Рішення

від 02.12.2015 по справі 911/4627/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2015 р. Справа № 911/4627/15

Розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Біокор-Агро»

про визнання відмови ТОВ НВП «Біокор-Агро» щодо виплати девідентів неправомірною, зобов'язання виконати рішення загальних зборів ТОВ НВП «Біокоро-Агро» та стягнення 463267,50 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 01.06.2015 року);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність №126 від 12.11.2015 року), ОСОБА_4 (наказ №1 від 20.02.2004 року);

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Біокор-Агро» про визнання відмови ТОВ НВП «Біокор-Агро» щодо виплати девідентів неправомірною, зобов'язання виконати рішення загальних зборів ТОВ НВП «Біокор-Агро» та стягнення 463267,50 грн.

Провадження у справі № 911/4627/15 порушено ухвалою від 21.10.2015 року та призначено розгляд справи на 16.11.2015 року.

В судовому засіданні, яке відбулось 16.11.2015 року, позивачем було подано заяву про зміну предмету та зменшення позовних вимог.

Відповідачем в судовому засіданні 16.11.2015 року було заявлено клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, а саме, інших учасників Товариства, які також на рівні з позивачем не отримали своїх часток прибутку. Відповідне клопотання було відхилено судом як необгрунтоване, оскільки в ньому не визначено на стороні кого необхідно залучити третіх осіб і яким чином рішення може вплинути на їх права та обов'язки, враховуючи, що у справі підлягають захисту виключно права позивача.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 16.11.2015 року судом у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву в розгляді справи на 23.11.2015 року.

23.11.2015 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, яким останній проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання, яке відбулось 23.11.2015 року представник позивача не з'явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Розгляд справи відкладався до 02.12.2015 року.

В судовому засіданні 02.12.2015 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій уточнив суму невиплачених дивідендів за 2013 рік і просить стягнути з відповідача 164 200,00грн. дивідендів, в решті уточнені позовні вимоги залишені без змін.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, позивач є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІОКОР-АГРО» (відповідач, Товариство) з часткою у Статутному фонді у розмірі 33,16% на підставі Статуту товариства від 19.11.2003 року (із змінами від 28.09.2004 року).

Згідно з Протоколом Зборів Учасників Товариства від 05.05.2014 року № 14 загальна сума дивідендів за результатами підприємницької діяльності Товариства за 2013 рік (100 %) становила 1470600,00 грн., сума дивідендів за 2013 рік, що належить позивачу (33,16 % загальної суми статутного фонду) становила 487650,00 грн., з якої було утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 24382,50 грн. Тобто сума дивідендів позивача за 2013 рік з врахуванням утриманого податку становить 463267,50 грн., що підтверджено листом Товариства від 15.07.2015 року № 78.

Крім того, згідно з рішенням Зборів Учасників Товариства (протокол від 05.05.2014 року № 14), виплату дивідендів повинно було бути проведено починаючи з 07.05.2014 року.

Підпунктом «д» пункту 9.1. Статуту передбачено, що затвердження річних результатів діяльності товариства, затвердження звітів і висновків Ревізійної комісії товариства, порядку розподілу прибутку, терміну і порядку виплати частки прибутку, визначення порядку покриття збитків відноситься до виняткової компетенції Зборів Учасників.

Однак, як зазначає позивач в позові, він не отримав дивідендів за результатами підприємницької діяльності Товариства за 2013 рік, щодо виплати яких прийнято рішення Зборів Учасників Товариства (протокол від 05.05.2014 року № 14).

У зв'язку з чим, позивач просив в позові визнати відмову ТОВ НВП «БІОКОР-АГРО» виконати рішення Загальних зборів товариства (протокол від 05.05.2014 року № 14) щодо виплати ОСОБА_1, як учаснику Товариства, дивідендів за 2013 рік неправомірною; зобов'язати ТОВ НВП «БІОКОР-АГРО» виконати рішення Загальних зборів товариства (протокол від 05.05.2014 року № 14) в частині перерахування ОСОБА_1, як учаснику Товариства, дивідендів за 2013 рік за результатами підприємницької діяльності Товариства у сумі 463267,50 грн.

В заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначив, що 03.08.2015 року він звертався до суду з аналогічним позовом, що спонукало відповідача сплати частину дивідендів за 2013 рік: 07.08.2015 у сумі 15000,00 грн. та 18.08.2015 у сумі 134233,92 грн., загалом 149233,92 грн.

Також, позивач стверджує, що 07.08.2015 року були проведені Збори Учасників, на яких істотно змінивши порядок денний (без повідомлення позивача), Зборами Учасників Товариства було ухвалено рішення про виплату позивачу частки дивідендів за 2013 рік у сумі 149233,92 грн., а видачу решти частки дивідендів за 2013 рік (зазначено суму 164200,00 грн.) було призупинено (протокол № 2 від 07.08.2015 року).

Позивач зазначає, що 01.07.2015 року йому було направлено повідомлення від 30.06.2015 року № 69 про Збори Учасників на 07.08.2015 року, у якому визначено порядок денний зборів на 07.08.2015 року: аналіз виплати дивідендів за 2013 рік та розподіл прибутку за 2014 рік.

Оскільки, на Зборах Учасників 07.08.2015 року було прийнято рішення про призупинення виплати дивідендів за 2013 рік, в той час, як питання щодо призупинення виплати дивідендів не включалось до порядку денного у встановленому чинним законодавством та статутними документами порядку, позивач вважає рішення Зборів Учасників (протокол № 2 від 07.08.2015 року) незаконним, прийняття відповідного рішення призвело до невиплати позивачу решти належних до виплати дивідендів в сумі 164200,00 грн. (згідно з рішенням Загальних зборів товариства (протокол від 05.05.2014 року № 14).

Крім того, позивач заперечує твердження відповідача (в листі від 15.07.2015 року № 78) про виплату станом на 01.07.2015 року ще 149833,58 грн. дивідендів за 2013 рік.

Позивач підтверджує лише отримання першої частини дивідендів в сумі 149233,92 грн. Однак наполягає, що до 01.07.2015 року не отримував дивідендів у сумі 149833,58 грн., про яку зазначено в листі відповідача від 15.07.2015 року № 78.

У зв'язку з чим, в заяві про уточнення позовних вимог позивач просить визнати відмову ТОВ НВП «БІОКОР-АГРО» належно виконати рішення зборів учасників від 05.05.2014 року (протокол № 14 від 05.05.2014 року) виплатити ОСОБА_1, як учаснику товариства дивідендів за 2013 рік, неправомірною; визнати рішення зборів учасників ТОВ НВП «БІОКОР-АГРО» від 07.08.2015 року (протокол № 2 від 07.08.2015 року) в частині призупинення виплати ОСОБА_1, як учаснику товариства, дивідендів за 2013 рік, недійсним; стягнути з ТОВ НВП «БІОКОР-АГРО» на користь ОСОБА_1, як учасника товариства, 314033,58 грн. недоотриманої суми дивідендів за 2013 рік та 9385,01 грн. суми судових витрат.

Відповідач надав відзив, в якому проти позову заперечував, зазначив, що в період з 28.07.2015 року позивач отримав ще 149 233,92 грн., всього позивач отримав дивіденди в сумі 299 067,50 грн.

В підтвердження відповідних обставин позивач додав до відзиву копії видаткових касових ордерів №№ 94 від 27.05.2014 року, 95 від 28.05.2015 року 107 від 11.06.2014 року, 112 від 18.06.2014 року, 118 від 02.07.2014 року, 144 від 11.08.2014 року, 154 від 27.08.2014 року, 179 від 07.10.2014 року, 183 від 09.10.2014 року, 211 від 26.11.2014 року, 224 від 05.12.2014 року, 226 від 10.12.2014 року, 229 від 16.12.2014 року, 236 від 12.01.2015 року 243 від 14.01.2015 року, 253 від 28.01.2015 року, 370 від 07.08.2015 року, 378 від 18.08.2015 року всього на суму 299 067,50 грн. Відповідні касові ордери містять посилання на підставу - виплата дивідендів за 2103 рік та містять дати і підписи позивача (які позивачем не заперечуються).

Щодо решти невиплаченої частки дивідендів в сумі 164200,00 грн., відповідач зазначив, що з метою недопущення банкрутства підприємства по пункту першому порядку денного «Аналіз виплати дивідендів за 2013 рік» Зборами Учасників відповідача 07.08.2015 року було прийнято рішення про призупинення подальшої виплати учасникам товариства дивідендів за 2013 рік всього в розмірі 492 600,00 грн. до поліпшення фінансового стану Товариства. Загалом всім учасникам відповідача не виплачено 492 600,00грн. (в тому числі позивачу 164 200,00грн.).

Дане рішення оформлене протоколом №2 від 07.08.2015 року, копія якого направлена поштою та отримана позивачем особисто 27.08.2015 року.

Таким чином, відповідач не погоджується з твердженням позивача, щодо істотної зміни порядку денного Зборів Учасників, зазначив, що рішення про призупинення виплати дивідендів прийнято у відповідності до норм чинного законодавства та статутних документів відповідача і є обов'язковим до виконання. Оскільки, відповідним рішенням призупинено виплату частини дивідендів, яка щодо позивача складає 164 200,00грн. і рішення є правомірним, відсутні підстави для стягнення відповідної суми в судовому порядку.

Як визначено ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо;

Аналогічно в ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Також, в ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

Таким чином, право учасника брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди) є безумовним корпоративним правом, яке для господарського товариства реалізується в порядку, визначеному Статутом.

Як вбачається зі змісту Статут відповідача, питання розподілу прибутку та відшкодування збитків врегульовано в розділі 15 Статуту, який передбачає (п. 15.1.), що чистий прибуток Товариства, який утворюється у встановленому порядку від господарської та іншої діяльності Товариства після відрахування сум, що направляються на створення та поповнення фондів товариства підприємства на сплату податків відповідно до вимог законодавства України, а також інші цілі за рішенням Зборів Учасників підлягає розподілу між Учасниками, пропорційно до їх часток у Статутному фонді Товариства.

Усі питання, пов'язані із розподілом прибутку, розглядаються і затверджуються Зборами Учасників на засіданнях за підсумками фінансового року (п.15.2.).

Можливі збитки Товариства відшкодовуються за рахунок Резервного фонду. При недостатності коштів Резервного фонду Збори Учасників приймають рішення про інші джерела відшкодування збитків (п. 15.3.).

У випадку необхідності внесення додаткових вкладів вони вносяться в пропорційних частинах усіма Учасниками, що не впливає на розмір їх часток в Статутному фонді Товариства, якщо інше не буде погоджено Учасниками (п. 15.4.).

Таким чином, з огляду на вимоги чинного законодавства та умови Статуту, Зборами Учасників розподіляється чистий прибуток, тобто, який утворюється у встановленому порядку від господарської та іншої діяльності Товариства після відрахування сум, що направляються на створення та поповнення фондів товариства підприємства на сплату податків відповідно до вимог законодавства України, а також інші цілі за рішенням Зборів Учасників.

Відповідно, реалізація корпоративних прав учасників щодо розподілу прибутку та отримання дивідендів відбувається шляхом прийняття відповідного рішення Зборами Учасників.

Прийняття рішення про призупинення виплати дивідендів, що відбувається в особі товариства (рішення Зборів учасників є формою волевиявлення товариства, а не кожного його учасника), фактично свідчить про односторонню зміну зобов'язання, що ні чинним законодавством, ні умовами Статут не передбачено.

Відповідно до п. 17 постанови пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 року №1 рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

В ході розгляду спору судом встановлено, що порядком денним зборів від 07.08.2015 року було визначено всього два питання: аналіз виплати дивідендів за 2013 рік та розподіл прибутку за 2014 рік. Як вбачається з тексту спірного рішення Зборів Учасників, порядок денний не змінювався, однак прийняття рішення про призупинення виплати дивідендів не можна вважати прийнятим в межах порядку денного, оскільки за своїм змістом аналіз є певним методом дослідження, в даному випадку фактичного стану виплати дивідендів за 2013 рік, шляхом вивчення окремих складових відповідного явища. Відповідно аналіз, тобто, вивчення не передбачає можливості внесення змін, доповнень чи обмежень до об'єкту аналізу, тобто стану та порядку виплати дивідендів за 2013 рік.

Таким чином, спірним рішенням 07.08.2015 року Зборів Учасників вирішено питання, не включене до порядку денного загальних зборів товариства, зокрема, в частині призупинення виплати позивачу дивідендів в сумі 164 200,00 грн. (в частині виплати 149233,92 грн. дивідендів відсутня необхідність в прийнятті рішення, оскільки щодо виплати дивідендів прийнято рішення 05.05.2014 року (протокол № 14).

Відповідно до п. 17 названої Постанови Пленуму ВСУ № 13, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у силу прямої вказівки закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства»); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону України «Про господарські товариства»); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримана процедура надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону України «Про господарські товариства»).

Крім того, дивіденди за наслідками розподілу прибутку за 2103 рік передбачалось виплачувати з 07.05.2014 року, однак спірне рішення від 07.08.2015 року про призупинення виплати дивідендів за 2013 рік було прийнято більш ніж через рік після початку виплати, за обставин невиплати учасникам належної частини прибутку за 2013 рік за рішенням від 05.05.2014 року (протокол № 14).

Таким чином, рішення Зборів Учасників від 07.08.2015 року (протокол № 2) в частині призупинення виплати позивачу дивідендів в сумі 164 200,00 грн. прийнято з порушенням вимог законодавства та прав учасника - позивача, тому відповідна позовна вимога (згідно заяви про уточнення) підлягає задоволенню.

Вимога про визнання недійсним рішення Зборів Учасників від 07.08.2015 року (протокол № 2) в частині призупинення виплати позивачу дивідендів підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірної відмови відповідача належно виконати рішення зборів учасників від 05.05.2014 (протокол № 14 від 05.05.2014), а саме, виплатити ОСОБА_1 дивіденди за 2013 рік, відповідна вимога дублюється у вимозі про стягнення дивідендів і не є самостійним способом захисту, тому фактично відповідні вимоги підлягають розгляду по суті як одна вимога, що в разі встановлення неправомірності відмови, тобто порушення зобов'язання, має наслідком стягнення невиплаченої частини дивідендів.

Таким чином, перша позовна вимога не підлягає задоволенню у зв'язку з невідповідністю способам захисту, визначеним у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що судом встановлено факт несвоєчасної та не в повному обсязі виплати позивачу дивідендів за 2013 рік, в тому числі у зв'язку з прийняття рішення Зборів Учасників від 07.08.2015 року (протокол № 2), яке визнано недійсним, судом встановлено, що на момент звернення до суду в жовтні 2015 року позивачу було виплачено з належних до виплати 463267,50 грн. за період з 27.05.2014 року по 28.01.2015 року 149833,58 грн., потім в період з 28.07.2015 року було виплачено ще 149233,92 грн., всього 299067,50 грн., що підтверджується наданими відповідачем видатковими касовими ордерами №№ 94 від 27.05.2014 року, 95 від 28.05.2015 року 107 від 11.06.2014 року, 112 від 18.06.2014 року, 118 від 02.07.2014 року, 144 від 11.08.2014 року, 154 від 27.08.2014 року, 179 від 07.10.2014 року, 183 від 09.10.2014 року, 211 від 26.11.2014 року, 224 від 05.12.2014 року, 226 від 10.12.2014 року, 229 від 16.12.2014 року, 236 від 12.01.2015 року 243 від 14.01.2015 року, 253 від 28.01.2015 року, 370 від 07.08.2015 року, 378 від 18.08.2015 року всього на суму 299 067,50 грн. Відповідні касові ордери містять посилання на підставу - виплата дивідендів за 2013 рік та містять дати і підписи позивача (які позивачем не заперечуються).

Відповідно до п. 35. постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 року № 13 господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням (статті 10, 41, 59 Закону України № 1576-ХІІ, стаття 158 ЦК України).

Відповідно, невиплачена частина дивідендів складає 164200 грн., виплата яких була неправомірно призупинена рішенням Зборів Учасників від 07.08.2015 року (протокол № 2), тому відповідна сума дивідендів вважається безпідставно та неправомірно не виплаченою і підлягає стягненню на користь позивача, про що позивачем надано уточнення позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 164200 грн. невиплаченої частки дивідендів за 2013 рік, виплата якої була неправомірно призупинена рішенням Зборів Учасників від 07.08.2015 року (протокол № 2), недійсність якого встановлена в ході розгляду спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині визнання недійсним рішення Зборів Учасників від 07.08.2015 року (протокол № 2) та в частині стягнення 164200 грн. невиплаченої частки належних позивачу дивідендів за 2013 рік.

Виходячи з розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відповідач має відшкодувати позивачу 2463 грн. з задоволеної майнової вимоги та 1218 грн. з задоволеної немайнової вимоги, всього 3681 грн., 1218 грн. з немайнової вимоги, яка не задоволена судом, відшкодуванню відповідачем не підлягають. Решта зайво сплаченого судового збору (в тому числі у зв'язку зі зменшенням позовних вимог) може бути повернута позивачу за його заявою відповідною ухвалою суду.

Щодо поданої позивачем в матеріалах справи заяви про вжиття заходів до забезпечення позову згідно з п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, судом, у відповідності до ст. 66 Господарського процессуального кодексу України у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено з огляду на її необґрунтованість.

Керуючись ст. ст. 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення Зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «БІОКОР-АГРО» (08750, Київська обл., Обухівський р-н, с. Григорівка, вул. Заводська, 12, код 32724774) від 07.08.2015 (протокол № 2 від 07.08.2015 року), в частині призупинення виплати учаснику ОСОБА_1 (08700, Київська об, Обухівський р-н, с. Григорівка, вул. Заводська, 12, код НОМЕР_1) дивідендів за 2013 рік.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «БІОКОР-АГРО» (08750, Київська обл., Обухівський р-н, с. Григорівка, вул. Заводська, 12, код 32724774) на користь ОСОБА_1 (08700, Київська об, Обухівський р-н, с. Григорівка, вул. Заводська, 12, код НОМЕР_1) 164200 грн. невиплаченої частки дивідендів за 2013 рік та 3681 грн. судових витрат.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.ти після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складен: 03.12.2015 р.

Суддя Т.П. Карпечкін