Постанова

від 18.11.2015 по справі 914/2246/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2015 р. Справа № 914/2246/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Давид Л.Л.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Лялька Н.Р.

за участю:

позивача: ОСОБА_2 представник( довіреність в матеріалах справи);

відповідача 1: ОСОБА_3 представник( довіреність в матеріалах справи);

відповідача 2: ОСОБА_4 представник( довіреність в матеріалах справи);

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» б/н від 14.09.2015

на рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.15 (суддя Мороз Н.В.)

у справі № 914/2246/15

за позовом: українсько-німецького спільного підприємства В«Агро-ПоділляВ» , м. Городок Львівської області,

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю В«Яблуневий дарВ» , м. Городок Львівської області,

до відповідача-2: публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» , м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ,

про визнання припиненою іпотеки згідно іпотечного договору № ВКЛ-2005469/S-17 від 16.08.2012; зобов'язання до вчинення дій та зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Українсько-німецьке спільне підприємство «Агро-Поділля» звернулось з позовом до відповідача 1 - товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», до відповідача 2 - публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання припиненою іпотеки згідно з іпотечним договором №ВКЛ-2005469/S-17 від 16.08.2012, укладеного ПАТ «Дельта Банк» (іпотекодержатель) та Українсько-німецьким спільним підприємством «Агро-Поділля» (іпотекодавець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5; зобов'язання ТОВ «Яблуневий дар» у триденний строк з моменту припинення іпотеки звернутись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 з повідомленням про припинення іпотечного договору №ВКЛ-2005469/S-17 від 16.08.2012 і вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек наступних записів:

- запис про заборону на нерухоме майно №12883818 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16.08.2012 по об'єкту - земельна ділянка, цільове призначення - для обслуговування виробничого приміщення, площею 0,6466 га за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, земельна ділянка 7, кадастровий №6823355100:03:002:0171;

- запис про заборону на нерухоме майно №12883820 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16.08.2012 по об'єкту - цех концентрованих соків (модуль типу «Кисловодськ»), літ. А1 площею 991 кв.м., за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 7, номер РПВН 13809845;

- запис про іпотеку №12886708 в Державному реєстрі іпотек від 17.08.2012 по об'єктах: а) земельна ділянка, цільове призначення - для обслуговування виробничого приміщення, площею 0,6466 га за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, земельна ділянка 7, кадастровий №6823355100:03:002:0171; б) цех концентрованих соків (модуль типу «Кисловодськ»), літ. А1, загальною площею 991 кв.м. за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 7, номер РПВН 13809845;

а також зняття заборони відчуження зазначеного майна і виключення (вилучення) з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек відповідних записів.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.09.2015 у справі № 914/2246/15 за позовом Українсько-німецького спільного підприємства «Агро-Поділля» до відповідача 1: ТОВ «Яблуневий Дар», відповідача 2: ПАТ «Дельта Банк», за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання припиненою іпотеки згідно з іпотечним договором №ВКЛ-2005469/S-17 від 16.08.2012, зобов'язання до вчинення дій та зняття заборони відчуження нерухомого майна, позов задоволено частково.

Визнано припиненою іпотеку згідно з іпотечним договором №ВКЛ-2005469/S-17 від 16.08.2012, укладеного ПАТ «Дельта Банк» (іпотекодержатель) та Українсько-німецьким спільним підприємством «Агро-Поділля» (іпотекодавець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Вилучено з Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна такі записи:

- запис про заборону на нерухоме майно №12883818 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16.08.2012 по об'єкту - земельна ділянка, цільове призначення - для обслуговування виробничого приміщення, площею 0,6466 га за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, земельна ділянка 7, кадастровий №6823355100:03:002:0171;

- запис про заборону на нерухоме майно №12883820 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16.08.2012 по об'єкту - цех концентрованих соків (модуль типу «Кисловодськ»), літ. А1 площею 991 кв.м., за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 7, номер РПВН 13809845;

- запис про іпотеку №12886708 в Державному реєстрі іпотек від 17.08.2012 по об'єктах: а) земельна ділянка, цільове призначення - для обслуговування виробничого приміщення, площею 0,6466 га за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, земельна ділянка 7, кадастровий №6823355100:03:002:0171; б) цех концентрованих соків (модуль типу «Кисловодськ»), літ. А1, загальною площею 991 кв.м. за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 7, номер РПВН 13809845.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив, зокрема з того, що беручи до уваги надіслані відповідачем-1 на адресу банку заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, як тіло кредиту, так і проценти, нараховані на тіло кредиту, є повністю погашеними ТОВ «Яблуневий Дар» шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Юридичним наслідком зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до статей 598, 601 ЦК України є припинення зобов'язання. Таким чином, з моменту зарахування зустрічних однорідних вимог, припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення. За таких обставин, матеріалами справи підтверджується, що як тіло кредиту, так і проценти, нараховані на тіло кредиту, є повністю погашеними ТОВ «Яблуневий дар» шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а, відтак, вважається припиненим і додаткове (акцесорне) зобов'язання за договором іпотеки.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 2 - ПАТ «Дельта Банк» - звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2015 у справі № 914/2246/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Українсько-німецького спільного підприємства «Агро-Поділля» повністю.

Зокрема, апелянт зазначає, що сума заборгованості за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011 є більшою, ніж заявлена ТОВ «Яблуневий Дар» сума зарахування.

Крім того, вказує, що відповідач-1 не надав ПАТ «Дельта Банк» підтверджуючих документів про відступлення прав вимоги від ОСОБА_6 до ТОВ «Яблуневий Дар». На думку ПАТ «Дельта Банк» Господарський суд Львівської області помилково дійшов висновку про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України.

Також апелянт зазначив, що ТОВ «Яблуневий Дар» в заяві про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог № 3 від 9 лютого 2015 року застосував помилковий крос-курс євро/долар, порушивши при цьому п.3.2.6.2 договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011.

Вказує, що з огляду на запровадження з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно, тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк», місцевий господарський суд не мав права приймати рішення про зарахування зустрічних вимог під час дії тимчасової адміністрації, оскільки це порушує п. 4 ст. 5 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач - Українсько-німецьке спільне підприємство «Агро-Поділля» та відповідач 1 - ТОВ «Яблуневий дар», скориставшись правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, подали відзиви на апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк», в яких просили залишити рішення місцевого господарського суду з огляду на його законність та обґрунтованість без змін, а апеляційну скаргу банку без задоволення.

В судовому засіданні 10.11.2015 у складі колегії суддів: головуючий суддя: Юрченко Я.О, судді Давид Л.Л. та Хабіб М.І. оголошено перерву до 18.11.2015.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 у зв'язку з перебуванням судді Хабіб М.І. у відпустці, у склад судової колегії внесено зміни, замість судді Хабіб М.І. введено суддю Данко Л.С.

В даному судовому засіданні представники позивача та відповідача-1 підтримали доводи, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, просили залишити рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2015 без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача-2 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, причини неявки суду не повідомила.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2015 у справі № 914/2246/15 залишити без змін, виходячи з наступного.

21 січня 2011 року ПАТ «Дельта Банк» (кредитор) та ТОВ «Яблуневий Дар» (позичальник) укладено договір кредитної лінії №ВКЛ-2005469, відповідно до п.п.1.1.1 п.1.1 ст.1 якого, надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «Транш», а у сукупності - «Транші», на умовах, визначених у цьому договорі, в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 1000000 євро зі сплатою плати за користування кредитом в розмірі 12,5% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 20.01.2015 включно.

Додатковим договором №1 від 11.02.2011 до договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011 сторони збільшили максимальний ліміт заборгованості до 15500000 євро до моменту виконання позичальником зобов'язань, визначених п.3.3.12.5 договору; 16700000 євро за умови виконання позичальником зазначених зобов'язань зі сплатою плати за користування кредитом в розмірі 12% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 20.01.2016 включно.

Додатковим договором №4 від 22.06.2011 збільшено розмір кредиту до 33000000 євро відповідно до встановленого графіку.

В якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Яблуневий Дар» перед ПАТ «Дельта Банк» згідно з кредитним договором №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011 Українсько-німецьким спільним підприємством «Агро-Поділля» (іпотекодавець) та ПАТ «Дельта Банк» (іпотекодержатель) було укладено договір застави №ВКЛ-2005469/5/S-17. Предметом застави визначено земельну ділянку, цільове призначення для обслуговування виробничого приміщення, площею 0,6466 га за адресою Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, земельна ділянка 7, кадастровий №6823355100:03:002:0171; цех концентрованих соків (модуль типу «Кисловодськ»), літ. А1 площею 991 кв.м., за адресою Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 7.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.02.2015 ПАТ «Дельта Банк» відправив на адресу ТОВ «Яблуневий Дар» претензію на суму 11 742 435, 21 євро, з яких: сума заборгованості за кредитом 11 594 594, 64 євро; сума заборгованості за нарахованими процентами 147 840, 57 євро. У вказаній претензії банк зазначив, що у разі несплати ТОВ «Яблуневий Дар» заборгованості у визначеному в цій претензії розмірі у тридцятиденний строк, Кредитор розпочне процедуру звернення стягнення на предмети іпотеки (застави) згідно з Іпотечним договором №ВКЛ-2005469/S-3 від 11.02.2011, Іпотечним договором №ВКЛ-2005469/S-2 від 11.02.2011, Іпотечним договором №ВКЛ-2005469/S-9 від 15.04.2011, Іпотечним договором №ВКЛ-2005469/S-10 від 15.04.2011, Іпотечним договором №ВКЛ-2005469/S-17 від 16.08.2012, Іпотечним договором №ВКЛ-2005469/S-18 від 31.08.2012, Іпотечним договором б/н від 20.08.2012, Іпотечним договором №ВКЛ-2005469/S-20 від 05.03.2013, Іпотечним договором №ВКЛ-2005469/S-4 від 29.03.2011, Договором застави транспортних засобів №ВКЛ-2005469/S-7 від 11.02.2011, Договором застави транспортних засобів №ВКЛ-2005469/S-14 від 15.04.2011, Договором застави №ВКЛ-2005469/S-1 від 21.01.2011, Договором застави №ВКЛ-2005469/S-5 від 11.02.2011, Договором застави товарів в обороті №ВКЛ-2005469/S-6 від 11.02.2011, Договором застави №ВКЛ-2005469/S-8 від 17.02.2011, Договором застави №ВКЛ-2005469/S-11 від 15.04.2011, Договором застави товарів в обороті №ВКЛ-2005469/S-13 від 15.04.2011, Договором застави №ВКЛ-2005469/S-16 від 19.04.2011, Договором застави №ВКЛ-2005469/S-19 від 18.01.2013 шляхом звернення до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису на договорах іпотеки (застави) або до суду з позовною вимогою про звернення стягнення на майно, що є предметом договорів іпотеки (застави).

Судом встановлено, що основна сума заборгованості за Договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від 21 січня 2011 року в розмірі 11 594 594, 64 євро була погашена ТОВ «Яблуневий Дар» згідно з заявою про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог №3 від 09 лютого 2015 року.

У вказаній заяві ТОВ «Яблуневий Дар» зазначило, що є кредитором ПАТ «Дельта Банк» на загальну суму 14 229 615, 68 доларів США (що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 12 614 907, 52 євро) за наступними документарними інструментами (далі - Акредитиви), строк виконання за якими на дату цієї заяви є таким, що настав:

1) Безвідкличний резервний акредитив №LC/SВ/027/062014 на суму 4 650 000, 00 доларів США, виданий ОСОБА_7 на користь СFSIT, Іnс. Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк [Сагgill Financial Services International Inc.] (далі - «СFSIТ») - враховуючи припинення частини зобов'язань ОСОБА_7 за цим Акредитивом на суму 1 150 912, 93 доларів США відповідно до заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог №2 Товариства від 09 лютого 2015 року, на момент подання цієї заяви Товариство є кредитором ОСОБА_7 за цим Акредитивом в частині вимог на суму 3 499 087, 07 доларів США;

2) Безвідкличний резервний акредитив №LC/SВ//028/062014 на суму 4 652 500, 00 доларів США, виданий ОСОБА_7 на користь СFSIТ;

3) Безвідкличний акредитив №LC/ІМ/08/092013 на суму 5 498 790, 00 доларів США, виданий ОСОБА_7 на користь Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк [Сагgill Financial Services International Inc.] (в частині прав вимоги та прав на отримання надходжень у розмірі відносної частки 89,6036342%), а саме: 4 927 115, 68 доларів США.

Права вимоги за Акредитивами, зазначеними у п.1-2 вище, були передані Товариству на підставі Договору відступлення прав вимоги №АА6 від 05 лютого 2015 року, укладеного Товариством та СFSIТ, про що Банк було належним чином повідомлено спільним листом Товариства та СFSIТ від 05 лютого 2015 року. Права вимоги за Акредитивом, зазначеним у п.3 вище (в частині прав вимоги та прав на отримання надходжень у розмірі відносної частки 89,6036342%), були передані Товариству на підставі Договору відступлення прав вимоги №АА7 від 05 лютого 2015 року, укладеного Товариством та СFSIТ, про що Банк було належним чином повідомлено спільним листом Товариства та СFSIТ від 05 лютого 2015 року (вказані повідомлення відправлені поштою, що підтверджується належним чином засвідченими копіями опису вкладення у цінний лист від 06.02.2015 і поштової квитанції №4905200469116 від 06.02.2015).

На підставі наведеного вище, Товариство заявляє про:

1) Припинення в повному обсязі зобов'язань щодо сплати ТОВ «Яблуневий Дар» на користь ПАТ «Дельта Банк» суми заборгованості за кредитом за Договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від 21 січня 2011 року у розмірі 11 594 594, 64 євро, що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 13 078 702, 74 доларів США, та

2) Припинення зобов'язань щодо сплати ПАТ «Дельта Банк» на користь ТОВ «Яблуневий Дар» заборгованості на загальну суму 13 078 702, 74 доларів США (що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 11 594 594,64 євро) за наступними акредитивами:

- Безвідкличний резервний акредитив №LC/SВ/027/062014 на суму 4 650 000, 00 доларів США, виданий ПАТ «Дельта Банк» на користь СFSIТ, Іnс. (в частині вимог на суму 3 499 087, 07 доларів США, що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 3 102 027,55 євро);

- Безвідкличний резервний акредитив №LC/SВ/028/062014 на суму 4 652 500, 00 доларів США, виданий ПАТ «Дельта Банк» на користь СFSIТ, Іnс. (у повній сумі акредитиву, що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 4 124 556,74 євро);

- Безвідкличний акредитив №LС/ІМ/08/092013 на суму 5 498 790, 00 доларів США, виданий ПАТ «Дельта Банк» на користь Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк Сагgill Financial Services International Inc.] ((у повній сумі відступлених прав (89,6036342% надходжень), що станом на 09 лютого 2015 року складає 4 927 115,67 доларів США, що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 4 368 010,35 євро)), внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

В якості доказу відправки згаданої заяви в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії опису вкладення у цінний лист від 09.02.2015 і поштової квитанції №490520436404 від 09.02.2015.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи ПАТ «Дельта Банк» про помилковість застосованого ТОВ «Яблуневий Дар» крос-курсу євро/долар, а також про те, що не настав строк виконання зарахованих зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України.

Адже, як вказано у п.п.3.2.6.2 п.3.2 ст.3 Договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011 курс Міжбанківського валютного ринку України застосовується при придбанні іноземної валюти для погашення кредиту. Однак, ТОВ «Яблуневий Дар» не здійснював придбання іноземної валюти для погашення кредиту на Міжбанківському валютному ринку України, а виконував зобов'язання перед ОСОБА_7 щодо погашення кредиту в порядку статті 601 ЦК України, статті 203 ГК України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Зокрема, ТОВ «Яблуневий Дар» у відзиві на позовну заяву від 22.07.2015 зазначав про припинення в повному обсязі зобов'язань щодо сплати ТОВ «Яблуневий Дар» на користь ПАТ «Дельта Банк» суми заборгованості за кредитом за Договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від 21 січня 2011 року у розмірі 11 594 594,64 євро, що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 13 078 702,74 доларів США.

Згідно з даними Міжнародної інформаційної агенції "Bloomberg" станом на 09 лютого 2015 року нижня межа крос-курсу євро/долар США становив 1,127, верхня - 1,1359.

Відповідач 1 використав крос-курс євро/долар США 1,128, тобто величину, більшу від нижньої межі і меншої від вищої межі крос-курсу євро/долар США станом на 09 лютого 2015 року.

Відтак, 11 594 594, 64 євро ? 1,128 = 13 078 702, 74 доларів США.

Щодо об'єктивності даних Міжнародної інформаційної агенції "Bloomberg", необхідно відмітити, що "Bloomberg" є авторитетною міжнародною фінансовою інституцією, даними якої послуговуються як фінансові установи, так і державні органи України.

Так, Національний банк України у листі від 17.03.2009 №13-117/1625-3805 «Про купівлю-продаж безготівкової іноземної валюти» зазначає: «Керівники уповноважених банків несуть особисту відповідальність за розміщенням інформації на Web-сторінці банку в мережі Інтернет та в інформаційних системах (REUTERS, BLOOMBERG та інші) про курси гривні до іноземних валют за операціями з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти. Відображені курси мають ґрунтуватися на реальній кон'юнктурі міжбанківського валютного ринку України та реальних курсах за укладеними угодами».

У листі від 31.10.2008 №13-117/4943-15079 «Про висвітлення банками інформації в інформаційних системах» Національний банк України констатує, що під час висвітлення уповноваженими банками в інформаційних системах (REUTERS, BLOOMBERG та ін.) інформації про курс купівлі та продажу іноземної валюти за гривні деякі дилери виставляють інформацію виходячи з власних міркувань, а не на підставі реальних заяв клієнтів та власних операцій банку.

Національний банк України у листі від 23.09.2014 № 29-209/53878 вказав: «Водночас вимога підпункту 14 пункту 1 Постанови N 540 щодо заборони проведення операцій в іноземній валюті зі здійснення розрахунків за імпортними операціями без увезення товару на територію України не поширюється на проведення розрахунків із нерезидентами за такими операціями з оплати банками власних зобов'язань, пов'язаних зі сплатою коштів банкам-кореспондентам, міжнародним системам зв'язку, у тому числі інформаційним агенціям REUTERS, SWIFT, BLOOMBERG, за користування їх послугами».

У пункті 6 Програми управління державним боргом на 2012 рік, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 67 від 01.02.2012, зазначено «З метою зниження операційних ризиків Міністерство фінансів використовує спеціалізоване програмне забезпечення "Інформаційно-аналітична система "Управління державним боргом" та програмне забезпечення інформаційних агентств "ThomsonReuters" та "Bloomberg"».

Колегія Державного комітету телебачення і радіомовлення України у рішенні від 25 лютого 2013 року №2/4 «Про підсумки роботи Державного комітету телебачення і радіомовлення України у 2012 році та основні завдання на 2013 рік» згадала, що «На сьогодні затверджено Редакційний кодекс Агентства і Методику дотримання стандартів інформаційних повідомлень. Під час їх створення проаналізовано стандарти ВВС, ТАСС, РІА "Новости", Reuters, Bloomberg та інших».

Державна податкова адміністрація України у листі від 01.02.2011 №2590/7/15-0917 «Про порядок сплати рентної плати» наголосила, що «Крім того, на офіційному сайті Міжнародної інформаційної агенції "Bloomberg" (www.bloomberg.com) є можливість відслідковувати динаміку світових цін на нафту марки "Urals", яка використовується для обчислення величини коригуючого коефіцієнта у визначеному Кодексом порядку».

Суд зазначає, що ПАТ «Дельта Банк» в апеляційній скарзі покликається на ст. 8 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», згідно з якої для валютних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних цінностей в іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях. Зазначені курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, апелянт не врахував, що п. 2 статті 1 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» дає визначення валютних операцій:

- операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

- операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

- операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

В даному випадку ТОВ «Яблуневий Дар» не набував права власності на валютні цінності, і не використовував валютні цінності як засіб платежу, а виконував зобов'язання перед ОСОБА_7 щодо погашення кредиту в порядку статті 601 ЦК України і статті 203 ГК України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

На думку суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд правомірно встановив можливість розрахунку між ТОВ «Яблуневий Дар» і ПАТ «Дельта Банк» акредитивами.

Стаття 1093 ЦК України регламентує: у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара. У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку. У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.

ТОВ «Яблуневий Дар» у відзиві на позовну заяву від 22.07.2015 вказав, що основна сума заборгованості за Договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011 в розмірі 11 594 594, 64 євро була погашена ТОВ «Яблуневий Дар» згідно заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог №3 від 09 лютого 2015 року.

У вказаній заяві ТОВ «Яблуневий Дар» зазначило, що є кредитором ПАТ «Дельта Банк» на загальну суму 14 229 615, 68 доларів США (що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 12 614 907,52 євро) за наступними документарними інструментами (далі - Акредитиви), строк виконання за якими на дату цієї заяви є таким, що настав:

1) Безвідкличний резервний акредитив №LC/SВ/027/062014 на суму 4 650 000,00 доларів США, виданий ОСОБА_7 на користь СFSIT, Іnс. Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк [Сагgill Financial Services International Inc.] (далі - «СFSIТ») - враховуючи припинення частини зобов'язань ОСОБА_7 за цим Акредитивом на суму 1 150 912,93 доларів США відповідно до заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог №2 Товариства від 09 лютого 2015 року, на момент подання цієї заяви Товариство є кредитором ОСОБА_7 за цим Акредитивом в частині вимог на суму 3 499 087,07 доларів США;

2) Безвідкличний резервний акредитив №LC/SВ//028/062014 на суму 4 652 500,00 доларів

США, виданий ОСОБА_7 на користь СFSIТ;

3) Безвідкличний акредитив №LC/ІМ/08/092013 на суму 5 498 790,00 доларів США, виданий ОСОБА_7 на користь Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк [Сагgill Financial Services International Inc.] (в частині прав вимоги та прав на отримання надходжень у розмірі відносної частки 89,6036342%), а саме: 4 927 115,68 доларів США.

До того ж, ТОВ «Яблуневий Дар» надало суду Договори відступлення прав вимоги №АА6 і №АА7 від 05 лютого 2015 року, укладені Товариством та Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк, відповідно до яких права вимоги за вищевказаними акредитивами були передані від CFSIT до ТОВ «Яблуневий Дар».

Приписами пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відтак, при укладенні ТОВ «Яблуневий Дар» і Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк Договорів відступлення прав вимоги №АА6 і №АА7 від 05 лютого 2015 року, сторони керувалися п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України.

Щодо строків виконання акредитивів суд встановив наступне.

ТОВ «Яблуневий Дар» до клопотання про подання доказів від 26.08.2015 долучив Господарському суду Львівської області належним чином засвідчену копію повідомлення про невиконання зобов'язань та вимогу їх дострокового виконання від 05 лютого 2015 року.

З даного повідомлення вбачається, що Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк звернувся до ПАТ «Дельта Банк», зазначивши наступне:

«Шановні панове, у зв'язку з:

(1) Фактом нездійснення ОСОБА_7 оплати згідно з резервними акредитивами під номерами 1а, 2а та 3, виданими ОСОБА_7 на користь CFSIT;

(2) Погіршенням фінансової ситуації в Україні та істотним погіршенням фінансового становища ПАТ «Дельта Банк»;

(3) Обмеженням доступу ПАТ «Дельта Банк» до ринків фінансових послуг, проведення обмінних операцій для забезпечення повернення грошових зобов'язань в іноземній валюті та урядової підтримки, у зв'язку із актуальною політичною та економічною ситуацією в Україні.

Ми вважаємо, що грошові зобов'язання ОСОБА_7 відповідно до вищенаведених резервних акредитивів не будуть виконані ПАТ «Дельта Банк» через причини, вказані вище, і тому визнаємо усі суми зобов'язань за вказаними акредитивами такими, строк виконання яких уже настав і які підлягають негайній оплаті.

Ми вимагаємо від Вас здійснити негайне повернення усіх вказаних в цьому повідомленні сум коштів на наш рахунок…».

Згідно Уніфікованих звичаїв і правил по документарному акредитиву Міжнародної ОСОБА_8 (UCP - 600), чинних з 1 липня 2007 року, а саме: пункту «b» статті 14 виконуючий банк, діючи відповідно до свого призначення, підтверджувальний банк, якщо такий є, і банк-емітент повинні мати максимум п'ять банківських днів, що йдуть за днем представлення документів, для визначення того, чи є представлення належним. Цей термін не скорочує або яким-небудь іншим чином не зачіпає, на дату або після терміну представлення, будь-який термін позовної давності або останній термін представлення документів.

Відповідно до пункту «b» статті 16 вищенаведених Правил «якщо банк-емітент визначає, що представлення документів є неналежним, він може на свій власний розсуд зв'язатися з наказодавцем акредитиву з питання усунення розбіжностей. Це, проте, не повинно виходити за рамки терміну, згаданого в пункті (b) статті 14».

ПАТ «Дельта Банк» у вказаний 5-денний строк не подав будь-яких заперечень щодо емітованих акредитивів та дострокового пред'явлення їх до виконання і тому представлення документів згідно Уніфікованих звичаїв і правил по документарному акредитиву Міжнародної ОСОБА_8 (UCP - 600) було належним.

Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підтвердження доказів наявності та існування вищезгаданих акредитивів ТОВ «Яблуневий Дар» надав, зокрема, належним чином засвідчену копію повідомлення CFSIT про невиконання зобов'язань та вимогу їх дострокового виконання від 05 лютого 2015 року на 6 (шести) аркушах; належним чином засвідчену копію повідомлення про відкриття і повідомлень про зміни до безвідкличного резервного акредитива №LC/SB/027/062014 на суму 4 650 000,00 доларів США, виданого ОСОБА_7 на користь CFSIT на 24 (двадцяти чотирьох) аркушах; належним чином засвідчену копію повідомлення про відкриття і повідомлень про зміни до безвідкличного резервного акредитива №LC/SВ//028/062014 на суму 4 652 500,00 доларів США, виданого ОСОБА_7 на користь СFSIТ на 26 (двадцяти шести) аркушах; належним чином засвідчену копію повідомлення про відкриття і повідомлень про зміни до безвідкличного резервного акредитива №LC/ІМ/08/092013 на суму 5 498 790,00 доларів США, виданого ОСОБА_7 на користь СFSIТ на 17 (сімнадцяти) аркушах; належним чином засвідчену копію листа від 20.09.2013 щодо відкриття імпортного акредитива №LC/IM/08/092013 на 5 (п'яти) аркушах; належним чином засвідчену копію листа від 03.10.2013 щодо імпортного акредитива №LC/IM/08/092013 на 7 (семи) аркушах; належним чином засвідчену копію листа від 30.04.2014 стосовно акредитива №LC/IM/08/092013 на 3 (трьох) аркушах; належним чином засвідчену копію листа від 12.11.2014 стосовно акредитива №LC/IM/08/092013 на 3 (трьох) аркушах.

Натомість, ПАТ «Дельта Банк», будучи емітентом згаданих акредитивів, всупереч ст. 33 ГПК України, не надав будь-якого спростування доводів ТОВ «Яблуневий Дар» про випуск та існування таких документів.

Суд дослідив факт зарахування процентів, нарахованих на основну суму заборгованості згідно з Договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011, яке відбулося на підставі таких документів.

03 серпня 2014 року ТОВ «Яблуневий Дар» як Новим Кредитором, та ОСОБА_6 як Первісним Кредитором укладено Договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу.

Відповідно до наведеного Договору відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу, Первісний Кредитор (ОСОБА_6В.) відступає Новому Кредитору (ТОВ «Яблуневий Дар») право вимагати від Боржника (ПАТ «Дельта Банк») виплати частини вкладу за Договором банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» №003-09508-06514 від 06 травня 2014 року у розмірі 575 750, 84 доларів США (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят доларів США 84 центи).

20 лютого 2015 року на виконання умов Договору відступлення прав вимоги за Договором банківського вкладу рахунку від 03 серпня 2014 року, ТОВ «Яблуневий Дар» як Новий Кредитор, і ОСОБА_6 як Первісний Кредитор, підготували і відправили Боржнику - ПАТ «Дельта Банк» - повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, підписане обома сторонами.

20 лютого 2015 року ТОВ «Яблуневий Дар» як Новий Кредитор підготував на ім'я ПАТ «Дельта Банк» заяву про дострокове відкликання частини вкладу за Договором банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» №003-09508-06514 від 06 травня 2014 року в сумі 575 750, 84 доларів США (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят доларів США 84 центи) і перерахування згаданої суми у 3-денний строк на банківський рахунок ТОВ «Яблуневий Дар». Вказана заява, як і повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 20.02.2015 року надіслані ПАТ «Дельта Банк» 02.03.2015, про що свідчить опис вкладення у цінний лист від 02.03.2015.

27 лютого 2015 року ТОВ «Яблуневий Дар» оформив на ім'я ПАТ «Дельта Банк» заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, у якій, покликаючись на Договір відступлення прав вимоги за Договором банківського вкладу від 03 серпня 2014 року, вказав про:

- про припинення зобов'язань щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суми заборгованості за кредитом за Договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від « 21» січня 2011 року у розмірі 60 617,53 євро (що за крос-курсом євро до долару, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 68 600,86 доларів США) та

- припинення зобов'язань щодо сплати Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» частини заборгованості за Договором банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» №003-09508-06514 від 06 травня 2014 року на загальну суму 575 750,84 доларів США (що за крос-курсом долару до євро, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви складає еквівалент 508 748,64 євро),

В якості доказу відправки згаданої заяви суду надано належним чином засвідчені копії опису вкладення у цінний лист від 27.02.2015 і поштової квитанції від 27.02.2015.

Ще одне зарахування нарахованих ПАТ «Дельта Банк» процентів у розмірі 68 163, 43 євро, що за крос-курсом станом на 20 лютого 2015 року складає еквівалент 77 161, 00 доларів США, відбулося на підставі заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог вих.№159 від 20.02.2015.

У вказаній заяві ТОВ «Яблуневий Дар» зазначило, що є кредитором ОСОБА_7 у зобов'язаннях на загальну суму 77 161, 00 доларів США (що за крос-курсом станом на 20 лютого 2015 року складає еквівалент 68 163,43 євро) за наступним договором банківського рахунку (далі - «Договір»), строк виконання за яким на дату цієї заяви є таким, що настав:

- договір №13/25469-6975 від 20.01.2011 банківського рахунку №26008002005469, згідно з яким Товариство має право вимоги до АТ «Дельта Банк» грошових коштів, які на ньому знаходяться та платежі Банк згідно платіжних доручень не виконує на суму 77 161, 00 (сімдесят сім тисяч сто шістдесят один долар США).

На підставі наведеного вище Товариство заявляє про:

- часткове припинення зобов'язань щодо сплати ТОВ «Яблуневий Дар» на користь ПАТ «Дельта Банк» суми заборгованості за нарахованими процентами за Договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від 21 січня 2011 року у розмірі 68 163, 43 євро, що за крос-курсом станом на 20 лютого 2015 року складає еквівалент 77 161, 00 доларів США, та

- припинення зобов'язань щодо сплати ПАТ«Дельта Банк» на користь ТОВ «Яблуневий Дар» заборгованості на загальну 68 163, 43 євро (що за крос-курсом станом на 20 лютого 2015 року складає еквівалент 77 161, 00 доларів США) за наступним договором:

- договір №13/25469-6975 від 20.01.2011 банківського рахунку №26008002005469 внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

В якості доказу відправки згаданої заяви на адресу ПАТ «Дельта Банк» суду надано належним чином засвідчені копії опису вкладення у цінний лист від 20.02.2015 і поштової квитанції від 20.02.2015.

На підтвердження вищевказаного, до матеріалів справи долучено 3 (три) банківські виписки за грудень 2014 року, за січень-лютий 2015 року і травень 2015 року, з яких вбачається залищок кощтів ТОВ «Яблуневий Дар» на валютному (доларовому) рахунку в ПАТ «Дельта Банк» в розмірі 77 161, 52 доларів США

Судом першої інстанції підставно враховано, що ТОВ «Яблуневий Дар» неодноразово як до оформлення заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог вих №159 від 20.02.2015, так і після цієї заяви виставляло ПАТ «Дельта Банк» платіжні доручення про переказ 77 161, 00 (сімдесяти семи тисяч ста шістдесят одного долара США) на власний рахунок, однак вказані платіжні доручення не виконувалися ОСОБА_7. Даний факт засвідчується платіжним дорученням ТОВ «Яблуневий Дар» №29 від 24.02.2015, яке так і залишилося невиконаним з боку ОСОБА_7.

Суд відхиляє як необґрунтовані твердження ПАТ «Дельта Банк» про необхідність сплати ТОВ «Яблуневий Дар» пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 19 199 928, 49 грн., пені за несвоєчасне повернення процентів в розмірі 2 659 388, 74 грн., штрафу в розмірі 580 988 575, 53 грн. ОСОБА_2, вказані суми не підтверджені жодними судовими рішеннями і не визнані ТОВ «Яблуневий Дар», оскільки ПАТ «Дельта Банк» не пред'являв до товариства позовів про стягнення заборгованості за несвоєчасне повернення кредиту.

До того ж, згідно з ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Приписами частини 6 статті 232 ГК України регламентовано: нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак, ПАТ «Дельта Банк» не скористався своїм правом на стягнення пені і штрафу в судовому порядку, тому стверджувати про конкретні розміри нарахованих штрафних санкцій в апелянта немає жодних підстав.

Стосовно нарахованих ОСОБА_7 сум відсотків в претензії від 06.02.2015 місцевий господарський суд встановив наступне.

6 лютого 2015 року ПАТ «Дельта Банк» відправив на адресу ТОВ «Яблуневий Дар» претензію на суму 11 742 435, 21 євро (Одинадцять мільйонів сімсот сорок дві тисячі чотириста тридцять п'ять євро 21 євроцент), з яких: сума заборгованості за Кредитом - 11 594 594, 64 євро; сума заборгованості за нарахованими процентами - 147 840, 57 євро, сума заборгованості за простроченими процентами до 31 дня - 0 євро. ТОВ «Яблуневий Дар» зарахував повністю тіло кредиту в розмірі 11 594 594, 64 євро, і відсотки на загальну суму 128 780, 96 євро (60 617, 53 євро і 68 163, 43 євро).

Різниця в 19 060, 00 євро, як про це вказує ПАТ «Дельта Банк» в апеляційній скарзі, не свідчить про неповне зарахування відсотків ТОВ «Яблуневий Дар», оскільки претензія згідно розділу II статей 5-11 ГПК України є інститутом досудового врегулювання господарського спору, чи засобом досудового порядку реалізації господарсько-правової відповідальності відповідно до статті 222 ГК України. Результату судового вирішення спору по вказаній претензії апелянтом не представлено, а суми, зазначені в претензії, ТОВ «Яблуневий Дар» не визнав.

Водночас, ТОВ «Яблуневий Дар» покликався на претензію від 06.02.2015 у своєму відзиву на позовну заяву, адресованому Господарському суду Львівської області, як на право ОСОБА_7, яким останній скористався, вимагати від Позичальника дострокового погашення Кредиту в повному обсязі, сплати процентів за користування Кредитом, комісій та можливих штрафних санкцій, що прямо передбачено п.п.5.1 п.5 Договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011.

Суд дослідив твердження ОСОБА_7 щодо ненадання ТОВ «Яблуневий Дар» доказів переходу права вимоги від ОСОБА_6 до ПАТ «Дельта Банк» і зазначає наступне.

Чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину, тому її слід вважати зробленою, а зобов'язання припиненим внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог, в момент направлення такої заяви іншій стороні у зобов'язанні. Тобто, чинним законодавством не вимагається від нового кредитора надсилати боржнику будь-які інші документи, крім заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог. При цьому, статтею 518 ЦК України передбачено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

З наведеного вбачається, що якщо певних документів ПАТ «Дельта Банк» не вистачало для зарахуванням зустрічних однорідних вимог, Банк мав право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ від 04 березня 2015 року у справі №910/11117/14, у постанові ВГСУ від 18 березня 2015 року у справі №910/15419/14.

З матеріалів справи вбачається, що тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно. В той час, заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог ТОВ «Яблуневий Дар» надіслало на адресу ПАТ «Дельта Банк» 09 лютого 2015 року, 20 лютого 2015 року і 27 лютого 2015 року, тобто до запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк». Відтак, покликання апелянта на норми закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не можна вважати обґрунтованими. Сказане засвідчується, зокрема, постановою ВГСУ від 04 березня 2015 року у справі №910/11117/14: «При цьому, необхідно надати увагу тому факту, що у ПАТ "Банк Форум" запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 14.03.2014 по 13.06.2014 згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.03.2014 №14 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації", тоді як повідомлення третьої особи про відступлення відповідачу права вимоги №01/1 та заява відповідача № 047/4-03/14 про припинення зобов'язання зарахуванням № 3/13-03 оформлені 13.03.2014, тобто до введення тимчасової адміністрації».

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У статті 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частина друга статті 598 ЦК України).

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи зі змісту статей 526, 599 ЦК України зобов'язання буде вважатися виконане належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.

Юридичним наслідком належного виконання зобов'язання відповідно до статей 598, 599 ЦК України є припинення зобов'язання.

Приписами частини 3 статті 203 ГК України визначено: господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

В п.31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» зазначено: отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань.

У п.22 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 № 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» вказано, що відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням, зокрема, зустрічних однорідних вимог; таке зарахування може здійснюватися за заявою однієї із сторін. За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч.1. ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Підстави припинення іпотечного зобов'язання визначаються ст. 17 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінченням дії іпотечного договору.

В той же час, в силу вимог пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про іпотеку» та відповідно до п.6.4. договору іпотеки, іпотека припиняється виконанням у повному обсязі зобов'язань. За таких обставин, матеріалами справи підтверджується, що як тіло кредиту, так і проценти, нараховані на тіло кредиту, є повністю погашеними ТОВ «Яблуневий дар» шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а відтак вважається припиненим і додаткове (акцесорне) зобов'язання за договором іпотеки.

Звертаючись до суду з позовом про визнання іпотеки припиненою на підставі частини першої статті 593 ЦК України, у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, позивач посилався на невизнання банком зазначеного факту. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків. Згідно з положенням частини першої статті 593 ЦК України припинення права застави у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою, презюмується. Таким чином, звернення особи до суду з позовом про визнання припиненою іпотеки на підставі частини першої статті 593 ЦК України може розглядатися судом у разі наявності відповідного спору. Отже, в разі невизнання кредитором права іпотекодавця, передбаченого частиною першою статті 593 ЦК України, на припинення зобов'язання, таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі п. 1 частини другої статті 16 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.02.2015 у справі №6-243 цс14.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно частини 5 статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Враховуючи вищенаведене, позовна вимога в частині вилучення внесеного до Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна записів стосовно об'єктів обтяження, є обґрунтованою та підлягає до задоволення. Зазначена вимога по суті дублює вимогу про зняття заборони з відчуження предмету іпотеки, у зв'язку із чим вона не підлягає задоволенню.

Водночас, в частині вимог про зобов'язання відповідача-1 до вчинення дій, а саме: зобов'язання ТОВ «Яблуневий дар» у триденний строк з моменту припинення іпотеки звернутись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 з повідомленням про припинення іпотечного договору №ВКЛ-2005469/S-17 від 16.08.2012 і вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек відповідних записів суд зазначає.

Згідно з ч.3 ст. 44 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за завдані збитки.

З огляду на викладене, позивачем не доведено порушення його прав відповідачем-1 враховуючи ту обставину, що позивач не був позбавлений права самостійно звернутися до відповідача-2 з вимогою подати до реєстратора заяву про припинення іпотеки та вилучення з Державного реєстру відповідного запису. Разом з тим, позивач не навів правового обґрунтування, на підставі чого у відповідача-1 виник такий обов'язок, враховуючи, що у спірних правовідносинах відповідач-1 є позичальником, а не власником і іпотекодавцем переданого в іпотеку майна.

Відтак, суд першої інстанції правомірно вважав вказану вимогу позивача необґрунтованою і безпідставною, а тому відмовив в її задоволенні.

Відповідно до ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки скаржник, у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність заявленого позову, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи.

Судовий збір за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційній інстанції покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2015 у справі № 914/2246/15 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 23.11.2015

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.