Ухвала

від 23.10.2015 по справі 23/096-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"23" жовтня 2015 р. Справа № 23/096-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від прокурора: не з'явились;

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 289 від 31.07.2015 р.);

від відповідача-1: ОСОБА_2 (довіреність № 25-06/05 від 25.06.2015 р.);

від відповідача-2: не з'явились;

від відповідача-3: не з'явились;

від третьої особи-1: не з'явились;

від третьої особи-2: не з'явились;

від третьої особи-3: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за заявою Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „УкрпрофоздоровницяВ» , м. Київ

про розстрочку виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. та додаткової постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р.

у справі № 23/096-11

за позовом Прокурора міста Ірпеня Київської області, м. Ірпінь

в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ

до:

1) Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „УкрпрофоздоровницяВ» , м. Київ;

2) Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, м. Ірпінь;

3) Національного університету „Києво-Могилянська академіяВ» , м. Київ;

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) Комунального підприємства Київської обласної ради „Ірпінське бюро технічної інвентаризаціїВ» , м. Ірпінь;

2) Дочірнього підприємства „Санаторій „ЗіркаВ» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „УкрпрофоздоровницяВ» , смт Ворзель;

3) Федерації професійних спілок України, м. Київ

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.09.2015 р. до канцелярії суду від відповідача-1 надійшла заява № 04-02/943 від 25.09.2015 р. про розстрочку виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. та додаткової постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. у справі № 23/096-11, у якій він просить суд розстрочити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. та додаткової постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. у справі № 23/096-11.

В обґрунтування своєї заяви відповідач-1 зазначає, що на сьогоднішній день фінансове становище товариства є дуже скрутним та важким, а тому відповідач-1 потребує розстрочення виконання рішень суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2015 р. прийнято до розгляду заяву відповідача-1 - ПРАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „УкрпрофоздоровницяВ» про розстрочку виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. та додаткової постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. у справі № 23/096-11 за позовом Прокурора міста Ірпеня Київської області інтересах держави в особі ФДМУ до ПРАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „УкрпрофоздоровницяВ» , Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Національного університету „Києво-Могилянська академіяВ» за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, КП КОР „Ірпінське бюро технічної інвентаризаціїВ» , ДП „Санаторій „ЗіркаВ» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „УкрпрофоздоровницяВ» , Федерації професійних спілок України про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 23.10.2015 р.

23.10.2015 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення б/н від 23.10.2015 р., у яких він просить суд розстрочити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. та додаткової постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. у справі № 23/096-11 із сплатою платежів рівними частинами терміном до 01.06.2016 р.

23.10.2015 р. у судовому засіданні представник відповідача-1 надав усні пояснення щодо обґрунтування своєї заяви, вимоги заяви підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в заяві.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо заяви відповідача-1 про розстрочку виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. та додаткової постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. у справі № 23/096-11.

Прокурор та представники інших учасників процесу у судове засідання не з'явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили, документи, витребувані судом, не надали.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заява відповідача-1 про розстрочку виконання рішень суду не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Київської області від 20.08.2014 р. у справі № 23/096-11 за позовом Прокурора міста Ірпеня Київської області інтересах держави в особі ФДМУ до ПРАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „УкрпрофоздоровницяВ» , Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Національного університету „Києво-Могилянська академіяВ» за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, КП КОР „Ірпінське бюро технічної інвентаризаціїВ» , ДП „Санаторій „ЗіркаВ» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „УкрпрофоздоровницяВ» , Федерації професійних спілок України про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено у задоволенні позову повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. рішення господарського суду Київської області від 20.08.2014 р. у справі № 23/096-11 скасовано і прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.

Додатковою постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. у справі № 23/096-11 вирішено застосувати наслідки недійсності правочину - договору купівлі-продажу від 04.11.2002 р. № 3200102/2002-29, укладеного між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „УкрпрофоздоровницяВ» та Національним університетом „Києво-Могилянська академіяВ» , і присуджено до стягнення з ПРАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „УкрпрофоздоровницяВ» на користь Національного університету „Києво-Могилянська академіяВ» отримані на підставі договору купівлі-продажу від 04.11.2002 р. № 3200102/2002-29 грошові кошти в сумі 599 540, 00 грн.

11.03.2015 р. на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. та додаткової постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. у справі № 23/096-11 судом було видано відповідні накази.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд , який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення , ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Пунктом 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» передбачено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Пунктом 7.2. цієї ж постанови передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки , зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем-1 у відповідності до ст. ст. 33, 121 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність обставин, що ускладнюють виконання рішень суду у даній справі або роблять його неможливим, а саме відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо, що в свою чергу могло б бути підставою у відповідності до положень ст. 121 Господарського процесуального кодексу України для реалізації судом права на розстрочку виконання вищевказаних рішень суду.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач-1 обґрунтовує можливість виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. та додаткової постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. у справі № 23/096-11 шляхом розстрочення їх виконання із сплатою платежів рівними частинами терміном до 01.06.2016 р.

У своїй заяві про розстрочку виконання рішень суду відповідач-1 не зазначив обставини і не обґрунтував можливість виконання рішень суду саме відповідно до поданого ним графіку погашення заборгованості: розстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. та додаткової постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. у справі № 23/096-11 із сплатою платежів рівними частинами терміном до 01.06.2016 р.

Крім того, відповідачем-1 не було надано суду будь-яких доказів, що б підтверджували вжиття ним заходів по врегулюванню питання розстрочення виконання рішень суду із самим стягувачем.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, та те, що відповідачем-1 не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність обставин, що ускладнюють виконання рішень суду або роблять його неможливим, що відповідачем-1 не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували неможливість виконання рішення суду у інший спосіб, ніж виконання відповідачем-1 рішення суду шляхом перерахування стягувачу грошових коштів, що відповідачем-1 не зазначено обставини і не обґрунтовано можливість виконання рішень суду саме відповідно до поданого ним графіку погашення заборгованості (розстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. та додаткової постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. у справі № 23/096-11 із сплатою платежів рівними частинами терміном до 01.06.2016 р.), що відповідач-1 не вживав будь-яких заходів по врегулюванню питання розстрочення виконання рішень суду із самим стягувачем, що сторони не дійшли згоди щодо розстрочення виконання рішень суду, то у суду відсутні правові підстави для реалізації його права на розстрочення виконання рішень суду, а тому суд дійшов висновку про залишення заяви відповідача-1 про розстрочення виконання рішень суду без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви № 04-02/943 від 25.09.2015 р. (вх. № 22806/15 від 25.09.2015 р.) Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „УкрпрофоздоровницяВ» про розстрочку виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. та додаткової постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. у справі № 23/096-11.

Суддя В.М.Бацуца