Рішення

від 09.08.2010 по справі 2-2147/2010

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Селидівський міський суд Донецької області

м. Селидове, вул. Пушкіна, 4, 85400, (06237) 7-22-69

Справа №2-2147/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2010 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого - судді Каніщєвої Н.О., при секретарі Костенко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове, Донецької області з невиплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по теперішній час та у майбутньому довічно або до скасування відповідної норми закону, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з цивільним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з невиплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, в якому вказав, що він віднесений до категорії дітей війни. Зазначив, що ніяких доплат до пенсії відповідач не нараховував і не сплачував, отже, як вважає позивач, вчинив неправомірну бездіяльність, чим порушив його права та інтереси. Просить визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з невиплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по теперішній час та у майбутньому довічно або до скасування відповідної норми закону.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про слухання справи у його відсутність, позов підтримав .

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, про день слухання справи належно повідомлений. Надав заперечення до позову та заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

У письмовому запереченні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що для врегулювання ситуації 28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнято постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48.10 гривень, 1 липня - 48, 20 гривень та з 1 жовтня 49,80 гривні. Таким чином вважає, що підвищення дітям війни виплачуються органами пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в м. Селидове.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

9 липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007 відповідно до якого визнані такими, що не відповідають ОСОБА_2 України (є неконституційними), положення, зокрема, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», приписи якого втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 5 наведеного Рішення визначено, що воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Виходячи з цього, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року діти війни мали право на отримання підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993, № 3551 -XII учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу PCP за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Отже, з 22.05.2008р. відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.2008 p., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсі за віком.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи Державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48.20 грн. з 1 жовтня - 49.80 грн.

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправними бездіяльності відповідача в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Суд не приймає посилання представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», оскільки вони суперечать приписам пункту 1, 6 статті 92 ОСОБА_2 України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і тому, з огляду на положення ч. 4 ст. 9 КАС України суд застосовує нормативно-правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У ст. 8. ОСОБА_2 України зазначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_2 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується. Також у ст. 22 ОСОБА_2 України зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією ОСОБА_2, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

До того ж у статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» чітко визначено, що нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 років перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-11 згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505- 4 від 25 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» (853-17) Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних розмірах лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Закону України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Таким чином, нарахування та виплати у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Дію ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік було зупинено Законом України від 20.12.2005р. № 3235-4, внаслідок чого правильним вбачається за 2006р. недоплачені суми не стягувати та в частині вимог про перерахунок пенсії за 2006 рік позивачеві необхідно відмовити.

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 ОСОБА_2 України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 ОСОБА_2 України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача і в подальшому проводити нарахування та виплату допомоги виключно із законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії за віком, не підлягають задоволенню за таких підстав.

Зі змісту ст.1 ЦПК України вбачається, що завданням цивільного судочинства є захист порушених прав, свобод і інтересів фізичних або прав і інтересів юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

У зв'язку з цим, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання відповідача вчиняти дії в майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій, і тому суд відмовляє у задоволенні зазначеної вимоги.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Керуючись ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22-24 ОСОБА_2 України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» , Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов`язаних із соціальними виплатами", який набрав чинності 10.03.2010 р. суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 р. по 31.07.2010 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 р. по 31.07.2010 року з урахуванням раніше сплачених сум, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням фактично здійснених виплат.

У решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до місцевого суду протягом десяти днів з дня отримання її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Донецького апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набрало законної сили 20.08.2010 року.

Суддя (підпис)

Копія вірна:

Оригінал рішення знаходиться у справі.

Суддя