Постанова

від 02.04.2007 по справі 29/67пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

02.04.07

р.                                                                                

Справа № 29/67пд

11 год.30 хвилин, м. Донецьк,

вул.Артема157, нарадча кімната

Суддя господарського суду Донецької

області  Гаврищук Т.Г.

при секретарі судового засідання Пашко

О.М.

розглянув у відкритому судовому

засіданні господарського суду справу

за позовом -  Прокурора м.Макіївки Донецької області в

інтересах держави в особі Макіївської об”єднаної державної податкової інспекції

м.Макіївка

до відповідачів:  1. Суб”єкта 

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м.Макіївка

                       2. Приватного

підприємства “Лугпродвест” м.Луганськ

про визнання недійсним

господарського зобов”язання

за участю  прокурора - Кілійчук Т.В. - прокурор відділу

прокуратури Донецької області

представників сторін:

від позивача - Іванченко В.А. -

гол.  держподатковий інспектор (за

довір.), Тіщенко І.П. - ст..держподатковий ревізор-інспектор(за довір.)

від відповідачів  - 1. ОСОБА_1

                            2. не з”явився

Суть справи :

            Прокурор м.Макіївки Донецької

області в інтересах держави в особі Макіївської об”єднаної державної податкової

інспекції звернувся до суду з позовною заявою до Суб”єкта  підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_1 та Приватного підприємства “Лугпродвест”  про визнання недійсним господарського

зобов”язання ПП  “Лугпродвест”  щодо постачання СПД - фізичній особі ОСОБА_1

соняшника на суму 76725,95 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 12787,66 грн., здійсненого

на підставі усної угоди від 03.02.06р., стягнення з ПП “Лугпродвест” на користь

СПД ОСОБА_1 всього отриманого за господарським зобов”язанням на суму 76725,95

грн., та стягнення з СПД - фізичної особи ОСОБА_1 на користь державного бюджету

вартості отриманого за господарським зобов”язанням на суму 76725,95 грн., у

т.ч. ПДВ в сумі 12787,66 грн., здійсненого на підставі усної угоди від

03.02.06р.

          Додатковою заявою від 02.04.2007р.

прокурор змінив позовні вимоги та просить визнати недійсним  господарське зобов”язання щодо постачання

соняшнику  СПД - фізичній особи ОСОБА_1

соняшника на суму 76725,95 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 12787,66 грн., здійсненого

03.02.06р. на підставі письмової угоди, укладеної 01.02.06р. між відповідачами,

стягнення з ПП “Лугпродвест” на користь СПД ОСОБА_1 всього отриманого за

господарським зобов”язанням на суму 76725,95 грн., у т.ч. ПДВ -

12787,66грн,  здійсненого 03.02.06р. на

підставі письмової  угоди від 01.02.06р.

та стягнення з СПД - фізичної особи ОСОБА_1 на користь державного бюджету

вартості отриманого за господарським зобов”язанням на суму 76725,95 грн., у

т.ч. ПДВ в сумі 12787,66 грн., здійсненого 03.02.06р. на підставі

письмової  угоди від 01.02.06р.

          В обґрунтування своїх вимог прокурор

посилається на постанову господарського суду Луганської області від 12.05.06р.

по справі №8/202пн-ад, акт про анулювання свідоцтва платника податку на додану

вартість від 15.03.06р. відповідача 2, наявність у відповідача 2 умислу на

укладання угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства,

та на ст.ст.207,208 ЦК України.

          Відповідач 1 надав заперечення на

позовну заяву, в якому зазначив, що ос порений договір був виконаний в повному

обсягу  і сторони  не мали 

умислу на укладання угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і

суспільства. Відповідач 1 вважає, що скасування держаної реєстрації юридичної

особи та анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не тягне за

собою визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації

підприємства. Крім того, відповідач 1 зазначив, що постанова

господарського   суду Луганської області

від 12.05.06р. по справі №8/202пн-ад набрала законної сили та акт про

анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість був складений після

виконання оспореної угоди.

           Відповідач 2, який був належним

чином повідомлений про час і місце проведення попереднього  судового засідання та судового розгляду, до

суду не з'явився, про причини неприбуття не 

повідомив.

У судовому засіданні досліджені

надані прокурором,позивачем та відповідачем 1 письмові докази, що знаходяться в

матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення  прокурора,

позивача, відповідача 1 та дослідивши письмові докази, суд встановив:

Приватне підприємство «Лугпродвест»

є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за №33270010 та взято на облік платника

податків  у Державній податковій

інспекції у Жовтневому районі м.Луганська.

ОСОБА_1 як суб”єкт підприємницької

діяльності зареєстрована виконкомом Макіївської міської ради 16.12.2003р.  та взята на облік платника податків  у Макіївській об”єднаній державній податковій

інспекції .

           Згідно до п.1 ст.173 Господарського

кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом

господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання

з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана

сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи

управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати

роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися

від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має

право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За правилами ст.174 цього Кодексу

господарські зобов'язання можуть виникати у тому числі з господарського

договору та інших угод, передбачених законом.

Між Приватним підприємством

“Лугпродвест” та Суб”єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1

був укладений договір купівлі-продажу від 01.02.2006р., на виконання умов якого

відповідачем 2 було поставлено відповідачу 1 соняшник в кількості 74,94 тон, що

засвідчується накладною НОМЕР_1, податковою накладною НОМЕР_1  на загальну суму 76725,95 грн., у т.ч. ПДВ -

12787,66грн.

Отриманий за цим договором товар

Суб”єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 був оплачений в

повному обсягу, що засвідчується квитанцією до прибуткового касового ордеру

НОМЕР_2.

Факт передачі Приватним

підприємством “Лугпродвест”  зазначеного

товару та його оплати  Суб”єктом

підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1   позивачем не оспорюється.        

Позивач вважає, що господарське

зобов'язання з боку відповідача 2  було

вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.  Як на підставу своїх доводів, позивач

посилається на постанову господарського суду Луганської області від 12.05.06р.

по справі №8/202пн-ад, яким визнаний недійсним запис Управління державної

реєстрації та міського реєстру виконавчого комітету Луганської міської ради від

24.12.2004р. №13821020000002299 про державну реєстрацію ПП “Лугпродвест” і

припинено його юридичну особу, а також встановлено, що підприємство

зареєстровано ОСОБА_2, яка не мала наміру реєструвати підприємство з власного

волевиявлення, зареєструвала підприємство на прохання малознайомої людини,

після реєстрації засновницькі документи і печатку підприємства  ОСОБА_2 віддала цій особі, особисто

фінансово-господарської діяльності не вела, договорів від імені підприємства не

укладала. Крім того, позивач посилається на 

акт про анулювання свідоцтва реєстрації платника податку на додану

вартість №131 від 01.08.2006р., в якому зазначено, що відповідач 2 з

21.03.2005р. не подавав декларації з податку на додану вартість.  На думку позивача, наведене підтверджує

умисел ПП “Лугпродвест” на укладання угоди щодо досягнення мети, суперечної

інтересам держави і суспільства, оскільки воно створювалось з порушенням

законодавства і мало за мету укладення угоди, спрямованої на ухилення від

оподаткування. Так, при здійсненні фінансово-господарських операцій

підприємство не відображувало їх у податковому та бухгалтерському обліку та не

сплачувало податки, чим завдало шкоду бюджету.

Наведені постанова суду,  акт про анулювання свідоцтва реєстрації

платника податку на додану вартість  та

висновок до акту про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ на думку

позивача є доказом спрямованості умислу 

на укладання угоди з метою завідомо суперечною інтересам держави та

суспільства, тобто які порушують основні принципи існуючого суспільного ладу у

вигляді приховування від оподаткування прибутку та доходів.

За приписами ст.207 Господарського

кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або

вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або

укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них

господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу

однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом

недійсним повністю або в частині.

Згідно до ст.208 цього кодексу

України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що  вчинено з метою, яка завідомо суперечить

інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі

виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду

стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання

однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а

також все належне з неї  першій стороні

на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін

усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою

або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход

держави.

З викладеного вбачається, що

необхідними умовами для визнання господарського зобов'язання  недійсним є вчинення їх з метою, завідомо

суперечною інтересам держави і суспільства, та наявність наміру хоча б у однієї

із сторін щодо настання відповідних наслідків.

За приписами  п. 11 роз'яснення Президії Вищого

арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів,

пов'язаних з визнанням угод недійсними” 

№ 02-5/111 від 12.03.1999 р. ( із змінами ) наявність умислу у сторін

при укладанні угоди означає, що сторона або сторони усвідомлювали або повинні

були усвідомлювати протиправність укладеної угоди, яка суперечить меті

діяльності суб'єкта господарювання та інтересам держави та суспільства, і

прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел

юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи,

що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні

повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у

юридичної  особи  не 

може  вважатися  встановленою. 

Постановою господарського суду

Луганської області від 12.05.06р. по справі №8/202пн-ад (яка набрала законної

сили 20.06.2006р.) визнаний недійсним запис Управління державної реєстрації та

міського реєстру виконавчого комітету Луганської міської ради від 24.12.2004р.

№13821020000002299 про державну реєстрацію ПП “Лугпродвест” і припинено його

юридичну особу.      

Згідно довідки Державного

реєстратора виконавчого комітету Макіївської міської ради  у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та

фізичних осіб-підприємців дані про припинення Приватного підприємства

“Лугпродвест” не вносилися. Головне управління статистики у Луганській області

листом від 07.02.2007р. за №13-48/649 повідомило про те, що Приватне

підприємство “Лугпродвест” включено до Єдиного державного реєстру підприємств

та організацій України.

Наведеною постановою господарського

суду встановлено, що засновником Приватного підприємства “Лугпродвест” є

ОСОБА_2, яка після реєстрації підприємства 

ніякої діяльності не вела, ніяких угод не укладала, податкова звітність

до ДПІ у Жовтневому р-ні м.Луганська не надається з 21.03.2005р. .

Постановою господарського суду

Луганської області  не було встановлено

вчинення Приватним підприємством “Лугпродвест” господарських зобов'язань з

метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства. У постанові суду взагалі

відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи спірний

договір, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.

           Таким чином, посилання позивача на

постанову господарського суду Луганської області  від 12.05.2006р. по справі №8/202пн-ад, як

доказ спрямованості умислу та доведення мети суперечною інтересам держави та

суспільства при здійсненні оспорених господарських зобов'язань, суд вважає

безпідставним, оскільки вона не містить в собі висновки щодо господарських

зобов'язань , які виникли між відповідачами на підставі оспореного договору, та

не робилися висновки відносно їх мети та спрямованості. Предметом дослідження

по справі №8/202пн-ад є, зокрема, визнання недійсним запису про державну

реєстрацію ПП “Лугпродвест” і припинення його юридичної особи, а не наявність

протиправного умислу при укладені договору купівлі-продажу під час підприємницької

діяльності. 

          Слід зазначити, що постановою

господарського суду Луганської області 

встановлено, що після реєстрації підприємства ОСОБА_2 ніякої діяльності

не вела та ніяких угод взагалі не укладала. 

Позивач, в свою чергу, не надав доказів, що засвідчують підписання  ос пореного договору безпосередньо особою,

яка діяла від імені Приватного підприємства “Лугпродвест” в силу повноважень,

заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах.

Позивач не надав доказів будь-яких

донарахувань податкових зобов”язань податковим органом за порушення податкового

законодавства за оспореним договором та доказів кримінальної відповідальності

посадових осіб і відповідальності суб”єктів господарювання за ухилення від

сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд вважає, що позивачем не

доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи договір відповідач 2

діяв  з метою, яка завідомо суперечить

інтересам держави і суспільства. Сам по собі договір не є таким, що суперечить

інтересам держави і суспільства. Такий товар не виключено законом із цивільного

обігу, на торгівлю ним не вимагалась ліцензія, не було й інших законодавчих

обмежень стосовно його купівлі-продажу.

З урахуванням викладеного, суд

вважає, що в даному випадку не може вважатись встановленою наявність у

відповідача 2 умислу на вчинення господарських зобов'язань з метою, яка

завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ст. 71  Кодексу адміністративного судочинства України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення.

Позивач в даному випадку не довів,

чим саме підтверджуються ті обставини, що господарське зобов'язання  було вчинено відповідачами з метою, яка

завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Верховний суд України у постанові

від 14.02.2006р. зазначив, що наявність умислу 

не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про визнання  установчих документів цієї сторони договору

недійсними та скасування державної реєстрації, оскільки предметом дослідження у

такій справі, є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного

законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що мала

місце під час підприємницької діяльності суб”єкта.

             З урахуванням вищевикладеного,

вимоги позивача про визнання недійсними господарського зобов”язання щодо

постачання соняшнику  СПД - фізичній

особи ОСОБА_1 соняшника на суму 76725,95 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 12787,66 грн.,

здійсненого 03.02.06р. на підставі письмової угоди, укладеної 01.02.06р. між

відповідачами, стягнення з ПП “Лугпродвест” на користь СПД ОСОБА_1 всього

отриманого за господарським зобов”язанням на суму 76725,95 грн., у т.ч. ПДВ -

12787,66грн,  здійсненого 03.02.06р. на

підставі письмової  угоди від 01.02.06р.

та стягнення з СПД - фізичної особи ОСОБА_1 на користь державного бюджету

вартості отриманого за господарським зобов”язанням на суму 76725,95 грн., у

т.ч. ПДВ в сумі 12787,66 грн., здійсненого 03.02.06р. на підставі письмової  угоди від 01.02.06р., задоволенню не

підлягають.

Керуючись ст.173,174, 207

Господарського кодексу України та

ст.ст.2,17-20,69-72,86,94,128,158-163,167,185,186,254, п.6,7 розділу V11

Прикінцевих та перехідних положень 

Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

            Відмовити у задоволенні позовних

вимог Прокурора м.Макіївки Донецької області в інтересах держави в особі

Макіївської об”єднаної державної податкової інспекції до до Суб”єкта  підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_1 та Приватного підприємства “Лугпродвест”  про визнання недійсним господарського

зобов”язання щодо постачання соняшнику 

СПД - фізичній особи ОСОБА_1 соняшника на суму 76725,95 грн., у т.ч. ПДВ

в сумі 12787,66 грн., здійсненого 03.02.06р. на підставі письмової угоди,

укладеної 01.02.06р. між відповідачами, стягнення з ПП “Лугпродвест” на користь

СПД ОСОБА_1 всього отриманого за господарським зобов”язанням на суму 76725,95

грн., у т.ч. ПДВ - 12787,66грн, 

здійсненого 03.02.06р. на підставі письмової  угоди від 01.02.06р. та стягнення з СПД -

фізичної особи ОСОБА_1 на користь державного бюджету вартості отриманого за

господарським зобов”язанням на суму 76725,95 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 12787,66

грн., здійсненого 03.02.06р. на підставі письмової  угоди від 01.02.06р.

                    Постанова суду набирає

законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,

якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде

подано, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду

набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної

скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після

закінчення апеляційного розгляду справи.

           Постанова може бути оскаржена в

апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку

подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються

до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд

Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка

її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження

постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна

скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви

про апеляційне оскарження. Апеляційна  

скарга  може  бути 

подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

У судовому засіданні проголошено

вступну та резолютивну частини постанови.

Суддя                                                                                               

Гаврищук Т.Г.          

Постанова в повному обсязі

виготовлена 03.04.2007р.

Надрук. 6 примір.

1 суду

3 сторонам

2 прокуратура