Ухвала

від 27.08.2020 по справі 910/23421/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

м. Київ

27.08.2020Справа № 910/23421/15

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши матеріали

заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" про заміну сторони (стягувача) її правонаступником та видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 14.12.2015 року

у справі № 910/23421/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Український бізнес банк м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Український лізинг м. Київ

про стягнення 370 175,82 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/23421/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Український бізнес банк до Товариства з обмеженою відповідальністю Український лізинг м. Київ про стягнення 370 175,82 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 року у справі № 910/23421/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 року, позов задоволено повністю, зокрема, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Лізинг" (03680, м. Київ, вул. Предславинська, б. 13, офіс 211; ідентифікаційний код 38291386) на користь Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 125; ідентифікаційний код 19388768) 347 847 (триста сорок сім тисяч вісімсот сорок сім) грн. 75 коп. заборгованості за кредитом, 12 609 (дванадцять тисяч шістсот дев`ять) грн. 54 коп. заборгованості зі сплати процентів, 9 718 (дев`ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 53 коп. пені.

На примусове виконання рішення та постанови у даній справі 14.12.2015 року Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва 19.08.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" надійшла заява б/н від 11.08.2020 року про заміну сторони (стягувача) її правонаступником, в якій заявник просить замінити сторону(стягувача) - Публічне акціонерне товариство Український бізнес банк його процесуальним правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" на стадії виконання судового рішення та про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 24.05.2016 року у справі № 910/29132/15 в зв`язку з втратою останнього.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 року № 05-23/1150 у зв`язку з відпусткою судді Ващенко Т.М., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи № 910/29132/15, за результатом якого вказану заяву передано на розгляд судді Селівону А.М.

Так, відповідно до ст. 338 Господарського процесуального кодексу України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Згідно частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Водночас, за приписами ч. 2 ст. 170 ГПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

У відповідності до частини 4 статті 89 ЦК України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Український лізинг , код ЄДРПОУ 38291386 є: 03148, місто Київ, вулиця Комісарова Рикова, будинок 2А, офіс 10.

Проте, як встановлено судом, заявником в якості доказів направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Український лізинг (боржника) копії заяви про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату наказу надано опис вкладення у цінний лист від 17.08.2020 та накладну № 0304909575035 від 17.08.2020 року, зі змісту яких вбачається факт направлення боржнику копії заяви на адресу: 03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 13, офіс 211, що не відповідає місцезнаходженню боржника.

Таким чином, додані до заяви опис вкладення у цінний лист від 17.08.2020 року та накладна № 0304909575035 від 17.08.2020 року не можуть бути прийняті судом як належні докази на підтвердження відправлення Товариству з обмеженою відповідальністю Український лізинг (боржнику) копії заяви про заміну сторони (стягувача) її правонаступником та видачу дубліката наказу від 24.05.2016 року у справі № 910/29132/15, яку було подано до Господарського суду міста Києва.

В свою чергу доказів на підтвердження направлення копії заяви боржнику за адресою місцезнаходження: 03148, місто Київ, вулиця Комісарова Рикова, будинок 2А, офіс 10, зазначені матеріали заяви не містять.

Отже, в порушення вказаних норм заявником до поданої заяви про заміну сторони правонаступником та видачу дублікату наказу не надано належних доказів на підтвердження надсилання її на належну адресу місцезнаходження боржника по справі.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, зазначені вимоги до заяв, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що приписами статті 334 та п.19.4 Перехідних положень ГПК України передбачено розгляд заяви про заміну сторони її правонаступником та про видачу дублікату виконавчого документа у десятиденний строк з дня її надходження до суду .

Отже, оскільки нормами ГПК передбачений обмежений строк для розгляду вказаних заяв та обов`язок повідомлення учасників справи про розгляд такої заяви, необхідною передумовою дотримання судом основних засад господарського судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви про заміну сторони правонаступником і видачу дублікату наказу та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.

Таким чином, неотримання учасником справи копії заяви про заміну сторони її правонаступником та видачу дублікату виконавчого документу порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасника справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Згідно ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За наведених обставини, оскільки заява ТОВ "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" про заміну сторони її правонаступником та видачу дублікату наказу від 24.05.2016 у справі № 910/29132/15 не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає за необхідне повернути вказану заяву та додані до неї документи без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 170, 232, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Капітал Джірінг про заміну сторони (стягувача) її правонаступником та видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 24.05.2016 року у справі № 910/29132/15 з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 27.08.2020 року та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон