Постанова

від 02.12.2015 по справі 924/889/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 924/889/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" на рішення господарського суду Хмельницької області від 24.07.15р. у справі № 924/889/15 (суддя Дячук Т.В.)

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Іберія Груп" м.Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро"

про стягнення 300 547 грн 15 коп.

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Іберія Груп» (надалі - Позивач) звернулося в господарський суд Хмельницької області з позовною заявою (а.с. 2-5) до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» (надалі - Відповідач) про стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу в сумі 217 423 грн 67 коп., інфляційних в розмірі 80 728 грн. 84 коп. та три відсотки річних в розмірі 2 394 грн. 64 коп..

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2015 року (а.с. 107-109) з підстав, вказаних у рішенні, позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача борг в сумі 217 423 грн 67 коп., інфляційні в розмірі 80 728 грн 84 коп. та три відсотки річних в розмірі 2 394 грн 64 коп.. Також, даним судовим рішенням покладено на Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 010 грн 94 коп..

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 129-131) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить відновити пропущений строк на подачу апеляційної скарги на рішення господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2015 року так, як дане рішення було винесено судом за відсутності Відповідача, якого не було повідомлено своєчасно, належним чином про час засідання суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права. Крім того, Відповідач як на підставу скасування рішення суду посилається на той факт, що Відповідач не міг знати про час судового засідання про справі № 924/889/15 та був позбавлений права себе захистити в судовому засіданні, оскільки ухвалу суду від 17 липня 2015 року про відкладення розгляду справи в судовому засіданні на 24 липня 2015 року отримає тільки 27 липня 2015 року.

Ухвалою суду від 21 вересня 2015 року (а.с. 128) апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження та призначено її розгляд на 28 жовтня 2015 року на 14 годину 30 хвилин.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу (а.с. 140-143) в якому, з підстав вказаних у даному відзиві, просить суд залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу Відповідача без задоволення.

Ухвалою суду від 18 листопада 2015 року, з підстав, висвітлених у даній ухвалі, розгляд справи було відкладено на 2 грудня 2015 року на 14 годину 15 хвилин (том 2, а.с. 42).

Представники Позивача та Відповідача в судове засідання від 2 грудня 2015 року не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про врученя поштового відправлення (а.с. 155-157). Водночас, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2015 року явка сторін не була визнана обов'язковою.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26 грудня 2011 року: у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору; господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.); при цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням того, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору і міститься апеляційна скарга Відповідача, в котрій висвітлена його позиція, так як і зважаючи на закінчення двомісячного строку, встановлено для розгляду справи, в правовому полі статтей 101, частини 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників Позивача та Відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2015 року по даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення. При цьому, суд виходив з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що 23 квітня 2014 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір про надання охоронних послуг № 03/23 (надалі - Договір; а.с. 10-15).

Відповідно пункту 1.1 Договору: Відповідач замовляє, а Позивач надає охоронні послуги (надалі «послуги»), а саме приймає під охорону об'єкт, вказаний в дислокації (додаток № 1 до Договору); вид охорони визнається за згодою сторін як інспекторсько-сторожова служба охорони; система охорони об'єкту та дислокація постів визначаються охороною та узгоджуються з Відповідачем.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що: Відповідач бере на себе зобов'язання приймати послуги та вчасно проводити розрахунки, визначені умовами даного Договору.

За умовами пункту 4.1 Договору, загальна ціна Договору становить 70 000 грн. (в т.ч. ПДВ 20 %) щомісяця.

Згідно пункту 4.2 Договору, оплата Відповідачем вартості послуг здійснюється щомісячно в наступному порядку: передоплата в розмірі 50% від вартості послуг з 10 до 15 числа місяця, в якому надаються послуги; наступна частина оплати в розмірі 50% здійснюється з 01 до 05 числа місяця наступного за місяцем, в якому надані послуги. Оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених договором, на поточний рахунок охорони після попереднього надання охороною рахунка для здійснення оплати або без такого.

Відповідно до пункту 7.2 Договору: щомісяця до 1 числа наступного за звітним Позивач складає та надає акт виконаних робіт на адресу Відповідача; Відповідач повинен підписати акт виконаних робіт відповідно до умов даного Договору не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 11.1 Договору визначено, що: Договір набуває чинності з 23 квітня 2014 року і діє до 31 грудня 2014 року.

Даний Договір підписаний і скріплений відтисками печаток сторін.

Додатком № 1 до Договору є дислокація об'єктів, які передаються під охорону Відповідачу (а.с. 16).

20 травня 2014 року сторонами підписано додаткову угоду до Договору (надалі - ОСОБА_2 угода; а.с. 17).

ОСОБА_2 угодою сторни домовилися внести зміни до дислокації об'єктів, які охороняються Позивачем, наступним чином: зі зміною функціональних обов'язків з 20 травня 2014 року 1 (один) цілодобовий пост охорони на 1 (один) 18-ти годинний пост охорони; узгодили вартість послуг одного 18-ти годинного посту охорони в сумі 6000 грн на місяць; ціна послуг складає 68 000 грн на місяць.

2 червня 2014 року сторонами підписано додаткову угоду № 1 до Договору (надалі - ОСОБА_2 угода № 1; а.с. 19); відповідно до якої внесено зміни до дислокації об'єктів, які охороняються Відповідачем, та зазначено: включити до дислокації об'єктів з 3 червня 2014 року 1 (один) 12-ти годинний пост охорони (пост № 11 - мобільний патруль (охорона оприскувача); вартість послуг одного 12-ти годинного поста складає 4000 грн на місяць; ціна послуг охорони складає 72000 грн на місяць.

12 червня 2014 року сторонами підписано додаткову угоду № 1 до Договору (надалі ОСОБА_2 угода від 12 червня 2014 року; а.с. 21); відповідно до якої внесено зміни до дислокації об'єктів, які охороняються Відповідачем, зазначено: включити до дислокації об'єктів з 13 червня 2014 року 1 (один) цілодобовий пост охорони (пост № 11 - мобільний патруль); вартість послуг одного цілодобового поста складає 8000 грн на місяць; ціна послуг охорони складає 80000 грн на місяць.

17 червня 2014 року сторонами підписано додаткову угоду № 3 до Договору (надалі - ОСОБА_2 угода № 3); відповідно до ОСОБА_2 угоди № 3 внесено зміни до дислокації об'єктів, які охороняються Відповідачем, настуним чином: змінити з 17 червня 2014 року регламент роботи одного 18-ти годинного поста охорони № 7 - «Літній табір» с.Соснівка на цілодобовий; вартість послуг одного цілодобового поста складає 8000 грн. на місяць; ціна послуг охорони складає 82 000 грн. на місяць.

З матеріалів справи вбачається, що 31 липня 2014 року сторонами підписано додаткову угоду № 4 до Договору (надалі - ОСОБА_2 угода № 4; а.с. 23), відповідно до якої внесено зміни до дислокації об'єктів, які охороняються Відповідачем та зазначено: включити до дислокації об'єктів з 31 липня 2014 року 1 (один) цілодобовий пост охорони (пост № 12 - патруль потериторії (охорона зерна) с.Досни; вартість послуг одного цілодобового поста складає 8000 грн на місяць; ціна послуг охорони складає 90 000 грн на місяць.

Між тим, 5 серпня 2014 року сторонами підписано додаткову угоду № 5 до Договору (надалі - ОСОБА_2 угода № 5; а.с. 28-29); відповідно до ОСОБА_2 угоди № 5 внесено зміни до дислокації об'єктів, які охороняються Позивачем, та зазначено: виключити з дислокації об'єктів з 5 серпня 2014 року 1 (один) цілодобовий пост охорони (пост № 11 - мобільний патруль); вартість послуг одного цілодобового поста складає 8000 грн на місяць; ціна послуг охорони складає 82000 грн. на місяць.

Позатим, 20 серпня 2014 року сторонами підписано додаткову угоду № 6 до Договору (надалі - ОСОБА_2 угода № 6; а.с. 30-31), котрою внесено зміни до дислокації об'єктів, які охороняються Відповідачем, та визначено: включити до дислокації об'єктів з 20 серпня 2014 року 3 (три) цілодобових пости охорони (пост № 12; пост № 13, пост № 14 - мобільний патруль (охорона полів); вартість послуг одного цілодобового поста складає 8 000 грн на місяць; ціна послуг охорони складає 106000 грн на місяць.

22 серпня 2014 року сторонами підписано додаткову угоду № 7 до Договору (надалі - ОСОБА_2 угода № 7; а.с. 32-33).

Відповідно до ОСОБА_2 угоди № 7 внесено зміни до дислокації об'єктів, які охороняються Відповідачем, та зазначено: включити до дислокації об'єктів 1 (один) 12-ти годинний пост охорони (пост № 10 - мобільний патруль (супроводження оприскувача); вартість послуг одного 12-ти годинного поста складає 4 000 грн на місяць; ціна послуг охорони складає 102 000 грн на місяць.

Згодом, сторонами підписано додаткову угоду № 8 до Договору від 27 серпня 2014 року (надалі - ОСОБА_2 угода № 8; а.с. 34-35), відповідно до якої сторонами внесено зміни до дислокації об'єктів, які охороняються Відповідачем, наступним чином: включити до дислокації об'єктів з 27 серпня 2014 року 1 (один) цілодобовий пост охорони (пост № 11 - мобільний патруль (охорона зерна); вартість послуг одного цілодобового поста складає 8 000 грн на місяць; ціна послуг охорони складає 94000 грн на місяць.

28 серпня 2014 року, між Позивачем та Відповідачем підписано додаткову угоду № 9 до Договору (надалі - ОСОБА_2 угода № 9; а.с. 36-37).

Відповідно до ОСОБА_2 угоди № 9 внесено зміни до дислокації об'єктів, які охороняються Відповідачем, та зазначено: змінити з 28 серпня 2014 року регламент роботи 3 (трьох) цілодобових постів охорони на 12-ти годинний (пост № 12; пост № 13, пост № 14 - мобільний патруль (охорона полів); вартість послуг одного 12-ти годинного поста охорони складає 4 000 грн. на місяць; ціна послуг охорони складає 82 000 грн на місяць.

4 вересня 2014 року сторонами підписано додаткову угоду № 10 до Договору (надалі - ОСОБА_2 угода № 10; а.с. 38-39); відповідно до ОСОБА_2 угоди № 10 внесено зміни до дислокації об'єктів, які охороняються Відповідачем, наступним чином: виключити з дислокації об'єктів з 4 вересня 2014 року 1 (один) 12-ти годинний пост охорони (пост № 14 - мобільний патруль (охорона полів); вартість послуг одного 12-ти годинного поста охорони складає 4 000 грн. на місяць; ціна послуг охорони складає 78 000 грн. на місяць.

27 жовтня 2014 року сторонами підписано додаткову угоду № 10/1 до Договору (надалі - ОСОБА_2 угода № 10/1; а.с. 40-41).

Відповідно до ОСОБА_2 угоди № 10/1 сторонами було внесено зміни до дислокації об'єктів, які охороняються Відповідачем, та зазначено: виключити з дислокації об'єктів з 27 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року 1 (один) цілодобовий пост охорони (пост № 5 - патруль (тваринницький комплекс); вартість послуг одного цілодобового поста складає 8000 грн на місяць; ціна послуг охорони з 27 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року складає 70 000 грн на місяць.

З матеріалів справи вбачається, що 24 листопада 2014 року сторонами підписано додаткову угоду № 11 до Договору (надалі - ОСОБА_2 угода № 11; а.с. 41-42), відповідно до якої сторонами було внесено зміни до дислокації об'єктів, які охороняються Відповідачем, та зазначено: виключити з дислокації об'єктів з 24 листопада 2014 року 2 (два) 12-ти годинних поста охорони (пост № 12, пост № 13 - мобільний патруль (охорона полів); вартість послуг одного 12-ти годинного поста охорони складає 4000 грн на місяць; ціна послуг охорони з 24 листопада 2014 року складає 70000 грн. на місяць.

Між тим, 1 грудня 2014 року сторонами підписано додаткову угоду № 11 до Договору (надалі - ОСОБА_2 угода від 1 грудня 2014 року; а.с. 43-44), відповідно до якої внесено зміни до дислокації об'єктів, які охороняються Відповідачем, та зазначено: виключити з дислокації об'єктів з 1 грудня 2014 року 1 (один) цілодобовий пост охорони (пост № 7 - патруль по території (літній табір); вартість послуг одного цілодобового поста охорони складає 8 000 грн на місяць; ціна послуг охорони з 1 грудня 2014 року складає 62 000 грн на місяць.

8 грудня 2014 року сторонами підписано додаткову угоду № 13 до Договору (надалі - ОСОБА_2 угода № 13; а.с. 45-46).

Відповідно до ОСОБА_2 угоди № 13 внесено зміни до дислокації об'єктів, які охороняються Відповідачем, наступним чином: виключити з дислокації об'єктів з 8 грудня 2014 року 2 (два) нічних поста охорони (пост № 3 - патруль по території (АТП); пост № 6 - патруль по території (тваринницький комплекс); вартість послуг одного нічного поста охорони складає 4000 грн на місяць; ціна послуг охорони з 8 грудня 2014 року складає 54000 грн на місяць.

На підтвердження факту надання охоронних послуг, за період з квітня 2014 року по грудень 2014 року, сторонами підписано акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), копії котрих долучені до матеріалів справи (а.с. 49-57), а саме: акт № ОУ-0000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30 квітня 2014 року на суму 18 666 грн 67 коп.; акт № ОУ-0000022 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 травня 2014 року на суму 69 225 грн 81коп.; акт № ОУ-0000032 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30 червня 2014 року на суму 77 466 грн 66 коп.; акт № ОУ-0000044 від 31 липня 2014 року на суму 82 258 грн 06 коп.; акт № ОУ-0000057 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 серпня 2014 року на суму 88 322 грн 58 коп.; акт № ОУ-0000075 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30 вересня 2014 року на суму 784 00 грн.; акт № ОУ-0000096 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 жовтня 2014 року на суму 76 709 грн 67 коп.; акт № ОУ-0000116 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30 листопада 2014 року на суму 76 133 грн 33 коп.; акт надання послуг № 113 від 28 грудня 2014 року на суму 50 580 грн 64 коп.

Всі вищезазначені акти здачі-приймання робіт (наданих послуг; в тому числі акт звіряння взаєморозрахунків станом на 6 квітня 2015 року; а.с. 58) підписані Відповідачем без зауважень і скріплені відтиском його печатки.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору Позивач звернувся до нього з претензією № 08/4 від 6 квітня 2015 року (а.с. 47) про сплату заборгованості в сумі 217 423 грн 67 коп.. Претензія направлена на адресу Відповідача 9 квітня 2015 року цінним листом з описом вкладення, з додатком двох примірників акту надання послуг № 113 від 28 грудня 2014р. та двох примірників акту звіряння взаєморозрахунків станом на 6 квітня 2015 року (а.с. 48).

Однак, вказані вимоги залишені Відповідачем без відповіді та задоволення. В матеріалах справи відсутні докази, котрі б вказували на погашення боргу в сумі 217 423 грн 67 коп. за Договором.

В зв'язку з непогашенням Відповідачем заборгованості за Договором Позивач звернувся в суд з позовом до Відповідача щодо стягнення боргу в сумі 217 423 грн 67 коп., річних в розмірі 2 394 грн 64 коп. та інфляційних втрат в розмірі 80 728 грн 84 коп..

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і стаття 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Водночас, частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений говором або законом.

Стаття 626 Цивільного кодексу України, встановлює поняття договору, відповідно до якої, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що правовідносини, які виникли між Позивачем та Відповідачем, регулюються параграфом 3 глави 63 Цивільного кодексу України "Послуги".

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з нормами статті 978 Цивільного кодексу України: за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються; володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

За змістом статтею 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

В силу дії частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Нормами статті 526 Цивільного кодексу України (яка кореспондується із статтею 193 Господарського кодексу України) встановлено, що: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено (аналогічна позиція якої закріплена і в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України), що: одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в сукупності з вищенаведеною нормативно-правовою базою законодавства України, колегія суду критично оцінює твердження Відповідача стосовно того, що наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття виконаних послуг не відповідають вимогам «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та статті 9 Закону України «Про бухгалтерським облік та фінансову звітність», з огляду на наступне.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що: первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами укладено Договір про надання охоронних послуг з дислокацією об'єктів, які передає Відповідач під охорону Позивачу. Під час дії Договору сторонами укладались додаткові угоди, якими вносились зміни до дислокації об'єктів, регламенту роботи, визначались час охорони, вартість поста охорони та ціна послуг охорони на кожний місяць.

На підтвердження факту надання послуг охорони сторони щомісячно підписували акти виконаних робіт відповідно до умов розділу 7 Договору. За період з квітня 2014 року по грудень 2014 року сторонами підписано акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) на загальна суму наданих послуг 617 763 грн 45 коп..

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що акти здачі-прийняття виконаних послуг (надання послуг), копії яких знаходяться в матеріалах справи, мають найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які надавали та отримували послуги, перелік такої послуги (охоронні послуги), вартість послуг, посилання на Договір та інші необхідні реквізити, а тому прийшов до висновку, що дані акти відповідають вимогам зазначеного закону та є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції.

Окрім того, дані заперечення Відповідача повністю нівелюються й тією обставиною, що Відповідачем було здійснено часткову оплату за послуги охорони.

При цьому, Відповідачем ані в апеляційній скарзі, ані в усному порядку в судовому засіданні не спростовано факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань по Договору - здійснення перевезень.

Відтак, дослідивши дані матеріали справи апеляційний господарський суд констатує, що між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір, який породжує певні обов'язки, а надані Позивачем докази свідчать про те, що сторони погодили його умови, тобто на підставі даного Договору у Відповідача виникли майнові зобов'язання перед Позивачем з оплати вартості послуг, а у останнього виникло право вимоги виконання такої оплати.

З огляду на усе вищевказане, Рівненський апеляційний господарський суд вважає позовну вимогу Позивача про стягнення 217 423 грн 67 коп. основного боргу правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі та залишає судове рішення в цій частині без змін.

Водночас, крім суми основного боргу Позивач просив стягнути з Відповідача три відсотки річних в розмірі 2 394 грн 64 коп. та інфляційні в розмірі 80 728 грн 84 коп..

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вказано вище у даній судовій постанові, Відповідачем свої зобов'язання по Договору виконано не в повному обсязі (в наслідок чого у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за отримані послуги в сумі 217 423 грн 67 коп.).

Дослідивши розрахунок річних та інфляційних (а.с. 5), Рівненський апеляційний господарський суд погоджується з вірністю проведеного розрахунку і, відповідно задовольняє позовні вимоги в цій частині та стягує з Відповідача на користь Позивача три відсотки річних в розмірі 2 394 грн 64 коп. та інфляційні втрати в розмірі 80 728 грн 84 коп. (за період з 6 січня 2015 року по 19 травня 2015 року).

Враховуючи усе вищевказане, суд залишає судове рішення господарського суду Хмельницької області і в цій частині без змін.

Що ж стосується посилання Відповідача в своїй апеляційній скарзі на неотримання ним копії ухвали про відкладення розгляду справи у справі від 17 липня 2015 року, що стало підставою неподання Відповідачем своїх заперечень та вимог, то колегія суду відхилає дані доводи Відповідача з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала про відкладення за номером відправлення 2900508977512 надійшла до відділення зв'язку м. Київ 116 з індексом 04116 - 22 липня 2015 року (а.с. 104), дане опосередковано засвідчує бажання Відповідача про несвоєчасне отримання даної ухвали та затягування такого часу.

При цьому, колегія суду констатує, що відповідно до пункту 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, як вбачається з відмітки про відправку, яка міститься на зворотній сторінці ухвали господарського суду Рівненської області від 17 липня 2015 року, копія вказаного процесуального документу було відправлено сторонам у даній справі - 20 липня 2015 року.

При цьому, відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Таким чином, Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи.

Колегія суду зауважує, що відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на усе вищевказане у цій постанові та з огляду на докази наявні у матеріалах справи, колегія Рівненського апеляційного господарського суду констатує, що доводи апелянта, висвітлені в апеляційній скарзі є надуманими, безпідставними, а тому до уваги колегією суду не беруться.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається та Відповідачем, всупереч нормам статтей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, взагалі не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, щодо незаконності рішення по суті.

Враховуючи усе вищевказане Рівненський апеляційний господарський суд залишає рішення господарського суду Хмельницької області без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги суд залишає за Відповідачем.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2015 року у справі № 924/889/15 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу № 924/889/15 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.