Рішення

від 30.10.2015 по справі 757/31179/15-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31179/15-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2015 року Печерський районний суд м. Києва в складі : головуючого - судді Цокол Л.І. за участі секретаря Сторожук Є.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогами до ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс», які під час судового розгляду зменшив і просив визнати недійсним Договір №000180 фінансового лізингу від 10.03.2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АвтоФінанс» (01601, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, офіс 9СД2, ЄДРПОУ 38104479) та ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ІПН: НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_1), стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АвтоФінанс» (01601, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, офіс 9СД2, ЄДРПОУ 38104479) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ІПН: НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_1) кошти в розмірі 83 980 (вісімдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп., отримані на виконання договору, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АвтоФінанс» (01601, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, офіс 9СД2, ЄДРПОУ 38104479) на користь держави судовий збір за подання позовної заяви про захист прав споживача.

Позовні вимоги позивача ОСОБА_1 обґрунтовані наступним. 10 березня 2015 року позивачем було підписано договір фінансового лізингу, 11 березня 2015 року сплачено необхідну суму на рахунок відповідача , однак після детального ознайомлення із текстом договору виявилось невідповідність замовленого ним товару, так як позивач мав намір придбати автомобіль марки Ssang Yong Korando AT DLX 2013, замість цього в договорі визначено автомобіль марки Chery E5 Comfort, якого позивач не замовляв. Про вказану заяву позивачем було доведено до відома відповідача, однак жодної реакції не отримав від відповідача. 16 березня 2015 року позивачем було сплачено 161 500грн. Після того, як відповідачем було вказано про недоотримання 10 % вартості , позивач звернувся за юридичною консультацією та звернувся до відповідача із заявою про розірвання укладеного договору. Лише 28 серпня 2015 року на рахунок позивача надійшли кошти в сумі 77 520грн. Позивач вважає, що укладений ним договір є недійсним з огляду на невідповідність його вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема відповідач визначив автомобіль на власний розсуд, а не той, що був обраний позивачем. Умова договору щодо сплати 10% вартості предмета лізингу як адміністративний платіж є незаконною та порушує принцип справедливості та добросовісності. Ціна договору та визначення розмірі і складових лізингових платежів, та порядок їх оплати є недійсними , оскільки суперечать положенням чинного законодавства. Крім цього до складу лізингового платежу не може бути включена плата за укладення договору чи організацію. Не обґрунтована співмірність розміру адміністративного платежу за перевірку, розгляд та підготовку документів для укладення договору виконаній послузі. Застосування комісійних платежів суперечить суті договору фінансового лізингу. Договором передбачена зміна розміру платежів проте не передбачена формула перерахунку. Крім цього позивач посилається на те, що інші умови договору є несправедливими, створюють істотний дисбаланс договірних відносин та порушують права споживача, а отже договір в цілому має бути визнаний недійсним.

Під час судового розгляду представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали вимоги позивача, з наведених у позові обставин, з урахуванням їх уточнення та просили вимоги задовольнити.

Представник відповідача Перков Г.О. вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні вимог, посилаючись на те, що договір було укладено за власної волі позивача, обставини за яких ініційовано звернення до суду не знайшли свого підтвердження. Умови договору відповідають положенням чинного законодавства.

Суд вислухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши докази надані сторонами, прийшов до наступного висновку.

Встановлено, що 10 березня 2015 року між ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» та ОСОБА_1 укладено договір №000180 фінансового лізингу. Вказаний договір підписаний лізингоодержувачем ОСОБА_1 Вказаний договір містить предмет даного договору, яким є транспортний засіб марки Chery E5 Comfort, з об'ємом 1,5, механічна КПП, передній привід. Вказаним договором та додатками до нього №1 та №2 визначена вартість предмета лізингу, авансовий платіж, сума авансового платежу, щомісячний авансовий платіж, адміністративний платіж, комісія за передачу, а також сам предмет лізингу. Договір, що підписаний сторонами містить положення щодо визначення поняття кожного платежу, умови за яких вони сплачують, а також зобов'язання кожної із сторін.

11 березня 2015 року, тобто після укладення даного договору, позивачем сплачено 32 300грн., а також 16 березня 2015 року 129 200,00грн.

12 червня 2015 року відповідач на заяву позивача повідомив про розірвання договору, а також про повернення коштів в розмірі 77 520грн. та відсутність підстав для повернення адміністративного платежу у розмірі 32 300грн.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його не виконанням або виконання порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Законом України «Про фінансовий лізинг» визначено фінансовий лізинг як вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач має право вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом і та договором лізингу випадках.

За вимогами ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Згідно ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з

виконанням договору лізингу.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Посилання позивача на те, що предмет лізингу було замінено відповідачем під час укладення договору не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду. Так, умовами договору та додатками до нього сторони чітко визначили предмет лізингу. Позивач ознайомився з текстом договору, додатком 1 та2 до нього, та підписав його.

Положеннями статті 806 ЦК України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовий лізинг вважається фінансовою послугою.

Згідно з частинами 2, 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.

Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.

ТОВ «ЛК «Автофінанс» має право на надання послуг фінансового лізингу, так як Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, її було взято на облік як юридичну особу, що має право надавати послуги з фінансового лізингу .

Також згідно з частинами 1, 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Доводи позивача про те, що ТОВ «ЛК «Автофінанс» займається нечесною підприємницькою практикою є необґрунтованими, так як не вказано на конкретні дії відповідача, які б підпадали під встановлені статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів» заборони.

Вимоги позивача про застосування недійсності правочину в цілому з огляду на те, що деякі його положення є несправедливими та такими, що порушують права та інтереси позивача, слід відхилити.

Згідно ст. 18 Закон України «Про захист прав споживача» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Позивачем не наведено достатніх та переконливих доводів в обґрунтування того, що положення укладеного з відповідачем договору є несправедливими, в такому обсязі, що зумовлюють визнання договору недійсним в цілому.

З огляду на зазначене позовні вимоги підлягають відхиленню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15,16, 628, 651, 799,806 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 2, 7,11,16 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення грошових коштів,-залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Цокол Л.І.