Постанова

від 02.12.2015 по справі 911/2261/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2015 р. Справа№ 911/2261/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Власова Ю.Л.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання - Киниці А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Моє Житло" та Заступника прокурора Київської області

на рішення господарського суду Київської області від 29.07.2015

у справі № 911/2261/15 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Заступника прокурора Київської області

до 1. Щасливської сільської ради;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіа-Центр";

3. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Хаус"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Бориспільське лісове господарство"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Обслуговуючий кооператив "Моє Житло"

про скасування рішень сільської ради, визнання недійсними договорів та зобов'язання повернути ділянку

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Громадської спілки "Громада Щасливого"

до 1. Щасливської сільської ради;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіа-Центр";

3. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Хаус"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Обслуговуючий кооператив "Моє Житло"

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

за участю представників:

від скаржника-1: Пономарьов М.М., Гайдученко В.Л., Гайдученко О.М.,

від позивача: Підяш О.С.,

від відповідача-1: Бакум С.В.,

від відповідача-2: Сичов В.В.,

від відповідача-3: Шкляр Є.В.,

від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Осадча О.С.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави до Щасливської сільської ради Київської області, ТОВ "Кіа-Центр" та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Хаус" про скасування рішень Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 18.08.2006 за № 82.16-5-У, від 16.12.2008 за № 475.3-25-У, від 04.02.2010 за № 908-33-У, про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки від 12.03.2010 та суборенди земельної ділянки від 27.12.2011, а також зобов'язання ТОВ "Кіа-Центр" повернути земельну ділянку, площею 0,9966 га (кадастровий номер 3220888000:03:001:0017), вартістю 887 063 грн., до земель запасу Щасливської сільської ради.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду, а тому спірні рішення, якими цю земельну ділянку відведено та надано у користування із зміною цільового призначення на землі житлової та громадської забудови, суперечать положенням ст. 117 Конституції України, ст.ст. 122, 123 Земельного кодексу України, імперативним вимогам розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року за № 610-р "Про деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками"; враховуючи, що спірні рішення є незаконними, наявні правові підстави для визнання недійсними спірних договорів оренди та суборенди (ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 216, ст. 321 Цивільного кодексу України) та зобов'язання орендаря повернути спірну земельну ділянку до земель запасу Щасливської сільської ради.

Рішенням господарського суду Київської області від 28.07.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2015 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 та рішення господарського суду Київської області від 28.07.2014, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Направляючи справу на новий розгляд Вищий господарський суд України зазначив, що суди не дали оцінки суті і змісту позовних вимог, обставинам, на яких вони ґрунтуються, доказам, які наведені на їх підтвердження, та положенням законодавства, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Також не надано оцінки суті порушеного права держави та можливості його захисту в обраний позивачем спосіб.

Під час нового розгляду справи ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2015 прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору, Громадської спілки "Громада Щасливого" у справі № 911/2261/14 про визнання недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки від 12.03.2010, укладеного між Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області та ТОВ "Кіа-Центр", зареєстрованого в Книзі реєстрації за № 041093800085 від 28.05.2010.

Рішенням господарського суду Київської області від 29.07.2015 позов прокурора задоволено частково, скасовано як незаконні рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 18.08.2006 за № 82.16-5-У, від 16.12.2008 за № 475.3-25-У та від 04.02.2010 за № 908-33-У, в іншій частині позовних вимог відмовлено. В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Громадської спілки "Громада Щасливого" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Обслуговуючий кооператив "Моє житло" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 29.07.2015 в частині скасування як незаконних рішень Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 18.08.2006 за № 82.16-5-У, від 16.12.2008 за № 475.3-25-У та від 04.02.2010 за № 908-33-У, та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити повністю. В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 29.07.2015 у справі № 911/2261/14 залишити без змін.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. За твердженням скаржника, спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту (с. Проліски Щасливської сільради) та належить до комунальної власності, відсутні докази віднесення земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення у встановленому порядку у відповідності до ст. 48 ЛК України, матеріали лісовпорядкування Державного підприємства "Бориспільський лісгосп" затверджені в установленому порядку 14.04.2005 начальником управління лісового господарства за погодженням із державним управлінням екології та природних ресурсів в Київській області, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 48 Лісового кодексу України, а право користування спірною земельною ділянкою лісгоспом було припинене відповідно до рішення Щасливської сільради від 24.02.2004, вилучення спірної земельної ділянки відбулось за згодою постійного землекористувача, а розпорядження № 610-р від 10.04.2008 "Про питання розпорядження земельними лісовими ділянками" Кабінет Міністрів України прийняв з перевищенням повноважень у сфері земельних та лісових відносин, про що свідчать ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.01.2010 № К-52674/09, від 01.04.2010 № К-36621/09.

Заступник прокурора Київської області також звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 29.07.2015 в частині відмови у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Київської області та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги Заступника прокурора Київської області мотивовано порушенням судом першої інстанції норм матеріального права. Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд неправильно застосував практику Європейського суду з прав людини, не дотримався справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, не врахував, що обставини даної справи є істотно відмінними від справи "Стретч проти Сполученого Королівства".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 апеляційні скарги Обслуговуючого кооперативу "Моє Житло" та Заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2015 у справі № 911/2261/14 прийнято до провадження у складі колегії: Хрипун О.О. (головуючий), судді - Гончарова С.А. та Мартюк А.І.

Розпорядженням секретаря судової палати від 26.10.2015 для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Власов Ю.Л., Станік С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 апеляційні скарги Обслуговуючого кооперативу "Моє Житло" та Заступника прокурора Київської області у справі № 911/2261/14 прийнято до провадження новим складом колегії та ухвалено здійснювати в судовому засіданні 28.10.2015. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 11.11.2015. Розгляд апеляційних скарг відкладався до 02.12.2015 ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 та 18.11.2015.

В судовому засіданні представники скаржників підтримали вимоги та доводи своїх апеляційних скарг та просили їх задовольнити.

Представники відповідачів 1, 2 просили скасувати рішення господарського суду Київської області від 29.07.2015 в частині скасування як незаконних рішень Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 18.08.2006 за № 82.16-5-У, від 16.12.2008 за № 475.3-25-У та від 04.02.2010 за № 908-33-У, та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити повністю. В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 29.07.2015 у справі № 911/2261/14 залишити без змін.

ГС "Громада Щасливового" у відзиві, представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Моє житло" без задоволення, посилаючись на незаконність рішення Щасливської сільської ради від 18.08.2006 за № 82.16-5-У, від 16.12.2008 за № 475.3-25-У та від 04.02.2010 за № 908-33-У, внаслідок чого, за твердженням представника, є всі правові підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12.03.2010, укладеного між Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області та ТОВ "Кіа-Центр".

ДП "Бориспільське лісове господарство" в письмових поясненнях погодилося із законністю та обґрунтованістю рішення суду першої інстанції, яке просило залишити без змін.

Дослідивши доводи апеляційних скарг, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у лютому 2014 року прокуратурою Київської області проведено перевірку законності використання земельних ділянок на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, за наслідками якої, як вказує позивач, органами прокуратури виявлено порушення вимог законодавства при зміні цільового призначення земельних ділянок лісового фонду.

Так, рішенням Щасливської сільської ради Київської області від 18.08.2006 за № 82.16-5-У ТОВ "Кіа-Центр" надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею біля 1,0 га лісів (точну площу визначити проектом землеустрою) по вул. П.Морозова в межах с. Проліски Щасливської сільської ради Бориспільського району для будівництва багатоповерхових будинків на умовах довгострокової оренди.

Рішенням Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 16.12.2008 за № 475.3-25-У затверджено для ТОВ "Кіа-Центр" проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,9966 га (лісів) в межах с. Проліски для будівництва двох багатоповерхових багатоквартирних будинків на умовах довгострокової оренди (строком 15 років) в межах Щасливської сільської ради.

Рішенням від 04.02.2010 за № 908-33-У рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 16.12.2008 за № 475.3-25-У доповнено пунктами 1.1 та 1.2 про надання ТОВ "Кіа-Центр" земельну ділянку площею 0,9966 га лісів в довгострокову оренду (строком на 15 років) для будівництва багатоповерхових будинків по вул. П.Морозова в с. Проліски Щасливської сільської ради Бориспільського району та віднесення земельної ділянки, зазначеної в п. 1.1 до категорії земель житлової та громадської забудови.

Таким чином рішенням Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 04.02.2010 було змінено цільове призначення спірної земельної ділянки.

На підставі вказаного рішення 12.03.2010 між Щасливською сільською радою (орендодавець) та ТОВ "Кіа-Центр" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3220888000:03:001:0017, площею 0,9966 га, забудованих земель для будівництва багатоповерхових багатоквартирних будинків за рахунок земель державної власності по вул. П.Морозова в с. Проліски Щасливської сільської ради, строком на 15 років. Проте у п. 3 договору зазначено, що на ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна. Договір зареєстровано у Державному реєстрі земель за № 041093800085 від 28.05.2010.

28.05.2010 між ТОВ "Кіа-Центр" та орендодавцем підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору оренди від 12.03.2010. Також, 28.05.2010 підписано акт перенесення меж в натуру та передачі на зберігання межових знаків земельної ділянки, наданої в користування на умовах довгострокової оренди (строком на 15 років) для будівництва багатоповерхових багатоквартирних будинків ТОВ "Кіа-Центр", в якому зазначено про перенесення представником ПП "Землемір-2010" в натуру межі земельної ділянки загальною площею 0,9966 га (інші лісові землі).

Рішенням Щасливської сільської ради від 22.09.2011 надано дозвіл ТОВ "Кіа-Центр" на передачу частини земельної ділянки площею 0,15 га від загальної площі 0,9966 га в суборенду для будівництва багатоповерхового будинку Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Хаус".

В подальшому між ТОВ "Кіа-Центр" та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Хаус" 27.12.2011 укладено договір суборенди частини земельної ділянки (кадастровий номер 3220888000:03:001:0017) площею 0,1502 га для будівництва багатоповерхового будинку по вул. П. Морозова в с. Проліски Щасливської сільської ради строком на 13 років. Договір суборенди зареєстровано в управлінні Держкомзему у Бориспільському районі за № 322088004001776 від 06.03.2012.

Обслуговуючий кооператив "Моє Житло" також є суборендарем частини спірної земельної ділянки на підставі договору, укладеного 13.09.2013 з ТОВ "Кіа-Центр".

Відповідно до ст. 19 Конституції України та ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року за № 7-рп/2009, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України встановлено, що сільські ради передають земельні ділянки у власність чи у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу, інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок та інші.

Пунктом 12 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття Щасливською сільською радою спірних рішень) було визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про належність спірної земельної ділянки до земель державної власності з огляду на недотримання сільрадою порядку розмежування земель державної та комунальної власності, який був передбачений Законом України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", зокрема ч. 2 та 3 ст. 10 названого Закону, оскільки розмежування земель державної та комунальної власності полягало лише у здійсненні організаційно-правових заходів щодо розподілу земель державної власності на землі територіальних громад і землі держави, а також щодо визначення і встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок державної та комунальної власності.

Розмежування земель державної та комунальної власності, як правомірно зазначив місцевий господарський суд, було врегульовано Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", яким скасовано Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", внаслідок чого з 1 січня 2013 року вважаються розмежованими землі відповідно до положень статей 83 і 84 ЗК України, тобто з 1 січня 2013 року спірна земельна ділянка законодавчо віднесена до земель комунальної власності.

Проте у спірний період діяло розмежування повноважень, визначене пунктом 12 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, а землі лісового фонду в межах населених пунктів не були Законом України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" віднесені до земель державної власності, які при розмежуванні державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності.

Таким чином, на думку колегії суддів, висновок місцевого господарського суду про належність спірної земельної ділянки до земель державної власності на момент прийняття рішень від 18.08.2006 за № 82.16-5-У, від 16.12.2008 за № 475.3-25-У та від 04.02.2010 за № 908-33-У ґрунтуються на припущенні. При цьому прокурором належними доказами не спростовано повноваження Щасливської сільської ради щодо розпорядження спірною земельною ділянкою відповідно до вимог закону.

Як вбачається з наданого Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області викопіювання із схеми формування і встановлення меж Щасливської сільської ради та сільських населених пунктів с. Щасливе та с. Проліски Бориспільського району Київської області, що була дійсна станом на 2003 рік та на час вирішення спору судом першої інстанції, спірна земельна ділянка лежить в межах с. Проліски та була вилучена з користування ДП "Бориспільский лісгосп" за рішенням Щасливської сільської ради від 24.02.2004 № 153.12-16-ХХІV. Також на схемі є відмітка про те, що ця земельна ділянка відноситься до Бортницького лісництва Бориспільського лісгоспу.

Згідно з рішенням від 24.02.2004 № 153.12-16-ХХІV Щасливська сільська рада припинила право користування земельною ділянкою Бориспільским держлісгоспом загальною площею 10,0 га лісів та залишила її у запасі земель сільської ради як зелені насадження, що тимчасово не надана у власність, або у користування громадян чи юридичних осіб, пославшись на необхідність розширення меж села Проліски та влаштування територій для зон відпочинку територіальних громад сіл Щасливе, Проліски та Бориспільського району, враховуючи погодження Бориспільського держлісгоспу на передачу до земель запасу Щасливської сільської ради земельної ділянки для цієї цілі.

Частиною першою ст. 19 ЗК України визначено вичерпний перелік земель України за основним цільовим призначенням та поділ їх на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (ч. 2 ст. 19 ЗК України).

Таким чином, вилучення з користування Бориспільского держлісгоспу земельної ділянки, загальною площею 10,0 га, лісів та передача її до земель запасу Щасливської сільської ради не змінило статусу земельної ділянки за основним цільовим призначенням відповідно до ст. 19 ЗК України як землі лісогосподарського призначення.

Статтею 20 ЗК України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які уповноважені розпоряджатися земельними ділянками. При цьому, частина 4 зазначеної статті у лютому 2010 року передбачала, що зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Зміна цільового призначення спірної земельної ділянки із землі лісогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови відбулось лише внаслідок прийняття рішенням Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 04.02.2010.

Проте, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 № 610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками" до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок було зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, крім випадків, коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів вирішення питання ділянки вилучаються і передаються у постійне користування та/або в оренду за рішенням Кабінету Міністрів України, та відкликано раніше надану згоду на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення у разі, коли місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування не прийнято відповідні рішення або коли за результатами перевірки встановлено, що такі рішення прийняті з порушенням вимог законодавства.

Згідно із ст. 13 ЗК України саме до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель; організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою; встановлення порядку проведення моніторингу земель; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання (ст. 117 Конституції України).

Стаття 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення відносить землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів.

Аналогічне визначення земель лісогосподарського призначення наведено й Лісовому кодексі України, де зазначено, що усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статей 56, 57 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність.

Стаття 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України відносить лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара. При цьому до лісового фонду України не належать зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів.

З матеріалів справи вбачається, що до земель запасу Щасливської сільської ради за згодою директора Бориспільського держлісгоспу була передана вкрита лісом земельна ділянка, площею до 10 га, що розміщена біля с. Проліски в кв. 1 вид. 3, 12, 13 Вишенківського лісництва (лист від 05.11.2003 № 174). На приналежність спірної земельної ділянки до лісового фонду (лісів) вказують і рішення Щасливської сільської ради від 18.08.2006 за № 82.16-5-У, від 16.12.2008 за № 475.3-25-У.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

В матеріалах справи наявне викопіювання із планшету ДП "Бориспільський лісгосп" лісовпорядкування 2003 року (том 5, а.с. 91), з якого вбачається, що земельна ділянка, яка надана в оренду ТОВ "Кіа-Центр" загальною площею 0,9966 га накладається на земельну лісову ділянку загальною площею 10,0 га, вилучену із складу Бориспільського держлісгоспу у 2004 році.

Також, приналежність земельної ділянки, переданої в оренду ТОВ "Кіа-Центр", до лісових земель підтверджується картами-схемами, наявними в проекті організації і розвитку лісового господарства Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" (в динаміці з 01.01.1994 по 01.01.2004).

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області за № 06-02/521 від 14.03.2014, з якої вбачається, що спірна земельна ділянка, яка надана в оренду ТОВ "Кіа-Центр" з кадастровим номером 3220888000:03:001:0017 до передачі її в користування відносилась до земель лісогосподарського призначення (том 3, а.с. 126-128).

На запит прокуратури Київської області Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства у листі від 17.03.2014 № 04-31/470 підтвердило, що земельні ділянки передані до земель запасу Щасливської сільської ради за рішенням останньої від 24.02.2004 № 153.12-16-ХХІV вкриті лісом і з 1973 року перебували у користуванні Бориспільського держлісгоспу, висновків на зміну цільового призначення не надавали.

Директор ДП "Бориспільський лісгосп" листом від 24.03.2015 № 91, адресованим Щасливському сільському голові, підтвердив, що земельна ділянка, площею 0,9966 га, яка знаходиться в довгостроковій оренді ТОВ "Кіа-Центр" не відноситься до земель лісового фонду ДП "Бориспільський лісгосп". Проте, дана обставина, на думку колегії суддів, не спростовує доводів позивача про приналежність земельної ділянки до лісового фонду на час прийняття спірних рішень Щасливською сільською радою та укладенні спірних договорів та не доводить правомірності дій Щасливської сільської ради при зміні цільового призначення спірної земельної ділянки.

Стаття 57 Лісового кодексу України, в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних відносин, передбачала зміну цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Матеріалами справи не підтверджено погодження зміни цільового призначення спірної земельної ділянки територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Отже, рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 18.08.2006 за № 82.16-5-У, від 16.12.2008 за № 475.3-25-У, від 04.02.2010 за № 908-33-У, як правильно встановлено місцевим господарським судом, суперечать вимогам земельного та лісового законодавства щодо передачі у користування земель лісогосподарського призначення та нормам щодо зміни цільового призначення земельних лісових ділянок.

Відповідно до ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ст.ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів. Заінтересована особа не позбавлена можливості звернутися до відповідних органів у порядку, передбаченому чинним законодавством.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

При цьому, як зазначено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, ст.ст. 177, 181, 324, глави 30 ЦК України, ст. 148 ГК України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст. 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 ЗК України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

За змістом статей 13, 14 Конституції України, ст. 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Частиною 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що господарський суд розглядає заяви прокурорів, які звертаються в інтересах держави, в позовному провадженні.

Згідно із ч. 3 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 зазначено, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як вказав Вищий господарський суд України, направляючи дану справу на новий розгляд постановою від 24.03.2015, щодо набуття прокурором статусу позивача відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України, то таке право набувається прокурором у разі відсутності органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або у разі відсутності у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду. Зазначаючи, що у Державної інспекції сільського господарства України та її територіальних органів відсутні повноваження щодо звернення до суду з господарським позовом відповідно до ст.ст. 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", прокурор не зважив на те, що він звернувся із позовом не щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів, який здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (ст. 9 наведеного Закону), а з метою захисту та відновлення інтересів держави у позовному провадженні по факту неправомірного розпорядження земельною ділянкою лісового фонду, а тому мав визначити орган, який здійснює права власника цієї земельної ділянки від імені Українського народу, та осіб, з користування яких ця земельна ділянка неправомірно вибула.

Під час нового розгляду прокурор наполягав на своєму праві звернутись з даним позовом про захист інтересів саме держави від порушення, що полягає у незаконному розпорядженні Щасливською сільською радою спірною земельною ділянкою лісового фонду, яка, як встановлено судом та не заперечується заявником, на час звернення з позовом перебувала у комунальній власності територіальної громади с. Щасливе та с. Проліски. Законність набуття спірної земельної ділянки у власність територіальною громадою позивачем не оспорюється.

Оскільки суд на час розгляду спору не встановив порушення прав або охоронюваних інтересів держави, на захисті яких в позовному провадженні наполягав прокурор, підстав для задоволення такого позову не вбачається.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про недоведеність Громадською спілкою "Громада Щасливого" порушення своїх прав або охоронюваних законом інтересів Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області та ТОВ "Кіа-Центр" внаслідок укладення договору оренди земельної ділянки від 12.03.2010, про визнання якого недійсним з моменту укладення заявлено позов третьою особою з самостійними вимогами. Громадська спілка "Громада Щасливого" не довела суду своїх повноважень на звернення до суду для захисту прав мешканців сіл Щасливого та Проліски, оскільки згідно із п. 2.1 статуту основною метою діяльності ГС "Громада Щасливого" є задоволення та захист законних соціальних, економічних та інших спільних інтересів своїх членів проте статут не містить повноважень і прав спілки звертатись з позовами в інтересах своїх членів, в тому числі й територіальної громади в цілому.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що територіальна громада сіл Щасливого та Проліски Бориспільського району Київської області не є членами ГС "Громада Щасливого", а реалізує свої права через органи місцевого самоврядування в силу вимог статті 143 Конституції України та ст. ст. 2. 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Громадська ж спілка, згідно із Законом України "Про громадські об'єднання", це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Отже, громадське об'єднання має право представляти своїх членів за умови документального підтвердження факту надання такого права членом громадського об'єднання. Такими документами повинні бути членський квиток такої особи та документ, які підтверджують факт надання цією особою права громадській організації виступати від її імені в суді (нотаріально посвідчена довіреність, довіреність, яка посвідчена посадовими особами організацій, де позивач працює, навчається, перебуває на службі, або за місцем проживання довірителя, або заява такої особи, яка посвідчена керівником цієї ж громадської організації).

Доводами на користь цієї позиції є зміст принципу диспозитивності при захисті особою своїх прав. Кожна особа на власний розсуд визначає, чи звертатися їй до суду за захистом, а звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів є невід'ємним та гарантованим державою правом, а не обов'язком.

Оскільки ГС "Громада Щасливого" не доведено порушення її прав та інтересів, також у ГС "Громада Щасливого" відсутні повноваження на представлення інтересів територіальної громади сіл Щасливого та Проліски, суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про відмову в задоволенні позову ГС "Громада Щасливого" як третьої особи, яка заявила самостійні вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог не відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а тому підлягає скасуванню рішення господарського суду Київської області від 29.07.2015 в частині скасування як незаконних рішень Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 18.08.2006 за № 82.16-5-У, від 16.12.2008 за № 475.3-25-У та від 04.02.2010 за № 908-33-У, в цій частині в позові слід відмовити. Підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Київської області від 29.07.2015 у справі № 911/2261/14 в іншій частині не вбачається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Моє житло" на рішення господарського суду Київської області від 29.07.2015 у справі № 911/2261/14 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 29.07.2015 в частині скасування як незаконних рішень Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 18.08.2006 за № 82.16-5-У, від 16.12.2008 за № 475.3-25-У та від 04.02.2010 за № 908-33-У скасувати.

3. Відмовити в позові в частині скасування як незаконних рішень Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 18.08.2006 за № 82.16-5-У, від 16.12.2008 за № 475.3-25-У та від 04.02.2010 за № 908-33-У.

4. В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 29.07.2015 у справі № 911/2261/14 залишити без змін.

5. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 29.07.2015 у справі № 911/2261/14 залишити без задоволення.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Ю.Л. Власов

С.Р. Станік