Рішення

від 02.12.2015 по справі 910/24448/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015Справа №910/24448/15

За позовом Малого приватного підприємства «ВІАС»

до Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк»

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс»

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Гурман 2014»

про визнання зобов'язань припиненими

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача не з'явились

від відповідача Бондаренко М.Г. - представник за довіреністю № 110 від 24.09.15

від третьої особи-1 Королецька В.А. - представник за довіреністю від 08.06.15

від третьої особи-2 не з'явились

В судовому засіданні 02.12.2015 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Малого приватного підприємства «ВІАС» про визнання протиправними дії Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» щодо нарахування позивачу штрафних санкцій за договором про надання кредиту № 357 від 28.12.2010 року з 28 травня 2015 року та про визнання припиненими зобов'язання позивача за вказаним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.05.2015 за кредитним договором № 357, що укладений між Малим приватним підприємством «ВІАС» та Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» було відступлено право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс», на підставі якого банк передав третій особі-1 своє право вимоги до позивача. За доводами позивача, відповідач безпідставно вимагає погасити заборгованість, сплатити при цьому штрафні санкції відповідно кредитному договору, забезпечення по якому належать інші особі, яка в свою чергу вважає себе добросовісним набувачем та просить позивача сплатити на її користь наявну заборгованість.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2015 порушено провадження у справі № 910/24448/15 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 07.10.2015.

Даною ухвалою, на підставі ст. 27 ГПК України, суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Гурман 2014».

07.10.2015 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву відповідно до якої проти позову заперечує з наступних підстав. Так, за доводами відповідача, на підставі постанови Правління Національного Банку України від 28.05.2015 року № 348 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28 травня 2015 року прийнято рішення № 107 про запровадження в ПАТ «УПБ» тимчасової адміністрації строком на три місяці з 29.05.2015 р. по 28.08.2015 р., та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ».

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

На виконання своїх обов'язків, передбачених ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноваженою особою гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «УПБ БАНК» наказом №26/ТА від 29.05.2015 було створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів) укладених ПАТ «УПБ БАНК»

Результати роботи комісії було оформлено Протоколом № 4 від 30.06.2015 року.

Під час здійснення перевірки було з'ясовано про наявність Договору відступлення прав вимоги, укладений 28.05.2015 року між ПАТ «УПБ БАНК» та ТОВ «ФК АУРУМ ФІНАНС», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. 28.05.2015 р. за № 1617, відповідно до якого Банк відступив Кредитору належні Банку майнові права за Договором про надання кредиту № 357 від 28.12.2010 p. За переконанням відповідача вказаний договір є нікчемним, а тому Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21.07.2015 року було направлено сторонам повідомлення про нікчемність договору відступлення прав вимоги, оскільки укладення зазначеного договору було здійснено з порушенням норм чинного законодавства України, вимог Національного Банку України та внутрішніх процедур Банку, таким чином всі зобов'язання по Договору про надання кредиту № 357 від 28.12.2010 р, ПП МПП «ВІАС» повинно виконуватись перед ПАТ «УПБ БАНК», відповідно до умов вищевказаного Договору про надання кредиту № 357 від 28.12.2010 р.

У судовому засідання 07.10.2015 представниками третіх сторін було надано письмові пояснення по суті спору.

Згідно з письмових пояснень третьої особи-1 вбачається, що 28 травня 2015 p. між відповідачем та TOВ «ФК «АУРУМ ФІНАНС» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 1617, відповідно до якого третій особі-1 відступлено право грошової вимоги, яке виникло згідно з Договором про надання кредиту № 357 від 28.12.2010 p., укладеним між позивачем та відповідачем, Договором поруки № 357-1 від 28.12.2010 р, укладеним між ОСОБА_6, позивачем та відповідачем, Договором поруки № 357-2 від 28.12.2010 р, укладеним між ОСОБА_7, позивачем та відповідачем, Договором поруки № 357-3 від 28.12.2010 р, укладеним між ОСОБА_8, позивачем та відповідачем, іпотечним договором від 28.12.2010р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюком А.В. за реєстровим номером 1726, Іпотечним договором від 28.12.2010 p. посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюком А.В. за реєстровим помором 1728, укладеними між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та відповідачем.

Відповідно до п. 6 та п. 8 Договору про відступлення № 1617 права вимоги с такими, що передані Новому кредитору (третій особі-1) з моменту підписання Акту приймання-передачі права вимоги. При підписання Акта приймання-передачі права вимоги Первісний кредитор (відповідач) зобов'язаний передати Новому кредитору (третій особі-1) оригінали документів, зазначених у п. 4 даного договору.

Відомості про перехід прав до ТОВ «ФК АУРУМ ФІНАНС» були зареєстровані згідно чинного законодавства у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно доказів, що надані суду.

Повідомленням про відступлення права грошової вимоги та всіх інших пов'язаних з нею прав № 2905/15-11 від 29.05.2015 р. третя особа-1 повідомила позивача та поручителів про перехід прав за вищевказаними договорами до Нового кредитора - третьої особи-1.

Крім того, як зазначає третя особа-1, відповідно до укладених між третьою особою-1 та ТОВ «ГУРМАН 2014» (третя особа-2) до останнього, згідно з договором відступлення права вимоги від 02.07.2015 р. та Договору відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 20.07.2015 p., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. за реєстровим № 2290, передані права вимоги за Договором про надання кредиту № 357 від 28.12.2010 р. та договорами, що забезпечують його виконання.

Враховуючи викладене, третя особа-1 просить у задоволенні позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача просить задовольнити, зокрема, із посиланням на той факт, що договірні зобов'язання позивача припинені перед відповідачем та не є припиненими перед новим кредитором, оскільки, третьою особою-1 та відповідачем під час укладення Договору про відступлення №1617 не було порушено жодних вимог, з вкачаних в ст. 203 ЦК України, які є необхідними для чинності правочину, так само як і не було допущено жодних порушень, що могли б бути підставою для визнання Договорів відступлення нікчемним відповідно до пунктів 2,3,7 частини 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на які посилається відповідач у своїх Повідомленнях та поясненнях.

Третя особа-2 у своїх поясненнях зазначала, що на підставі п.1. ч.1. ст. 512 Цивільного кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АУРУМ ФІНАНС» відступило товариству з обмеженою відповідальністю «ГУРМАН 2014» право грошової вимоги, що виникло згідно з Договором про надання кредиту №357 від 28.12.2010 року., укладеним між позивачем та відповідачем, Договором поруки № 357-1 від 28.12.2010 р. укладеним між ОСОБА_6 відповідачем та позивачем, Договором поруки № 357-2 від 28.12.2010 р, укладеним між ОСОБА_7, відповідачем та позивачем, Договором поруки № 357-3 від 28.12.2010 р, укладеним між ОСОБА_8, відповідачем та позивачем, а також за Іпотечним договором від 28.12.2010 p., укладеним між відповідачем та позивачем і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепслюком А.В. за реєстровим № 1726, Іпотечним договором від 28.12.2010 p.. укладеним між відповідачем та ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та посвідченим приватним нотаріусом Київської міського нотаріального округу Шепелюком А.В. за реєстровим № 1728.

Відповідне відступлення права грошової вимоги та всіх інших пов'язаних з нею прав Новому кредитору відбулось на підставі укладеного між ТОВ «ФК АУРУМ ФІНАНС» та ТОВ «ГУРМАН 2014» договору відступлення права вимоги від 02 липня 2015 року та договору відступлення права вимоги за іпотечним договором від « 20» липня 2015 р. посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 2290, за якими Первісним кредитором Новому кредитору були передані оригінали договорів, права вимоги за якими перейшли, а також оригінали документів, що посвідчують право власності боржника або поручителя на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 1.3. Договору відступлення права вимоги за іпотечними договорами від « 20» липня 2015 р. посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сіиоляніпоіюю О.Я. за реєстровим № 2290, на момент його укладання право вимог яке відступалися, не знаходилось в заставі, ніяким способом не було відчужено, в суперечці та під арештом не перебувало. Відсутність податкової застави підтверджувалось витягами Державного реєстру обтяжень рухомого манна про податкові застави за № 47462690. В 20.07.2015 року податкова застава була відсутня.

За вищезазначеними Договорами відступлення права вимоги від Первісного кредитора до Нового кредитора переходить право грошової вимоги та всі інші права, належні Первісному кредитору, за зобов'язаннями Боржника та поручителів, іпотекодавців.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до Нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав якщо інше не встановлено договором або законом.

За доводами третьої особи-2, остання є добросовісним набувачем права вимоги на підставі ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу манно не може бути витребуване у нього.

Враховуючи викладене, третя особа-2 вважає таким, що підлягають задоволенню позовні вимоги, позивача у справі.

У судовому засіданні 07.10.2015 за усним клопотання позивача було оголошено перерву до 21.10.2015.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.10.2015 суд продовжив строк розгляду спору на 15 днів та оголосив перерву в судовому засіданні до 18.11.2015.

17.11.2015 третя особа-2 через загальний відділ діловодства суду подала додаткові пояснення по суті спору та документи на виконання вимог ухвали суду від 21.10.2015 р.

У судовому засіданні 18.11.2015 суд заслухав учасників процесу, які надали додаткові пояснення по суті спору та оголосив перерву до 25.11.2015.

25.11.2015 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.

У судовому засіданні, призначеному на 25.11.2015, представники відповідача та третьої особи-1 проти поданого клопотання не заперечували.

Ухвалою суду від 25.11.2015 за клопотанням позивача розгляд справи відкладався до 02.12.2015.

У судове засідання, призначене на 02.12.2015, з'явилися представники відповідача та третьої особи-1. Представники позивача та третьої особи, не з'явилися про причини неявки суд не повідомили про час та дату проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

Представник відповідач заперечував проти позовних вимог, з підстав наведених у відзиві.

Представник третьої особи-1 зазначила про обґрунтованість позовних вимог та просила задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

28 грудня 2010 року між публічним акціонерним товариством «Український Професійний Банк» (надалі - банк, відповідач) та приватним підприємством «Мале приватне підприємство «ВІАС» (надалі - позичальник, позивач) було укладено договір про надання кредиту №357 (надалі - кредитний договір).

Предметом кредитного договору є надання банком позичальнику кредиту на суму 1 000 000,00 грн, терміном до 25 грудня 2015 року для оплати приватизації нежилого приміщення з щомісячним зменшенням кредитної заборгованості, починаючи з січня 2011р., в сумі 16 666,00 грн. Остаточне погашення кредиту, в сумі 16 706,00 грн мало відбутись не пізніше 25.12.2015р.

Забезпеченням виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором стала застава власного майна позичальника (іпотечний договір від 28.12.2010р. реєстраційний №1726), майнова порука ОСОБА_6 (договір поруки № 357-1 від 28.12.2010) та іпотечний договір від 28.12.2010р. за реєстровим №1728), майнова порука ОСОБА_7 (договір поруки № 357-2 від 28.12.2010р. та іпотечний договір від 28 грудня 2010р. за реєстровим №1728 ), майнова порука ОСОБА_8 (договір поруки № 357-3 від 28.12.2010р. та іпотечний договір від 28.12.2010р. за реєстровим № 1728).

За договором іпотеки від 28 грудня 2010 року приватне підприємство «Мале приватне підприємство «ВІАС» ідентифікаційний код - 23159507, передало іпотеко держателю (Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк») майнові права на нежилі приміщення в літ «А» з №1 по №13 (групи приміщень№9) II поверху; МЗК: V - 16,0 кв.м (І поверху), III - 20,2 кв.м (II поверху); V - 11,6 кв.м (надбудова), VI - 7,5 кв.м (надбудова), загальною площею - 369,70 кв.м, що складає 14/100 частини (від нежилого будинку площею 2647,00 кв.м), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які придбані іпотекодавцем за договором купівлі-продажу посвідченому Шепелюком А. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого за реєстровим №1460, право власності на які наступає з моменту повної оплати вартості предмету іпотеки Іпотекодавцем та державної реєстрації. Предмет Іпотеки оцінений Сторонами на момент укладення договору іпотеки в сумі 2 300 000,00 гривень (Два мільйона триста тисяч гривень 00коп.).

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі постанови Правління Національного банку України від 28 травня 2015 року № 348 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.05.2015 прийнято рішення № 107 про запровадження з 29.05.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк».

За доводами сторін, що підтверджується матеріалами справи 28.05.2015 року між відповідачем та ТОВ «ФК АУРУМ ФІНАНС» (надалі - третя особа-1) був укладений договір відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. 28.05.2015 р. за № 1617, відповідно до якого банк відступив Кредитору (третій особі-1) належні банку майнові права за Договором про надання кредиту № 357 від 28.12.2010 p., договорами поруки та іпотечними договорами реєстрові номера яких 1726 (нежитлові приміщення) та 1728 (квартира).

Відповідно витягу з акту приймання-передачі від 18.09.2015 року за актом приймання-передачі від 28.05.2015 року відповідач передав, а третя особа-1 прийняла документацію, в тому числі, правовстановлюючу щодо об'єктів нерухомості.

Як вбачається із матеріалів справи, третя особа-1, направила на адресу позивача повідомленням від 29.05.2015 року №2905/15-11 ТОВ про перехід прав вимоги за кредитним договором до нового кредитора, тобто третьої особі-1 та повідомила про реквізити для сплати боргу новому кредитору. Отримання вказаного повідомлення не заперечується позивачем.

В подальшому, 02.07.2015 року між третьою особою-1 та ТОВ «Гурман 2014» (надалі - третя особа-2) укладено договір відступлення права вимоги за договором про надання кредиту №357 від 28.12.2010 року з усіма подальшими змінами та доповненнями у повному обсязі.

20 липня 2015 року між третьою особою-1 та третьою особою-2 укладено договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 28.12.2010 року №1726, іпотечним договором від 28.12.2015 року №1728.

Третя особа-2, в свою чергу 04.08.2015 р. направила на адресу позивача повідомленням №3/4082015 про перехід прав вимоги за кредитним договором до нового кредитора, (третьої особи-2) та повідомила про реквізити для сплати боргу новому кредитору. Отримання вказаного повідомлення також не заперечується позивачем.

За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи, відповідач своїм повідомленням №01-10/2870 від 21.07.2015 р. довів до відома позивача про необхідність виконання грошових зобов'язань за договором про надання кредиту №357 від 28.12.2010 року саме перед банком, в зв'язку із нікчемністю договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» та ТОВ «ФК АУРУМ ФІНАНС». Крім цього, відповідачем направлено позивачу вимогу від 31.07.2015 р. № 01-10/3254 про усунення порушень з вимогою про погашення заборгованості та штрафних санкцій. На думку позивача, вказані дії відповідача порушують права позивача, а тому позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу штрафних санкцій за договором про надання кредиту та визнати припиненими зобов'язання позивача перед відповідачем за договором про надання кредиту.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги заявлені у справі підлягають задоволенню з наступних підстав.

До загальних засад цивільного законодавства відносять, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність (стаття 3 ЦК України).

Частина третя статті 6 ЦК України визначає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, проте не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Норму статті 6 ЦК України розкриває стаття 627 цього Кодексу, в якій зазначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Договір факторингу є самостійним цивільно-правовим договором, який належить до групи договорів про надання фінансових послуг.

Зміст договору факторингу полягає у переході до фактора права вимоги до боржника, тобто останній зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові та у цьому повідомленні визначено грошову вимогу, яка піддягає виконанню, а також вказано фактора, якому має бути здійснено платіж.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Як вбачається з умов договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 р., укладеного між відповідачем та третьою особою-1, з моменту передачі прав вимоги новий кредитор має право відступати право вимоги за договорами, вказаними у п. 2 цього договору без будь-яких обмежень.

Відмежування вказаного договору факторингу від інших подібних договорів, зокрема договір цесії, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором.

Разом з тим розділ І книги п'ятої ЦК України регулює загальні положення про зобов'язання, зокрема положення щодо сторін у зобов'язанні.

Так, відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем за договором про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 р. передано (відступлено) право вимоги третій особі-1 свої права та вимоги до позивача, а третя особа-1 за цим договором набуває вимоги до позивача за договорами: про надання кредиту № 357 від 28.10.2010 р., поруки № 357-1 від 28.12.2010 р., поруки № 357-2 від 28.12.2010 р., поруки № 357-3 від 28.12.2010 р., іпотечним договором № 1726 від 28.12.2010 р. та іпотечним договором № 1728 від 28.12.2010 р.

Третьою особою-1 в свою чергу було відчужено вказане вище право вимоги третій особі-2 за договором відступлення прав вимоги від 02.07.2015 р. та договором про відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 20.07.2015 р. № 2290.

Як вбачається із умов договору відступлення прав вимоги від 02.07.2015 р. та договором про відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 20.07.2015 р. № 2290, при укладенні вказаних договорів сторони керувалися положеннями статей 11, 512-548, 626, 628, 629 ЦК України.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Відповідно положенню статті 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, витягів з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень та реєстрацію іпотеки від 24.07.2015 року за номерами 41209977, 41210180,41209239, 41209722, інформаційних довідок №43454250 та 43454970 від 08.09.2015 року обтяжувачем та іпотекодержателем об'єктів нерухомості, якими забезпечено виконання зобов'язань за договором про надання кредиту №357 від 28.12.2010 року є товариство з обмеженою відповідальністю «ГУРМАН 2014».

Відповідно ст.1 ЗУ «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

В силу положення статті 24 ЗУ «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Оскільки, з вбачається із матеріалів справи до третьої особи перейшло право вимоги до позивача за договором про надання кредиту №357 від 28.12.2015 року та інші інших договорів поруки та іпотеки, що зазначені вище. Наявні в матеріалах справи докази підтверджують цю обставину та засвідчують - офіційне визнання і підтвердження фактів переходу прав на нерухоме майно та обтяження такого майна шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, як вбачається з договорів про відступлення прав вимоги, що укладених між ТОВ «ФК АУРУМ ФІНАНС» та ПАТ «УПБ БАНК», ТОВ «ФК АУРУМ ФІНАНС» та ТОВ «ГУРМАН 2014», права вимоги за договором про надання кредиту №357 від 28.12.2015 року передані в повному обсязі новому кредитору, відтак, права відповідач за вказаним договором про надання кредиту та за відповідними договорами іпотеки та порук є припиненими.

В силу положення ст. 3 закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки саме іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Припинення зобов'язання означає, що припиняють існування зобов'язання боржника вчинити певні дії на користь кредитора. Виконання зобов'язання, позивачем у справі перед відповідачем, що існувало до відчуження відповідачем прав вимоги, в т.ч. за договором про надання кредиту, означатиме набуття публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» та відповідно положенню ст. 1212 цивільного кодексу України лише встановить зобов'язання позивача повернути набуте, без достатніх підстав, майно. Припинення зобов'язання означає також, що з моменту припинення кредитор втрачає можливість захисту права, що входить до змісту цього зобов'язання. Така можливість у кредитора може виникнути тільки за умови, що він спростує факт припинення зобов'язання.

За таких обставин, з моменту відчуження прав вимоги за договором про надання кредиту від 28.12.2015 року №357, а саме з 28 травня 2015 року, зобов'язання малого приватного підприємства «ВІАС» перед публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» є припиненими, внаслідок чого нарахування відсотків за користування кредитними грошовими коштами та нарахування штрафних санкцій за прострочення їх сплати є протиправними.

Заперечення відповідача, що наведені у письмовому відзиві, не підтверджуються належними та допустимими доказами, та спростовуються матеріалами справи. Крім цього, слід зазначити, що відповідачем не надані докази вчинення останнім дій із якими чинне законодавство пов'язує визнання і підтвердження фактів переходу прав на нерухоме майно та обтяжень такого майна, зокрема, шляхом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та його обтяжень відповідно закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». В той час, як з матеріалів справи вбачається наявність прав обтяжувача та іпотекодержателя у третьої особи-2.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач доказів, які б спростовували доводи позивача, не надав, за таких обставин позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги повністю.

2. Визнати протиправними дії Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (02660, м. Київ, вул.. Марини Раскової, буд. 15; ідентифікаційний код 19019775) щодо нарахування Малому приватному підприємству «ВІАС» (02217, м Київ, проспект Маяковського, буд. 26-А; ідентифікаційний код 23159507) штрафних санкцій за договором про надання кредиту від 28.12.2010 р. № 357 з 28.05.2015 року.

3. Визнати припиненими зобов'язання Малого приватного підприємства «ВІАС» (02217, м Київ, проспект Маяковського, буд. 26-А; ідентифікаційний код 23159507) перед Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 15; ідентифікаційний код 19019775) за договором про надання кредиту № 357 від 28.12.2010 р.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (02660, м. Київ, вул.. Марини Раскової, буд. 15; ідентифікаційний код 19019775) на користь Малого приватного підприємства «ВІАС» » (02217, м Київ, проспект Маяковського, буд. 26-А; ідентифікаційний код 23159507) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.12.2015 р.

Суддя Пукшин Л.Г.