Постанова

від 26.11.2015 по справі 813/1780/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 року 11 год. 05 хв. Справа № 813/1780/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Козак О.О.,

представників позивача - Цімка П.О., Мястковського В.П.,

представника відповідача - Гурняк О.О.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сомиг ЛТД» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сомиг ЛТД» (ТОВ «Сомиг ЛТД», позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 27.03.2015 року №№ 0000812201/5178, 0000822201/5180.

Ухвалою суду від 13 травня 2015 року провадження у справі відкрито, хід її розгляду відображено у відповідних ухвалах суду, а в судовому засіданні 26 листопада 2015 року згідно ч.3 ст.160 КАС України проголошено вступну і резолютивну частину постанови.

В позовних вимогах позивач просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.03.2015 року №№ 0000812201/5178, 0000822201/5180 ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, оскільки вважає їх прийнятим без наявних на то законних підстав.

Посилається на те, що на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000812201/5178 від 27.03.2015 року, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 2934,00 грн. за основним платежем та 733,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення №0000822201/5180 від 27.03.2015 року, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 3260,00 грн. за основним платежем та 1630,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Вважає вказані податкові повідомлення-рішення №0000812201/5178 та №0000822201/5180 від 27.03.2015 року протиправними та такими, що повинні бути скасовані.

На переконання позивача, відповідач помилково вважає, що відсутнє підтвердження фактичного придбання в червні 2014 року позивачем у його контрагента ТзОВ «Денікс Груп» послуг на суму 16300,00 грн. та їх зв'язок з провадженням господарської діяльності платника податку та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Зазначає, що стосується правомірного віднесення до витрат здійснених в порядку розрахунків ТзОВ «Сомиг ЛТД» за виконані роботи ТзОВ «Денікс Груп», то первинні документи щодо здійснення господарських відносин надавали позивачу право включити вартість оплачених робіт до складу витрат, а тому висновок відповідача про порушення позивачем норм Податкового Кодексу України щодо визначення податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств є нормативно необґрунтованим. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач вважає позов необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

В запереченнях зазначає, що оскаржувані платником податків податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у Шевченківському районі за результатами позапланової виїзної перевірки, що оформлена актом від 17.03.15 №92/39/22-01-10/06959075, в процесі проведення якої встановлено заниження податку на прибуток та податку на додану вартість. А саме, в процесі проведення перевірки встановлено факт безпідставного відображення ТзОВ «Сомиг ЛТД» у податковому обліку господарських операцій з ТОВ «Денікс Груп» оскільки такі фактично не відбувалися. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

З врахуванням зібраної в ході проведення перевірки інформації щодо нездійснення контрагентами позивача господарської діяльності, що підтверджується матеріалами досудового слідства, а також за відсутності інших доказів, які б вказували на фактичне надання послуг, документи на підставі яких сформовані дані податкового обліку за спірними господарськими операціями не можуть беззаперечно підтверджувати право позивача на їх формування. Враховуючи наведене, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення підтримала у повному обсязі, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Даючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні обставинам справи та доводам сторін, суд керується наступними положеннями законодавства України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року зі змінами та доповненнями, Податковим кодексом України (ПК України), Кодексом адміністративного судочинства України (КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що з 03.03.2015 р. по 10.03.2015 р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Сомиг ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємства та податку па додану вартість підприємства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «Денікс Груп» (код ЄДРПОУ-37882958) за період 2012-2014 рр. Вказана перевірка проведена на підставі направлення від 03.03.2015 р. №149 та наказу ДПІ у Шевченківському районі від 03.03.2015 р. №140 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Сомиг ЛТД».

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт позапланової виїзної документальної перевірки №92/39/22-01/06959075 від 17.03.2015 р., яким встановлено порушення ТзОВ «Сомиг ЛТД»:

- п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.228. п. 14.1 ст. 14, п. 138.1. ст. 138, п. 138.2. ст. 138, п. 138.6. ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в результаті чого підприємством завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього у сумі 16300,00 грн. за 2014 рік, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 2934,00грн. за 2014 рік.;

- п. 198.3, п. 198.4 ст.198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість всього у сумі 3260,00 грн. в тому числі за червень 2014 року у сумі 3260,00грн., що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі червень 2014 року у сумі 3260,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000812201/5178 від 27.03.2015 року, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 2934,00 грн. за основним платежем та 733,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення №0000822201/5180 від 27.03.2015 року, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 3260,00 грн. за основним платежем та 1630,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення №0000812201/5178 та №0000822201/5180 від 27.03.2015 року протиправними та такими, що повинні бути скасовані, і звернувся з їх оскарженням до суду.

Судом встановлено, що 09.06.2014 р. між ТзОВ «Сомиг ЛТД» (замовник) та ТзОВ «Денікс Груп» (виконавець) укладено договір №16-4 на виконання робіт, згідно умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе обов'язок виконати роботи по опаленню офісного приміщення по вул. Зеленій, 252. Виконання та передача виконавцем замовнику вказаних робіт підтверджується актом форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року на загальну суму 19560,00 грн. в т.ч. ПДВ 3260,00 грн., які досліджувались відповідачем при проведенні перевірки, про що зазначено в акті перевірки.

ТзОВ «Сомиг ЛТД» включило до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у 2014 році витрати в розмірі 16300,00 грн. з вартості робіт згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року на загальну суму 19560,00 грн. Розрахунки за виконані роботи проведені ТзОВ «Сомиг ЛТД» в повному обсязі.

При перевірці позивача податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та віднесення до складу витрат сум сплачених за придбання робіт виконаних ТзОВ «Денікс Груп», що обґрунтовано актом перевірки ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 01.09.2014 року №2623/26-55-22-07/37882958 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Денікс Груп» (податковий номер 37882958) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014 по 31.08.2014 р.», яким встановлено порушення ТзОВ «Денікс Груп» вимог податкового законодавства щодо завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, не підтвердження задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.06.2014 по 31.08.2014 року, а також не підтвердження задекларованого податкового кредиту з ПДВ за період з 01.06.2014 по 31.08.2014 року. Крім цього у акті перевірки зроблено висновок про те, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Зважаючи на вказане, відповідач дійшов висновку, що оскільки згідно вищезазначеного акту перевірки ТзОВ «Денікс Груп» (код ЄДРПОУ 37882958) від 01.09.2014р. №2623/26-55-22-07/37882958 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Денікс Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014 по 31.08.2014 року» складеного ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, ТзОВ «Денікс Груп» відобразило господарські операції, щодо придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників та подальшого їх продажу покупцям у червні - серпні 2014 року, які фактично не відбувались, тому угоди, укладені з постачальником ТзОВ «Денікс Груп» на реалізацію робіт у червні 2014 року на адресу ТзОВ «Сомиг ЛТД» мають протиправний характер в наслідок якого неправомірно сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування ТзОВ «Сомиг ЛТД».

Враховуючи вищенаведене відповідач вважає, що відсутнє підтвердження фактичного придбання послуг в червні 2014 року у ТзОВ «Денікс Груп» у сумі 16300,00 грн. та їх зв'язок з провадженням господарської діяльності платника податку, та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування. Відповідач також зазначає в акті, що згідно бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено розбіжності між даними задекларованими ТзОВ «Сомиг ЛТД» та даними постачальника ТзОВ «Денікс Груп», зазначене відхилення виникло за рахунок відображення в системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві акту перевірки ТзОВ «Денікс Груп» від 01.09.2014р. №2623/26-55-22-07/37882958, згідно якого зменшено податкові зобов'язання ТзОВ «Денікс Груп» за червень 2014 року у сумі 3260,00грн. по контрагенту (покупцю) ТзОВ «Сомиг ЛТД».

Як вбачається зі змісту акта перевірки №92/39/22-01/06959075 від 17.03.2015 року для проведення перевірки ТзОВ «Сомиг ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість підприємства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Денікс Груп» за період 2012-2014 років, використано наступні документи:

- постанову слідчого слідчої групи СУ ГУМВС України у Львівській області лейтенанта міліції Костіва Х.І. від 17.12.2014 року;

- акт ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 01.09.2014р. №2623/26-55-22-07/37882958 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Денікс Груп» (податковий номер 37882958) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014 по31.08.2014 року»;

- надані для перевірки документи бухгалтерського та податкового обліку ТзОВ «Сомиг ЛТД» (код ЄДРПОУ 06959075), а саме:

- декларація з податку на додану вартість за червень 2014 року;

- декларація з податку на прибуток за 2014 рік;

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних за червень 2014 року; Банківські виписки;

- регістри бухгалтерського обліку (журнал - відомість по рахунку 68 за червень 2014 року);

- пояснення директора ТзОВ «Сомиг ЛТД».

У зв'язку із тим, що первинні документи були вилучені слідчим УДСБЕЗ ГУМВСУ у Львівській області згідно опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 29.01.2015 року, такі документи були надані до перевірки слідчим управлінням ГУ МВС України у Львівській області, а саме договір №16-4 від 09.06.2014р. на виконання робіт, укладений між ТзОВ «Сомиг ЛТД» та ТзОВ «Денікс Груп»; акт форми КБ-2 в приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року на загальну суму 19560,00 грн. в т.ч. ПДВ 3260,00 грн.; податкова накладна від 30.06.2014 р. №191 на загальну суму 19560,00грн. в т.ч. ПДВ 3260,00 грн. виписану ТзОВ «Денікс Груп»; довідка КБ-3 за червень 2014 р.

Дані вказані податковим органом в акті ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 01.09.2014 р. №2623/26-55-22-07/37882958 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Денікс Груп» (податковий номер 37882958) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014 по31.08.2014 року» були внесені внесенні в інформаційну систему «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та використанні при проведенні перевірки господарської діяльності ТзОВ «Сомиг ЛТД».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2015 року у справі № 813/8239/14 позовні вимоги ТзОВ «Денікс груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задоволено повністю - визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що полягають у внесенні на підставі акта №2623/26-55-22-07/37882958 від 01.09.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Денікс Груп» (податковий номер 37882958) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року» змін в інформаційну систему «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві поновити задекларовані ТзОВ «Денікс Груп» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року в інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року справі № 876/1527/15 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2015 року справі № 813/8239/14 - без змін.

У межах розгляду вказаної справи було встановлено, що згідно витягів з аналітичної системи, на підставі акту від 01.09.2014 року №2623/26-55-22-07/37882958, ДПІ у Печерському районі м. Києва здійснило коригування показників податкової звітності ТзОВ «Денікс Груп» з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року в інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а саме зменшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року на суму 2069055 грн., та зменшено податковий кредит з податку на додану вартість за період з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року на суму 2047222 грн.

Проте, зустрічні звірки не відносяться до перевірок і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Виходячи із вищевикладеного суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про відсутність у податкового органу повноважень по здійсненню в рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства, оскільки зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства реалізується шляхом проведення перевірок платників податків в порядку, визначеному ПК України. З огляду на викладене враховуючи те, що акт №2623/26-55-22-07/37882958 від 01.09.2014 року було складено не за результатами проведеної перевірки позивача та не у зв'язку зі встановленням за її результатами порушень вимог чинного законодавства, зокрема, заниження/завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, а у зв'язку з встановленням факту, який перешкоджав проведенню зазначеної звірки, відтак у податкового органу були відсутні й правові підстави для внесення на підставі зазначеного акту даних до інформаційної системи «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Окрім цього, суд першої інстанції у цій справі звернув увагу й на те, що збереження внесених до інформаційних систем податкової служби даних і висновків, викладених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, та їх використання у подальшому може призвести до визнання нікчемними угод, укладеними за ланцюгами постачання, до визнання відсутньою бази об'єкта оподаткування податком на додану вартість тощо і негативно відобразиться на взаємовідносинах з контрагентами позивача та державою. Зважаючи на вказане, суди у вказаній справі дійшли до висновку, що дії податкового органу по внесенню змін в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту №2623/26-55-22-07/37882958 від 01.09.2014 року є протиправними, а тому, належним способом захисту прав та інтересів платника податків повинно бути поновлення в базі узгоджених показників, які були відображені до цього, тобто задекларовані позивачем.

Зі своєї сторони, на підтвердження виконання договору позивачем надано суду первинні документи щодо здійснюваних господарських операцій з ТзОВ «Денікс Груп», а саме договір №16-4 від 09.06.2014 року; акт форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року на загальну суму 19560,00грн., в т.ч. ПДВ 3260,00 грн.; виписки з особового рахунку про оплату виконаних робіт; податкову накладну від 30.06.2014 року №191 на загальну суму 19560,00грн. в т.ч. ПДВ 3260,00грн. виписану ТзОВ «Денікс Груп»; довідку КБ-3 за червень 2014 р.

Також суду надано первинні документи щодо здійснюваних господарських операцій з генеральним замовником робіт - ТзОВ «ЕВМ Енерго», а саме договір підряду № 16 від 30.04.2014 року; акт приймання-передачі виконаних робіт за червень 2014 року та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2014 року, а також докази оплати замовником вказаних робіт.

Вказані обставини доводять необґрунтованість використання позивачем при проведенні перевірки акту від 01.09.2014 року №2623/26-55-22-07/37882958 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Денікс Груп» (податковий номер 37882958) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014 по31.08.2014 року», складеного ДПІ у Печерському районі м. Києва та даних коригування показників податкової звітності інформаційної системи «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», здійснених на підставі цього акту, а також зазначення в акті перевірки про те, що господарські операції між ТзОВ «Сомиг ЛТД» та ТзОВ «Денікс Груп» не відбувались, оскільки такі твердження спростовуються наданими позивачем первинними документами.

Крім цього, відповідно до постанови Верховного Суду України від 11 грудня 2007 року, Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, і ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В той же час, податкове законодавство України не містить конкретних норм, які б ставили у залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів або зобов'язували платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм чинного законодавства України. А сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який без відома платника порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат. Така правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Як зазначає Вищий адміністративний суд України у постанові, прийнятій 14.11.2012 року у справі № К/9991/50772/12, єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами і його висновками, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті перевірки відповідача висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності повної інформації, яка надається в передбаченому чинним законодавством порядку. Ця думка ґрунтується на положеннях ч. 1 ст. 204 ЦК, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

В той же час, невжиття заходів щодо отримання повної та об'єктивної інформації є суд розцінює як недолік у перевірочній діяльності відповідача.

Також, відповідно у постанові Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року було привернуто увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Відповідно до положень ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що вони не було прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а також без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому їх слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 27.03.2015 року №№ 0000812201/5178, 0000822201/5180.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сомиг ЛТД» (вул. Кавалерідзе, 19/75А, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 06959075) сплачений судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн.70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 01.12.2015 року.

Суддя Сакалош В.М.