Постанова

від 01.12.2015 по справі 910/23421/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2015 р. Справа№ 910/23421/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Жук Г.А.

Рудченка С.Г.

при секретарі судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Пріцак І.Є. довіреність №108 від 01.12.15р.

від відповідача: Антощук Е.І довіреність №б/н від 06.10.15р.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Лізинг»

на рішення Господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2015 року

у справі №910/23421/15 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Лізинг»

про стягнення 370 175 грн. 82 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Український Бізнес Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Український Лізинг» про стягнення 370 175 грн. 82 коп. (а.с.6-8).

13 жовтня 2015 року рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/23421/15 позовні вимоги задоволено у повному обсязі (а.с.68-73).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «Український Лізинг» звернулось з апеляційною скаргою, в якій воно просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2015 року у справі №910/23421/15 та прийняти нове рішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 листопада 2015 року для розгляду апеляційної скарги ТОВ «Український Лізинг» на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/23421/15 від 13 жовтня 2015 року визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикова О.В., Рудченко С.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2015 року апеляційну скаргу у справі №910/23421/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Рудченко С.Г., справу призначено до розгляду на 24 листопада 2015 року.

24 листопада 2015 року в судовому засіданні оголошено перерву до 01 грудня 2015 року.

Представник ТОВ «Український Лізинг» в судовому засіданні 01 грудня 2015 року надав суду пояснення, в яких просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2015 року у справі №910/23421/15 та прийняти нове рішення.

Представник ПАТ «Український Бізнес Банк» в судовому засіданні 01 грудня 2015 року надав суду свої пояснення, в яких заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2015 року у справі №910/23421/15 без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

05 листопада 2013 р. між ПАТ «Український Бізнес Банк» (Банк) та ТОВ «Український Лізинг» (Позичальник) було укладено кредитний договір №259/Ю (Договір) (а.с.9-11).

Відповідно п. 1.1 Договору: «Банк, за наявності вільних грошових коштів надає позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі не поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування (кредит) у сумі 682 060,00 грн. на придбання основних засобів та супутні витрати по ним, строком до 04.11.16. зі сплатою 21% річних; ліміт кредитування зменшується відповідно до графіку погашення (додаток № 1). Проценти за користування кредитом нараховуються за кожен календарний день за методом "факт/360", тобто для розрахунку застосовується умовно 360 днів у році».

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що: «позичальник зобов'язується щомісячно, не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним перераховувати на рахунок №37399321973133 суму процентів за користування кредитом у відповідності до договору. У разі, якщо дата погашення процентів припадає на вихідний або святковий день, то платежі у погашення заборгованості повинні бути здійснені не пізніше наступного банківського дня».

Позичальник зобов'язується погашати наданий банком кредит згідно з графіком погашення, наведеним у додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору (п. 4.5 Договору).

Згідно з п. 4.6 Договору: «У разі невиконання зобов'язань відповідно до п.4.5 цього Договору а саме - невиконання зобов'язання щодо зменшення суми ліміту кредитування з графіком погашення та/або невиконання зобов'язання щодо повного остаточного погашення кредиту до 04 листопада 2016 року включно, позичальник сплачує банку проценти у розмірі 50% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення».

Відповідно до п. 4.7 Договору позичальник зобов'язаний кошти у погашення будь-якої заборгованості за цим Договором направляти на рахунок №37399321973133 для розподілу у наступній послідовності: прострочена заборгованість за комісіями; прострочена заборгованість за процентами; прострочена заборгованість за кредитом; комісії строк сплати яких настав; проценти, строк сплати яких настав; поточна заборгованість за кредитом.

14 жовтня 2014 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору, якою сторони внесли зміни до п. 1.1 Договору та п. 4.6 Договору (а.с.12):

«1.1 банк за наявності вільних грошових коштів надає позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі непоновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування (далі - кредит) у сумі 682 060,00 грн. на придбання основних засобів та супутні витрати по ним, строком до 04.11.16. зі сплатою: в період з 05.11.13. до 30.09.14. включно 21% річних; в період з 01.10.14. по 04.11.16. включно 15% річних. Ліміт кредитування зменшується відповідно до графіку погашення (додаток № 1). Проценти за користування кредитом нараховуються за кожен календарний день за методом "факт/360", тобто для розрахунку застосовується умовно 360 днів у році»;

« 4.6 у разі невиконання зобов'язань відповідно до п. 4.5 цього Договору а саме - невиконання зобов'язання щодо зменшення суми ліміту кредитування з графіком погашення та/або невиконання зобов'язання щодо повного остаточного погашення кредиту до 04.11.16. включно, позичальник сплачує банку проценти у розмірі: в період з 05.11.13. до 30.09.14. включно 50% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення; починаючи з 01.10.14. 15% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення».

ПАТ «Український Бізнес Банк» надав ТОВ «Український Лізинг» кредит в загальній сумі 682 060,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №823_27 від 05 листопада 2013р. (а.с.15).

Відповідач свої зобов'язання щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконав.

Позивач звернувся до суду з метою сплати відповідачем заборгованості з повернення кредиту в сумі 347 847,75 грн. та зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 12 609,54 грн. Розмір заборгованості підтверджується довідкою про стан заборгованості ТОВ «Український Лізинг» за Кредитним договором №259/Ю (а.с.24-25).

20 липня 2015 року позивач направив на адресу відповідача вимогу №3832 від в якій банк вимагав сплатити грошові кошти за Договором, яку відповідач отримав 28.07.15р. (а.с.21). Проте відповідач зазначені вимоги не виконав, заборгованість не сплатив, відповіді на вимогу не надіслав.

Відповідно до п.1 ст. 1054 ЦК України: «За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти».

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України: «Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів».

Відповідно до ч.1, 3 ст.1049 ЦК України: «Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок».

Колегія суддів зазначає, оскільки відповідач отримав відповідні кредитні кошти, однак у встановлений строк їх не повернув та порушив зобов'язання зі сплати процентів, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 347 847,75 грн. заборгованості з повернення кредиту та 12 609,54 грн. процентів.

ПАТ «Український Бізнес Банк», посилаючись на п.5.10 Договору просить суд стягнути з відповідача 9 718,53 грн. пені.

Відповідно до п. 5.10 Договору: «При порушенні строків погашення кредиту, нарахованих за ним процентів, комісій банк має право вимагати від позичальника за кожен день прострочення сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кредитом».

Згідно зі п.3. ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України: «Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання».

Колегія суддів, перевіривши розрахунок пені позивачем, зазначає що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, внаслідок чого з відповідача на корись позивача підлягає стягненню 9 718,53 грн. пені.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 ГПК України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2015 року у справі №910/23421/15 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Лізинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2015 року у справі №910/23421/15 задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Лізинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2015 року у справі №910/23421/15 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2015 року у справі №910/23421/15 залишити без змін.

3.Справу №910/23421/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді Г.А. Жук

С.Г. Рудченко