Рішення

від 02.12.2015 по справі 127/12462/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/12462/14-ц Провадження № 22-ц/772/2956/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1 Категорія 27 Доповідач Іванюк М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015р.м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого - судді Іванюка М.В, суддів БереговогоО.Ю. та ОСОБА_2., з участю секретаря Топольської В.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду від 11 листопада 2014р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до приватного підприємства «КВМ-Транс», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, --

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2014р. ПАТ «Златобанк», звернулося в суд з позовом до приватного підприємства «КВМ-Транс», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення відповідачів з квартири, яка є предметом іпотеки.

У позові зазначено, що 25.06.2010р. між АТ «Златобанк» і ФОП ОСОБА_6. було укладено кредитний договір №64/10-КL, до якого у наступному вносилися зміни. Згідно з вказаним договором ФОП ОСОБА_6. отримав кредит у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 3000000грн. та зі сплатою 23% річних і кінцевим терміном повернення по 24.06.2011р.

22.06.2011р. між АТ«Златобанк», ФОП ОСОБА_6. та ПП «КВМ Транс» було укладено договір про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу), згідно з яким борг за зазначеним вище кредитним договором було переведено на ПП «КВМ Транс». Надалі між сторонами були укладені додаткові угоди, якими змінювалися умови договору, зокрема щодо розміру процентної ставки та зміни кінцевого строку повернення кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між АТ «Златобанк» і ОСОБА_4. було укладено договір поруки №64/10-КL від 25.06.2010р, за умовами якого поручитель зобов'язалася відповідати за належне виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором. У наступному до зазначеного договору поруки вносилися зміни відповідно до змін, що вносилися до договору кредиту. А згідно з додатковим договором від 22.06.2011р. поручительКравчукВ.С. взяла на себе зобов'язання відповідати за належне погашення кредиту і сплату відсотків з боку ПП «КВМ Транс» після переведення на нього боргу.

Також 22.06.2010р. з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АТ «Златобанк» та ОСОБА_6, між АТ «Златобанк» і ОСОБА_7. були укладені окремі договори поруки, до яких у подальшому вносилися зміни відповідно до змін, які вносилися до кредитного договору.

Крім того, з метою забезпечення виконання борником зобов'язань за кредитним договором між АТ «Златобанк» і ОСОБА_3. було укладено іпотечний договір від 25.06.2010р, згідно з яким ОСОБА_3. передала позивачу в іпотеку належну їй по праву власності квартиру АДРЕСА_1.

Посилаючись на неналежне виконання боржником ПП «КВМ Транс» взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту і сплаті відсотків, ПАТ «Златобанк», який є правонаступником АТ «Златобанк», просило суд стягнути солідарно з ПП «КВМ Транс», ОСОБА_4, ОСОБА_7. і ОСОБА_6. заборгованість по тілу кредиту - 2475000грн, заборгованість по відсоткам - 166571грн.07коп, пеню - 11728грн.50коп, а всього просило стягнути 2653269грн.57коп. В рахунок погашення вказаної заборгованості за кредитним договором позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.06.2010р, а саме на квартиру АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарських будівель, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_3. Також позивач просив виселити відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з вказаної квартири з їх зняттям з реєстраційного обліку.

Рішенням Вінницького міського суду від 11 листопада 2014р. зазначений позов ПАТ «Златобанк» було задоволено повністю. Стягнуто на його користь з відповідачів ПП «КВМ Транс», ОСОБА_4, ОСОБА_7. і ОСОБА_6. солідарно заборгованість по тілу кредиту - 2475000грн, заборгованість по відсоткам - 166571грн.07коп, пеню - 11728грн.50коп, а всього стягнуто 2653269грн.57коп.

Цим же рішенням в рахунок погашення вказаної заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.06.2010р, а саме на квартиру АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарських будівель, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_3, шляхом продажу на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну для подальшої реалізації предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Цим же рішенням задоволено вимоги ПАТ «Златобанк» про виселення відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з вказаної квартири з їх зняттям з реєстраційного обліку.

Також зазначеним рішенням розподілено судові витрати.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить дане рішення змінити і відмовити у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення. Вважає, що задовольняючи вказані позовні вимоги, суд першої інстанції не з'ясував обставини, які мають значення для справи, порушив норми процесуального права і невірно застосував норми матеріального права.

Належним чином повідомлені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також представник ПАТ «Златобанк» в суд апеляційної інстанції повторно не з'явилися з невідомих причин. Згідно ч.2 ст.305 ЦПК України їх неявка за таких обставин не перешкоджає розгляду справи в апеляційному суді.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню. Оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині, якою задоволено вимоги ПАТ «Златобанк» про виселення відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з вказаної квартири з їх зняттям з реєстраційного обліку. В задоволенні цих вимог позивачу слід відмовити з таких підстав :

Згідно ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Так, суд першої інстанції не надав належного значення тому, що згідно ч.2 ст.109 ЖК України громадянам, яких виселяють з жилих прміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечено іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено у рішенні суду. За змістом статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло тільки у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду. На це ж звернув увагу Верховний Суд України у своїй постанові від 18.03.2015р. у справі №6-39цс15, зазначивши, що як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР). А в даному випадку квартира АДРЕСА_2, яка є предметом іпотеки, належить ОСОБА_3 (особі, відмінній від боржника) на підставі договору дарування від 25 квітня 2000 року. Тобто, квартира з часткою господарських будівель придбана не за рахунок коштів від отримання кредиту, повернення якого забезпечено цією іпотекою.

Таким чином, позивач у даному випадку при постановленні питання про виселення відповідачів повинен був забезпечити надання їм іншого постійного жилого приміщення, чого ним зроблено не було.

Всупереч зазначеній нормі в матеріалах справи відсутні будь-які дані про готовність ПАТ «Златобанк» надати їм при виселенні інше конкретне жиле приміщення. При цьому суд в порушення наведених вище вимог ч.2 ст.109 ЖК України ухвалив рішення про виселення відповідачів без надання їм іншого жилого приміщення. Згідно ст.309 ЦПК України зазначене є підставою для ухвалення апеляційним судом у цій частині нового рішення. За таких обставин у задоволенні позовних вимог про виселення відповідачів з квартири, яка є предметом іпотеки, слід відмовити.

Інші вимоги апеляційної скарги щодо відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволенню не підлягають. При цьому не заслуговує на увагу посилання апелянта на те, що згідно ст.39 Закону України «Про іпотеку» суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він відмінний від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав, оскільки у даному випадку звернення стягнення на предмет іпотеки неможливо вважати дсстроковим і думка апелянта про відсутність порушення прав і збитків у іпотекодержателя є лише голослівним припущенням скаржника. При цьому звернення стягнення на квартиру, яка є предметом іпотеки, є правом іпотекодержателя.

У зв'язку з наведеним в іншій частині рішення Вінницького міського суду від 11 листопада 2014р. у даній справі має бути залишено без змін.

З огляду на часткове задоволення апеляційної скарги (щодо відмови у задоволенні немайнової вимоги про виселення) з ПАТ «Златобанк» слід стягнути на користь ОСОБА_3. грошову суму у часткове відшкодування понесених нею витрат по сплаті судового збору, яка має бути розрахована наступним чином :

Згідно п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. Згідно п.п.6 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги ставка судового збору становить 110 відсотків від ставки при поданні відповідної позовної заяви.

При поданні апеляційної скарги ОСОБА_3. сплатила судовий збір в сумі 4100грн.

З вказаної суми підлягають стягненню з ПАТ «Златобанк» на її користь : 1218 x 0,4 = 487грн.20коп;

487грн.20коп x 110% = 535грн.92коп.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 88ч.1; 209; 218; 303; 304; 305ч.2; 307ч.1 п.п.1,2; 308; 313; 314; 316; 317 ЦПК України, колегія суддів, --

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду від 11 листопада 2014р. у даній справі скасувати в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про їх виселення з квартири АДРЕСА_3.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про виселення відповідачів з вказаної квартири - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на користь ОСОБА_3 535грн.92коп у часткове відшкодування витрат по сплаті судового збору при поданні апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :