Ухвала

від 22.11.2012 по справі 22-ц-5659/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-5659/12 Головуючий у І інстанції Шинкар А.О. Провадження № 22-ц/1090/7877/12 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 42 22.11.2012

УХВАЛА

Іменем України

22 листопада 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі: головуючого судді Мережко М.В., суддів Данілова О.М., Оношко Г.М., при секретарі Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_6 і ОСОБА_7, ОСОБА_8 яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_9, треті особи: СПРФО Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області, орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області про виселення, вселення та зняття з реєстраційного обліку,

встановила:

Позивач звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що на підставі договору дарування житлового будинку, укладеного 08 листопада 2002 року між ним та ОСОБА_10, він є власником 1/2 частини житлового будинку по провулку Деснянському, 13 в м. Бровари Київської області.

Відповідно до зазначеного договору дарування в його користування перейшли приміщення: веранда 2-1 площею 8,2 кв.м., житлова кімната 2-2 площею 15,3 кв.м., житлова кімната 2-3 площею 13,4 кв.м., ванна 2-4 площею 5,1 кв.м., кухня 2-5 площею 5,0 кв.м., підсобне приміщення 2-І площею 22,8 кв.м., сарай «Б», огорожа «14».

Співвласником іншої половини будинку був ОСОБА_11, який помер у 2008 році. Спадкоємці до цього часу не оформили право власності на спадкову частину будинку.

Позивач зазначає, що відповідачі чинять перешкоди в користуванні належною йому частиною будинку, змінили замок і двері, тому просив виселити ОСОБА_4 разом з особами, які проживають з нею з належної йому частини будинку та мансарди, що розташована над його частиною будинку; вселити його в 1/2 частину будинку, що належить йому на підставі договору дарування; зняти з реєстраційного обліку осіб, що зареєстровані на його половині будинку та зобов'язати ОСОБА_4 повернути йому будинкову книгу.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2012 року позов позивачів було задоволено частково.

Вселено ОСОБА_2 в 1/2 частину житлового будинку з відповідними надвірними будівлями по провулку Деснянському, 13 в м. Бровари Київської області, яка складається з приміщень: веранда 2-1 площею 8,2 кв.м., житлова кімната 2-2 площею 15,3 кв.м., житлова кімната 2-3 площею 13,4 кв.м., ванна 2-4 площею 5,1 кв.м., кухня 1-5 площею 5,0 кв.м., підсобне приміщення 2-І площею

22.8 кв.м., сарай «Б», огорожа «И».

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками, наведеними в рішенні суду, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким виселити ОСОБА_4 та інших членів її сім»ї в іншу частину будинку та зобов’язати зробити в мансарді певні перебудови, а його вселити в зазначену частину будинку.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг вважає, що вони не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції обґрунтовано базував свої висновки на встановлених з матеріалів справи, доказах та правовідносинах сторін та вимогах чинного законодавства.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що позивач є власником 1/2 частини житлового будинку з відповідними надвірними будівлями по провулку Деснянському, 13 в м. Бровари Київської області та в його користування перейшли приміщення: веранда 2-1 площею 8,2 кв.м., житлова кімната 2-2 площею 15,3 кв.м., житлова кімната 2-3 площею 13,4 кв.м., ванна 2-4 площею 5,1 кв.м., кухня 2-5 площею 5,0 кв.м., підсобне приміщення 2-І площею

22.8 кв.м., сарай «Б», огорожа «М». Наведене підтверджується копією договору дарування житлового будинку, посвідченого 08.11.2002 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.12.2005 року № 9463690.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання особи і місце розташування майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

У разі порушення права власності, власник у відповідності з вимогами ст. 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Позивачем не надано переконливих доказів, хто саме з відповідачів проживає в належній, йому половині будинку і зареєстрований в ній, а також не доведено, що будинкова книга знаходиться у ОСОБА_4, тому суд першої інстанції обґрунтовано не встановив належних підстав для задоволення позовних вимог про повернення будинкової книги, виселення з належної йому частини будинку відповідачів та зняття з реєстраційного обліку.

З тих же підстав суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні вимог про виселення з мансарди, враховуючи при цьому також, що позивачем не надано доказів, що мансарда зареєстрована на праві власності за ним.

Разом з тим, враховуючи, що позивач не має доступу до належної йому частини будинку, що підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та з огляду на вищенаведені норми закону, суд обґрунтовано задовольнив його позовні вимоги про вселення.

Намагаючись спростувати наведені вище висновки суду, апелянт ОСОБА_3 посилається на те, що вона та члени її сім»ї не перешкоджали позивачу у користуванні його частиною будинковолодіння, а тому висновок суду про його вселення є необгрунтованим та не доведеним.

Разом з тим, з такою позицією апелянта не може погодитись колегія суддів так як вона спростовується матеріалами справи, а саме:

Позивач ОСОБА_2 неодноразово звертався до правоохороних органів з заявами про те, що відповідачі чинять йому перешкоди у користуванні його власністю, а саме позивач звертався до Броварського МВ ГУМВС України у Київській області від 02.07.2012 року про протиправні дії відповідачів (а.с. 56- 57), у відкритті кримінального провадження проти відповідачів йому було відмовлено (а.с. 58-61), разом з тим, наданий доказ підтверджує позовні вимоги позивача та спростовує апеляційні вимоги відповідачки ОСОБА_4

Крім цього, колегія суддів приймає до уваги той факт, що позивач має договір дарування, який посвідчує його право власності на 1/ 4 частину спірного будинку, намагаючись визнати даний договір дарування недійсним, апелянт ОСОБА_4 ще у 2007 році звернулась до суду з відповідним позовом та рішенням Броварського міськрайонного суду від 16 лютого 2012 року їй у задоволенні позовних вимог було відмовлено, рішення набрало законної сили (а.с.62-70).

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку про недоведеність апеляційної скарги ОСОБА_4, яка не обґрунтована та підлягає відхиленню.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 також не підлягає задоволенню, у зв»язку з тим, що вона не обґрунтована та недоведена.

Апелянт в своїй апеляційній скарзі вийшов за межі своїх позовних вимог та фактично просив переселити відповідачів в іншу частину будинку, але не зазначив підстави для цього та з такими позовними вимогами до суду не звертався.

Апелянт не надав жодних нових доказів обґрунтованості своєї апеляційної скарги, рішення суду про часткове задоволення позовних вимог апелянта ОСОБА_15 є законним, обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2012 року залишитнбез змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді