Ухвала

від 30.11.2015 по справі 45/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

30.11.2015Справа № 45/199

За скаргою Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

на дії: відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 45/199

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Чернігівської філії

до державного комітету України з державного матеріального резерву

про: стягнення 28.657,10 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Чернігівської філії звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення 28.657,10 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.12.2009 у справі № 45/199 позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" 28.657 грн. 10 коп. - основного боргу, 285 грн. 17 коп. - витрат по оплаті державного мита, 312 грн. 50 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5.965 грн. 44 коп. –витрат на проведення судової експертизи.

06.04.2010 р. на виконання вказаного рішення було видано наказ.

26.11.2015 р. до господарського суду надійшла скарга публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (далі – скаржник, стягувач) на дії відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі – відділ ДВС), відповідно до якої скаржник просить скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.10.2015 ВП № 49104259 та зобов'язати відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти наказ господарського суду м.Києва від 06.04.2010 № 45/199 до виконання.

Крім того, заявником подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку для подання скарги. Дана заява обґрунтована, тим, що скаржник вже подавав аналогічну скаргу до Господарського суду м. Києва, у зв'язку з чим господарським судом м. Києва було винесено Ухвалу від 18.11.2015 р. про повернення скарги заявнику, так, як, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Вказана ухвала суд була отримана скаржником 24.11.2015р.

Оскільки, скарга була залишена без розгляду, відповідно до ст. 53 ГПК України суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

За розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 04-23/1937 від 26.11.2015 р. у зв'язку з перебуванням судді Балаца С.В. у відпустці, подану скаргу направлено на автоматичний розподіл та в порядку ст. 2-1 ГПК України передано для розгляду судді Пукшин Л.Г.

Відповідно до ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Таким чином, з наведеного вбачається, що скарга на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби може бути подана впродовж 10 днів. Перебіг цього строку починається з:

- дня вчинення оскаржуваної дії, або

- дня, коли скаржнику стало відомо про вчинення оскаржуваної дії, або

- дня, коли дія мала бути вчинена.

За таких обставин, з наведеного вище можна зробити висновок, що скарга на дії органів державної виконавчої служби подається впродовж 10 днів з дати вчинення оскаржуваної дії або з дня, коли скаржнику стало про неї відомо. Скарга на бездіяльність органів державної виконавчої служби подається впродовж 10 днів з дня, коли виконавча дія мала бути вчинена.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається зі скарги ПАТ «Укртелеком» стягувачем оскаржується постанова ДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.10.2015 ВП № 49104259, яку скаржник отримав 02.11.2015р., а зі скаргою до суду ПАТ «Укртелеком» звернувся 24.11.2015, що підтверджується штемпелем поштового відділення, на конверті, в якому надійшла скарга.

Відповідно до п. 9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9, за змістом статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі.

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Відповідно до п. 9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9, встановлений у частині першій статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і121-2 Господарського процесуального кодексу судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Згідно положень ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК. (Інформаційний лист ВГСУ від 15.03.2007 р.01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").

Тобто, суд у кожному конкретному випадку повинен, із врахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Враховуючи вищевикладене, суд не вважає поважними причинами пропуску процесуального строку для подання скарги з підстав викладених у поданому заявником клопотанні.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання ПАТ «Укртелеком» про поновлення пропущеного процесуального строку для подання скарги на дії відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Враховуючи вищенаведене, оскільки скаргу на дії відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скаржником боржником подано з пропущенням встановленого ст. 121-2 ГПК України строку, судом дана скарга повертається позивачу без розгляду.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ПАТ «Укртелеком» про поновлення пропущеного процесуального строку для подання скарги дії відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовити.

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на дії відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без розгляду.

Суддя Л.Г.Пукшин