Постанова

від 02.12.2015 по справі 922/5071/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2015 р. Справа №922/5071/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Хачатрян В.С., суддя Шепітько І.І.,

при секретарі Кузнєцовій І.В.,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю від 05.10.2015 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3, за підписом представника ОСОБА_4 на підставі довіреності №395 від 01.10.2015 року, м.Київ, (вх.№5346Х/1-40) на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.11.2015 року по справі №922/5071/15,

за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі-Харків», м.Харків,

про стягнення 453230,53 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі-Харків», в якій просило стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу в розмірі 251336,92 грн., збитки від інфляції в розмірі 163620,33 грн., 3% річних в розмірі 9502,60грн., пеню в розмірі 28770,68 грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №203-12 від 09.11.2012 року, а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.11.2015 року по справі №922/5071/15 (суддя Лавренюк Т.А.) позов залишено без розгляду.

Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3 з вказаною ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою за підписом представника ОСОБА_4 на підставі довіреності №395 від 01.10.2015 року, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 02.11.2015 року та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду.

01.12.2015 року від позивача надійшло клопотання (вх.№16179), в якому він просить відкласти розгляд справи.

Розглянувши заявлене апелянтом клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, у разі нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Колегія суддів зазначає, що неможливість вирішення господарського спору в даному судовому засіданні, вирішується господарським судом в кожному випадку окремо з урахуванням обставин справи. Враховуючи те, що позивач є апелянтом по справі, а отже в апеляційній скарзі ним викладені доводи з яких він не погоджується з прийнятим рішенням суду першої інстанції, а також те, що наявних у справі документів достатньо для розгляду справи по суті, приймаючи до уваги стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення, оскільки відсутність апелянта в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволені клопотання скаржника про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні 02.12.2015 року пояснив, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника відповідача, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вже зазначалося, у вересні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 251336,92 грн., збитки від інфляції в розмірі 163620,33 грн., 3% річних в розмірі 9502,60 грн., пеню в розмірі 28770,68 грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №203-12 від 09.11.2012 року, а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Відповідач 06.10.2015 року заявив клопотання про залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що позовну заяву підписано не уповноваженою особою.

За результатами розгляду матеріалів справи та вищевказаного клопотання, судом першої інстанції прийнято оскаржувану ухвалу.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до ст.ст. 7, 15 Закону України «Про Національний банк України», ст.77 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. 39-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, Правлінням Національного банку України №460 від 16.07.2015 року винесено постанову «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 Русь».

17.07.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №138 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

На підставі даного рішення розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 Русь» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 Русь» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на один рік з 17.07.2015 року по 16.07.2016 року включно.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції Закону від 16.07.2015 року) Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

Таким чином, вжиття у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку під час здійснення його ліквідації покладено безпосередньо на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб або, шляхом делегування повноважень, на уповноважену особу Фонду.

Закон регламентує порядок делегування повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб уповноваженій особі Фонду, передбачаючи можливість такого делегування кільком уповноваженим особам Фонду та зазначає, що у разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко визначає межі повноважень кожної з них (ч. 3 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції Закону від 16.07.2015 року).

Уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, що ліквідується (ч. 3 ст. 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції Закону від 16.07.2015 року).

При цьому, можливості передоручення своїх повноважень уповноваженими особами Фонду іншим особам Закон не передбачає.

Що стосується порядку визначення уповноважених осіб Фонду, то відповідно до ч.1 ст.47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції Закону від 16.07.2015 року) право визначати таких осіб покладено лише на виконавчу дирекцію Фонду.

Із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву від імені банку підписано ОСОБА_4. У підтвердження повноважень на підписання позовної заяви представником надано довіреність №345 від 12.08.2015 року, підписану уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3

Як встановлено судом першої інстанції, вищевказана довіреність не є належним доказом наявності у ОСОБА_4 повноважень на подання позову від імені банку, оскільки, як встановлено вище, правом надавати такі повноваження Законом наділено лише виконавчу дирекцію Фонду та можливості передоручення своїх повноважень уповноваженими особами Фонду іншим особам Закон не передбачає.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що позов у даній справі від імені Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 Русь» підписано особою, яка не має відповідних повноважень на подачу такої позовної заяви від імені банку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Частиною 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в п.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що у застосуванні приписів статей 80 і 81 Господарського процесуального кодексу господарським судам слід мати на увазі таке: перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) та залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, принципова відмінність наслідків цих дій полягає у тому, що у першому випадку повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається, а у другому (після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду) позивач має право знову звернутись до господарського суду з тим же позовом у загальному порядку.

Відповідно до п. 4.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів зазначає, що позивачем по даній справі всупереч приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено та не обґрунтовано того факту, що в нього наявне право підписувати та подавати позовну заяву по даній справі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 02.11.2015 року по справі №922/5071/15 має бути залишена без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 02.11.2015 року у справі №922/5071/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 07 грудня 2015 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Хачатрян В.С.

Суддя Шепітько І.І.