знайома з 2000 р., між ними склались дружні, близькі відносини. ОСОБА_3 мешкав один, сім'ї в нього не було, починаючи з 2000-х років він вже почав хворіти, тому на його прохання свідок ОСОБА_7 часто допомагала йому вдома, виконуючи хатню роботу та інші особисті доручення ОСОБА_3 В подальшому процесі спілкування від ОСОБА_3 вона (свідок ОСОБА_7Є.) дізналась, що у нього є дорослий син - ОСОБА_2, при цьому ОСОБА_3 особисто попередив її, щоб та не давала йому грошей і не відзивалась на його прохання. ОСОБА_3 не приховував, що відносини між ним та сином мали негативний характер, близькості та порозуміння між ними не було. В 2004 р. вона (свідок ОСОБА_7Є.) познайомилась з ОСОБА_1, яку ОСОБА_3 представив їй як свою дружину. Починаючи з цього часу, ОСОБА_1 проживала постійно з ОСОБА_3, піклувалась ним, допомагала по роботі в бізнесових справах, займалась його лікуванням. В той час, як відношення ОСОБА_2 до ОСОБА_3 не змінилось. Більш того, вона (свідок ОСОБА_7Є.), серед інших співробітників офісу, чула про випадок (назадовго до смерті ОСОБА_3Ф.), що ОСОБА_2 під час чергової сварки з ОСОБА_3 стріляв в нього з вогнепальної зброї.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що з ОСОБА_3 він знайомий з 1995 р., підтримував з ним близькі дружні стосунки, часто був у нього і вдома, і на роботі. Свідок пояснив, що за життя ОСОБА_3 хворів на цукровий діабет, мав ряд інших важких хвороб, мав ампутовані пальці нижньої кінцівки та частину стопи. Час від часу в зв'язку з погіршенням самопочуття ОСОБА_3 вимушений був проходити лікування в різних медичних закладах м. Києва. Крім того, безпосередньо із розповідей ОСОБА_3 йому відомо, що ОСОБА_3 мав сина - ОСОБА_2, з яким у нього постійно виникали проблеми. ОСОБА_3 декілька разів допомагав сину не потрапити за грати, намагався вилікувати його від наркозалежності, однак все було марно, відносини між ними завжди мали негативний характер. В його (свідка ОСОБА_6М.) присутності ОСОБА_3 на вимогу його сина ОСОБА_2 надавав останньому гроші. До зустрічі з ОСОБА_1 ОСОБА_3 жив один. А починаючи з 2003-2004 р.р. з ним постійно мешкала ОСОБА_1, яка піклувалась ним, допомагала йому і вдома, і на роботі, доглядала в лікарні. Свідок пояснив, що під час відвідування ним ОСОБА_3 в лікарнях, він постійно бачив біля ОСОБА_3 дружину останнього - ОСОБА_1 В той час, як ОСОБА_2 батька в лікарні не відвідував, ніякої допомоги йому не надавав.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що її мати - ОСОБА_1 в 2001 р. познайомила її з ОСОБА_3, згодом вони одружились. Вони мешкали разом, вели спільне господарство та мали спільний бюджет. ОСОБА_3 хворів на цукровий діабет, з віком його хвороба загострювалась і давала ускладнення. ОСОБА_1 піклувалась ОСОБА_3, всіляко його підтримувала, виконуючи хатню роботу і доручення по господарській діяльності підприємств, належних ОСОБА_3 Крім того, щоразу потрапляючи до медичних закладів, усі матеріальні витрати за лікування ОСОБА_3 сплачувала ОСОБА_1 самостійно з їх спільного сімейного бюджету, в лікарні ОСОБА_3 опікувалась ОСОБА_1 сумісно з медичним персоналом, в реабілітаційний період після лікарень вдома ОСОБА_3 опікувалась ОСОБА_1 самотужки. Останні роки життя ОСОБА_3 був у безпорадному стані, дуже тяжко хворів та не міг самостійно пересуватись, в зв'язку з чим ОСОБА_1 усюди його супроводжувала та не залишала надовго самого. Свідок ОСОБА_9 також підтвердила, що знайома з ОСОБА_2, який є сином ОСОБА_3 від першого шлюбу. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були негативні стосунки, внаслідок аморального способу життя ОСОБА_2, вживання ним наркотиків, алкоголю, вчинення ним злочинів. ОСОБА_2 батькові - ОСОБА_3 не допомагав, його не підтримував, турботи не проявляв, навпаки - своїми аморальними вчинками спричиняв погіршення його самопочуття. Навіть, в ті поодинокі рази, коли ОСОБА_1 сумісно з покійним ОСОБА_3 зверталась до ОСОБА_2 за підтримкою, останній цинічно ці прохання ігнорував.

В судовому засіданні були допитані в якості свідків зі сторони ОСОБА_2 - ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_11 показала, що за життя ОСОБА_3, на його прохання вона наглядала за належним йому приміщенням, розташованим в с. Літки, Броварського р-ну, Київської області, в якому розміщується кафе «Левада». Пояснила, що за цю роботу ОСОБА_3 заробітну платню їй не платив, однак постійно робив її сім'ї цінні подарунки, іноді допомагав у вирішенні проблем. Після смерті ОСОБА_3 і до сьогодні ОСОБА_2 став сплачувати їй щомісячну заробітну платню у розмірі 500-600 грн.

Свідок з боку ОСОБА_12 пояснив, що він є приятелем ОСОБА_2, разом з ним відвідує церкву С. Аделаджи «Посольство Боже». Він працював у ОСОБА_3 з 2005 року водієм, останній відзивався про сина гарно, матеріально ОСОБА_3 був забезпечений, у нього були ампутовані пальці і він потребував сторонньої допомоги. Не заперечував того, що в 2008 році він отримав у ОСОБА_1 у борг грошові кошти, які до цього часу не повернув, строк повернення сплинув.

В суді також були допитані в якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які надали аналогічні покази до викладеного в їх позовних заявах.

Заявлені ОСОБА_2 інші свідки не були допитані в судовому, так як вони були присутні в суді під час допиту свідків зі сторони ОСОБА_2 - ОСОБА_11 та ОСОБА_12, і після допиту даних свідків судове засідання було зірвано - ОСОБА_2 відмовився продовжувати слухання справи, посилаючись на погане самопочуття. Враховуючи це, в допиті інших свідків в подальшому було відмовлено. Враховувалося і те, що ОСОБА_2 в наступні судові засідання не надав документу про його звернення до лікарні.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що основний позов підлягає задоволенню, в задоволенні зустрічного позову має бути відмовлено.

В суді встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3, перебували в зареєстрованому шлюбі згідно до свідоцтва про одруження з 02.12.2006 року. З пояснень ОСОБА_1, допитаних в суді свідків зі сторони ОСОБА_1 встановлено, що до реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2004 року постійно проживали разом, однією сім"єю, мали спільний бюджет, вели спільне господарство, тобто - перебували у фактичних шлюбних стосунках. Даний факт стороною відповідача - ОСОБА_2 жодним доказом не був спростований в суді. Згідно до свідоцтва про народження - ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 від першого шлюбу. Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер 03.05.2009 року, у віці 67 років.

Статтями 1220, 1221 ЦК України встановлено, що після смерті спадкодавця відкривається спадщина. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Згідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Встановлено, що ОСОБА_3 заповіту не залишав.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. По даній справі слідує, що спадкоємцями першої черги є сторони: ОСОБА_1 - дружина померлого, ОСОБА_2 - син померлого.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

З наданих до справи документів встановлено, що до спадкової маси входять: - частка у Статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний центр - ОСОБА_13» (ідентифікаційний код юридичної особи 22915295, місцезнаходження: 02094, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Червоноткацька, 27-А) у розмірі 90% (дев'яносто відсотків) від Статутного фонду (капіталу), що у грошовому виразі становить 495000,00 грн.;

- частка у статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю «Бекер-Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи 30679044, місцезнаходження: 02094, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Червоноткацька, 27-А) у розмірі 70% (сімдесят відсотків) Статутного фонду (капіталу), що у грошовому виразі становить 1750000,00 грн.;

- 1/3 частки у статутному фонді (капіталі) Фермерського господарства «Генерал-1» (ідентифікаційний код юридичної особи 35486466, місцезнаходження: 07444, Київська область, Броварський р-н, с. Гребельки, вул. Польова, 4), що у грошовому виразі становить 100 грн.;

- частка у статутному фонді (капіталі) Приватного підприємства «Генерал» (ідентифікаційний код юридичної особи 32306150, місцезнаходження: 02094, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Червоноткацька, 27-А) у розмірі 100% Статутного фонду (капіталу);

- легковий автомобіль марки TOYOTA, модель PRADO, сірого кольору, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) JTEBL29J575054313, державний реєстраційний номер НОМЕР_1;

- причіп бортовий марки ПВА, модель 1, синього кольору, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) 044531, державний реєстраційний номер НОМЕР_2;

- квартира АДРЕСА_2, загальною площею 66,4 кв.м.;

- будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: Київська область, Броварський район, селище Гребельки, вулиця Лугова, будинок №4, та складається з житлового будинку літера «А-2», загальною площею 494,5 кв.м., літньої кухні літера «Б», огорожа літера «N»;

- земельна ділянка, що розташована за адресою: селище Гребельки, вулиця Лугова, №4, Світильнівської сільської Ради Броварського району, площею 0,468 га;

- житловий будинок, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Сеноманська, 17, загальною площею 334,2 кв.м.;

- земельна ділянка, що розташована за адресою: місто Київ, вулиця Сеноманська, 17, площею 0,0606 га;

- нерухоме майно, що розташоване за адресою АР Крим, Ленінський район, с. Калинівка, урочище «Насир», масив №8 вул. Набережна, 8: нежитлову будівлю літера «А», площею 86,7 (вісімдесят шість цілих сім десятих) квадратних метри; нежитлова будівля літера «Б», площею 126,6 кв.м.; житлова будівля літера «В», площею 16,2 кв.м.; житлова будівля літери «Г», площею 43,4 кв.м.; житлова будівля літери «Д», площею 43,4 кв.м.; житлова будівля літери «Е», площею 43,4 кв.м.; житлова будівля літери «Ж», площею 43,4 кв.м.; житлова будівля літери «З», площею 43,0 кв.м.; житлова будівля літери «И», площею 43,0 кв.м.; житлова будівля літери «К», площею 43,0 кв.м.; житлова будівля літери «Л», площею 43,0 кв.м.; житлова будівля літери «М», площею 43,0 кв.м.; нежитлова будівля літери «Н», площею 122,3 кв.м.; нежитлова будівля літери «О», площею 12,9 кв.м.; нежитлова будівля літери «П», площею 17,9 кв.м.; нежитлова будівля літери «Р», площею 11,4 кв.м.; нежитлова будівля літери «Т», площею 235,0 кв.м.; житлова будівля літери «Ф», площею 98,7 кв.м.; житлова будівля літери «Х», площею 132,0 кв.м.; нежитлова будівля літери «Ц», площею 29,9 кв.м.

Позовні заяви сторін, як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 свідчать про те, що кожен з них не визнає право на спадкування іншого. Кожен із сторін посилається на те, що померлому (спадкодавцю) не надавалася іншим спадкоємцем допомога, яка була необхідна у зв"язку із безпорадним станом. Примиритися, вирішити питання мирним шляхом щодо розподілу спадкового майна сторони не бажають, кожна сторона підтримує свою позицію, викладену в позові, настоює на своїх позовних вимогах.

Відповідно до ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

До справи надано довідку №946029, видану 08.04.2002 року та виписку з акту огляду МСЕК, видану 26.03.2002 року (а.с.46 т.1), з яких слідує, що ОСОБА_3 є інвалідом першої групи, безстроково, потребує постійного стороннього догляду, може бути придатний до роботи в спеціально створених умовах, ступінь втрати професійної здатності - 90%.

З наданих стороною позивача та отриманих на запити суду медичних документів встановлено, що 24.01.2002 року та 12.03.2002 року ОСОБА_3 перебував у Головному військовому клінічному госпіталі Міністерства оборони України з діагнозом цукровий діабет першого типу важкий перебіг, субкомпенсируваний; синдром діабетичної стопи, змішана форма з наявністю вологої гангрени ІІ пальців правої стопи, гіпертонічна хвороба ІІІ ст., гіпертензивне серце, тощо. В Головному військовому клінічному госпіталі Міністерства оборони України ОСОБА_3 було проведено складну операцію, в результаті якої ампутовано нижню праву кінцівку та пальці лівої ноги. Перенесені ОСОБА_3 операції ускладнювалась давнім захворюванням у вигляді цукрового діабету та похилим віком. Час від часу ОСОБА_3 в результаті загострення хвороби потрапляв до різних медичних закладів:

- з 29.01.2005 р. по 22.02.2005 р. перебував в Київській міській клінічній лікарні №3 з діагнозом гостре порушення мозкового кровообігу, цукровий діабет ІІ ст., важка форма, лівосторонній паховий лімфаденіт, тощо;

- з 14.06.2005 р. по 10.07.2005 р. перебував в хірургічному відділенні Міської клінічної лікарні №10 м. Києва, з діагнозом цукровий діабет ІІ ст., важка форма, декомпенсацій на діабетична ангеопатія судин нижніх кінцівок; синдром діабетичної стопи зліва, змішана форма, що настала гангрена зовнішньої та підошвенної поверхні лівої стопи до суглоба Лес-Франка, хроніосепсис, лівосторонній паховий лімфаденіт, де він втратив стопу лівої ноги;

- в лютому 2008 р. перебував на обстеженні в Ізраїльському медичному центрі «HMC Ltd» в м. Герцлія, з діагнозом облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок 2б-3 ст.;

- з 16.05.2008 р. по 23.05.2008 р. перебував в Київській міській клінічній лікарні №3, з діагнозом гостре порушення мозкового кровообігу, ішемічного характеру в вертебро-базилярному басейні з окорухомими розладами, лівобічною пірамідною недостатністю, ішемічна хвороба серця, постінфарктний кардіосклероз, стенозуючий коронаросклероз, гіпертонічна хвороба ІІІ ст., єдина права нирка, сечокам'яна хвороба, киста правої нирки, цукровий діабет, ІІ тип, інсулінозалежний, хронічна ниркова недостатність ІІ ст., пієлонефрит, діабетична нефропатія;

- з 02.09.2008 р. по 04.09.2008 р. перебував в Київській клінічній офтальмологічній лікарні «Центр мікрохірургії ока», м. Київ з діагнозом ускладнена пта OS, де ОСОБА_3 була проведена хірургічна операція з заміни кришталика лівого ока;

- з 02.10.2008 р. по 10.10.2008 р. перебував в хірургічному відділенні Київської міської клінічної лікарні №1 з діагнозом діабетична ангеопатія нижніх кінцівок 4 ст., діабетична остеоартропатія лівої стопи, трофічна язва підошвенної поверхні лівої стопи, цукровий діабет ІІ ст., важка форма, гіпертонічна хвороба ІІІ ст., гіпертензивне серце, тощо;

- з 06.11.2008 р. по 13.11.2008 р. перебував в Київській міській клінічній лікарні №1 з діагнозом ангеопатія нижніх кінцівок 4 ст., діабетична остеоартропатія лівої стопи, трофічна язва підошвенної поверхні лівої стопи, цукровий діабет ІІ ст., важка форма, гіпертонічна хвороба ІІІ ст., гіпертензивне серце, тощо;

- з 26.01.2009 р. по 04.02.2009 р. перебував в Інституті ендокринології ім. Комісаренка з діагнозом ангеопатія нижніх кінцівок 4 ст., діабетична остеоартропатія лівої стопи, трофічна язва підошвенної поверхні лівої стопи, цукровий діабет ІІ ст., важка форма, гіпертонічна хвороба ІІІ ст., гіпертензивне серце, тощо.

Зазначені вище медичні документи свідчать про те, що ОСОБА_3 ще з 2002 року потребував сторонньої допомоги (довідка МСЕК), і з того час його стан здоров"я погіршувався. Про те, що ОСОБА_3 потребував сторонньої допомоги підтвердили і допитані в суді свідки, як зі сторони ОСОБА_1, так як зі сторони ОСОБА_2 Викладене вище та назва і зміст зустрічного позову (від ОСОБА_2Ф.) спростовують пояснення ОСОБА_2, надані в суді, що його батько - ОСОБА_3 не потребував сторонньої допомоги. Зі сторони ОСОБА_1 надано достатньо доказів того, що саме вона опікувалася, доглядала, надавала допомогу ОСОБА_3

Встановлено, що ОСОБА_3 після ампутації нижньої правої кінцівки та пальців лівої ноги вчився пересуватися за допомогою протезів, після даної операції самостійно не міг пересуватися на великі відстані, не міг самостійно підніматися, спускатися сходами, навіть самостійно зайти в ванну. Враховуючи наявність ряду інших хвороб, які згідно медичних документів щороку загострювалися, ОСОБА_3 часто перебував у лікарнях, де догляд за ним здійснювала також ОСОБА_1 Після лікарень виникала необхідність продовжувати лікування вдома, робити перев"язки, і як було встановлено та доведено в суді, це здійснювала також ОСОБА_1

Судом приймаються до уваги пояснення ОСОБА_1 та свідків з її сторони стосовно того, що були випадки, коли ОСОБА_1 просила ОСОБА_2 допомогти їй по догляду за ОСОБА_3 чи на час її короткотривалого від"їзду до своїх батьків, чи в періоди, коли їй самій було тяжко навіть завести в ванну та вивести звідки ОСОБА_3, і на дані прохання ОСОБА_2, будучи сином ОСОБА_3, не реагував, що призводило до того, що ОСОБА_1 вимушена була просити надати їй допомогу сторонніх осіб. В судовому засіданні ОСОБА_2 дані пояснення нічим не спростував, по суті - навіть не заперечував.

Пояснення ОСОБА_2 стосовно того, що він надавав батьку - ОСОБА_2 допомогу, відвідував його в лікарнях, купував необхідні ліки судом не можуть бути прийняті до уваги, так як за весь час знаходження справи в суді ОСОБА_2 не надав суду жодного доказу цьому. Крім того, він не міг назвати хвороби, які мав його батько; ліки, які він йому купував; в які періоди та де лікувався батько. Враховується і те, що ОСОБА_2 не надав чітких пояснень, спростувань і щодо показів ОСОБА_1 стосовно того, що був випадок, коли він з пістолетом в руці погрожував батьку; і щодо показів свідків про стрілянину в офісі, де був він і ОСОБА_3 Дані факти не є підтвердженими документально, але і не спростовані чітко та зрозуміло ОСОБА_2 в суді.

З пояснень сторін, свідків, документів встановлено, що ОСОБА_2 тривалий час вів аморальний спосіб життя, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зловживав наркотиками, алкоголем. ОСОБА_3 намагався допомогти сину, але результатів це не давало. Це було причиною того, що відносини між ними мали негативний характер, порозумітися з сином ОСОБА_3 не міг, незважаючи на його чисельні намагання.

Наданий ОСОБА_2 відеозапис, який був проглянутий судом, не може бути прийнятий до уваги як доказ до зустрічних позовних вимог, так як він не містить жодних даних про те, хто надавав допомогу ОСОБА_3 протягом кількох років, а саме з 2002 року (часу, з якого визначено інвалідність ОСОБА_3, 1 група та визначено, що останній потребує постійного стороннього догляду) до дня його смерті. Даний відеозапис був зроблений, зі слів ОСОБА_2, в 2007-2008 роках і містить зйомки весілля ОСОБА_2, якоїсь церемонія в церкві С. Аделаджи «Посольство Боже», яку він відвідує. Присутність ОСОБА_3 на вказаній церемонії, на весіллі, його поздоровлення з весіллям не може бути підтвердженням того, що його син - ОСОБА_2 надавав батьку необхідну постійну допомогу чи хоча б якусь допомогу. Кадр, я кому протягом кількох хвилин ОСОБА_3 повідомляє, що відчувається, що син змінився, запитує його про стан, що в цих змінах йому допомогла церква - також не є доказом до зустрічних позовних вимог. Крім того, взагалі невідомо, стосовно чого це був запис, коли, у зв"язку з чим. З даного відеозапису заслуговує на увагу лише фрагмент виступу ОСОБА_2, де останній повідомляв, що він вдячний батьку (ОСОБА_3Ф.), за те, що батько довгі роки терпів від нього, та повідомив, що думає, що зможе піклуватися про батька. Дані вислови свідчать про те, що станом на 2007-2008 роки ОСОБА_3 лише планував в подальшому піклуватися про батька, а до цього часу цим не займався. Жодного доказу того, що ці плани ОСОБА_2 здійснив, суду не було надано.

Таким чином, в суді встановлено та доведено, що ОСОБА_1 постійно опікувалася, доглядала, надавала необхідну допомогу ОСОБА_3 як в лікуванні, так і в побутових питаннях, в роботі, тобто відсутні підстави для задоволення зустрічного позову про усунення її від права на спадкування за законом.

Стосовно піклування, догляду, надання постійної чи навіть періодичної допомоги ОСОБА_3 зі сторони його сина ОСОБА_2 суду не було надано жодного доказу, при тому, що ОСОБА_3 відповідно до довідки МСЕК є інвалідом 1 групи та потребує постійної сторонньої допомоги ще з 2002 року. В судовому засіданні ОСОБА_2 не вказав про хоча б один випадок, коли він надавав допомогу батьку в його пересуванні, лікуванні, догляді чи наданні іншої будь-якої допомоги. Не надано доказів і тому, що ОСОБА_1 чинила якісь перешкоди в спілкуванні батька з сином, чи наданні допомоги від сина батьку. Дані пояснення ОСОБА_2 взагалі не заслуговують на увагу, так як він є дорослою людиною, якій при наявності бажання ніхто не може зашкодити піклуватися своїм батьком. Крім того, ОСОБА_2 не заперечував та не спростовував того, що ОСОБА_1 зверталася до нього за допомогою в догляді за ОСОБА_3, на що він не реагував, допомогу не надавав.

Згідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1217, 1218, 1220, 1221, 1224, 1261 ЦК України, ст.ст. 60, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України,

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління юстиції в місті Києві про усунення від права на спадкування та визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - частку у Статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний центр - ОСОБА_13" у розмірі 90% від Статутного фонду (капіталу), що у грошовому виразі становить 495 000 грн.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - частку у Статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекер-Україна" у розмірі 70% Статутного фонду (капіталу), що у грошовому виразі становить 1 750 000 грн.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - 1/3 частки у Статутному фонді (капіталі) Фермерського господарства "Генерал-1", що у грошовому виразі становить 100 грн.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - частку у Статутному фонді (капіталі) Приватного підприємства "Генерал" у розмірі 100% Статутного фонду (капіталу).

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - легковий автомобіль марки TOYOTA, модель PRADO, сірого кольору, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) JTEBL29J575054313, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - причіп бортовий марки ПВА, модель 1, синього кольору, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) 044531, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: Київська область, Броварський район, селище Гребельки, вулиця Лугова, будинок №4 та складається з житлового будинку літера "А-2", загальною площею 494,5 кв.м., літньої кухні літера "Б", огорожа літера "N".

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - земельну ділянку, що розташована за адресою: селище Гребельки, вулиця Лугова,4, Світильнівської сільської ради Броварського району, площею 0,468 га.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - житловий будинок, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Сеноманська,17, загальною площею 334,2 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - земельну ділянку, що розташована за адресою: місто Київ, вулиця Сеноманська,17, площею 0,0606 га.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Головне управління юстиції в місті Києві про усунення від права на спадкування та визнання права власності на майно в порядку спадкування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя:

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

1 вересня 2010 року Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Чех Н.А.

при секретарі - Кузьменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління юстиції в місті Києві про усунення від права на спадкування та визнання права власності на майно в порядку спадкування, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Головне управління юстиції в місті Києві про усунення від права на спадкування та визнання права власності на майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

26 серпня 2010 року Дніпровським судом міста Києва вказана справа була розглянута та було ухвалено рішення, відповідно до якого основний позов від ОСОБА_1 був задоволений, зустрічний позов ОСОБА_14 був залишений без задоволення. Згідно рішення суду ОСОБА_2 був усунутий від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3. За ОСОБА_15 було визнано право власності на спадкове майно: частка у Статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний центр - ОСОБА_13» (ідентифікаційний код юридичної особи 22915295, місцезнаходження: 02094, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Червоноткацька, 27-А) у розмірі 90% (дев'яносто відсотків) від Статутного фонду (капіталу), що у грошовому виразі становить 495000,00 грн.;

- частка у статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю «Бекер-Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи 30679044, місцезнаходження: 02094, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Червоноткацька, 27-А) у розмірі 70% (сімдесят відсотків) Статутного фонду (капіталу), що у грошовому виразі становить 1750000,00 грн.;

- 1/3 частки у статутному фонді (капіталі) Фермерського господарства «Генерал-1» (ідентифікаційний код юридичної особи 35486466, місцезнаходження: 07444, Київська область, Броварський р-н, с. Гребельки, вул. Польова, 4), що у грошовому виразі становить 100 грн.;

- частка у статутному фонді (капіталі) Приватного підприємства «Генерал» (ідентифікаційний код юридичної особи 32306150, місцезнаходження: 02094, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Червоноткацька, 27-А) у розмірі 100% Статутного фонду (капіталу);

- легковий автомобіль марки TOYOTA, модель PRADO, сірого кольору, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) JTEBL29J575054313, державний реєстраційний номер НОМЕР_1;

- причіп бортовий марки ПВА, модель 1, синього кольору, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) 044531, державний реєстраційний номер НОМЕР_2;

- квартира АДРЕСА_2, загальною площею 66,4 кв.м.;

- будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: Київська область, Броварський район, селище Гребельки, вулиця Лугова, будинок №4, та складається з житлового будинку літера «А-2», загальною площею 494,5 кв.м., літньої кухні літера «Б», огорожа літера «N»;

- земельна ділянка, що розташована за адресою: селище Гребельки, вулиця Лугова, №4, Світильнівської сільської Ради Броварського району, площею 0,468 га;

- житловий будинок, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Сеноманська, 17, загальною площею 334,2 кв.м.;

- земельна ділянка, що розташована за адресою: місто Київ, вулиця Сеноманська, 17, площею 0,0606 га.

При розгляді справи судом було розглянуто всі позовні вимоги, доповнення, однак, в резолютивній частині рішення судом було упущено один об"єкт спадкового майна, на яке також визнається право власності за ОСОБА_1, а саме - нерухоме майно, що розташоване за адресою АР Крим, Ленінський район, с. Калинівка, урочище «Насир», масив №8 вул. Набережна, 8: нежитлову будівлю літера «А», площею 86,7 кв.м.; нежитлова будівля літера «Б», площею 126,6 кв.м.; житлова будівля літера «В», площею 16,2 кв.м.; житлова будівля літери «Г», площею 43,4 кв.м.; житлова будівля літери «Д», площею 43,4 кв.м.; житлова будівля літери «Е», площею 43,4 кв.м.; житлова будівля літери «Ж», площею 43,4 кв.м.; житлова будівля літери «З», площею 43,0 кв.м.; житлова будівля літери «И», площею 43,0 кв.м.; житлова будівля літери «К», площею 43,0 кв.м.; житлова будівля літери «Л», площею 43,0 кв.м.; житлова будівля літери «М», площею 43,0 кв.м.; нежитлова будівля літери «Н», площею 122,3 кв.м.; нежитлова будівля літери «О», площею 12,9 кв.м.; нежитлова будівля літери «П», площею 17,9 кв.м.; нежитлова будівля літери «Р», площею 11,4 кв.м.; нежитлова будівля літери «Т», площею 235,0 кв.м.; житлова будівля літери «Ф», площею 98,7 кв.м.; житлова будівля літери «Х», площею 132,0 кв.м.; нежитлова будівля літери «Ц», площею 29,9 кв.м.

Сторони в судове засідання не зВ»явилися, про день та час слухання справи сповіщалися.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що має бути ухвалено додаткове рішення, враховуючи викладені вище підстави.

Відповідно до ст.220 ч.1 п.1 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.220, 223, 294 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - нерухоме майно, що розташоване за адресою АР Крим, Ленінський район, с. Калинівка, урочище «Насир», масив №8 вул. Набережна, 8: нежитлову будівлю літера «А», площею 86,7 кв.м.; нежитлова будівля літера «Б», площею 126,6 кв.м.; житлова будівля літера «В», площею 16,2 кв.м.; житлова будівля літери «Г», площею 43,4 кв.м.; житлова будівля літери «Д», площею 43,4 кв.м.; житлова будівля літери «Е», площею 43,4 кв.м.; житлова будівля літери «Ж», площею 43,4 кв.м.; житлова будівля літери «З», площею 43,0 кв.м.; житлова будівля літери «И», площею 43,0 кв.м.; житлова будівля літери «К», площею 43,0 кв.м.; житлова будівля літери «Л», площею 43,0 кв.м.; житлова будівля літери «М», площею 43,0 кв.м.; нежитлова будівля літери «Н», площею 122,3 кв.м.; нежитлова будівля літери «О», площею 12,9 кв.м.; нежитлова будівля літери «П», площею 17,9 кв.м.; нежитлова будівля літери «Р», площею 11,4 кв.м.; нежитлова будівля літери «Т», площею 235,0 кв.м.; житлова будівля літери «Ф», площею 98,7 кв.м.; житлова будівля літери «Х», площею 132,0 кв.м.; нежитлова будівля літери «Ц», площею 29,9 кв.м.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: