Рішення

від 02.12.2015 по справі 910/25113/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015Справа №910/25113/15 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до відповідача Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖБК-28"

про стягнення 162370,76 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача Кучкова Ю.В. (за дов.)

від відповідача не з'явились

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.12.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулось з позовом Публічне акціонерне товариство "Київенерго" до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖБК-28" про стягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520091 від 01.11.1998 в розмірі 162370,76 грн., з яких: 98428,32 грн. борг за спожиту теплову енергію, 22756,25 грн. пеня, 38201,99 грн. інфляція, 2984,21 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520091 від 01.11.1998.

Ухвалою суду від 23.09.2015 порушено провадження у справі № 910/25113/15, розгляд останньої призначено на 12.10.2015.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, ухвали суду від 23.09.2015 про порушення провадження у справі не отримав, що підтверджується конвертом з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" № 01030 3591232.

Ухвалою суду від 12.10.2015 розгляд справи відкладено на 11.11.2015.

В судове засідання 11.11.2015 відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, ухвали суду від 12.10.2015 про відкладення розгляду справи не отримав, що підтверджується конвертом з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" № 01030 3591399 1.

Позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 11.11.2015 розгляд справи відкладено на 23.11.2015

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 19.11.2015 позивач надав копії рахунків-фактур.

Представник об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖБК-28" на виклик суду 23.11.2015 не з'явився, ухвали суду від 11.11.2015 про відкладення розгляду справи не отримав, що підтверджується конвертом з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" № 01030 3591535 8.

Позивачем подано документи на виконання ухвали суду та заяву про зменшення позовних вимог.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вищезазначена заява є за своєю правовою природою заявою про зменшення позовних вимог, тому приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахування заяви про зменшення позовних вимог.

23.11.2015 у судовому засіданні представником позивача подано клопотання про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів.

В зв'язку з необхідністю витребувати у позивача облікову картку за червень 2013 на суму 93,45 грн., розрахунок по кожній сумі основного боргу на яку були нараховані : пеня, 3% річних та втрати від інфляції, з зазначенням періоду нарахування, ставки пені та індексу інфляції, пояснення з приводу того, чому розрахунки виставлені на більшу суму, ніж надано облікових карток, докази оплати на суму 139959,44 грн., банківські виписки, суд відклав розгляд справи на 02.12.2015.

Ухвалою Господарського суду від 23.11.2015 № 910/25113/15 в редакції ухвали суду від 02.12.2015 № 910/25113/15 розгляд справи продовжено на 15 днів.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 01.12.2015 позивач частково подав документи на виконання вимог ухвали суду від 23.11.2015.

В судове засідання 02.12.2015 позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду від 23.11.2015.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та дату судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується що підтверджується конвертом з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" № 01030 3591645 1.

Позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.11.1998 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (енергопостачальна організація) та Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ЖБК-28" (абонент) укладено договір № 520091 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до п. 1.1. договору, предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.1. договору, при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 2.2.1. п. 2.2. договору, енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до договору.

Згідно з п.п. 2.3.1., 2.3.2. п. 2.3. договору, абонент зобов'язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом. (п. 5.1 Договору).

Тарифи на теплову енергію сторони погодили в додатку № 3 до договору, відповідно до умов п.1, 3 якого розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням київської міської державної адміністрації від 24.06.97 № 866, за кожну відпущену Гігакалорію. Можливе змінення тарифів в період дії договору.

Згідно додатку № 1 від 01.07.2014 постачальник відпускає споживачу теплову енергію в гарячій воді в межах 408,00 Гігакалорій в рік. Орієнтовна вартість теплової енергії, на поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 82928,45 грн.

Згідно п. 1, 2, 3 Додатку № 4 до договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно у грошовій формі. Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділ тепло збуту № 5 за адресою: вул. Товарна, 1, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду, та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому:

В разі якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць. У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Абонентам, що не мають приладів обліку: щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Згідно довідки дані по будинках, опалення і гаряче водопостачання ОСББ "ЖБК-28" станом на 01.01.2014 опалювальна площа за адресою: м. Київ, вул. Катерини Білокур, 5/17 складає 2968,1 кв. м.

Згідно довідки про теплові навантаження об'єктів теплопостачання ОСББ "ЖБК-28" станом на 01.07.2014 за адресою: м. Київ, вул. Катерини Білокур, 5/17 опалення становить 0,202 Гігакалорії/год.

Позивач надав до матеріалів справи рахунки-фактури, що виставлялись відповідачеві для оплати за спожиту теплову енергію у гарячій воді за договором № 520091 від 01.11.1998: № 520091/2012-12 від 31.12.2013 на суму 2661,53 грн., № 520091/2013-1 від 31.01.2012 на суму 17391,09 грн., № 520091/2013-2 від 28.02.2013 на суму 26724,87 грн., № 520091/2013-3 від 31.03.2013 на суму 35512,50 грн., № 520091/2013-4 від 30.04.2013 на суму 40694,51 грн., № 520091/2013-5 від 31.05.2013 на суму 34609,46 грн., № 520091/2013-6 від 30.06.2013 на суму 27751,09 грн., № 520091/2013-6 від 30.06.2013 на суму 49,54 грн., № 520091/2013-7 від 31.07.2013 на суму 21544,97 грн., № 520091/2013-7 від 31.07.2013 на суму 49,54 грн., № 520091/2013-8 від 31.08.2013 на суму 15087,50 грн., № 520091/2013-9 від 30.09.2013 на суму 8941,80 грн., № 520091/2013-10 від 31.10.2013 на суму 12025,71 грн., № 520091/2013-11 від 30.11.2013 на суму 15371,87 грн., № 520091/2013-12 від 31.12.2013 на суму 23599,11 грн., № 520091/2014-1 від 31.01.2013 на суму 32760,12 грн., № 520091/2014-2 від 28.02.2014 на суму 43862,22 грн., № 520091/2014-3 від 31.03.2014 на суму 39268,84 грн., № 520091/2014-4 від 30.04.2014 на суму 36473,99 грн., № 520091/2014-5 від 31.05.2014 на суму 31587,04 грн., № 520091/2014-6 від 30.06.2014 на суму 25325,80 грн., № 520091/2014-7 від 31.07.2014 на суму 18661,08 грн., № 520091/2014-8 від 31.08.2014 на суму 13450,29 грн., № 520091/2014-9 від 30.09.2014 на суму 11456,18 грн., № 520091/2014-10 від 31.10.2014 на суму 10589,75 грн., № 520091/2014-11 від 30.11.2014 на суму 59316,18 грн., № 520091/2014-12 від 31.12.2014 на суму 50873,29 грн., № 520091/2015-1 від 31.01.2014 на суму 72131,82 грн., № 520091/2015-2 від 28.02.2015 на суму 90480,54 грн., № 520091/2015-3 від 31.03.2015 на суму 101138,18 грн., № 520091/2015-4 від 30.04.2015 на суму 107658,64 грн., № 520091/2015-5 від 31.05.2015 на суму 100888,95 грн., № 520091/2015-6 від 30.06.2015 на суму 99999,04 грн. Загальна сума виставлених рахунків, що додані до матеріалів справи становить 1227937,04 грн.

Позивач надав облікові картки за договором № 520091 ОСББ "ЖБК-28" за адресою: м. Київ, вул. Катерини Білокур, 5/17 за період з січня 2013 року по квітень 2015 року. Загальна вартість спожитої теплової енергії згідно вказаних облікових карток складає 238387,76 грн.

Згідно довідки про надходження коштів за спожиту електроенергію ОСББ "ЖБК-28" в період з січня 2013 по липень 2015 за договором від 01.11.1998 № 520091 та довідки про надходження коштів за спожиту електроенергію ОСББ "ЖБК-28" в період з серпня 2015 по жовтень 2015 за договором від 01.11.1998 № 520091: позивачем нараховано відповідачу за спожиту теплову енергію 248934,46 грн., відповідачем частково сплачено вартість спожитої теплової енергію у розмірі 205024,54 грн., сума основного боргу за спожиту теплову енергію складає 43909,92 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства не виконує взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого за період з січня 2013 року по жовтень 2015 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка становить 43909,92 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу, табуляграмами та відомостями обліку та довідкою про розрахунок основного боргу.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором № 520091 від 01.11.1998 за період з січня 2013 року по жовтень 2015 року, яка становить 43909,92 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3.5 Додатку № 4 до договору, у випадку не сплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач надав до матеріалів справи розрахунок пені за період з 01.02.2015 по 31.07.2015, здійснений з урахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Суд вважає розрахунок позивача обґрунтованим, а сум пені у розмірі 22756,25 грн., такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати пов'язані з інфляційними процесами в сумі 38201,99 грн. та 3% річних в розмірі 2984,21 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Вимоги позивача щодо стягнення втрат від інфляції в розмірі 38201,99 грн. та 3% річних в розмірі 2984,21 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач в заяві про зменшення позовних вимог просив повернути йому надміру сплачений судовий збір.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судом прийнята заява позивача про зменшення позовних вимог, в зв'язку з чим ціна позову у даній справі становить 107852,37 грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28 грудня 2014 року № 80-VIII, з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ціна позову становить 107852,37 грн., отже сума судового збору за подання даного позову має складати 1617,79 грн. При поданні позовної заяви до суду, позивач сплатив суму судового збору у розмірі 2435,57 грн. Тобто сума надміру сплаченого судового збору становить 817,78 грн. і підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1617,79 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖБК-28" (01014, м. Київ, вулиця Катерини Білокур, будинок 5/17, код ЄДРПОУ 22885528) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 43909 (сорок три тисячі дев'ятсот дев'ять) грн. 92 коп., три проценти річних в розмірі 2984 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 21 коп., втрати від інфляції в розмірі 38201 (тридцять вісім тисяч двісті одна) грн. 99 коп., пеню у розмірі 22756 (двадцять дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн.. 25 коп., судовий збір в розмірі 1617 (одна тисяча шістсот сімнадцять) грн. 79 коп.

3. Повернути публічному акціонерному товариству "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 78 коп..

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.12.2015

Суддя І.В.Усатенко