Постанова

від 01.12.2015 по справі 815/4299/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4299/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Кулішенко Є.С.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легітайм-Грін» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, суд -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Легітайм-Грін» (далі - ТОВ «Легітайм-Грін») до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 17.07.2015 р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на 510139 грн. та від 17.07.2015 р. № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток всього на 459125 грн.

У своєму позові позивач зазначив та представник позивача в судовому засіданні пояснив, що не згоден з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями з наступних підстав.

Позивач стверджує, що чинне законодавство України не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань, податкового кредиту, валових витрат платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації. При цьому позивач вказує, що не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Так, позивач зазначає, що під час проведення перевірки ревізору-інспектору були надані всі первинні документи, які були складені на підставі проведених господарських операцій та оформлені відповідно до вимоги ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У зв'язку з цим, висновок податкового органу, що надані документи не можуть вважатися первинними є лише суб'єктивним припущенням ревізора-інспектора.

Представник відповідача до суду не з'явився, надав до суду заперечення (а.с. 56-63 т. 2), в яких зазначив, що згідно пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 11.06.2015 р. № 969, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, згідно з направленням від 11.06.2015 р. № 001339/1010, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, ОСОБА_1, згідно з направленням від 11.06.2015 р. № 001340/1011, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Легітайм-Грін» (код ЄДРПОУ - 38147534) щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами за період з 01.06.2014 р. по 31.12.2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт від 03.07.2015 р. № 4576/15-53-22-05/38147534.

Зазначеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Легітайм-Грін» використовує лише документальне оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення від постачальників ТОВ «КРОК М» (код ЄДРПОУ - 20958082), ТОВ «Гідромонтажсервіс» (код ЄДРПОУ - 37639584), ТОВ «Топфер Україна» (код ЄДРПОУ - 37424789), ТОВ «Філакас» (код ЄДРПОУ - 34955462), ТОВ «Агровіт Одеса» (код ЄДРПОУ - 36436311), ТОВ «Блюз Прінт» (код ЄДРПОУ - 37013104), ТОВ «ТВД «Солос» (код ЄДРПОУ - 38296583), ТОВ «Два слона» (код ЄДРПОУ - 13880008) внаслідок операцій, які фактично не здійснювалися, оскільки вказані підприємства відповідно до наявної податкової інформації не знаходяться за місцезнаходженням, у зв'язку з чим не має можливості провести перевірку їх господарської діяльності.

З урахуванням вищенаведеного, відповідач вважає доводи та вимоги позивача, викладені у позовній заяві, безпідставними та необґрунтованими.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, згідно ч.6 ст.128 КАС України.

Суд, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.03.2014 р. ТОВ «Легітайм-Грін» зареєстровано як юридична особа 10.05.2012 р. за № 15461020000000309 (а.с. 56 т. 1).

Згідно з витягом з ЄДРПОУ від 23.04.2014 р. № 05-03-19/1468 ТОВ «Легітайм-Грін» має право здійснювати такі види діяльності за КВЕД-2010: неспеціалізована оптова торгівля; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; консультування з питань комерційної діяльності й керування; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки (а.с. 52 т. 1), а відповідно до витягу з реєстру платників податку на додану вартість № 1515534500986 ТОВ «Легітайм-Грін» є платником податку на додану вартість (іпн - 381475315536) (а.с. 57 т. 1).

У період з 12.06.2015 р. по 25.06.2015 р. згідно пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 11.06.2015 р. № 969, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, згідно з направленням від 11.06.2015 р. № 001339/1010, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, ОСОБА_1, згідно з направленням від 11.06.2015 р. № 001340/1011, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Легітайм-Грін» (код ЄДРПОУ - 38147534) щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами за період з 01.06.2014 р. по 31.12.2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт від 03.07.2015 р. № 4576/15-53-22-05/38147534 (а.с. 12-51 т. 1).

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Легітайм-Грін» п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством за період з 01.06.2014 р. по 31.12.2014 р. неправомірно завищено податковий кредит на суму 408111 грн., в т.ч. по періодам: жовтень 2014 р. - 306771 грн., грудень 2014 р. - 101340 грн. та не підтверджено реальність операцій з придбання товарів та послуг у контрагентів-постачальників у червні-вересні 2014 р., листопаді-грудні 2014 р.; пп. 139.1.1, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством безпідставно в декларації з податку на прибуток за 2014 р. включено до складу витрати у розмірі 2040553 грн., чим занижено податок на прибуток за 2014 р. на 367300 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.07.2015 р. № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 459125 грн., в т.ч. за основним платежем на 367300 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 91825 грн. (а.с. 11 т. 1), від 17.07.2015 р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 510139 грн., в т.ч. за основним платежем на 408111 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 102028 грн. (а.с. 10 т. 1).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків податкових повідомлень-рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд встановив наступне.

У лютому 2014 р. між ТОВ «Крок-М» (виконавець) та ТОВ «Легітайм-Грін» (замовник) уклали договір про надання послуг від 10.02.2014 р. № 102, відповідно до якого виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги, перелік, види, обсяги і вартість яких визначається в актах виконаних робіт.

Також у травні 2014 р. між вищевказаними сторонами було укладено договір від 26.05.2014 р. № 16, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар (будівельні матеріали, продукти харчування), а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар і своєчасно оплатити його на умовах, визначених цим договором.

На підтвердження виконання цих договорів позивачем до суду надано акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні.

Окрім цього судом встановлено, що у серпні 2014 р. ТОВ «Легітайм-Грін» (покупець) уклало договір поставки із ТОВ «Гідромонтажсервіс» (постачальник) від 21.08.2014 р. № 25, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію у кількості та на суму зазначену у накладних, а покупець зобов'язується прийняти та оплати товари згідно накладної.

Підтвердженням фактичного виконання цього договору є надані до суду акти здачі-приймання робіт (надання послуг), видаткові накладні, податкові накладні.

Також у липні 2014 р. між ТОВ «Филакас» (продавець) та ТОВ «Легітайм-Грін» (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 24.07.2014 р. № 433/22-МП, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності: контрольно-вимірювальні прилади, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його на умовах даного договору.

Виконання цього договору підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими та податковими накладними.

У жовтні 2014 р. ТОВ «Легітайм-Грін» (покупець) уклало з ТОВ «Блюз Принт» (постачальник) наступні договори:

договір поставки від 31.10.2014 р. відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію у кількості та на суму зазначену у накладних, а покупець зобов'язується прийняти та оплати товари згідно накладної;

договір про надання послуг від 31.10.2014 р. № 31, відповідно до якого виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги, перелік, види, обсяги і вартість яких визначається в актах виконаних робіт.

На підтвердження реального виконання цих договорів позивачем надані акти здачі-прийняття робіт, видаткові накладні, податкові накладні.

У листопаді 2014 р. ТОВ «Легітайм-Грін» (замовник) та ТОВ «Два слона» (виконавець) укладено договір про надання послуг від 23.11.2014 р. № 2311, відповідно до якого виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги, перелік, види, обсяги і вартість яких визначається в актах виконаних робіт.

На підтвердження реального виконання цих договорів позивачем надані акти здачі-прийняття робіт, видаткові накладні, податкові накладні.

Крім цього, у листопаді 2014 р. між ТОВ «Легітайм-Грін» (покупець) та ТОВ «ТПД «Солос» (постачальник) укладено договір від 26.11.2014 р. № 37, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і своєчасно оплатити його вартість на умовах, визначених цим договором (а.с. 94-95 т. 1).

Також у зазначеному періоді вказаними сторонами було укладено договір про надання послуг від 28.11.2014 р. № 43, відповідно до якого ТОВ «ТПД «Солос» зобов'язується надавати ТОВ «Легітайм-Грін» послуги. Перелік, види, обсяг і вартість робіт визначаються у кожному окремому випадку в актах виконаних робіт. ТОВ «Легітайм-Грін» зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи згідно актів приймання виконаних робіт (а.с. 96 т. 1).

На підтвердження фактичності вказаних договорів позивачем до суду надано видаткові накладні, податкові накладні, акти здачі-прийомки робіт (надання послуг), платіжні доручення про оплату отриманих товарів та послуг.

Також судом встановлено, що між ТОВ «Агровит Одеса» (виконавець) та ТОВ «Легітайм-Грін» (замовник) у періоді, що перевірявся, укладено наступні договори:

договір про надання послуг від 26.09.2014 р. № 26/09п, відповідно до якого виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги. Перелік, види, обсяг і вартість робіт визначаються у кожному окремому випадку в актах виконаних робіт. ТОВ «Легітайм-Грін» зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи згідно актів приймання виконаних робіт (а.с. 119 т. 1);

договір постачання товарів від 22.09.2014 р. № 22/09т, згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар. Кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниці виміру товару визначаються у рахунку, виставленого постачальником замовнику. Постачальник та замовник відповідно підтверджують, що укладання цього договору та його виконання не суперечить нормам чинного законодавства України, а також відповідно підтверджують те, що укладання цього договору та його виконання не суперечить цілям діяльності сторін, положенням їх установчих документів чи інших локальних актів сторін (а.с. 120-122 т. 1).

На підтвердження реального виконання цих договорів ТОВ «Легітайм-Грін» надано видаткові накладні, податкові накладні, акти здачі-прийомки робіт (надання послуг), платіжні доручення про оплату наданих товарів та послуг.

Дослідивши вищевказані докази на підтвердження господарських операцій ТОВ «Легітайм-Грін» у періоді, що перевірявся, та проаналізувавши пояснення сторін суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 кодексу визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Оцінивши приєднані до справи копії первинних документів суд доходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а отже підтверджують належним чином здійснення господарських операцій між ТОВ «Легітайм-Грін» та ТОВ «Крок-М», ТОВ «Два слона», ТОВ «Гідромонтажсервіс», ТОВ «Филакас», ТОВ «Блюз Принт».

Досліджені судом також і товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування закуповуваного у ТОВ «Крок-М» товару.

Так, наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Пунктом 11 зазначених Правил визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Надані позивачем товарно-транспортні накладні відповідають вищезазначеним положенням, отже належним чином підтверджують транспортування товару ТОВ «Крок-М».

Поряд з цим, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій з його контрагентом, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень щодо невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Висновок ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області щодо того, що операції ТОВ «Легітайм-Грін» із вищевказаними контрагентами не спричиняють настання правових наслідків не є беззаперечним та не може бути безумовною підставою для твердження щодо відсутності фактичності господарської операції.

Позивач вважає господарські операції такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків, адже з наданих позивачем документів вбачається, що товари та послуги були отримані від ТОВ «Легітайм-Грін», що підтверджує ведення господарській діяльності.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчиненого правочину та те, що господарські операції мали реальний характер, а товар використовувався в господарській діяльності позивача, однак відповідачем при винесенні спірних податкових повідомлень - рішень зазначене не було прийнято до уваги.

Також судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що придбані у зазначених контрагентів товари було використано позивачем у власній господарській діяльності та реалізовано наступним покупцям, а саме: ТОВ «ЕДС ЛТД», ТОВ «Сервіскмоплект-12», ТОВ «Пенетрон-Николаев», ПП «Хорт-М», ТОВ «Альгіс», ТОВ «Авант», ТОВ «Мірбіг», ТОВ «Електродом-57», ТОВ «БМУ-10», ПП «Охорона Віхрь», ТОВ «Хімальянс».

Таким чином, придбаний у ТОВ «Вектра 3000» товар було використано у господарській діяльності позивача, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями позивача.

Крім того, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» ТОВ «Легітайм-Грін» та ТОВ «Крок-М», ТОВ «Два слона», ТОВ «Гідромонтажсервіс», ТОВ «Филакас», ТОВ «Блюз Принт» є окремими суб'єктами права, а відтак, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне наголосити, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи спростування ТОВ «Легітайм-Грін» доказів, на які посилається відповідач, вказуючи на нереальний характер господарських операцій з ТОВ «Крок-М», ТОВ «Два слона», ТОВ «Гідромонтажсервіс», ТОВ «Филакас», ТОВ «Блюз Принт», наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначених правочинів, використання отриманого товару у господарській діяльності позивача, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає безпідставним висновок відповідача, викладений в акті перевірки від 03.07.2015 р. № 4576/15-53-22-05/38147534. Відтак, скасуванню підлягають і податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 17.07.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Легітайм-Грін» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 17.07.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П. Марин