Рішення

від 17.11.2015 по справі 758/5550/15-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/5550/15-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ларіонової Н. М. ,

при секретарі - Матіос А. О.,

за участю представника позивача Чорного А.М.,

представників відповідача - ОСОБА_2 та адвоката Старшинського В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі ПАТ «ОТП Банк») до ОСОБА_5, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНА ТРЕЙД» (далі ТОВ «МАНА ТРЕЙД»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Ацумарі» (далі ТОВ «Ацумарі»), ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до районного суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача, як поручителя, заборгованість за договором про надання банківських послуг від 04.10.2012 р., укладеним між позивачем та ТОВ «МАНА ТРЕЙД», в розмірі 11 173 217,51 грн. Позов мотивований тим, що 04 жовтня 2012 року між ТОВ «МАНА ТРЕИД» (надалі - «Клієнт»/ «Позичальник») та ПАТ «ОТП Банк» (надалі - «Банк»/«Позивач») був укладений Договір про надання банківських послуг № СR 12-193/28-2 зі змінами та доповненнями (надалі - «Кредитний договір»). У відповідності до п.10 Кредитного договору Банк зобов'язався надати Банківську послугу Клієнту відповідно до положень Кредитного договору. Банк виконав зобов'язання, передбачені Кредитним договором, і надав Клієнту Банківську послугу - банківський кредит. Пунктами 4, 34 Кредитного договору встановлено, що ціна (сума) Договору дорівнює генеральному ліміту, а саме: 8 000 000,00 (вісім мільйонів) гривен (згідно Договору № 5 від 31.10.13 про зміну договору про надання банківських послуг). Строк зобов'язання згідно п.34 Кредитного договору встановлено до «31» жовтня 2014 року (згідно Договору № 5 від 31.10.13 про зміну Договору про надання банківських послуг). Згідно п. 12 Кредитного договору Клієнт зобов'язаний належним чином (без будь-яких порушень) виконувати Боргові зобов'язання у відповідності до положень Договору. Згідно п. 6 Кредитного договору Банк здійснює надання Банківських послуг за плату, що має сплачуватися Клієнтом Банку в порядку та на умовах Договору виключно в безготівковій формі. Пунктом 15 Кредитного договору передбачено, що за невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за Договором Клієнт несе відповідальність у порядку та на умовах, обумовлених у Договорі, а за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) будь-яких із взятих на себе платіжних (грошових) зобов'язань в обумовлені Договором строки, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних, що діє на момент (протягом строк) такого порушення, від суми таких порушених зобов'язань за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується додатково до процентів та комісійних город, що підлягають сплаті відповідно до Договору. В порушення зазначених вище умов Кредитного договору, Позичальником не погашено належні до сплати суми Кредиту та не сплачено відсотки. Станом на 29 квітня 2015 року (включно) загальна заборгованість по Кредитному договору становить: 11 173 217,51 (одинадцять мільйонів сто сімдесят три тисячі двісті сімнадцять гривень п'ятдесят копійка) гривень, що складається з: 7 999 398,38 гривень - прострочена заборгованість по кредиту; 84 315,84 гривень - прострочена заборгованість по відсоткам; 1 483 352,40 гривень - заборгованість по відсоткам, нарахованих на прострочену заборгованість; 1 606 150,89 - заборгованість по пені. В забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору 05 жовтня 2012 року між ОСОБА_5 (надалі - «Відповідач», «Поручитель») та Позивачем був укладений договір поруки № SR 12-234/28-2 зі змінами та доповненнями (надалі - «Договір поруки»). Згідно п. З Договору поруки, в силу поруки, створеної відповідно до умов Договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання Клієнтом Боргових зобов'язань. Поручитель відповідає перед Банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) Боргових зобов'язань Клієнтом. Порукою забезпечуються виконання Боргових зобов'язань у повному обсязі. Відповідно до п. 4 Договору поруки Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і клієнт, в таких же порядку та строках, що і Клієнт. Банк має право вимагати виконання Боргових зобов'язань частково-або в повному обсязі як від Клієнта та Поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк, у разі одержання виконання Боргових зобов'язань Клієнтом та/або Поручителем не в повному обсязі, має право вимагати/отримати неодержані/невиконанні Боргові зобов'язання від Клієнта та/або Поручителя. І Клієнт, і Поручитель, залишаються зобов'язаними доти, доки Боргові зобов'язання не будуть виконані в повному обсязі. Згідно п.2 ст. 556 ЦК України: до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі і ті, що забезпечували його виконання. Причиною направлення Банком позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_5 послужило невиконання ТОВ «МАНА ТРЕЙД» своїх зобов'язань перед Банком за Кредитним договором.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та дав пояснення, аналогічні викладені в позові обставинам, наполягаючи на тому, позивач дотримався 6-місячного строку для заявлення вимог, оскільки початок цього строку необхідно відраховувати з 31.10.2014 р. Крім того, надав додаткові письмові пояснення на заперечення відповідача, згідно до яких просить звернути увагу суду на те, що твердження відповідача про необґрунтованість вимоги Банку про стягнення коштів у вигляді нарахованих відсотків та пені у зв'язку з тим, що Договір поруки не містить умов щодо розміру відсотків, які застосовуються за користування кредитними коштами, та жодних умов щодо розміру пені, яка застосовується у випадку порушення Договору поруки, не відповідає дійсності з огляду на таке. Щодо процентів; відповідно до п. 8 Договору про зміну від 31.10.13 Договору поруки № SR 12-234/28-2 від 05.10.12 Банк здійснює надання Банківських послуг за плату, що має сплачуватися Клієнтом Банку в порядку та на умовах Договору виключно в безготівковій формі. В залежності від виду Банківської послуги видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода. Розмір плати визначається в Договорі та/або Заяві про надання Банківської послуги відносно кожної з Банківських послуг. В п. 21 Договору поруки вказано, що Договір - це Договір про надання банківських послуг від 04.10.13, укладений між Банком та Клієнтом. Клієнт - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мана Трейд» (і/к 37932212). Як зазначалося вище, враховуючи п. 8 Договору поруки, розмір процентів визначається у Договору, тобто Договорі про надання банківських послуг № СR 12-193/28-2 від 04.10.13 (надалі - «Кредитний договір»). За умовами п. 25 Кредитного договору стандартний розмір процентів за користування овердрафтом становить 23% річних. Договором № 3 від 30.08.13 про внесення змін до Кредитного договору було визначено процентну ставку за овердрафтом в розмірі 18,5%. За умовами п. 6 Кредитного договору (даний пункт також відображений у п. 8 договору поруки) проценти нараховуються на підставі процентної ставки. Розрахунок процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти нараховуються протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання Банком Банківської послуги, включаючи день надання, до дати виконання Клієнтом всіх зобов'язань. Для послуг, що надаються у гривні, база нарахування становить 365 днів. Проценти щодо такої Банківської послуги як Овердрафт, виконання зобов'язань відносно якої здійснюється Клієнтом вчасно, без будь-яких порушень, мають сплачуватися Клієнтом Банку щомісячно протягом першого Банківського дня, що слідує за місяцем, в якому Клієнт користувався такою Банківською послугою як Овердрафт. Пунктом 28.2.9. Кредитного договору в редакції договору № 3 від 30.08.13 про внесення змін передбачено, що підвищений розмір ставки становить діючу процентну ставку, помножену на два. Підставою для застосування підвищеної процентної ставки є порушення Клієнтом будь-якого з зобов'язань, що передбачені п. 12, 23 Кредитного договору. Згідно п. З Договору поруки, в силу поруки, створеної відповідно до умов Договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання Клієнтом Боргових зобов'язань. Поручитель відповідає перед Банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) Боргових зобов'язань Клієнтом. Порукою забезпечуються виконання Боргових зобов'язань у повному обсязі. Відповідно до п. 4 Договору поруки Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і клієнт, в таких же порядку та строках, що і Клієнт. Банк має право вимагати виконання Боргових зобов'язань частково або в повному обсязі. П. 1 Договору поруки передбачено, що Борговими зобов'язаннями є всі та/або кожне з платіжних зобов'язань (вимог), що забезпечуються порукою за договором поруки. П. 21 Договору поруки передбачено, що порукою забезпечується виконання зобов'язань за Кредитним договором. Щодо пені: як вже зазначалося вище, порукою забезпечуються виконання Боргових зобов'язань у повному обсязі. Порукою забезпечується виконання зобов'язань за Кредитним договором. Боргові зобов'язання (п. 1 Договору поруки) в т.ч. включають в себе зобов'язання Клієнта щодо сплати пені. Пунктом 15 Кредитного договору передбачено, що за невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за Договором Клієнт несе відповідальність у порядку та на умовах, обумовлених у Договорі, а саме: за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) будь-яких із взятих на себе платіжних (грошових) зобов'язань в обумовлені Договором строки, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних, що діє на момент (протягом строк) такого порушення, від суми таких порушених зобов'язань за кожний день прострочення. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).Відповідач в своєму запереченні зазначає, що Договір поруки містить строк припинення Договору поруки (31 жовтня 2014 року), відповідно порука є припиненою після закінчення строку, встановленому у Договорі поруки. Вказане твердження Відповідача є помилковим враховуючи наступне. Відповідно до п. 21 Договору поруки, 31 жовтня 2014 року (включно) - є Генеральним строком. Пунктом 1 Договору поруки передбачено, що Генеральний строк - це максимально допустимий (дозволений) строк (термін) правовідносин Банку і Клієнта згідно з Договором при умові (обставині) відсутності Випадку невиконання умов Договору. Тобто 31 жовтня 2014 року (включно) є строк зобов'язання (п. 34 Кредитного договору). Відповідно помилково вважати, що 31.10.14 є строком припинення Договору поруки. Договір поруки не містить строку його припинення, який повинен бути визначений роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України). Згідно ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, у разі, якщо строк припинення договору поруки не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Відповідно останньою датою для звернення Позивача із вимогою до Відповідача (поручителя) є 30 квітня 2015 року. Частина 6 ст. 70 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України) закріплено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку. Банк звернувся із позовною заявою вих. № 12-4-10/2121 від 30.04.15 про стягнення заборгованості із Відповідача (поручителя) 30 квітня 2015 року шляхом направлення до Суду через поштове відділення 30 квітня 2015 року вказану позовну заяву. Беручи до уваги зазначені положення ст. 559 ЦК України та ст. 70 ЦПК України, Банком не був пропущений шестимісячний строк від дня настання виконання основного зобов'язання для пред'явлення відповідної вимоги поручителю, тобто порука не є припиненою. Щодо відсутності Повідомлення Банку про факт порушення умов Договору, про яке зазначає Відповідач у своєму запереченні: пунктом 15 Договору поруки («Виконання зобов'язань Клієнта») закріплено наступне: «Цим Банк вимагає від Поручителя як солідарного боржника за Борговими зобов'язаннями виконувати Боргові зобов'язанням в порядку та строки, передбачені Договором. Сторони підтверджують, що положення цього пункту є достатньою підставою для цілей здійснення Поручителем виконання Боргових зобов'язань згідно Договору без необхідності направлення Банком Поручителю будь-якої додаткової вимоги. Направлення Повідомлення про порушення, про яке йде мова в цьому ж пункті Договору поруки (п. 15), не є обов'язком Банку. Ні Договір поруки, ні Цивільний кодекс України, не містять заборону Кредитору (Банку) звертатися із позовною заявою (вимогою) до суду, у разі не направлення Поручителю досудової вимоги, повідомлення про порушення тощо.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та представником відповідача - адвокатом Старшинським В.А. надані письмові заперечення, в яких сторона відповідача просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на таке. 04 жовтня 2012 року між ТОВ «МАНА ТРЕЙД» та Позивачем був укладений Договір про надання банківських послуг № СR 12-193/28-2 (надалі - Договір банківських послуг). Відповідно до умов Договору банківських послуг Позивач зобов'язався надати ТОВ МАНА ТРЕЙД» банківські послуги за відповідну плату. В забезпечення виконання зобов'язань за Договором банківських послуг «05» жовтня 2012 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір поруки № SR 12-234/28-2 (надалі - Договір поруки). Відповідно до п.7 Договору поруки строк дії Договору дорівнює Генеральному строку за обставин, що відсутній випадок невиконання умов Договору. За обставин наявності випадку невиконання умов Договору, Договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов'язання Клієнта перед Банком не будуть виконані в повному обсязі. Генеральний строк наведено в п.21 Договору поруки. 31.10.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про зміну № 3 до Договору поруки, яким, зокрема п.21 Договору поруки було викладено в новій редакції та встановлено Генеральний строк дії Договору поруки - до 31 жовтня 2014 р. включно. Отже, Договором поруки встановлено строк його дії - до 31 жовтня 2014 року. З огляду на положення ч. 4 ст. 559 ЦК України, треба дійти юридично обґрунтованого висновку про те, що право Позивача на звернення з вимогою до Відповідача протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання обумовлено виключно тієї обставиною, якщо договір поруки не містить встановленого строку дії договору поруки. У випадку, якщо строк поруки обумовлений договором, то порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки, в такому разі вимога кредитора має бути заявлена в межах строку дії поруки. Таким чином, Відповідач приходить до висновку про те, що Договір поруки є припиненим з 1 листопада 2014 року, оскільки строк його дії було обумовлено до 31 жовтня 2014 року, включно. Виходячи з цього, не може бути задоволено вимоги Позивача у справі, який звернувся з вимогою до Відповідача поза межами строку дії Договору поруки. Відповідач вважає, що його зобов'язання за Договором поруки є припиненими у зв'язку з закінченням строку дії Договору поруки. На підтвердження вищезазначеної правової позиції, Відповідач звертає увагу суду на наступний правовий висновок Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 р. у справі № 6-6цс14. Згідно абз. З п. 15 Договору поруки у разі порушення боргових зобов'язань та/або умов Договору поруки, тобто невиконання та/або неналежне виконання боргових зобов'язань Клієнтом та/або Поручителем в порядку та строки, встановлені Договором, банк направляє Клієнту/Поручителю письмове(і) повідомлення про порушення, (надалі -Повідомлення про порушення), суттєво за формою, що наведена в п. 20 Договору поруки. В Повідомленні про порушення, зокрема, зазначається стислий зміст порушених зобов'язань/умов, загальний розмір невиконаної/них вимоги/умов, а також вимога про виконання порушених зобов'язання/умов протягом певного строку. Якщо протягом встановленого в Повідомленні про порушення строку вимоги виконання порушеного/них зобов'язання/умов залишається без задоволення, банк вправі звернутися в будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Отже, враховуючи той факт, що Відповідач, який виступає поручителем, може бути не обізнаний про факт наявності порушення умов основного зобов'язання Позичальником, а такі порушення можуть впливати на обсяг відповідальності поручителя (штрафні санкції, пеня), то сторони в Договорі поруки обумовили обов'язок банку повідомляти Відповідача (поручителя) про факти наявності таких порушень та навіть передбачили відповідну форму (п. 20 Договору), за якою банк зобов'язаний повідомляти поручителя про факти наявності відповідних порушень. Окрім цього, сторони передбачили, що саме не виконання Відповідачем вимог, викладених у Повідомлені про порушення у встановлений у ньому строк є підставою для звернення банку до суду. Також, абз. 5 п. 19 Договору поруки сторони передбачили, що всі документи вважаються надіслані іншій стороні належним чином, якщо вони відправлені цінним листом з описом або кур'єрською поштою, або доставлені особисто Стороною за вказаною в Договорі поруки адресами Сторін. Тобто, фактично Договором поруки встановлено обов'язок банка повідомляти Відповідача (поручителя) про факти порушень умов Договору ним або основним Позичальником. Такі повідомлення не направлялись Відповідачу ані протягом дії Договору поруки в період до 31.10.2014 року, ані після зазначеного строку. Враховуючи той факт, що п. 19 Договору поруки обумовлено право банку звернутися до суду у разі не виконання поручителем вимог, зазначених у повідомлені про порушення у строки, які в такому повідомлені зазначені та оскільки такі повідомлення взагалі банком поручителю не направлялися, то Відповідач приходить до висновку, що ним не було порушено прав банку. Окрім цього, Відповідач вважає, що не виконання банком своїх зобов'язань щодо повідомлення Відповідача про наявність факту порушення Договору свідчить про не добросовісну поведінку банку та умисне вчинення банком дій, направлених на збільшення заборгованості Відповідача внаслідок нарахування додаткових грошових коштів у вигляді відсотків та пені за період після виникнення факту порушення умов Договору. З Договору поруки (з урахуванням внесених змін) вбачається, що за умовами Договору поруки Відповідач поручився перед банком виходячи з наступних істотних умов: Генеральний ліміт - 8 000 000 грн.; Генеральний строк - 31 жовтня 2014 року, включно. Жодних умов щодо розміру відсотків, які застосовуються за користування кредитними коштами, та жодних умов щодо розміру пені, яка застосовується у випадку порушень Договором поруки не визначено. Окрім цього, Договір поруки не містить посилань на ту обставину, що поручитель ознайомлений з істотними умовами договору про надання банківських послуг № CR 12-193/28-2 від 04.10.2012 року. Отже, укладаючи Договір поруки Відповідач виходив виключно з його істотних умов, які визначають генеральний ліміт розміром 8 000 000 грн. та генеральний строк 31 жовтня 2014 року, включно. Жодних зобов'язань відносно нарахованих на зазначену суму відсотків та можливої пені Відповідач на себе не брав. Крім того, подав додаткові письмові заперечення, згідно до яких Позивач взяв на себе зобов'язання протягом дії Договору про надання банківської послуги надавати Позичальнику банківську послугу «овердрафт», а Позичальник зобов'язався повертати кожен виданий транш овердрафту разом з відсотками Позивачу протягом 30 календарних днів з дня отримання чергового траншу за овердрафтом. Відповідач звертає увагу суду на той факт, що датою виконання основного зобов'язання у даних спірних правовідносинах є 24 жовтня 2014 року, про що заявляє безпосередньо сам Позивач та надає на підтвердження даного факту відповідні докази, отже, 6-ти місячний строк для пред'явлення вимоги поручителю, що встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України має обраховуватися саме з 24 жовтня 2014 року, тобто з дати в яку мало бути виконано основне зобов'язання. Позивачем пред'явлено позов лише 30 квітня 2015 року, тобто після спливу 6-ти місяців і 6-ти днів після настання дати виконання основаного зобов'язання.

Представник третьої особи - ТОВ «МАНА ТРЕЙД», будучи повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.

Представники злучених до участі в справі в якості третіх осіб - ТОВ «Ацумарі», ТОВ «Трансойлсервіс», будучи повідомленими про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подали.

Залучені до участі у справи в якості третіх осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подали, явку своїх представників не забезпечили.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 04 жовтня 2012 року між ПАТ «ОТП Банк» (надалі - «Банк»/«Позивач») та ТОВ «МАНА ТРЕИД» (надалі - «Клієнт»/ «Позичальник») був укладений Договір про надання банківських послуг № СR 12-193/28-2. У відповідності до п.10 Кредитного договору Банк зобов'язався надати Банківську послугу Клієнту відповідно до положень Кредитного договору. Банк виконав зобов'язання, передбачені Кредитним договором, і надав Клієнту Банківську послугу - банківський кредит.

В забезпечення виконання зобов'язань за Договором банківських послуг «05» жовтня 2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5, як поручителем, було укладено Договір поруки № SR 12-234/28-2 (надалі - Договір поруки).

Згідно п. З Договору поруки, в силу поруки, створеної відповідно до умов Договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання Клієнтом Боргових зобов'язань. Поручитель відповідає перед Банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) Боргових зобов'язань Клієнтом. Порукою забезпечуються виконання Боргових зобов'язань у повному обсязі. Відповідно до п. 4 Договору поруки Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і клієнт, в таких же порядку та строках, що і Клієнт. Банк має право вимагати виконання Боргових зобов'язань частково-або в повному обсязі як від Клієнта та Поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк, у разі одержання виконання Боргових зобов'язань Клієнтом та/або Поручителем не в повному обсязі, має право вимагати/отримати неодержані/невиконанні Боргові зобов'язання від Клієнта та/або Поручителя. І Клієнт, і Поручитель, залишаються зобов'язаними доти, доки Боргові зобов'язання не будуть виконані в повному обсязі.

Відповідно до п.7 Договору поруки строк дії Договору дорівнює Генеральному строку за обставин, що відсутній випадок невиконання умов Договору. За обставин наявності випадку невиконання умов Договору, Договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов'язання Клієнта перед Банком не будуть виконані в повному обсязі. Генеральний строк наведено в п.21 Договору поруки.

31 жовтня 2013 р. позивачем та ТОВ «МАНА ТРЕЙД» укладено договір про зміну № 5 до договору, відповідно до якого пунктами 4, 34 Кредитного договору встановлено, що ціна (сума) Договору дорівнює генеральному ліміту, а саме: 8 000 000,00 (вісім мільйонів) грн..

Встановлено, що 31 жовтня 2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про зміну № 3 до Договору поруки, яким, зокрема п.21 Договору поруки було викладено в новій редакції та встановлено Генеральний строк дії Договору поруки - до 31 жовтня 2014 р. включно. Відповідно до п. 21 Договору поруки, 31 жовтня 2014 року (включно) - є Генеральним строком. Пунктом 1 Договору поруки передбачено, що Генеральний строк - це максимально допустимий (дозволений) строк (термін) правовідносин Банку і Клієнта згідно з Договором при умові (обставині) відсутності Випадку невиконання умов Договору.

Відповідно до ст.ст.553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В судовому засіданні встановлено, що зобов'язання ТОВ «МАНА ТРЕЙД» перед ПАТ «ОТП БАНК» за вищевказаним договором не виконано.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пунктом 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» звернуто увагу судів на те, що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду України, закріплених постановами від

24.09.2014 р. у справі №6-106цс14; від 26.11.2014 р. у справі №6-75цс14 у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за основним договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

В судовому засіданні встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин між позивачем та позичальником їх права та обов'язки було врегульовано Договором про зміну №5 від 31 жовтня 2013 року до Договору про надання банківських послуг № СR 12-193/28-2 від 04.10.2012 року, відповідно до якого Позивач надавав Позичальнику банківську послугу - «овердрафат». Овердрафт, як цей термін визначено п. 1 Договору про зміну № 5 /т. 1 а.с. 52/, це кредитна лінія, що надається шляхом здійснення Банком оплати платіжного(их) документа(ів)/доручення(ь) Клієнта з Банківського рахунку понад наявний на такому рахунку Клієнта залишок грошових коштів. Як вбачається з п. 28.2.7. Договору про зміну № 5 /т. 1, стор.2 а.с. 56/ сума кожного Траншу підлягає поверненню Клієнтом протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надання такого Траншу за обставини, що на момент надання такого Траншу не існувало заборгованості Клієнта перед Банком за такою Банківською послугою як Овердрафт, а за обставин, що на момент надання такого Траншу існувала заборгованість Клієнта перед Банком за такою Банківською послугою як Овердрафт (Існуюча заборгованість), то такий Транш підлягає поверненню протягом 30 календарних днів з дня виникнення такої існуючої заборгованості. Таким чином, Позивач взяв на себе зобов'язання протягом дії Договору про надання банківської послуги надавати Позичальнику банківську послугу «овердрафт», а Позичальник зобов'язався повертати кожен виданий транш овердрафту разом з відсотками Позивачу протягом 30 календарних днів з дня отримання чергового траншу за овердрафтом.

Відповідно до п. 21 Договору поруки, 31 жовтня 2014 року (включно) - є Генеральним строком. Пунктом 1 Договору поруки передбачено, що Генеральний строк - це максимально допустимий (дозволений) строк (термін) правовідносин Банку і Клієнта згідно з Договором при умові (обставині) відсутності Випадку невиконання умов Договору. Тобто 31 жовтня 2014 року (включно) є строк зобов'язання (п. 34 Кредитного договору). Відповідно останньою датою для звернення позивача із вимогою до відповідача, як поручителя, є 30 квітня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява здана позивачем 30.04.2015 р. через поштове відділення, що відповідає вимогам ч.6 ст.70 ЦПК України. Таким чином, з позовом позивачем звернувся у встановлений законом строк для дії поруки.

Тому суд не приймає до уваги заперечення представників відповідача щодо припинення Договору поруки між позивачем та відповідачем 31.10.2014 р., і тому порука є припиненою після закінчення строку, оскільки вони спростовуються наданими позивачем письмовими доказами.

В зв'язку з чим, сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає вимогам закону та умовам договору, в зв'язку з чим заборгованість, яка виникла станом на 29.04.2015 р. в розмірі 11 173 217,51 грн. за договором про надання банківських послуг № CR 12-193/28-2 від 04.10.2012 р. та складається з: 7 999 398,38 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 84 315,84 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам; 1 483 352,4 грн. - заборгованість по відсоткам, нарахованим на прострочену заборгованість; 1 584 319,2 - заборгованість по нарахованій пені на прострочений кредит; 16 294,9 грн. - заборгованість по нарахованій пені на прострочені відсотки, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області від 10.06.2015 р. з ТОВ «Трансойлсервис», як поручителя ТОВ «МАНА ТРЕЙД» за договором поруки від 30.08.2013 р., яким також було забезпечено зобов'язання ТОВ «МАНА ТРЕЙД» перед ПАТ «ОТП Банк» за вищевказаним кредитним договором про надання банківських послуг № CR 12-193/28-2 від 04.10.2012 р. , стягнута вищевказана сума.

В судовому засіданні встановлено, що вказане рішення на час розгляду справи районним судом не виконано.

Згідно із ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку божників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Законом у цьому випадку немає так званої обов'язкової процесуальної співучасті, тобто законом передбачено право позивача звернутися в суд з позовом до кожного з боржників окремо.

Така право позиція закріплена Верховним Судом України в постанові від 19.12.2011 р. у справі № 6-84цс11.

Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими, заснованими на законі, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, тому підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 654,0 грн.

На підставі викладеного, ст.ст.525, 526, 553, 554, 629 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 208-209, 212, 213, 214-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_5, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНА ТРЕЙД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ацумарі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансойлсервіс», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (код за ЄДРПОУ 21685166) заборгованість за договором про надання банківських послуг № CR 12-193/28-2 від 04.10.2012 р. в розмірі 11 173 217,51 грн. (одинадцять мільйонів сто сімдесят три тисячі двісті сімнадцять грн. 51 коп.), яка виникла станом на 29.04.2015 р. та складається з: 7 999 398,38 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 84 315,84 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам; 1 483 352,4 грн. - заборгованість по відсоткам, нарахованим на прострочену заборгованість; 1 584 319,2 - заборгованість по нарахованій пені на прострочений кредит; 16 294,9 грн. - заборгованість по нарахованій пені на прострочені відсотки.

Стягнути з ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (код за ЄДРПОУ 21685166) судовий збір у розмірі 3 654,0 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. М. Ларіонова