Ухвала

від 24.11.2015 по справі 826/4147/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4147/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

24 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Горяйнова А.М. , Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Антік Трейд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 грудня 2014 року №№0005382205, 0005392205, 0005402205, 0005412205, 0003091710.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2015 року - позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 15 грудня 2014 року №0005392205, №0005402205 та №0005412205;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 15 грудня 2014 року №0003091710;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 15 грудня 2014 року №0005382205 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 898 901,28 грн.;

В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (правонаступником якої є відповідач, далі по тексту - ДПІ у Святошинському районі Міндоходів) від 15 грудня 2014 року №0005382205 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та абзацом другим пункту 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", статтею 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення пункту 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та статті 267 Податкового кодексу України до ТОВ "Антік Трейд" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 915 362,37 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі Міндоходів від 15 грудня 2014 року №0005392205 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 138.1, підпункту 138.5.1 пункту 138.5 статті 138, підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "Антік Трейд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 233 071,25 грн., у тому числі за основним платежем на 986 457,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 246 614,25 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі Міндоходів від 15 грудня 2014 року №0005402205 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Антік Трейд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 703 805,00 грн., у тому числі за основним платежем на 1 363 044,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 340 761,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі Міндоходів від 15 грудня 2014 року №0005412205 згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Антік Трейд" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2014 року на суму 621 273,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі Міндоходів від 15 грудня 2014 року №0003091710 згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, за порушення статей 109, 110, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, статті 171, пункту 177.6 статті 177 Податкового кодексу України ТОВ "Антік Трейд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 10 148,32 грн., у тому числі за основним платежем на 6 397,57 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 750,75 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 19 листопада 2014 року №547/26-57-22-05/32111848"Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Антік Трейд" (код за ЄДРПОУ 32111848) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.07.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.07.2014" (далі по тексту - акт перевірки).

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент здійснення спірних господарських операцій позивача з ПП «Пегас Буд», ПП «Північ-Буд» та ПП «Полі Маркет», останні були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Крім того, суд звертає увагу, що ПП "Пегас Буд", ПП "Північ-Буд" та ПП "Полі Маркет" на час здійснення спірних господарських операцій мали діючі ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на акти контролюючих органів про неможливість проведення зустрічної звірки по ланцюгу постачання, оскільки це не є підставою для обмеження позивача, як покупця, у праві формувати витрати за умови реальності господарських операцій.

Отже, беручи до уваги наявність в матеріалах справи підтверджуючих розрахункових та інших документів, а також придбання товарів і послуг з метою провадження господарської діяльності, колегія суддів вважає, що висновки акта перевірки про порушення Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток є помилковими, а збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток - протиправним.

Так, необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з матеріалів справи, придбання позивачем у ПП "Пегас Буд", ПП "Північ-Буд" та ПП "Полі Маркет" товарів та послуг безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ПП "Пегас Буд", ПП "Північ-Буд" та ПП "Полі Маркет", були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинах із ПП "Пегас Буд", ПП "Північ-Буд" та ПП "Полі Маркет", а тому висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість та завищення від'ємного значення є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість і зменшення від'ємного значення - протиправним. Таким чином, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі Міндоходів від 15 грудня 2014 року №№0005392205, 0005402205, 0005412205 є протиправними та підлягають скасуванню,

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15 грудня 2014 року №0003091710, то колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За визначенням підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з підпунктом "а" пункту 171.2 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Разом з тим, відповідно до пункту 177.6 статті 177 Податкового кодексу України у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Пункт 177.8 статті 177 Податкового кодексу України встановлює, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Таким чином, під час нарахування та виплаті доходу фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності суб'єкт господарювання, який нараховує чи виплачує такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Як підтверджують матеріали справи та встановлено в акті перевірки, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності; доказів того, що вказані суб'єкти підприємницької діяльності не надавали позивачу копію документу, що підтверджує їх державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єктів підприємницької діяльності, відповідачем до суду не надано.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що при виплаті доходу ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 позивач звільняється від утримання податку на доходи фізичних осіб та не є податковим агентом, а тому визначення ТОВ "Антік Трейд" суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб є помилковим.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15 грудня 2014 року №0005382205, то колегія суддів звертає увагу на наступне

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що відповідно до наказу ТОВ "Антік Трейд" від 12 лютого 2013року про встановлення ліміту в касі встановлено ліміт залишку готівки в касі з 12 лютого 2013 року в розмірі 29 000,00 грн. з урахуванням прогнозних розрахунків.

Наявні в матеріалах справи копії прибуткових касових ордерів, видаткових касових ордерів та квитанцій про здавання торгової виручки підтверджують, що отримані у касу підприємства кошти за період з 21 березня 2013 року по 26 червня 2014 року здавались до банку в цей же день або наступного робочого дня.

Доказів на підтвердження висновків акта перевірки про перевищення у вказані вище дні ліміту готівки у касі апелянтом не надано, а тому колегія суддів вважає, що застосування штрафних санкцій за перевищення готівки у касі на підставі норм Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у двократному розмірі сум начебто виявленої понадлімітної готівки, а саме 274 093,58 грн. є безпідставним.

Досліджуючи правомірність застосування штрафних санкцій за здійснення операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, суд виходить з наступного.

Як зазначено в акті перевірки, за період з 12 лютого 2013 року по 28 липня 2014 року ТОВ "Антік Трейд" здійснювало реалізацію продукції без застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 360 711,48 грн.

Згідно з пунктами 1, 3 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Пункт 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачає, що у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у наступних розмірах: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Разом з тим, пункт 1 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлює, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 12 лютого 2013 року по 28 липня 2014 року ТОВ "Антік Трейд" реалізовувало вироби з каменю (плитку мармурову, бордюри) та іншу продукцію (пісок, цемент), розрахунок за які проведено на підставі відповідних прибуткових касових ордерів, на які є посилання в акті перевірки та копії яких містяться в матеріалах справи.

Отже, наявні в матеріалах справи докази та інформація за посиланням http://www.antiktrade.com.ua/ вказують, що реалізована позивачем продукція є продукцією власного виробництва, зокрема позивач володіє власним кар'єром в родовищі "Лугове" Коростишівського району Житомирської області і виробляє продукцію з власної сировини та з каменю інших родовищ, для чого має відповідні потужності.

Будь-яких доказів, які б підтверджували, що за спірний період позивач реалізовував продукцію, яка не є продукцією власного виробництва, апелянтом до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апелянтом не підтверджено висновків акта перевірки про здійснення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та застосування штрафних санкцій, а тому, відповідно, повідомлення-рішення від 15 грудня 2014 року №0005382205 є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій на суму 1 898 901,28 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

Ухвалу складено у повному обсязі 27.11.2015.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.