Ухвала

від 26.10.2015 по справі 183/6058/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1426/15 Справа № 183/6058/15 Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Судді-доповідача ОСОБА_2 ,

Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

слідчого ОСОБА_7

представника ОСОБА_8

директора ОСОБА_9

фінансового директора ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську матеріали за апеляційною скаргою прокурора Новомосковської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2015 року, якою відмовлено в задоволені клопотання старшого слідчого слідчого відділу фінансових розслідувань головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2015 року було відмовлено в задоволені клопотання старшого слідчого слідчого відділу фінансових розслідувань головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про накладення арешту на майно у кримінальному провадженню № 32015040000000013, а саме майно ТОВ «ЕД-МАР» у кількості 590 рулонів оцінкованої сталі.

Вказане судове рішення слідчий суддя вмотивував тим, що ні слідчим ні прокурором відповідно до ст. 170 КПК України, не надано доказів грошової вартості майна, а тільки вказана його кількість, що позбавляє суд оцінити співмірність вартості вилученого майна шкоді, заподіяної у наслідок вчинення кримінального правопорушення. Також слідчим не надано доказів на право власності на вилучене майно, а усні ствердження слідчого про те, що власник має намір продати це майно, щоб уникнути відповідальності, не може бути прийнята судом як підстава для накладання арешту на майно.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор прокуратури Новомосковської міжнайонної прокуратури Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді від 19 жовтня 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на майно ТОВ «ЕД-МАР».

В обґрунтування своїх вимог, прокурор, посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, оскілки рішення винесене з істотнім порушенням вимог кримінально процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовільнити, позицію слідчого, думку представника, директора підприємства, фінансового директора, які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора та залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді суду першої інстанції є надуманими та необгрунтованими.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як встановлено апеляційним переглядом, за наслідками розгляду клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов до законного та обґрунтованого висновку про відсутність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для його задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема, підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Фактично підставою арешту майна є сукупність фактичних даних, що вказують на завдання кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, заявлення цивільного позову про її відшкодування або можливість заявлення такого позову та накладення майнових стягнень, конфіскації майна за вироком суду. Необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.

Проаналізувавши зміст клопотання слідчого про арешт майна, колегія суддів приходить до висновку, що вказане клопотання є необґрунтованим та невмотивованим належним чином, оскільки слідчий лише зробив посилання на передбачені законом загальні підстави, у зв`язку з якими здійснюється арешт майна, жодним чином не вказавши взагалі на наявність, а тим паче на обґрунтованість підозри вважати, що майно, зазначене в клопотанні слідчого, може бути приховане та відчужене.

Отже, слідчим не доведено необхідність накладення арешту на майно ТОВ «ЕД-МАР», та не надано жодних документів чи дійсно данне майно належить ТОВ «ЕД-МАР».

У відповідності до ч. 4 ст. 171 КПК України, вартість майна, яке належить арештовувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Як вбачається з клопотання слідчого про накладення арешту на майно, в ході досудового розслідування відповідно до постанови процесуального керівника у кримінальному провадженні від 12 жовтня 2015 року юридичну особу ТОВ «ЕД-МАР» було визнано цивільним відповідачем у кримінальному провадженні.

Однак, в своєму клопотанні слідчий не зазначає розмір цивільного позову та вартість майна, на яке просить накласти арешт з метою забезпечення цивільного позову, а відтак, неможливо вирішити питання розумності та співрозмірності вартості цього майна із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна; слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на майно, зазначене в клопотанні слідчого, немає документів які б підтвержували, що дане майно належить саме ТОВ «ЕД-МАР», та не визначена частка ТОВ «ЕД-МАР» в цьому майні в встановленому законом порядку, та здійснюючи перегляд рішення слідчого судді, колегія суддів враховує можливі наслідки арешту майна, які можуть суттєво позначитися на інтересах ТОВ «ЕД-МАР».

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставами для скасування ухвали слідчого судді колегією суддів не встановлено, тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Новомосковської міжнайонної прокуратури Дніпропетровської області процесуального керуючого у кримінальному проваджені № 32015040000000013 ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2015 року залишити без змін.

Судді: