Постанова

від 01.12.2015 по справі 826/10219/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10219/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв Рівненщини» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв Рівненщини» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» Шторгіна Ірина Вікторівна, публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Непідприємницьке товариство «Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв Рівненщини» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 37000,00 грн., розміщених у ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» згідно договору банківського вкладу «Стандартний» № 212Д-11Ю від 08.04.13 року та зобов'язання повернути «Відкритому недержавнму пенсійнму фонду «Резерв Рівненщини» пенсійні активи у розмірі 37000,00 грн., розміщених у ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» згідно договору банківського вкладу «Стандартний» № 212Д-11Ю від 08.04.13року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, в зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між непідприємницьким товариством «Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв Рівненщини» від імені ПАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв» та ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк», було укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 212Д-11Ю від 08.04.2013 року. Відповідно до договору № 212Д-11Ю від 08.04.2013 року позивач розмістив вклад у ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» вклад у розмірі 37000,00 грн.

Крім того, 09.10.2013 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору №212Д-11Ю, якою п. 1.3 Договору викладено у наступній редакції: « 1.3. Банк зобов'язується повернути Вкладнику Вклад 18 квітня 2014 року».

Постановою Правління НБУ від 24 вересня 2014 року № 598 було відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк».

Позивач листом від 03.03.2015 року звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із проханням про повернення коштів, розміщених недержавним пенсійним фондом в ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» за договором банківського вкладу.

Листом від 08.04.2015 року № 21-10217/15 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивача про те, що його вимоги до ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» можуть бути задоволенні у сьому чергу кредиторських вимог.

Крім того, відповідач у вказаному листі зазначив, що 29 грудня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ "Південкомбанк". Відповідно до статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги кредиторів, що надійшли після закінчення визначеного строку, вважаються погашеними.

Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що кошти у розмірі 37000,00 грн. перераховані позивачем на вкладний (депозитний) рахунок, не є активами пенсійного фонду, що виключає застосування до них положень частини 5 ст. 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в процедурі ліквідації банку. Крім того, зазначав, що нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI (далі Закон № 4452-VI), які встановлюють завдання та функції Фонду, не передбачено повноважень (обов'язку) Фонду повертати пенсійні активи або депозити за рахунок коштів Фонду у процедурі ліквідації банку.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов'язані з цим видом діяльності, є Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" від 09.07.2003 року №1057-IV (надалі - Закон №1057).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1057-IV недержавний пенсійний фонд (далі - пенсійний фонд) - юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку; пенсійні активи - активи пенсійного фонду, страхової організації, банківської установи, сформовані відповідно до цього Закону, за рахунок яких здійснюються пенсійні виплати; учасник пенсійного фонду (далі - учасник фонду) - фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду та яка має право на отримання пенсійних виплат або отримує такі виплати з пенсійного фонду згідно із цим Законом.

Також, відповідно до положень ст. 1 Закону № 1057 вкладник недержавного пенсійного фонду - особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника шляхом перерахування грошових коштів до недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту та закону.

Приписами ст. 4 Закон № 1057 встановлені принципи недержавного пенсійного забезпечення. Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті недержавне пенсійне забезпечення здійснюється на принципах, зокрема: розмежування та відокремлення активів пенсійного фонду від активів інших суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення та накопичувального пенсійного страхування з метою захисту майнових прав учасників пенсійного фонду та унеможливлення банкрутства пенсійного фонду; гарантування фізичним особам реалізації прав, наданих їм цим Законом; цільового та ефективного використання пенсійних коштів; державного регулювання діяльності з недержавного пенсійного забезпечення та нагляду за його здійсненням.

Статтею 6 Закону № 1057 визначено, що пенсійні фонди не мають на меті одержання прибутку на користь одноосібного засновника або для його подальшого розподілу між засновниками. Недержавне пенсійне забезпечення є для пенсійних фондів виключним видом діяльності. Провадження пенсійними фондами іншої діяльності, не передбаченої цим Законом, забороняється. Активи пенсійного фонду формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсійних внесків) та інших надходжень до пенсійного фонду.

Згідно вимог ч. 3 ст. 7 Закону № 1057, пенсійні кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, є власністю такого учасника та використовуються на цілі, визначені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону № 1057 пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, а саме: інвестування відповідно до вимог цього Закону з метою отримання доходу на користь учасників фонду; виконання договорів виплати пенсії на визначений строк, укладених з учасниками фонду, та для здійснення одноразових пенсійних виплат, передбачених цим Законом; оплати договорів страхування довічної пенсії та договорів страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду, укладених із страховою організацією; оплати послуг з адміністрування пенсійного фонду (крім випадків, коли адміністрування самостійно здійснює юридична особа - одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду), включаючи оплату рекламних і агентських послуг, пов'язаних з функціонуванням пенсійного фонду, витрат на оприлюднення інформації про його діяльність, передбаченої цим Законом; виплати винагороди за надання послуг з управління активами пенсійного фонду; оплати послуг зберігача; оплати послуг з проведення планових аудиторських перевірок пенсійного фонду; оплати послуг третіх осіб, надання яких передбачено цим Законом або нормативно-правовими актами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, включаючи оплату послуг торговців цінними паперами (посередників), витрат на ведення обліку та перереєстрацію прав власності на активи пенсійного фонду; оплати інших послуг, надання яких передбачено цим Законом та які визначені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Використання пенсійних активів для інших цілей забороняється.

Разом з тим, частиною другою статті 48 Закону № 1057 передбачено, що пенсійні активи не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду та інших банків.

У відповідності до ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" активи недержавних пенсійних фондів, іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов'язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, активи банку, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до, зокрема, Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Отже, закон встановлює пряму заборону включення пенсійних активів до ліквідаційної маси банку, а держава гарантує збереження пенсійних активів шляхом заборони їх використання не за цільовим призначенням.

Незалежно від того, на якій підставі активи пенсійного фонду були розміщені у банку (чи то за договором банківського вкладу, чи то за договором про управління активами), банк що ліквідується зобов'язаний повернути пенсійні активи в повному обсязі їх законному розпоряднику, визначеному Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого адміністративного суду від 23.09.2015 року за № К/800/66235/13.

Колегією суддів, на виконання вимог ст. 11 КАС України, було витребувано у позивача докази, які підтверджують, що учасниками позивача є фізичні особи.

Так, на підтвердження факту, що пенсійні кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, та є власністю такого учасника позивачем надано до матеріалів справи Реєстр учасників Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв Рівненщини».

З зазначеного вбачається, що недержавний пенсійний фонд від імені якого діє компанія з управління активами, розпоряджається виключно пенсійними активами (коштами), які обліковуються на індивідуальних пенсійних рахунках учасників фонду та являються власністю таких учасників.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що за договором банківського вкладу власниками пенсійних коштів та вкладниками в розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є саме фізичні особи-учасники позивача, на яких розповсюджуються гарантії, встановлені цим законом.

Отже, недержавний пенсійний фонд позбавлений будь-якої юридичної можливості бути власником власних активів. Таким чином, фізичні особи-учасники недержавного пенсійного фонду є єдиними власниками чистих активів недержавного пенсійного фонду.

Враховуючи відсутність у відповідачів підстав для утримання пенсійних активів, його бездіяльність щодо неповернення позивачу коштів в сумі 37000,00 грн. є протиправною.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було неповно встановлено обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи що є підставою для його скасування.

Згідно з п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв Рівненщини» слід задовольнити, постанову суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв Рівненщини» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв Рівненщини» - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Державної організації (Установа, Заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (01032, м. Київ, бульвар Шевченка, 33-б; код за ЄДРПОУ 21708016) щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 37000,00 грн., розміщених у Публічному акціонерному банку «Комерційний банк «Південкомбанк» згідно договору банківського вкладу «Стандартний» № 212Д-11Ю від 08.04.13 року;

Зобов'язати Державну організацію (Установа, Заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (01032, м. Київ, бульвар Шевченка, 33-б; код за ЄДРПОУ 21708016) повернути позивачу Непідприємницькому товариству «Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв Рівненщини» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, будинок 12-Л, код за ЄДРПОУ 34355367, п/р № 26501193 у відділення № 5 ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) пенсійні активи у розмірі 37000,00 грн., розміщених у публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Південкомбанк» згідно договору банківського вкладу «Стандартний» № 212Д-11Ю від 08.04.13року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С